Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №642/6068/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/6068/26

Провадження № 3/642/1247/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р. м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Балабай С.С., за участю секретаря судового засідання Кріцак А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Холодногірського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17 липня 2026 року серії ЕПР1 № 721630 17 липня 2026 року об 11 год 36 хв у м. Харкові на вул. Великій Панасівській, 246 ОСОБА_1 керував електровелосипедом Crosswind з ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість шкіри обличчя, звужені зіниці очей, тремтіння пальців рук) та відмовився від огляду в лікаря-нарколога, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Голотовко В.В. звернулася до суду з клопотанням про закриття провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись, зокрема, на відсутність доказів фактичного керування транспортним засобом.

ОСОБА_1 та його захисник у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Від захисника надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, у якому вона просила закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Обов`язкова участь особи при розгляді справ, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, законом не встановлена. З огляду на належне повідомлення учасників, відсутність клопотань про відкладення та заяву захисника про розгляд справи без її участі суд вважає можливим провести розгляд за відсутності ОСОБА_1 і його захисника.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суд доходить таких висновків.

Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи суддя зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 252 КУпАП докази підлягають оцінці за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому відповідно до ст. 280 КУпАП суд зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна конкретна особа у його вчиненні.

Частина перша ст. 130 КУпАП передбачає, серед іншого, відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Ця форма об`єктивної сторони правопорушення є самостійною та не вимагає доведення фактичного стану сп`яніння. Натомість необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, існували законні підстави для вимоги пройти огляд та мала місце відмова у встановленому порядку.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП у частині відмови від огляду застосовується у взаємозв`язку з правилами, які встановлюють обов`язки водія. Зокрема, п. 2.5 ПДР покладає на водія обов`язок пройти на вимогу поліцейського медичний огляд у встановленому порядку. Саме порушення п. 2.5 ПДР зазначене в протоколі.

Переглянуті судом відеозаписи відображають спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, але не містять відеофіксації руху електровелосипеда Crosswind під його керуванням або його зупинки під час такого руху. Під час зафіксованого спілкування ОСОБА_1 не підтверджує, що керував велосипедом чи рухався ним проїзною частиною дороги.

Сама по собі відсутність відеозапису керування не виключає можливості доведення цієї обставини іншими доказами. Проте матеріали справи не містять інших належних та достатніх доказів, які дозволяли б достовірно встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначених у протоколі місці й часі. Викладені в протоколі твердження поліцейського не мають наперед установленої доказової сили та за відсутності підтвердження іншими доказами не усувають розумного сумніву щодо факту керування.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей про потужність електродвигуна електровелосипеда Crosswind, технічної документації виробника або інших належних даних для визначення його конструктивних характеристик. На відеозаписах видно, що цей транспортний засіб має педалі, однак сама їх наявність не доводить ані належності велосипеда до немеханічних транспортних засобів, ані протилежного.

Відповідно до п. 1.10 ПДР поняття механічного транспортного засобу охоплює, зокрема, транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. За відсутності технічних відомостей суд не може встановити, чи відповідає Crosswind цій ознаці. Ця обставина має додаткове значення для оцінки правового статусу транспортного засобу – належності відповідного велосипеду оснащеного електродвигуном до механічного транспортного засобу відповідно можливості встановлення факту порушення п. 2.5 ПДР, який встановлює відповідний обов`язок саме для водіїв механічнихї транспортних засобів.

Крім того суд зазначає, що оскільки факт керування не доведено, неможливо також встановити, чи відбувався можливий рух із використанням педалей за допомогою мускульної сили або електроприводу..

Отже, визначальна обставина, необхідна для відповідальності за відмову від огляду, а саме керування транспортним засобом, не підтверджена належними доказами. За таких умов навіть відомості про запропонований огляд або висловлену відмову не можуть самостійно довести склад інкримінованого правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Суд не вправі за власною ініціативою відшукувати докази того, хто саме керував транспортним засобом, встановлювати особу невстановленого органом поліції водія, усувати прогалини у доказуванні або іншим чином доповнювати сформоване органом поліції обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі «Карелін проти Росії» (Karelin v. Russia, заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) наголосив на проблемі об`єктивної безсторонності суду в провадженнях про адміністративні правопорушення за відсутності сторони обвинувачення, коли суд фактично ризикує перебрати на себе функцію обвинувачення. Аналогічний підхід щодо адміністративно-деліктного провадження та вимог неупередженості суду ЄСПЛ застосовував і у справах проти України. Отже, суд не може компенсувати недоліки доказової діяльності органу, який склав протокол, шляхом самостійного формування доказової бази на підтвердження винуватості особи.

Згіднос до усталеної практики ЄСПЛ до адміністративних справ застосовуються критерії гарантій справедливого розгляду встановлені для кримінальних правопорушень, тобто гарантії встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для кримінальних проваджень розповсюджуються і на справи про адміністративні правопорушення зокрема за критерієм тяжкості санкції.

Отже, враховуючи, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП перевищує розміри штрафів за деякі кримінальні правопорушення та передбачає позбавлення права керування транспортними засобами, суд вважає за необхідне застосувати кримінасльний аспект ст. 6 Конвенції, одним з елементів якої є презумпція невинуватості та тягар доказування, які закріплені й в національному законодавстві. Так, відповідно до положень ст. 62 Конституції усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитися на її користь. Обвинувальний висновок суду не може ґрунтуватися на припущеннях. Сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення не звільняє орган, який його склав, від обов`язку надати докази, достатні для встановлення кожного істотного елемента складу адміністративного правопорушення.

Суд враховує презумпцію невинуватості та необхідність доведення обов`язкових ознак складу правопорушення поза розумним сумнівом. Суд не вправі замінювати доказування припущеннями про керування, характеристики транспортного засобу або спосіб його руху. Усі неподолані сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, а провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя С.С. Балабай