Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №641/9514/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/720/2026Справа № 641/9514/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150001277 від 04.12.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, вдівця, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету збуту наркотичного засобу та незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зберігаючи при собі пігулки з наркотичним засобом, обіг якого обмежено «Метадон» у невстановленій кількості, які отримав 28.02.2026 y ТОВ «Медичний центр «ШАНС» за адресою: м. Харків, пр. Аерокосмічний, буд. 127-А, де перебуває на обліку, в якості замісної підтримувальної терапії, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», 28.02.2026 приблизно о 09:00 год., знаходячись поблизу будинку № 3 по вул. Морозова в Слобідському районі м. Харкова під час проведення оперативної закупки збув особі з вигаданими анкетними даними, зміненими на підставі ст.ст. 7,15 ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь кримінальному судочинстві» ОСОБА_5 шляхом передачі із рук в руки 2 блістери з надписом «Метадон-ЗН», в яких перебувало 15 пігулок круглої форми білого кольору з наркотичним засобом, обіг якого обмежено «Метадон», за що отримав від останнього грошові кошти в сумі 1000,00 грн., після чого, ОСОБА_4 , покинув місце вчинення злочину.

В подальшому, 28.02.2026 в період часу з 09:29 до 09:41 год., ОСОБА_5 , перебуваючи біля буд. № 5 по вул. Морозова в Слобідському районі м. Харкова, надав для огляду та вилучення раніше придбані у ОСОБА_4 2 блістери з надписом «Метадон-ЗН» з пігулками білого кольору у кількості 15 шт., які згідно висновку експерта містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон, маса метадону в складі наданої речовини склала - 0,3729 г.

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 307 КК України, а саме незаконний збут наркотичного засобу.

У судовому засіданні ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро покаявся та пояснив суду, що він перебуває на замісній підтримувальній терапії, стоїть на обліку в ТОВ «Медичний центр «Шанс», отримує пігулки з наркотичним засобом. Отримавши вранці 28.02.2026 в ТОВ «Медичний центр «Шанс», який розташований за адресою: м. Харків, вул. Морозова,3, пігулки з наркотичним засобом, він вирішив їх продати, оскільки йому були потрібні грошові кошти. Обвинувачений пояснив, що йому було повідомлено про заборону продажу цього наркотичного засобу, однак йому були потрібні гроші.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_4 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об’єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення (злочину), пояснюють мотиви скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.

Враховуючи, що ОСОБА_4 у судовому засіданні визнав свою вину у повному обсязі, не оспорював обставини вчинення ним кримінального правопорушення, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).

З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 307 КК України, а саме як незаконний збут наркотичного засобу.

Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, вдівець, дружина ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також матір пенсійного віку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на обліку в ТОВ «Медичний центр «Шанс», отримує замісну підтримувальну терапію, має діагноз – ВІЛ інфекція, ІІ клінічна стадія, хронічний вірусний гепатит С.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до положень ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

За таких обставин, для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 307 КК України на строк 4 роки, оскільки саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для його виправлення, а також попередження вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у вигляді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі та позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Отже, враховуючи те, що наявні обставини, які пом`якшують покарання, відсутність тяжких наслідків від вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а саме наявність на утриманні неповнолітньої дитини, яку він самостійно виховує, матері похилого віку та тяжких захворювань (ВІЛ та гепатит С), суд вважає можливим звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням із застосуванням ст. ст. 75 на максимально передбачений строк, із покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки обвинуваченого можливо виправити без реального відбуття покарання.

Ухвалою слідчого судді Слобідського районного суджу міста Харкова від 03 серпня 2026 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу з 22-00 години до 05-00 години наступного дня, строк дії ухвали суду встановлено до 28.09.2026; в подальшому запобіжний захід обвинуваченому не продовжувався та не обирався.

У строк покарання ОСОБА_4 не зараховується період перебування останнього під домашнім арештом у нічний період доби відповідно до положень ст. 72 КК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили – не обирати.

Підстави для застосування спеціальної конфіскації, передбаченої ст. ст. 96-1, 96-2 КК України – відсутні.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Доля речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. 122, 124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням на строк 3 (три) роки, якщо він протягом випробувального строку не вчинить нового злочину та виконає обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили - не обирати.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи № СЕ-19/121-26/6087-НЗПРАП від 10.03.2026 в сумі 2674,20 грн.

Речові докази: два блістери з надписом «Метадон ЗН» з пігулками у кількості 15 шт., передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області по квитанції № 3863 від 25.03.2026 – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя - ОСОБА_1