Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №641/5073/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/3636/2026Справа № 641/5073/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Маньковська О.О.

за участю секретаря судового засідання Макарової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Д суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог вказав, що 15.01.2020 між АТ «Першик Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001524265601, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у сумі 15000,00 грн., на умовах строковості, поворотності та оплатності, зі сплатою процентів 47,88 % річних Підписана Відповідачем пропозиція є договором приєднання, який містить умови договору банківського рахунку та кредитного договору: номер рахунку, сума кредиту (кредитного ліміту)15000 грн., розмір процентної ставки 47,88 % річних. Як вбачається з підписаної Відповідачем пропозиції, останній письмово підтвердив, що отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування рахунку та орієнтовну загальність вартість кредиту, надані виходячи із обраних Відповідачем умов кредитування. Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком, в зв`язку з чим має заборгованість, яка станом на 07.05.2024 становить 24110,53 грн., з яких: 14998,39 грн. - заборгованість за кредитом; 9112,14 грн. - заборгованість по процентам. 08.05.2021 між АТ ««Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №1, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників АТ ««Перший Український Міжнародний Банк», вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідачки. В подальшому, 16.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» було укладено договір факторингу № 2, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників ТОВ «Фінансова компанія «Фінако», вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Таким чином, у позивача виникло право вимоги до відповідача, тому просить стягнути на свою користь заборгованість за кредитним догвором в розмірі 24110,53, витрати на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. та правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Ухвалою суду від 09.06.2026 відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 15.01.2020 ОСОБА_2 звернувся із заявою про приєднання до Догвоору комплексного банківського обслуговування фізичних осбіб до АТ «ПУМБ», відповідно до умов якої позичальнику надано кредит у сумі 15000,00 грн., на умовах строковості, поворотності та оплатності, зі сплатою процентів 47,88 % річних.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідач станом на 07.05.2024 року має заборгованість у розмірі 24110,53 грн., з яких: 14998,39 грн. - заборгованість за кредитом; 9112,14 грн. - заборгованість по процентам.

08.05.2024 між АТ ««Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №1, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників АТ ««Перший Український Міжнародний Банк», вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

16.07.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Фінако» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» укладено договір факторингу № 2, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників ТОВ «Фінансова компанія «Фінако», вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №2 від 16.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» набуло права грошової вимоги до відповідача, у сумі, визначеній у позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин 1, 5, 6 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Вимогами ч. 1статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч. 2статті 1054ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1ст.633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VIIIдоговірпро споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

За змістом частини 2 ст.1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст.1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1ст.1050ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно дост. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відступлення права вимоги - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

Згідно зст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Підписана пропозиція укласти договір карткового рахунку та договір страхування (оферта) із ліміту овердрафту містить процентну ставку за користування кредитом.

Разом з тим, наведена виписка по рахунку, згідно з вимогами ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління НБУ № 75 від 04 липня 2018 року, є первинним документом, яка фіксує здійснення банківських операцій, що, на думку суду, достеменно свідчить про підтвердження факту отримання позичальницею кредитних коштів та користування ними. На спростування цих обставин відповідачем доказів не подано.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем умов укладеного кредитного договору та обов`язку щодо повернення грошових коштів не виконано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат зі сплати судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Крім того, при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Так, положеннями частин 1-6 статті 137ЦПКУкраїни визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової (правничої) допомоги від 26.03.2026 року, акт наданих послуг від 31.03.2026 року.

Верховним Судом зазначено в постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, згідно Постанови Верховного суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22, визначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на те, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про те, що вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача у визначеному останнім розмірі є об`єктивними та пропорційними. Враховуючи усі обставини спірних правовідносин у їх сукупності, суд погоджується із заявленою позивачем сумою витрат на правову допомогу та приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,12,13,80,81,141,263,265, 280-284 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ» заборгованість за кредитним договором № 2001524265601 від 15.01.2020 року у розмірі 24110,53 грн., яка складається з: 14998,39 грн – заборгованості за кредитом, 9112,14 грн. – заборгованості за відсотками та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., а всього стягнути 31772 (тридцять одна тисяча сімсот сімдесят дві) грн. 93 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СМАРТ ПЕЙ», код ЄДРПОУ 43696954, юридична адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Іонна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус А, офіс 303.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Маньковська