Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №953/10493/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10493/26

н/п 2/953/5399/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Колесник С.А.

за участю секретаря судового засідання – Смаль Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №491022352 від 26.03.2020 у розмірі 46536,55 грн.; витрат по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 16000 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 26.03.2020 між АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АЛЬФА-БАНК" та ОСОБА_1 укладено Договір № 491022352. Відповідно до умов Договору, Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику кредит у сумі 15775.64 грн., а Позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 27.03.2025 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 39.90 %.

17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого Акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491022352.

18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого Товарство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФЛЕКСІС" відступило на користь Товарства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491022352.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого Товарство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь Товарства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491022352.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №491022352 від 26.03.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 46536.55 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 15715.18 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 16957.87 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 13863.50 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 0.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн.

Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань із своєчасного повернення кредитних коштів та відсотків за користування ними.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2026 року вищевказану цивільну справу передано в провадження суді Київського районного суду м. Харкова Колесник С.А.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» про витребування доказів задоволено, витребувано у АТ «СЕНС БАНК» (адреса: 03150 м.Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) документальне підтвердження щодо надання (видачі) кредитних коштів за Договором № 491022352 від 26.03.2020, укладеним між Акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), у тому числі: виписки за період з 26.03.2020 по 17.05.2021, меморіальні ордери, розрахункові документи та/або інші підтверджуючі документи щодо здійснення операції з надання кредиту (незалежно від форми – готівкою, безготівково, у вигляді оплати за товар чи послугу).

18.08.2026 до канцелярії суду від АТ «СЕНС БАНК» надійшла витребувана інформація на виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 29.07.2026.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в прохальній частині позовної заяви представник позивача зазначала: розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судових засідань була повідомлена своєчасно та належним чином, правом надання відзиву на позовну заяву не скористалася, заяв про відкладення розгляду справи не подавала.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував позивач, та що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.)

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, тому вирішив спір по суті за відсутності відповідача.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26.03.2020 між АТ «АЛЬФА БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 491022352. Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів АТ «АЛЬФА БАНК», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з АТ «АЛЬФА-БАНК» на наступне: Повне найменування Банку українською мовою: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК»; Скорочене найменування Банку українською мовою: АТ «СЕНС БАНК».

Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договір підписаний власноруч ОСОБА_1 .

Відповідач ознайомилася з графіком платежів та розрахунком сукупної вартості споживчого кредиту та реальної річної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг до Угоди про надання кредиту № 491022352 від 26.03.2020 під підпис.

За умовами Договору споживчого кредиту №491022352 від 26.03.2020: тип кредиту кредит готівкою; сума кредиту 15775,64 грн; процентна ставка 39,90 %, тип ставки - фіксована; строк кредиту 60 міс.

17.05.2021 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» укладений договір факторингу № 2, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до Договору.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що право вимоги вважається відступленим фактору з дати повної (остаточної) оплати фактором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2. цього Договору.

Згідно п. 4.2. Договору, фактор зобов`язаний передати в розпорядження клієнту грошові кошти і сплатити клієнтові ціну прав вимоги в розмірі 16 500 000,00.

На підтвердження виконання вимог пункту 4.2. Договору, позивач надав платіжне доручення № 253 від 17.05.2021.

У Додатку 1-1 до Договору факторингу № 2 від 17.05.2021, під порядковим номером 7117 зазначено, що « ОСОБА_1 » (ІПН: НОМЕР_1 ) є боржником: за договором № 491022352 від 26.03.2020.

Судом досліджено, документи, які укладено між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та обґрунтовують передачу ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» права вимоги за договором № 491022352 від 26.03.2020 до ОСОБА_1 , з яких вбачається, що вони відповідають вимогам законодавства України, мають печатку та підписи уповноважених осіб.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» набуло право вимоги за договором ОСОБА_1 в сумі 22331,26 грн, з яких: 15715,18 сума основної заборгованості; 6616,08 грн заборгованість за процентами.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» становить: за договором № 491022352 від 26.03.2020 в сумі 22331,26 грн, з яких: 15715,18 сума основної заборгованості; 6616,08 грн заборгованість за процентами.

18.05.2021 між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладений договір факторингу № 18-05/21, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку 1-1 до Договору.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що право вимоги вважається відступленим фактору з дати підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників, за формою встановленою в додатку № 2 до Договору.

18.05.2021 між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» підписано акт приймання-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу № 18-05/21.

У Додатку 1-1 до Договору факторингу № 2 від 18.05.2021, під порядковим номером 7117 зазначено, що « ОСОБА_1 » (ІПН: НОМЕР_1 ) є боржником: за договором № 491022352 від 26.03.2020.

Судом досліджено, документи, які укладено між ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та обґрунтовують передачу ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за договором № 491022352 від 26.03.2020, з якого вбачається, що вони відповідають вимогам законодавства України, мають печатку та підписи уповноважених осіб.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги за договором № 491022352 від 26.03.2020 в сумі 22331,26 грн, з яких: 15715,18 сума основної заборгованості; 6616,08 грн заборгованість за процентами.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» становить: за договором № 491022352 від 26.03.2020 в сумі 22331,26 грн, з яких: 15715,18 сума основної заборгованості; 6616,08 грн заборгованість за процентами.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладений договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023.

Предметом Договору визначено, що первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, надалі за текстом боржники, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору (надалі також Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за Договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги.

Датою відступлення (переходу) прав вимоги згідно Договору, є робочий день, в який права вимоги були відступлені (перейшли) від первісного кредитора до нового кредитора на підставі укладеного між ними Акту приймання-передачі Прав вимоги.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за Договором № 10-01/2023, який є додатком № 4 до нього.

Згідно Реєстру боржників до Договору № 10-01/2023 від 10.01.2023, під порядковим номером 40571 зазначено, що « ОСОБА_1 » (ІПН: НОМЕР_1 ) є боржником: за договором № 491022352 від 26.03.2020.

Судом досліджено, документи, які укладено між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та обґрунтовують передачу та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за договором № 491022352 від 26.03.2020, з яких вбачається, що вони відповідають вимогам законодавства України, мають печатку та підписи уповноважених осіб.

Таким чином, судом встановлено, що та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги за договором № 491022352 від 26.03.2020 в сумі 32673,05 грн, з яких: 15715,18 сума основної заборгованості; 16957,87 грн заборгованість за процентами.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» становить: за договором №491022352 від 26.03.2020 в сумі 32673,05 грн, з яких: 15715,18 сума основної заборгованості; 16957,87 грн заборгованість за процентами.

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконала.

Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 491022352 від 26.03.2020, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 46536,55 грн, з яких:

- 15715,18 грн (сума основної заборгованості) на дату відступлення права вимоги (10.01.2023);

- 16957,87 грн (заборгованість за процентами) на дату відступлення права вимоги (10.01.2023);

- 13863,50 грн (заборгованість за процентами) нараховано за період (10.01.2023 по 14.07.2026).

Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за договором № 491022352 від 26.03.2020 становить 46536,55 грн, з яких: - 15715,18 грн (сума основної заборгованості) на дату відступлення права вимоги (10.01.2023); - 16957,87 грн (заборгованість за процентами) на дату відступлення права вимоги (10.01.2023); - 13863,50 грн (заборгованість за процентами) нараховано за період (10.01.2023 по 14.07.2026).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно до правил ч. 2 ст. 1082 ЦК України, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач була ознайомлена з умовами договору № 491022352 від 26.03.2020, які підписав на умовах які їй відомі, тобто сторони погодили конкретні умови кредитування, сплату відсотків, комісій та інших платежів пов`язаних за користуванням грошовими коштами. Отже, відповідач була ознайомлена з вказаними умовами кредитування під підпис.

Відповідач не надала даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними зобов`язаннями у добровільному порядку.

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

За правилами статей 12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

За змістом ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суду встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З урахуванням встановленого та положень вказаних норм, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та має непогашену заборгованість.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та принцип змагальності, наданий позивачем розрахунок, та те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого існує у відповідача заборгованість за договором № 491022352 від 26.03.2020 становить 46536,55 грн, з яких: - 15715,18 грн (сума основної заборгованості) на дату відступлення права вимоги (10.01.2023); - 16957,87 грн (заборгованість за процентами) на дату відступлення права вимоги (10.01.2023); - 13863,50 грн (заборгованість за процентами) нараховано за період (10.01.2023 по 14.07.2026).

Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість: за договором № 491022352 від 26.03.2020 становить 46536,55 грн, з яких: - 15715,18 грн (сума основної заборгованості) на дату відступлення права вимоги (10.01.2023); - 16957,87 грн (заборгованість за процентами) на дату відступлення права вимоги (10.01.2023); - 13863,50 грн (заборгованість за процентами) нараховано за період (10.01.2023 по 14.07.2026), тобто позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки відповідачка належним чином не виконувала умови договору, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 46536,55 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 16000,00 грн, стосовно якого суд зазначає таке.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою, позивачем додано: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги №355 від 01.06.2026 року, витяг з Акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026 року.

Згідно п. 4.1. Договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, вартість послуг виконавця визначається на підставі тарифів виконавця і зазначається сторонами в акті про надання юридичної допомоги.

Відповідно до витягу з акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026, виконавцем були проведені наступні роботи: усна консультація з вивченням документів - 2 год, ціна 4 000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 4 год, ціна 12 000,00 грн.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/WestAllianceLimited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи (позов поданий дистанційно через систему Електронний суд, представник позивача участі у судових засіданнях не приймав), застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами щодо судового збору, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором №491022352 від 26.03.2020, в сумі 46536 (сорок шість тисяч п`ятсот тридцять шість) грн. 55 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, IBAN: НОМЕР_2 , відкритий у АТ «Сенс Банк» , код МФО 300346)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 09.10.2026.

Суддя С.А. Колесник