Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №953/10208/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/10208/26

н/п 2/953/5319/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м.Харкова

у складі головуючого судді Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання Смаль Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2026 до Київського районного суду м. Харкова через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ігнатов Дмитро Іванович на підставі Ордеру №1074513 від 16.07.2026, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у якій позивач просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26.01.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис №42.

На обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 26 січня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Київського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис від 26.01.2002 року №42.

Вказує, що наразі сторони проживають окремо, припинили шлюбні відносини подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам їх дитини. Сторони мають спільну неповнолітню дитину: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Примирення вважає неможливим, тому просить суд не надавати строк на примирення подружжя.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2026, справу передано для розгляду судді Колесник С.А.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23.07.2026 позовну заяву залишено без руху та 27.07.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 28.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилася, проте 21.08.2026 та 08.10.2026 судом через систему "Електронний суд" отримані заяви від представника позивача – адвоката Ігнатова Д.І. про розгляд справи за відсутності сторони позивача, просить не надавати строк на примирення, вказує, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та не заперечують проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся належним чином, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відповідачем не надано суду жодного доказу, який би мав істотне значення для вирішення справи по суті, чи спростування доводів позивача.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, враховуючи, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; Відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки; Відповідач не подав відзив; Позивач не заперечує проти вирішення справи в порядку заочного розгляду справи, суд вирішив розглянути справу за відсутності Відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, стосовно яких наявні відомості повідомлення про явку в суд, не є порушенням ст.129 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що 26.01.2002 року укладено шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований 26 січня 2002 року, Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, відповідний актовий запис №42.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У ході судового розгляду встановлено, що сторони проживають окремо, припинили шлюбні відносини, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам їх дитини. Примирення позивач вважає неможливим.

Суд вважає, що в наданні сторонам строку для примирення немає підстав, оскільки встановлено, що подальше сумісне життя та збереження шлюбу неможливо.

Вимоги щодо розподілу майна не пред`являлись.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, позивач на розірванні шлюбу наполягає.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 112 ч.2 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи, стосунки які склалися у подружжя, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження родини стали неможливими та суперечить інтересам подружжя, що має вагоме значення, в зв`язку з чим позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім за подачу позовної заяви судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст..12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, ст. 1, 24, 56, 110, 112-114 СК України, суд,.

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 26 січня 2002 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що 26 січня 2002 року складено відповідний актовий запис №42.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп. за подання до суду позову.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 09.10.2026.

Суддя Колесник С.А.