Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №639/7556/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №639/7556/26

Провадження №1кп/639/435/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Новобаварський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілого – ОСОБА_4

захисника-адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому в ЄРДР 13 лютого 2026 року за №62024170020000781 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівське, Балаклійського району Харківської області, громадянина України, перебуваючого у розпорядженні командира ВЧ НОМЕР_1 НГУ, у військовому званні «старший сержант», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» до правоохоронних органів відносяться органи прокуратури, Національної поліції, Служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених Законом.

Станом на 16 червня 2025 року ОСОБА_7 перебував на посаді заступника начальника СКП Відділу поліції № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області.

Згідно з п. 1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції, тобто ОСОБА_7 є поліцейським.

У відповідності до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський здійснює: превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних і адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального чи адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні,

адміністративні правопорушення або події; здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності; розшукує осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісти, та інших осіб у випадках, визначених законом; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.

Поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначених Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених Законом України «Про Національну поліцію».

Так ОСОБА_7 , підчас проведення заходів широкомасштабного розшуку військовослужбовці які чинили кримінальні правопорушення, пов`язані з самовільним залишанням військової служби, разом з старшим оперуповноваженим СКП Відділу поліції № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 16 червня 2025 року приблизно о 20 год. 00 хв. (більш точного часу в ході досудового розслідування невстановлена) приїхали на автомобілі «Dacia Sandero» н.з. НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_6 , який будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 НГУ 25 серпня 2023 року не з`явився до медичного пункту військової частини НОМЕР_1 НГУ за адресою: АДРЕСА_3 . Прибувши за вказаною адресою, біля будинку за адресою: АДРЕСА_3 було виявлено чоловіка. З метою виконання покладених на поліцію завдань під час звернення, поліцейські поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пред`явили своє службове посвідчення, а також висунуто вимогу згідно з ч. 2 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» надати документи, та представитись, на що чоловік представився, як ОСОБА_6 . Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повідомили останньому, що він перебуває у списках військовослужбовців які вчинили кримінальні правопорушення, пов`язані з самовільним залишанням військової служби та з метою встановлення всіх обставин запропонували проїхати до Відділу поліції № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області на що ОСОБА_6 , погодився, для чого всі сіли до особистого автомобіля ОСОБА_8 . Проїхавши приблизно 250-300 метрів ОСОБА_6 розуміючи, що він їде з працівниками правоохоронного органу, які виконують свої службові обов`язки, почав вчиняти дії направлені на пошкодження автомобіля, діючи агресивно, розмахуючи руками намагався нанести удари працівнику поліції ОСОБА_8 , який був в цей момент на зданому сидінні у вказаному автомобілі та вистрибнути з автомобіля, на прохання працівників поліції заспокоїтись ОСОБА_6 , не реагував. З метою припинення агресивної протиправної поведінки, ОСОБА_7 зупинив автомобіль, вийшов з неї та підійшов до двері за якою сидів ОСОБА_6 .

Далі ОСОБА_6 після неодноразових та наполегливих законних вимог працівників поліції припинити свої протиправні дії не заспокоївся і, бажаючи продовження своїх протиправних дій, діючи з раптово виниклим злочинним умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, перебуваючи в середині автомобіля «Dacia Sandero» н.з. НОМЕР_2 в положенні сидячи на задньому пасажирському сидінні з лівої сторони, відкрив двері вказаного автомобіля, діючи на підґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин щодо працівника поліції ОСОБА_7 у зв`язку з виконанням останнім службових обов`язків, коли той стояв перед ним наніс один удар ногою в область лівої ноги, після чого наніс один удар в ліву кість, після чого ОСОБА_6 піднявся на ноги та одночасно наніс головою, удар ОСОБА_7 , в лобову ділянку над лівою бров`ю.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 спричинив потерпілому ОСОБА_7 , наступні тілесні ушкодження: синець на голові, який виник від ударної дії тупого твердого предмету: садно на лівій руці, яке виникло від дії тупого твердого предмету за механізмом тертя-ковзання, та могли бути отримані в строк, вказаний освідуваним та в постанові про призначення судово-медичної експертизи. По ступеню тяжкості це тілесні ушкодження які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Встановлені у ОСОБА_7 тілесні ушкодження не є небезпечними для життя.

Злочинні дії ОСОБА_6 мали триваючий та наполегливий характер, продовжувались всупереч наполегливим та неодноразовим законним вимогам працівників поліції, агресивною поведінкою у бік вказаних співробітників поліції сектору СКП Відділу поліції № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області і були припинені лише після застосування до нього відповідно до ст. ст. 42, 45 ЗУ «Про національну поліцію» фізичної сили, кайданок.

Дотримуючись засад кримінального судочинства, а саме доступу до правосуддя і змагальності сторін та свободи в поданні ними доказів, відповідно до вимог ст. 351 КПК України, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому ойму злочині визнав повністю, пояснив суду, що скоїв злочин саме так як вказано в обвинувальному акті. Фактичні обставини справи, кваліфікацію своїх дії, а також наслідки не оспорює.

Показання ОСОБА_6 є послідовними і не викликають у суду сумніву в добровільності та правдивості позиції обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні надав викривальні свідчення, що саме обвинуваченим ОСОБА_6 скоєно злочин за обставин, як вони викладенні в обвинувальному акті.

Обвинувачений ОСОБА_6 , потерпілий ОСОБА_7 вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення – прокурор та захисник - адвокат.

Судом роз`ясненні положення ч. 3 ст. 349 КПК України, учасникам процесу вони зрозумілі. Одночасно судом з`ясовано у сторін судового провадження правильність розуміння ними зміст цих обставин, відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини, а також те, що сторони не піддають сумніву фактичні обставини справи та правильності розуміння обвинуваченим і потерпілим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції останнього ОСОБА_6 , суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку та дослідивши докази, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу ОСОБА_6 . Суд проводив розгляд даного кримінального провадження лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 в обсязі пред`явленого обвинувачення ч. 2 ст. 345 КК України (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Така юридична оцінка дій обвинуваченої відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Даними, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, має постійне місце мешкання, є військовослужбовцем, характеризується задовільно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, пом`якшуючи покарання обставини, особу ОСОБА_6 , відсутність будь-яких претензій з боку потерпілого та вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому слід обрати покарання не пов`язане з ізоляцією від суспільства, застосувавши положення ст. 75 КК України звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та поклавши на ОСОБА_6 обов`язки передбачені ст. 76 КК України.

Наведене відповідає вимогам ст. 50 КК України, оскільки покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Запобіжний захід у виді застави відносно ОСОБА_6 залишити без змін до набрання вироком законної сили. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання, строк знаходження обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою згідно ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 07.05.2026, а саме 07.05.2026 по 08.05.2026, оскілки ОСОБА_6 було звільнено з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» по сплаті застави у сумі 66 560 грн.

Керуючись ст. ст. 370, 374, 377 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити покарання у виді позбавленні волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки, а саме: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання, строк знаходження обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою згідно ухвали слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 07.05.2026, а саме 07.05.2026 по 08.05.2026, оскілки ОСОБА_6 було звільнено з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» по сплаті застави у сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

Обраний стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Повернути заставодавцю грошові кошти в сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок внесенні на підставі ухвали Салтівського районного суду м. Харкова від 07.05.2026, після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Новобаварський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти)

днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває підвартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченій. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1