Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №646/7828/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 646/7828/26

Провадження № 2/615/951/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 646/7828/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

29 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Бізнес Позика») звернулось до Основ`янського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 551139-КС-003 від 25 листопада 2025 року у розмірі 98 310,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 551139-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». Позивач зазначає, що ОСОБА_1 прийняла пропозицію щодо укладення кредитного договору та підписала його одноразовим ідентифікатором UA-8728.

За умовами вказаного кредитного договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 29 000,00 грн строком на 24 тижні зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою у розмірі 1 % на день. Також кредитним договором передбачено комісію за видачу кредиту у розмірі 5 800,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав та перерахував кредитні кошти у розмірі 29 000,00 грн на банківську картку, зазначену ОСОБА_1 при укладенні кредитного договору.

ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором не виконала та платежів на погашення заборгованості за кредитним договором не здійснювала.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 10 червня 2026 року заборгованість за кредитним договором становить 98 310,00 грн, з яких: 29 000,00 грн – заборгованість за кредитом; 49 010,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом; 5 800,00 грн – заборгованість за комісією; 14 500,00 грн – проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

Заяви по суті справи від сторін не надходили.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась. Подала до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика». Також зазначила, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце проведення розгляду справи повідомлялась належним чином шляхом направлення судових повісток як за зареєстрованим місцем проживання, так і за фактичною адресою проживання як внутрішньо переміщеної особи. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 29 липня 2026 року цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Валківського районного суду Харківської області.

25 серпня 2026 року цивільна справа надійшла до Валківського районного суду Харківської області та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана в провадження судді Логвінова А.О.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 25 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

25 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір № 551139-КС-003 про надання кредиту (надалі – кредитний договір) (а.с. 18-27).

ОСОБА_1 підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8728.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 29 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 2.2 кредитного договору тип Кредиту: кредит.

Відповідно до п. 2.3 кредитного договору строк, на який надається Кредит: 24 тижні, надалі – Строк кредитування.

Згідно з п. 2.4 кредитного договору Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку терміну Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 2.5 кредитного договору Комісія за видачу кредиту надалі - Комісія: 5 800,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку терміну Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит також належить до Комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування Комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього Договору, якими Сторони оформили отримання Позичальником у Кредит додаткових грошових коштів.

Відповідно до п. 1.6 кредитного договору Комісія за видачу кредиту надалі - Комісія – грошові кошти, які згідно з умовами цього Договору Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю в якості однієї першої з двох складових оплати за надання та користування Кредитом. Комісія за видачу Кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за видачу Кредиту.

Згідно з п. 2.6 кредитного договору Комісійна винагорода, яка стягується з Позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги, під час здійснення платежів за Договором через Сайт Кредитодавця або через Особистий кабінет становить не більше 0,65% нуль цілих шістдесят п`ять сотих відсотків від суми платежу, що вноситься Позичальником. При цьому Кредитодавець забезпечує Позичальнику можливість безкоштовного здійснення переказу коштів без стягнення комісійної винагороди способами оплати, визначеними Кредитодавцем. Інформація про такі способи оплати розміщена на Сайті Кредитодавця за посиланням: https://my.tpozyka.com/pay. У разі, якщо Позичальник здійснює оплату за Договором іншими способами, не передбаченими цим пунктом Договору, Позичальник самостійно сплачує комісійну винагороду та інші збори, що стягуються установами, які надають платіжні послуги, а також вартість послуг з розрахунково-касового обслуговування у відділеннях банків під час здійснення Позичальником платежів за Договором, відповідно до тарифів, встановлених такими установами та банками.

Згідно з п. 2.7 кредитного договору загальний розмір наданого Кредиту: 29 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.8 кредитного договору строк дії Договору: до 12.05.2026 року.

Відповідно до п. 7.5 кредитного договору у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % Сімсот тисяч процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 два відсотка від неповернутої Позичальником суми Кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 сто гривень 00 копійок. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником від Кредитодавця за цим Договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних Позичальником від Кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього Договору, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.

Згідно з листом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» від 08 вересня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , банком емітовано картку № НОМЕР_2 до рахунку № НОМЕР_3 . (а.с. 115).

З наданої Акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» виписки за рахунком № НОМЕР_3 , відкритим для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 , за період з 25 листопада 2025 року по 28 листопада 2025 року вбачається, що 25 листопада 2025 року на рахунок ОСОБА_1 зараховано грошові кошти у розмірі 29 000,00 грн, у деталях операції зазначено «payway1*tr6av, KYIV» (а.с. 116).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що розрахунок виконано станом на 10 червня 2026 року. Дата надання кредиту – 25 листопада 2025 року, сума первісного кредиту – 29 000,00 грн, стандартна процентна ставка – 1 % на день. Період кредитування визначено з 25 листопада 2025 року по 12 травня 2026 року (а.с. 12-13).

Відповідно до розрахунку за період кредитування з 25 листопада 2025 року по 12 травня 2026 року позивачем за стандартною процентною ставкою у розмірі 1 % на день нараховано 49 010,00 грн процентів за користування кредитом. Нарахування здійснювалось на суму кредиту 29 000,00 грн у розмірі 290,00 грн за кожен день користування кредитом. Також 25 листопада 2025 року позивачем нараховано комісію за видачу кредиту у розмірі 5 800,00 грн.

Відповідно до розрахунку проценти на підставі статті 625 ЦК України нараховувались відповідно до п. 7.5 кредитного договору у розмірі 700 000 % річних від суми заборгованості, при цьому сума таких процентів за кожен день прострочення не перевищувала 2 % від неповернутої ОСОБА_1 суми кредиту, що при сумі кредиту 29 000,00 грн становило 580,00 грн за день.

За період з 10 грудня 2025 року по 03 січня 2026 року позивачем нараховано 14 500,00 грн процентів відповідно до статті 625 ЦК України, виходячи з 580,00 грн за кожен день прострочення.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку ОСОБА_1 платежів на погашення заборгованості за кредитним договором не здійснювала. Всього позивачем нараховано 49 010,00 грн процентів за користування кредитом за ставкою 1 % на день, 5 800,00 грн комісії та 14 500,00 грн процентів відповідно до статті 625 ЦК України.

Станом на 10 червня 2026 року позивачем визначено залишок заборгованості за кредитним договором у розмірі 98 310,00 грн, з яких: 29 000,00 грн – заборгованість за кредитом; 49 010,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом; 5 800,00 грн – заборгованість за комісією; 14 500,00 грн – проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями частин 1, 2 статті 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Кредитний договір № 551139-КС-003 від 25 листопада 2025 року містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зокрема визначено суму кредиту, строк кредитування, дату видачі та повернення кредиту, процентну ставку, комісію, мету кредиту, порядок надання кредиту та здійснення платежів.

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8728.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 кредитного договору № 551139-КС-003 від 25 листопада 2025 року.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судовим розглядом встановлено, що банківська картка № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , а з наданої безпосередньо Акціонерним товариством Комерційним банком «ПриватБанк» виписки вбачається, що 25 листопада 2025 року на банківський рахунок ОСОБА_1 зараховано 29 000,00 грн.

Отже, факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 29 000,00 грн підтверджується банківською випискою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк».

ОСОБА_1 отримані кредитні кошти не повернула та платежів у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором не здійснювала, у зв`язку з чим заборгованість за кредитом становить 29 000,00 грн.

Стандартна процентна ставка за кредитним договором становить 1 % на день. Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось позивачем за ставкою, передбаченою умовами кредитного договору, та в межах погодженого сторонами строку кредитування з 25 листопада 2025 року по 12 травня 2026 року.

За вказаний період при непогашеному залишку кредиту у розмірі 29 000,00 грн позивачем за ставкою 1 % на день нараховано 49 010,00 грн процентів за користування кредитом. ОСОБА_1 платежів у рахунок їх погашення не здійснювала, у зв`язку з чим заборгованість за процентами за користування кредитом становить 49 010,00 грн.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за кредитом та процентами за користування кредитом становить 78 010,00 грн, з яких: 29 000,00 грн – заборгованість за кредитом та 49 010,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Щодо процентів, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина 1 статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 00 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до теперішнього часу.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Згідно з п. 7.5 кредитного договору № 574308-КС-001 від 31 грудня 2025 року у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 ЦК України, при цьому проценти річних нараховуються за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 % від неповернутої Позичальником суми кредиту.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку проценти на підставі статті 625 ЦК України нараховувались у період з 10 грудня 2025 року по 03 січня 2026 року у розмірі 580,00 грн за кожен день прострочення, що становить 2 % від неповернутої суми кредиту у розмірі 29 000,00 грн.

Загальна сума нарахованих позивачем процентів відповідно до статті 625 ЦК України становить 14 500,00 грн.

При цьому, нарахування процентів на підставі ст. 625 ЦК України за кредитним договором № 551139-КС-003 здійснювалось позивачем у період дії воєнного стану, а тому вимога про стягнення з ОСОБА_1 процентів, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у розмірі 14 500,00 грн задоволенню не підлягає.

Щодо стягнення заборгованості по комісії.

Як встановлено судом, згідно п. 1.6 кредитного договору Комісія за видачу кредиту надалі - Комісія – грошові кошти, які згідно з умовами цього Договору Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю в якості однієї першої з двох складових оплати за надання та користування Кредитом. Комісія за видачу Кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за видачу Кредиту.

Згідно п. 2.5 кредитного договору Комісія за видачу кредиту надалі - Комісія: 5 800,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку терміну Договору. Встановлений Договором розмір Комісії не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем 25 листопада 2025 року нараховано Комісію за видачу кредиту у розмірі 5 800,00 грн.

ОСОБА_1 платежів у рахунок її погашення не здійснювала, у зв`язку з чим заявлена позивачем до стягнення заборгованість по Комісії становить 5 800,00 грн.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

З матеріалів даної справи слідує, що в даному випадку відсутня необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, банком в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту та за які банком встановлена комісія за надання кредиту.

Більш того, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України надання позичальнику кредитних коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, є обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а не окремою додатковою чи супутньою послугою, замовленою позичальником.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, то положення договору та вимоги про стягнення комісії за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Отже, вимоги про стягнення з ОСОБА_1 Комісії за видачу кредиту у розмірі 5 800,00 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості за кредитним договором та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за ним у добровільному порядку.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 551139-КС-003 від 25 листопада 2025 року у розмірі 78 010,00 грн, з яких: 29 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 49 010,00 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (позов подано через систему «Електронний суд»), що підтверджується платіжною інструкцією № 18664 від 17 червня 2026 року (а.с. 11).

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 112,64 грн (78 010,00 / 98 310,00 ? 2 662,40).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 551139-КС-003 від 25 листопада 2025 року у розмірі 78 010 (сімдесят вісім тисяч десять) грн 00 коп, з яких: 29 000 (двадцять дев`ять тисяч) грн 00 коп – заборгованість за тілом кредиту; 49 010 (сорок дев`ять тисяч десять) грн 00 коп – заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 112 (дві тисячі сто дванадцять) грн 64 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов