Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №741/612/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 жовтня 2026 рокум. Чернігів

Унікальний номер справи № 741/612/25

Головуючий у першій інстанції – Крупина А. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1983/26

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Мамонової О. Є.,

суддів Луговця О. А., Супруна О. П.,

із секретарем Герасименко Ю. О.,

учасники справи:

виконуючий обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури,

позивач Чернігівська обласна рада,

відповідачі ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Носівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Носівкарайагролісництво»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2026 року у справі за позовом виконуючого обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» про витребування земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року виконуючий обов`язки заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури Денис Маслов звернувся до суду в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Носівка Агролідер», в якому просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 та ТОВ «Носівка Агролідер» на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184 площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Носівської міської територіальної громади, стягнути з відповідачів на користь Чернігівської обласної прокуратури 3 028 грн судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Носівської міської ради від 16.07.2021 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184 площею 2,0000 га та передано її у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Носівської міської ради Чернігівської області. Зазначена земельна ділянка сформована 25.06.2021 із внесенням запису до Державного земельного кадастру із встановленням цільового призначення – для ведення особистого селянського господарства. 01.09.2021 право власності на спірну земельну ділянку відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_1 .

23.02.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Носівка Агролідер» укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 10 років, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.06.2022 .

Позивач зазначав, що спірна земельна ділянка повністю сформована за рахунок земель лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні Носівського районного дочірного агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Носівкарайагролісництво» Чернігівського обласного КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради (далі - ДАСП «Носівкарайагролісництво»). Чернігівська обласна рада як власник жодних рішень про надання згоди на вилучення із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки лісового фонду не приймала.

Указував, що факт належності земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184 площею 2,0000 га до земель лісового фонду та факт постійного користування нею ДАСП «Носівкарайагролісництво» посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ЧН №000291 від 06.06.2002.

Звертав увагу суду на те, що відповідно до інформації ВО «Укрдержліспроект» від 20.01.2025 за №40 та доданим фрагментом ортофотоплану з нанесеними межами 53 кварталу ДАСП «Носівкарайагролісництво» відповідно до матеріалів лісовпорядкування та меж земельних ділянок, згідно з наданими координатами поворотних точок встановлено, що земельна ділянка з кадастровими номером 7423882000:02:001:5184 повністю накладається на межі 53 кварталу ДАСП «Носівкарайагролісництво» на території колишньої Козарської сільської ради (на даний момент Носівська міська рада).

З огляду на зазначене, посилаючись на ст. 387, 388 ЦК України, прокурором заявлено вимогу про витребування на користь держави в особі Чернігівської обласної ради з незаконного володіння ОСОБА_1 згаданої земельної ділянки.

Прокурор указував, що право оренди є похідним від права власності, витребування спірного майна від ОСОБА_1 припиняє її правомочності як власника землі та є підставою для витребування земельної ділянки в орендаря ТОВ «Носівка Агролідер». Отже, у порядку віндикаційного позову власник має право витребувати земельну ділянку від її орендаря, який набув це право на підставі укладеного з добросовісним набувачем договору оренди.

Ніжинська окружна прокуратура повідомила Чернігівську обласну раду про встановлені порушення та необхідність вжиття заходів щодо їх усунення в судовому порядку, на що листом від 06.02.2025 Чернігівська обласна рада повідомила, що через обмежене фінансування не вживалися заходи представницького реагування та вона не заперечує проти вжиття таких заходів. Прокурор стверджував, що невжиття заходів до усунення наявних порушень, може привести до знищення лісу, відтак бездіяльність позивача зумовлює настання невідворотних негативних наслідків.

Рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 09.07.2026 позовні вимоги виконувача обов`язків заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури Князєва Д. В. в інтересах держави в особі Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Носівка Агролідер» про витребування земельної ділянки, задоволено повністю.

Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 та ТОВ «Носівка Агролідер» на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184 площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Носівської міської територіальної громади.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ «Носівка Агролідер» на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання позову та заяви про забезпечення позову, у розмірі 2 271 грн з кожного.

Роз`яснено, що заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Носівського районного суду Чернігівської області від 16.05.2025 у виді накладення арешту у частині заборони відчуження та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі відносно належної на праві приватної власності ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184 площею 2,0000 га, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

В апеляційній скарзі ТОВ «Носівка Агролідер» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, вирішити питання розподілу судових витрат, посилаючись на неповне з`ясування обставини, що мають значення для справи, визнання встановленими обставини, які не були доведені належними та допустимими доказами та порушення норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що саме земельна ділянка з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184 площею 2,0000 га просторово накладається на землі лісогосподарського призначення через відсутність кадастрових номерів і координат земельних ділянок площею 440 га, які, за твердженням прокурора, перебувають у постійному користуванні третьої особи. Суд першої інстанції не перевірив, з яких саме вихідних координатних даних ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» зробило висновок про повне накладення спірної земельної ділянки та безпідставно надав перевагу такому листу і схемі над висновком експерта, який прямо вказує на неможливість встановлення місцеположення земель лісового фонду за наявними матеріалами.

Відповідач зазначає, що суд формально послався на те, що висновок експерта не має наперед встановленої сили, однак не навів належних мотивів, з яких відхилив конкретні технічні висновки експерта щодо неможливості встановлення місцеположення земель лісового фонду та відсутності накладення спірної земельної ділянки на такі землі.

Звертає увагу на те, що районний суд визнав наслідки рішень ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та Носівської міської ради незаконними, не дослідивши правомірність дій органів, які їх приймали, та не залучивши до участі у справі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області і Носівську міську раду, хоча саме їхні дії та рішення лежать в основі формування, передачі та державної реєстрації спірної земельної ділянки.

Уважає, що висновок про незаконне вибуття земельної ділянки є передчасним, оскільки суд не встановив, яким саме актом або дією порушено право Чернігівської обласної ради, чи була Носівська міська рада позбавлена повноважень розпоряджатися відповідною земельною ділянкою та чому добросовісні приватні особи мають нести негативні наслідки можливих помилок публічних органів.

Наголошує, що суд першої інстанції фактично захистив інтерес суб`єкта, який протягом тривалого часу не здійснював жодних активних дій щодо оформлення, контролю та захисту земель, які, за його твердженням, перебували у його користуванні, та водночас поклав наслідки такої пасивної поведінки на приватну особу, яка користувалася земельною ділянкою відкрито, відповідно до зареєстрованого цільового призначення та офіційних рішень органів влади.

Указує, що суд фактично виходив із відсутності у ОСОБА_1 статусу добросовісного набувача, однак не встановив жодних обставин, які б підтверджували його недобросовісність, допустив непропорційне втручання у право мирного володіння майном, оскільки витребував земельну ділянку на користь держави без застосування передбаченого законом компенсаційного механізму.

У відзиві на апеляційну скаргу Ніжинська окружна прокуратура просить апеляційну скаргу залишити без задоволення як необґрунтовану та безпідставну, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Зазначає, що Ніжинською окружною прокуратурою достовірними та належними доказами встановлено, що спірна земельна ділянка повністю накладається на земельну ділянку лісового фонду 53 кварталу ДАСП «Носівкарайагролісництво» на території Казарської сільської ради (нині – Носівської міської ради), яка перебуває у власності Чернігівської обласної ради.

Указує, що інформація ВО «Укрдержліспроект» від 20.01.2025 №40 та доданий фрагмент ортофотоплану з нанесеними межами 53 кварталу ДАСП «Носівкарайагролісництво» є належним, достовірним та допустимим доказом, а висновок експерта її не спростовує.

Наголошує, що Чернігівська обласна рада не приймала рішень про надання згоди на вилучення із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області та про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки лісового фонду. Відсутність спрямованого на відчуження частини земельної ділянки рішення повноважного органу державної влади означає, що держава як власник волю на відчуження цих земель не виявляла.

Стверджує, що у даному випадку добросовісність відповідача виключається, оскільки ОСОБА_1 не придбавала спірну земельну ділянку за відплатними договорами, а набула її на безоплатній основі згідно з рішенням Носівської міської ради. До того ж, відповідач в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих, характерних для лісу природних ознак (наявності лісової (деревної) рослинності) спірної земельної ділянки знала або, проявивши розумну обачність, могла і зобов`язана була знати про те, що ліс і ділянка вибула з володіння держави з порушенням вимог закону.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача ТОВ «Носівка Агролідер» – адвоката Сисова В. С., який підтримав апеляційну скаргу, прокурора Юзвак Л. Б., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду – без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка, яка є землею лісового фонду, вибула із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області у спосіб, що непередбачений законодавством, без згоди постійного користувача ДАСП «Носівкарайагролісництво»» та рішення Чернігівської обласної ради, унаслідок чого порушено право держави, яке підлягає захисту шляхом витребування спірної земельної ділянки.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд з огляду на наступне.

Судом у справі встановлено, що 30.12.2000 рішенням засновника КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради №21 створено Носівське районне дочірнє агролісогосподарське спеціалізоване підприємство «Носівкарайагролісництво», яке зареєстровано розпорядженням голови Носівської районної державної адміністрації від 12.01.2001 № 9 (п. 1.1. Статуту ДАСП «Носівкарайагролісництво») (том 1 а.с. 26-39).

Наказом в.о. директора КП «Чернігівоблагроліс» Чернігівської обласної ради від 30.08.2022 №38 затверджено Статут ДАСП «Носівкарайагролісництво», згідно з яким майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області і перебуває у підприємства в господарському віданні (п. 4.2).

Предметом діяльності підприємства є спеціалізоване ведення лісового господарства, зокрема лісозаготівля, проведення обліку лісового фонду, відведення лісосічного фонду згідно з чинним законодавством України (п. 2.2.1 -2.2.4).

Рішенням п`ятнадцятої сесії двадцять третього скликання Чернігівської обласної ради від 27.03.2001 надано земельні ділянки лісового фонду, які були у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, що припинили своє існування в процесі реформування, і належать до земель запасу, в постійне користування підприємствам для ведення лісового господарства (в т.ч. ДАСП «Носівкарайагролісництво» 4070,0 га) (том 1 а.с. 40-47).

10.06.2002 на підставі розпорядження Носівської райдержадміністрації Ради народних депутатів від 06.06.2002 №146 Агролісогосподарському спеціалізованому підприємству «Носівка-райагролісництво» надано у постійне користування 440,0 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для ведення лісового господарства, що підтверджується копією Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-ЧН №000291. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №114. Указаний державний акт містить план зовнішніх меж в межах плану 440,0 га (том 1 а.с. 14-17).

На підставі договору №9 від 20.12.2001 замовник ДП «Носівкарайагролісництво» земельно-кадастровим бюро Носівського районного відділу земельних ресурсів виготовлено Технічний звіт по виготовленню Державного акту на право постійного користування землею агролісогосподарському спеціалізованому підприємству «Носівкарайагролісництво» на території Козарської сільської ради (том 1 а.с. 20-21).

У 2014 році КП «Чернігівоблагроліс» виготовлено матеріали лісовпорядкування - План обходу №11 ДАСП «Носівкарайагролісництво», загальною площею 440 га, на території Козарської сільської ради (том 1 а.с. 22-25).

У 2015 році Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням Київська лісовпорядна експедиція Державного агентства лісових ресурсів України виготовлено Проект організації та розвитку лісового господарства ДАСП «Носівкарайагролісництво» КП «Чернігівоблагроліс», який містить таксаційний опис та відомості поквартальних підсумків (том 1 а.с. 18-19).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 09.12.2020 № 28-ОТГ передано Носівській міській раді Носівського району Чернігівської області у комунальну власність Носівської територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 674,77996 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Носівської територіальної громади Носівського району Чернігівської області, згідно з актом приймання-передачі (том 1 а.с. 139-142).

11.01.2021 ОСОБА_1 звернулася до Носівського міського голови із заявою про надання дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність загальним розміром 2,000 га, в тому числі: для ведення особистого селянського господарства – 2 000 га. Дана земельна ділянка розташована за адресою: Чернігівська область, Носівський район, на території Носівської міської ради, згідно схеми розташування (том 1 а.с. 147).

Рішенням шостої сесії восьмого скликання Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області від 19.02.2021 №83/6/VIII надано дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність орієнтовною площею до 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Носівської міської ради за рахунок земель комунальної власності (том 1 а.с. 147 зворот, 164 зворот).

14.05.2021 ОСОБА_1 звернулась до ФОП ОСОБА_2 із заявою про виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,000 га, яка розташована на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства. Зобов`язалася забезпечити погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами та власниками землі (том 1 а.с. 144 зворот).

У 2021 році ФОП ОСОБА_2 виготовлено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га ОСОБА_1 за рахунок земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області (том 1 а.с. 143-172).

25.06.2021 відділом у Носівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області відкрито Поземельну книгу щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184, власник ОСОБА_1 , форма власності: приватна (том 1 а.с. 52-72).

Рішенням дванадцятої сесії восьмого скликання Носівської міської ради Чернігівської області від 16.07.2021 №153/12/VIII затверджено ОСОБА_1 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га кадастровий номер 7423882000:02:001:5184 для ведення особистого селянського господарства на території Носівської міської ради Чернігівської області та передано її у власність, відповідно до реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (том 1 а.с. 76, 164).

04.08.2021 сформовано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7421458752021 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184 площею 2,0000 га, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства (том 1 а.с. 161 зворот - 163).

01.09.2021 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184 площею 2,0000 га зареєстровано за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том 1 а.с. 161, 170).

23.02.2022 між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «Носівка Агролідер», як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки для сільськогосподарських потреб, за умовами якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним в Україні земельним законодавством, орендодавець передає орендареві в строкове платне користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га, в тому числі пасовища – 2,0000 га з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184 (том 1 а.с. 77-82, 165-168). Договір укладено строком на 10 років. Строк дії цього договору становить строк оренди земельної ділянки, яка є предметом оренди відповідно до цього договору (п. 3.1. договору оренди).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18.03.2025 згаданий договір оренди зареєстровано 24.06.2022 (том 1 а.с. 73-74).

14.01.2025 в. о. заступника керівника Ніжинської окружної прокуратури Князєв Д. В. звернувся до Українського державного проектно-лісовпорядного об`єднання «Укрдержліспроект» з листом про надання інформації, чи накладаються земельні ділянки, у тому числі з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184 площею 2 га, на землі лісогосподарського призначення відповідно до наявних матеріалів лісовпорядкування та землевпорядної документації, якщо так просив надати кореляцію (том 1 а.с.48-49).

20.01.2025 у відповідь на вказаний запит ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» ВО «Укрдержліспроект» повідомило, що земельна ділянка з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184 знаходиться в межах кв. 53 ДАСП «Носівкарайагролісництво». Площа перетину меж земельної ділянки з кадастровими номером 7423882000:02:001:5184 з межами кв. 53 становить 2,000 га з загальної площі ділянки 2,000 га. До листа додано схему розташування земельних ділянок, зокрема, з кадастровими номером 7423882000:02:001:5184 відносно земель лісогосподарського призначення ДП «Носівкарайагролісництво» (кв. 53 Носівкарайагролісництва, згідно матеріалів лісовпорядкування 2014 р. на території Носівської міської ТГ, Ніжинського району Чернігівської області) (том 1 а.с.50-51).

28.01.2025 Ніжинська окружна прокуратура звернулась до Чернігівської обласної ради з листом про надання інформації, а саме, чи відомо обласній раді про факти передачі земельних ділянок (в т.ч. з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184) у приватну власність фізичних осіб, сформованих за рахунок земель лісогосподарського призначення ДАСП «Носівкарайагролісництво»; чи приймалось рішення про вилучення з постійного користування ДАСП «Носівкарайагролісництво» вказаних земельних ділянок; коли обласній раді стала відома інформація про передачу вказаних земельних ділянок лісового фонду земель спільної комунальної власності територіальних громад області у приватну власність (том 1 а.с.84-86).

06.02.2025 листом №02-03/117 Чернігівська обласна рада повідомила Ніжинську окружну прокуратуру, що про факт передачі Носівською міською радою Ніжинського району Чернігівської області земельної ділянки, зокрема із кадастровим номером 7423882000:02:001:5184, сформованої за рахунок земель лісогосподарського призначення Носівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства «Носівкарайагролісництво» у приватну власність, Чернігівській обласній раді стало відомо із листа Ніжинської окружної прокуратури від 28.01.2025. Чернігівська обласна рада не приймала рішень про вилучення із постійного користування Носівського районного дочірнього агролісогосподарського підприємства «Носівкарайагролісництво» і про зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки сільськогосподарського призначення (том 1 а.с. 87-88).

Листом від 10.02.2025 №20 ДАСП «Носівкарайагролісництво» повідомило Ніжинську окружну прокуратуру про те, що письмову згоду на вилучення ділянок, зокрема з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184, площею по 2 га, розташовану поблизу с. Козари Носівської ОТГ, згідно рішень Носівської міської ради передану у приватну власність фізичних осіб для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель лісового фонду не надавало (том 1 а.с.13).

Відповідно до Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 18.03.2025 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184 становить 5043,11 грн (том 1 а.с.83).

Листом від 26.03.2025 Ніжинська окружна прокуратура повідомила Чернігівську обласну раду про пред`явлення позовної заяви в інтересах Чернігівської обласної ради до ОСОБА_1 та ТОВ «Носівка Агролідер» про витребування земельної ділянки 7423882000:02:001:5184 (том 1 а.с.89-90).

Висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи за замовленням ТОВ «Носівка Агролідер» від 05.08.2025 №447/06-2025, який підготовлений для подання до суду, встановлено, що:

- земельна ділянка з кадастровими номером 7423882000:02:001:5184, площею 2 га, виділена Носівською міською радою на підставі рішення №149/12/VIII на дату прийняття вказаного розпорядження, а саме 19.02.2021, відносилась до земель запасу, перебувала у комунальній власності Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області, яка була віднесена до земель сільськогосподарського призначення визначена ст. 22 та Главою 5 Земельного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами і не відносилась до земель лісогосподарського призначення;

- надані матеріали лісовпорядкування 2015 року містять інформацію про експлуатаційні ліси в кварталі 53 визначених Порядком 749, при цьому не визначають межі земельних ділянок переданих агролісогосподарському спеціалізованому підприємству «Носівкарайагролісництво», станом на час відведення земельної ділянки, в тому числі з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184;

- державний акт на право постійного користування землею серія І-ЧН №000294, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування земельною ділянками 10.06.2002 за № 114 (малюнки № 17, № 17/1) виданий на землі лісогосподарського призначення площею 440,00 га, які перебувають у постійному користуванні агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Носівкарайагролісництво», не містить інформацію, передбачену п.п. 2, 2.1-2.4 Інструкції № 28, що унеможливлює встановити місцеположення, місцерозташування земель лісового фонду відображених в даному акті.

Отже, межі земель лісогосподарського призначення площею 440,00 га, які перебувають у постійному користуванні агролісогосподарському спеціалізованому підприємству «Носівкарайагролісництво» згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2015 року та Державного акту на право постійного користування землею серія І-ЧН № 000294, станом на час відведення земельної ділянки, тому числі з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184, були не визначені та не встановлені.

- узагальнюючи результати дослідження встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184, площею 2 га не накладалася на землі лісогосподарського призначення, на які виданий Державний акт на право постійного користування землею серія І-ЧН №000294 від 2002 року, а станом на дату прийняття вказаного розпорядження, а саме 19.02.2021, відносилась до земель запасу, перебувала у комунальній власності Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області, які були віднесені до земель сільськогосподарського призначення визначена ст. 22 та Главою 5 Земельного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами і не відносилась до земель лісогосподарського призначення (том 2 а.с. 101-127).

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» завдань суду як державної правозахисної інституції суд, здійснюючи правосуддя у сфері земельних правовідносин, покликаний забезпечити захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод громадянина, інтересів юридичних осіб, суспільства і держави.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За положеннями частини першої та другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі №569/17272/15, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14 (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 (пункт 55)).

Отже, спосіб захисту повинен відповідати змісту порушеного права та природі спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 8, частини 1 статті 9 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

Згідно зі статтею 10 ЛК України ліси в Україні можуть перебувати у приватній власності. Суб`єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

Відповідно до статті 12 ЛК України громадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом.

Громадяни та юридичні особи у встановленому законом порядку можуть набувати у власність для лісорозведення земельні ділянки, а також можуть мати у власності ліси, створені шляхом лісорозведення на набутих у власність у встановленому законом порядку земельних ділянках, а також самозалісені ділянки на набутих у власність у встановленому законом порядку земельних ділянках.

Можливість набуття права приватної власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення передбачена також положеннями статей 56, 57 ЗК України.

Про це зазначала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 53).

Серед способів захисту майнових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387-388 ЦК України (віндикаційний позов) та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).

Позовом про витребування майна, зокрема віндикаційним позовом, є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності (на правах володіння, користування та розпорядження) індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа останнім, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна (відновив володіння майном), до будь-якої особи про усунення перешкод (шляхом повернення майна, виселення, демонтажу самочинного будівництва тощо), які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово приходила до висновку, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 74).

Прокурор звернувся до суду з позовом, у якому просить витребувати спірну земельну ділянку, яка є ділянкою лісогосподарського призначення, із застосуванням правового механізму, визначеного ст. 387 ЦК України, що відповідає критеріям віндикаційного позову.

Відповідно до частини першої статі 317, частини першої статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За загальним правилом, закріпленим у статті 387 ЦК України, власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суду необхідно встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власників у силу обставин, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України, зокрема чи з їхньої волі вибуло це майно з їх володіння. Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбане не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, то наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є повернення майна із чужого володіння.

Такі правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 367/3254/15-ц.

Судом першої інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка є землею лісового фонду, та накладається на земельну ділянку площею 440 га, постійним користувачем якої є ДАСП «Носівкарайагролісництво», яке, так само як і Чернігівська обласна рада, не надавало дозволу на вилучення земельної ділянки із земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. Ураховуючи зазначене, районний суд дійшов висновку про те, що витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_1 не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право мирного володіння та задовольнив позовні вимоги.

Обґрунтовуючи позовні вимоги до ТОВ «Носівка Агролідер» прокурор зазначав, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Носівка Агролідер» укладено договір оренди спірної земельної ділянки. Право оренди є похідним від права власності, витребування майна у спільну власність сіл, селищ, міст Чернігівської області від ОСОБА_1 припиняє правомочності відповідача як власника землі та є підставою для витребування земельної ділянки у орендаря ТОВ «Носівка Агролідер».

ОСОБА_1 рішення районного суду не оскаржено.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Диспозитивність - один з основних принципів судочинства, на підставі якого особа (зокрема, позивач чи відповідач), самостійно вирішує, зокрема, чи оскаржувати судові рішення в касаційному порядку та в яких межах (постанова Верховного Суду від 22.11.2023 в справі № 465/6549/16-ц, постанова Верховного Суду від 25.03.2024 в справі № 336/6023/20.

У постанові Верховного Суду від 14.06.2021 у справі № 308/8567/20 вказано, що «Об`єднана палата Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду відхиляє аргументи касаційної скарги в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову щодо інших відповідачів (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2), з таких мотивів. У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). У справі, що переглядається, інші відповідачі (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2) не реалізували своє право на подання касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка інших відповідачів свідчить про повну згоду з оскарженими судовими рішеннями в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову щодо них».

У постанові Верховного Суду від 04.10.2023 в справі №761/18365/20 вказано, що «основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України). У справі, що переглядається: в касаційних скаргах скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, просять скасувати постанову апеляційного суду як в частині задоволених позовних вимог до них, так і в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_2; інші відповідачі (ОСОБА_3, ОСОБА_2) не скористалися своїм правом подачі касаційної скарги, приєднання до касаційної скарги. Така процесуальна поведінка інших відповідачів (ОСОБА_3, ОСОБА_2) свідчить про їх повну згоду з постановою апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог до них. Аналіз аргументів касаційних скарг свідчить, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, не навели переконливих доводів, яким чином судове рішення апеляційного суду порушує їх права та інтереси в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3, ОСОБА_2, за умови, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, не оскаржили постанову апеляційного суду, тобто погодилися з постановою апеляційного суду в частині позовних вимог до них. Тому оскаржену постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_3, ОСОБА_2 належить залишити без змін».

Автономія волі та приватний інтерес є «підвалинами» сучасного приватного права. Завдання приватного права полягає у «напрацюванні» таких правил, які максимальною мірою забезпечують автономію волі та реалізацію приватного інтересу кожної особи, без порушення прав і інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 14.08.2024 в справі № 601/1396/21).

Вищезазначене узгоджується із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 04.02.2026 у справі № 372/2076/22.

У справі, що переглядається, прокуратура звернулась до суду з позовними вимогами до ОСОБА_1 та ТОВ «Носівка Агролідер», оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, позовні вимоги задоволено, витребувано із незаконного володіння ОСОБА_1 та ТОВ «Носівка Агролідер» на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельну ділянку з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184 площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Носівської міської територіальної громади.

За встановлених у справі обставин право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку виникло на підставі рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Носівської міської ради від 16.07.2021 №153/12/VIII, а право оренди ТОВ «Носівка Агролідер» - на підставі договору оренди, укладеного 23.02.2022 з ОСОБА_1 та зареєстрованого 24.06.2022.

Отже, право оренди ТОВ «Носівка Агролідер» має похідний характер від права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку. З огляду на це задоволення вимоги про витребування земельної ділянки від ОСОБА_1 без припинення похідного права оренди ТОВ «Носівка Агролідер» не забезпечувало б досягнення мети заявленого способу захисту та не призвело б до фактичного повернення земельної ділянки у володіння власника вільною від прав третіх осіб.

З апеляційною скаргою звернулося ТОВ «Носівка Агролідер».

Як уже було зазначено, ОСОБА_1 не оскаржувала судове рішення в частині вимог, які пред`явлені до неї. Така процесуальна поведінка відповідача свідчить про її повну згоду із судовим рішенням.

Аналіз аргументів апеляційної скарги свідчить, що ТОВ «Носівка Агролідер» наводить доводи законності набуття у власність земельної ділянки ОСОБА_1 , товариство не навело переконливих доводів, яким чином оскаржене судове рішення в частині задоволення позовної вимоги про витребування у ОСОБА_1 земельної ділянки порушує його права та інтереси як орендаря за умови, що ОСОБА_1 не оскаржила таке судове рішення, тобто погодилася з ним.

Тому з урахуванням принципу диспозитивності та меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених у статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції оскаржуване судове рішення в частині вирішення позовної вимоги про витребування із володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Чернігівської обласної ради земельної ділянки з кадастровим номером 7423882000:02:001:5184 площею 2,0000 га, яка знаходиться на території Носівської міської територіальної громади не аналізує, і залишає його без змін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.05.2026 у справі №456/252/22 вказала, що в кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених процесуальним законодавством. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80, 81, 83), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 (підпункт 11.12), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

Спосіб захисту опосередковується позовною вимогою, яка втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Метою позову прокурора у цій справі вочевидь є повернення земельної ділянки у власність держави вільною від будь-яких обтяжень правами третіх осіб, зокрема й від права оренди.

Таким чином, позовні вимоги прокуратури до ТОВ «Носівка Агролідер» про витребування земельної ділянки є похідними від основної вимоги – витребування із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Чернігівської обласної ради спірної земельної ділянки.

Ураховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, апеляційна скарга ТОВ «Носівка Агролідер» підлягає залишенню без задоволення, а рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 09.07. 2026 - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівка Агролідер» залишити без задоволення.

Рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 09 липня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2026 року.

Головуюча О. Є. Мамонова

Судді: О. А. Луговець

О. П. Супрун