Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №675/888/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 675/888/25

Провадження № 22-ц/820/2314/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області в складі судді Янішевської О.С. від 13 серпня 2026 року про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

Заслухавши доповідача,ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в :

У червні 2025 року ОСОБА_3 (в подальшому відповідно до свідоцтва про шлюб № НОМЕР_1 від 23 жовтня 2025 року змінила прізвище на ОСОБА_4 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини.

Зазначала, що з 5 січня 2018 року вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У 2020 році вони припинили спільне проживання, відповідач проживає окремо, донька проживає з матір`ю, перебуває на її повному забезпеченні та вихованні.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 21.10.2020 року в справі № 675/1457/20 стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання доньки у розмірі 1500 грн. щомісячно, до досягнення нею повноліття.

Зважаючи на збільшення витрат на дитину та недостатність отримуваних аліментів, офіційне працевлаштування відповідача та отримання ним стабільного заробітку, просила змінити розмір аліментів, що стягуються на підставі зазначеного рішення, і стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини усіх його доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до повноліття дитини.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 серпня 2026 року зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду про зупинення провадження у справі як незаконну та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На думку апелянтки, суд не врахував пріоритет найкращих інтересів дитини - спір стосується прав та інтересів дитини, а зупинення провадження в справі позбавляє дитину права на належне утримання та гідний рівень життя. Відповідач надавав свої письмові пояснення по суті спору, активно реалізував своє право на правничу допомогу, його інтереси тривалий період представляв адвокат Карун В.П., пізніше відповідні заяви до суду подавалися через його представницю ОСОБА_6 . Відповідач отримує грошове забезпечення військовослужбовця та не позбавлений можливості укласти договір з іншим адвокатом (зокрема, дистанційно через систему «Електронний суд» або засобами поштового зв`язку).

У відзиві представниця відповідача просила апеляційну скаргу залишити без задоволення як безпідставну. ОСОБА_2 перебуває на військовій службі, залучений до виконання бойових завдань, тому позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права. Тому наявні підстави для зупинення провадження, передбачені п.2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Задовольняючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 призваний на військову службу під час загальної мобілізації та проходить службу у військовій частині, виконує бойові завдання та не має змоги брати участь у розгляді справи дистанційно,тому наявні передбачені п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України підстави для зупинення провадження.

Проте з цим висновком не можна погодитися, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

До основних засад цивільного судочинства, зокрема, віднесено принцип верховенства права (п. 1 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

За змістом ч. 1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

У такому випадку провадження у справі зупиняється до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п. 12 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і триває досі.

При прийнятті процесуальних рішень і застосуванні будь-яких процесуальних норм суд має керуватися в першу чергу основним завданням цивільного судочинства, яким є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту прав та інтересів особи.

Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується за допомогою реалізації його основних засад, у тому числі принципу верховенства права.

Реалізація принципу верховенства права здійснюється через застосування судами при розгляді справ Конвенції та протоколів до неї, а також практики Європейського суду з прав людини як джерело права.

Одним із елементів права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції є право на розумний строк розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) неодноразово зазначав про те, що обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (справа «Компанія Комінгерсольпроти Португалії» (Comingersoll S.A. v. Portugal), заява № 35382/97, рішення від 6 квітня 2000 року, §19; справа «Фрайдлендер проти Франції» (Frydlender v. France), заява №48479/13, рішення від 26 липня 2018 року, §43; справа «Сюрмелі проти Німеччини» (Surmeli v. Germany), заява № 75529/01, рішення від 8 червня 2006 року, §128).

Суд у рішенні від 18 лютого 1999 року у справі «Лаїно проти Італії» (Laino v. Italy), заява № 33158/96, §22) зауважив, що справи щодо опікунства над дитиною та батьківської відповідальності належать до справ, які потребують особливої оперативності.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Метою зупинення провадження у справі згідно з п. 2 ч. 1 статті 251 ЦПК України є з`ясування обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, у зв`язку з перебуванням сторони або третьої особи у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Об`єктивна неможливість розгляду справи у такому випадку полягає в тому, що відсутність сторони або третьої особи, позбавляє можливості суд вирішити спір із дотриманням основних засад (принципів) цивільного судочинства, а саме з`ясувати всі обставини, що мають значення для справи, зібрати та дослідити докази, надати їм належну правову оцінку та ухвалити рішення по суті заявлених вимог.

Якщо такі перешкоди відсутні, то суд зобов`язаний розглянути справу у визначені процесуальним законом порядку та строки.

Предметом спору у цій справі є зміна способу та розміру стягнення аліментів на дитину. Така категорія справ потребує невідкладного вирішення судом з метою захисту прав та інтересів дітей.

Апеляційний суд констатує, що справа перебувала в провадженні Ізяславського районного суду з 02 червня 2025 року.

Суд першої інстанції більш як рік, з 14 липня 2025 року до серпня 2026 року здійснював розгляд справи по суті – з`ясовував обставини справи та досліджував усі представлені докази. При цьому ОСОБА_2 був належно повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, особисто подав відзив на позов 15.07.2026 року, висловивши свої заперечення по суті спору.

Водночас впродовж розгляду справи по суті (до травня 2026 року) інтереси відповідача в суді першої інстанції представляв адвокат Карун В.П. згідно з ордером № 110182 від 12.07.2025 року. Також у справі брала участь представниця ОСОБА_2 ОСОБА_6 , що діяла на підставі довіреності № 2164 від 17 липня 2025 року на представництво його інтересів в суді.

Ухвалою Ізяславського районного суду про зупинення кримінального провадження у справі № 675/194/25 від 28 травня 2025 року, зупинено кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, у зв`язку з його призовом для проходження військової служби до його звільнення.

Відповідно до довідки № 138 від 17.03.2026 року ОСОБА_2 проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 , його грошове забезпечення за період січень – березень 2026 року складає 100352,40 грн.

Перебіг справи в суді першої інстанції цілком підтверджує забезпечення права ОСОБА_2 на судовий захист та реалізацію ним процесуальних прав, а також дотримання принципу рівності сторін перед законом та судом.

Тож відсутність ОСОБА_2 на завершальній стадії судового процесу не позбавляло можливості суд вирішити спір із дотриманням основних засад (принципів) цивільного судочинства – суд з`ясував усі обставини, що мають значення для справи, сторони надали всі докази, які було досліджено судом, і цілком міг надати їм належну правову оцінку та ухвалити рішення по суті заявлених вимог.

Зупинивши провадження у справі, суд першої інстанції не дотримався норм статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) та приписів ст.ст. 2, 10, 210, 251 ЦПК України, що прямо порушив право позивачки ОСОБА_1 на розумні строки розгляду справи і зумовлює порушення права на судовий захист у справі, що прямо стосується прав та інтересів дитини.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постанові від 27 травня 2026 року у справі № 344/432/24 - конституційне право дитини на утримання, зокрема, право на стягнення аліментів, не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану. Конституційне право дитини на утримання має триваючий і невідкладний характер, його здійснення не може бути ефективно відновлене ex post. По своїй суті конституційне право дитини на утримання відноситься до тих прав, для яких затримка в їх судовому захисті дорівнює «втраті» права. Тому право на утримання потребує негайного судового захисту. Тож зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у справі, що стосується захисту конституційного права дитини на утримання, суперечить задекларованій державою засаді охорони дитинства та є порушенням права на судовий захист.

Отже, мобілізація чи проходження військової служби відповідачем не було безумовною підставою для зупинення розгляду справи про стягнення аліментів, оскільки немає об`єктивних перешкод для участі в процесі і водночас це порушує права та інтереси малолітньої дитини.

З врахуванням наведеного оскаржувану ухвалу як прийняту з явним порушенням норм процесуального права слід скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 серпня 2026 року про зупинення провадження у справі скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2026 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк