Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №677/234/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 677/234/26

Провадження № 22-ц/820/1870/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

розглянув в порядку ч 1 ст 369 ЦПК України цивільну справу № 677/234/26 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2026 року у складі судді Шовкуна В.О. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами поданої апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2682816 від 22.07.2020 року в сумі 23288 грн та судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що 22.07.2020 року ОСОБА_1 уклав з ТзОВ «Авентус Україна» договір про надання споживчого кредиту № 2682816, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 7100 грн. на умовах, визначених договором та зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитними коштами на умовах та в терміни, що визначені договором. ТзОВ «Авентус Україна» умови кредитного договору виконало, надавши відповідачу кредитні кошти, а відповідач свої зобов`язання за договором не виконав належним чином, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 23288 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 7100 грн., заборгованість за процентами 16188 грн.

26.02.2021 року ТзОВ «Авентус Україна» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021, за умовами якого ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до відповідача за вищевказаним договором, тому позивач просив стягнути з відповідача вказаний розмір заборгованості.

Заочним рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2026 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 2682816 в сумі 9123,50 грн, судовий збір в сумі 1043,13 грн та витрати на правову допомогу в сумі 3134,40 грн, в решті позовних вимог відмовлено.

ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» подало апеляційну скаргу, просить скасувати заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2026 року про часткове задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.

Апелянт вказує, що укладаючи кредитний договір відповідач погодився, що він до його підписання ознайомився з усіма умовами, на яких ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» здійснює кредитування, а також свідомо обрав умови кредитування, викладенні у Договорі. Згідно умов кредитного договору № 2682816 від 22.07.2020 року нарахування відсотків здійснювалось відповідно до пункту 1.5 договору: 1.5. Тип процентної ставки – фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання Споживачем умова Договору та становить: 1.5.2. Знижена процентна ставка 0,95% в день вiд суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору (без пролонгацій), якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. 1.5.2. Стандартна процента ставка 1,90% в день вiд суми кредиту, застосовуються:- у межах строку надання кредиту, зазначеного в пунктiв 1.4 цього Договору, якщо Споживач не виконав умови зазначені в пп.1.5.1. Договору для застосування зниженої процентної ставки; та- у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п.4.1- 4.6 цього Договору; та- у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.l cтатті 1048 Цивільного кодексу України. Відповідно до пункту 2.2 Договору, сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладання цього Договору. У випадку, якщо товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступні календарні дні, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.4 Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті. Згідно з Довідкою про успішне перерахування коштів з протоколом підписання, товариство виконало зобов`язання та 22.07.2020 року перерахувало кошти на банківську картку відповідача. Відповідно до розрахунку терміну споживчого кредитування кредитний договір було укладено 22.07.2020 року строком на 30 днів, тобто до 21.08.2020 року. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання за кредитним договором № 2682816 від 22.07.2020 року, відповідно до пункту 1.5.2 кредитного договору, було нарахована стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення відповідно до абз. 2 част. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, тобто до 19.11.2020 року, що відображено в Картці обліку Договору (розрахунку заборгованості). З огляду на це, нарахування відсотків відповідають умовам за кредитним договором № 2682816 від 22.07.2020 року.

Дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Судом встановлено, що 22.07.2020 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Авентус Україна» договір про надання споживчого кредиту № 2682816, який підписано за допомогою електронного підпису, шляхом відтворення позичальником одноразового ідентифікатора М635386, направленого 22.07.2020 року о 15 год. 08 хв. на мобільний номер позичальника НОМЕР_1 .

Відповідно до умов договору, товариство надало відповідачу кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, які надані відповідачкою первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно з п. 2.4 договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Авентус Україна» суми кредиту за реквізитами, згідно п.п. 2.1 кредитного договору.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» (п. 9.8 кредитного договору), які розмішені на веб-сайті товариства. Приймаючи умови кредитного договору, відповідачка підтверджує, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил.

Згідно з п. 1.3, 1.4, 1.5.2 договору про надання споживчого кредиту, сума кредиту становить 7100 грн., кредит надається строком на 30 днів.

Тип процентної ставки - фіксована, знижена процентна ставка становить 0,95% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

Стандартна процентна ставка становить 1,90% за кожен день від суми кредиту, яка застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в пп. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки та у межах нового строку, якщо відбулась продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 цього договору та у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою складає 695,40% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту на день укладення договору за стандартною ставкою складає 11147 грн., що передбачено п.п. 1.7.2 та 1.8.2 договору.

Свої зобов`язання ТОВ «Авентус Україна» виконало, 22.07.2020 року перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти за допомогою компанії ТОВ «Вей фор пей».

Згідно повідомлення за вих. № 6513-ВП від 16.12.2025 року ТОВ «Вей фор пей», 22.07.2020 року успішно перераховані кошти в сумі 7100 грн. на карту № НОМЕР_2 .

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, вчасно кошти не повернув, тому станом на дату звернення до суду має заборгованість в розмірі 7100 грн. за тілом кредиту. Крім того апелянт стверджує, що у відповідача наявна заборгованість в сумі 16188 грн. по відсотках за користування кредитом.

26.02.2021 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26022021, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Згідно витягу із вказаного реєстру боржників, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 23288 грн.

13.02.2026 року позивач направив для ОСОБА_1 досудову вимогу за вих. № 20532033 щодо виконання договірних зобов`язань, в якій вимагав негайно погасити заборгованість в розмірі 23288,00 грн. Дану вимогу відповідачем залишено без реагування, однак позивач вчинив всі необхідні дії для досудового урегулювання спору.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Так, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

За змістом ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.ч.1-2 ст. 207 ЦК України) .

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12-ц.

Як передбачено п 1.5.2, стандартна процентна ставка становить 1,90% за кожен день від суми кредиту, якщо споживач не виконав умови зазначені в пп. 1.5.1 договору і якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 цього договору та у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.

Відповідно до п.1.4. договору від 22.07.2020 року погоджений сторонами строк кредиту 30 днів, тобто до 20.08.2020 року. У цьому ж пункті сторони погодили, що строк кредиту може бути продовжено у порядку і на умовах, визначених у Розділі 4 цього договору.

Нормами Розділу 4 кредитного договору визначено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначених в п 1.4 Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку визначеному пп 4.2-4.5 Договору.

Пунктом 4.2. передбачено, що споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п 4.3 Договору.

Відповідно до п 4.3 Договору, пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

При цьому, товариство має право, але не обов`язок протягом строку відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредитування ( п 4.4).

Відповідно до п 4.5, у випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в п. 4.3 договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Таким чином, як передбачено умовами договору продовження строку кредитування можливо за ініціативи споживача, який має вчинити відповідні дії, а саме внести платіж на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, однак в матеріалах справи відсутні докази досягнення між сторонами домовленості про продовження строку дії договору та внесення споживачів відповідного платежу на виконання умов п 4.3 Договору, при цьому можливості автопролонгації строку дії договору сторони не передбачили.

Посилання апелянта на п 1.5.2 Договору, яким передбачено продовження строку дії користування кредитом на строк не більше 90 календарних дні, слід відхилити, оскільки як передбачено Розділом 4. Пролонгація строку кредиту, таке продовження відбувається за відповідних умов, погодження між сторонами та внесення коштів, однак як встановлено судом відповідач не здійснював жодної проплати, тому строк кредитування не міг бути продовженим.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проценти мають нараховуватися протягом строку в 30 днів (з 22.07.2020 року по 21.08.2020 року).

Визначаючи розмір процентів суд врахував наявну заборгованість за тілом кредиту 7100 грн, яку відповідач не погасив протягом строку кредитування 30 днів, при цьому послався, що розмір процентів має нараховуватися з огляду на процентну ставку 1,90%, однак визначив розмір заборгованості по процентам в сумі 2023,50 грн, відповідно до зниженої процентної ставки 0,95% ( 7100х0,95%х30днів), фактично припустився помилки, тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Як було встановлено судом споживач не виконав умови визначені в п.1.5.1 протягом 30 днів кредитні кошти не повернув, тому відсутні підстави для застосування зниженої процентної ставки 0,95%, відтак розмір процентів становить 4047 грн ( 7100х1,9%х30 днів) з огляду на стандартну процентну ставку 1,90%.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції, приходить до висновку, що за договором про надання споживчого кредиту № 2682816 від 22.07.2020 року існує заборгованість в розмірі 11 147 грн і складається з 7 100 грн заборгованості за тілом кредиту та 4 047 грн за нарахованими відсотками.

У зв`язку з вищенаведеним підлягає зміні і розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом позивач просив суд стягнути з відповідачки 23 288 грн заборгованості за кредитним договором, оскільки позов задоволено частково на суму 11 147 грн, що становить 47,86% ( 11147:23288х100), тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір сплачений в суді першої та апеляційної інстанції в сумі 3185,56 грн ( 2662,40+3993,60=6656х47,86%).

Приписами частин 1 та 3 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.ст.15,137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом ч.ч. 5-6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, правнича допомога в суді першої інстанції ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» надавалася АО «Апологет» у справі згідно з договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 року.

Згідно акту № 15 наданих робіт від 13.02.2026 року загальна вартість наданих послуг адвокатського бюро за правову допомогу у суді першої інстанції складає 8 000 грн.

ОСОБА_1 не заявляв клопотання про неспівмірність витрат на правничу допомогу.

Тому враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Кредит – Капітал» слід стягнути 3 828,80 грн витрат на професійну правничу допомогу, які понесені в суді першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 03 червня 2026 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 2682816 від 22.07.2020 року у розмірі 11 147 грн, яка складається з 7 100 грн заборгованості за тілом кредиту та 4 047 грн за нарахованими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в сумі 3185,56 грн та 3 828,80 грн. витрат на правничу допомогу надану в суді першої інстанції.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Судді А.М. Костенко Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк