Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №683/393/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 683/393/26

Провадження № 22-ц/820/1783/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю представника позивача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 683/393/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 травня 2026 року у складі судді Цішковського В.А. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Залісся» про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в :

У лютому 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила: розірвати договір оренди землі від 06.02.2008 року, укладений між ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , та ФГ «Залісся» щодо оренди земельної ділянки площею 2,6872 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0003; розірвати договір оренди землі від 06.02.2008 року, укладений між ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , та ФГ «Залісся» щодо оренди земельної ділянки площею 3,1487 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0004.

В обґрунтування позову посилалася, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.05.2024 року ОСОБА_2 отримала у власність після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку 2,6872 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0003, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Старокостянтинівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

Крім того, відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.05.2024 року позивач ОСОБА_2 отримала у власність після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку 3,1487 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0004, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Старокостянтинівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

За життя батько позивачки ОСОБА_3 , 06.02.2008 року уклав з ФГ «Залісся» договір оренди землі, згідно з умовами якого передав, а ФГ «Залісся» прийняло у строкове платне користування належну йому вищезазначену земельну ділянку строком на 49 років. 26 лютого 2008 року вказаний договір оренди землі зареєстрований в Старокостянтинівському районному відділі регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040874700248.

Крім того, за життя мати позивачки ОСОБА_4 , 06.02.2008 року уклала з ФГ «Залісся» договір оренди землі, згідно з умовами якого ОСОБА_4 передала, а ФГ «Залісся» прийняло у строкове платне користування належну їй вищезазначену земельну ділянку строком на 49 років. 26 лютого 2008 року вказаний договір оренди землі зареєстрований в Старокостянтинівському районному відділі регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №040874700257.

Зазначала, що з часу використання ФГ «Залісся» земельної ділянки, останнє жодного разу не здійснювало виплату ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як орендодавцям, орендної плати за користування належною їм на праві власності земельними ділянками, а також орендна плата не відшкодовувалась позивачу, як спадкоємиці з дня відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 та з дня відкриття спадщини матері ОСОБА_4 , до дати набуття земельних ділянок у власність у строк, визначений договором оренди землі, чим порушило істотні умови кожного договору оренди та позбавляє ОСОБА_2 отримувати прибуток від земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Позивачка вказувала, 30 травня 2024 року направила відповідачу повідомлення про набуття нею прав орендодавця за договорами оренди землі, укладеного 06.02.2008 року між ФГ «Залісся» та ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , у зв`язку з прийняттям спадщини на земельні ділянки після смерті батьків. При цьому зазначала, що орендної плати у готівковій формі від орендаря у період 2008 – 2010 роки не отримували ні ОСОБА_3 ні ОСОБА_4 , як і в подальшому позивачка з 2011 року по 2023 рік, та до дня подачі позову.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 травня 2026 року позов задоволено, розірвано договір оренди землі від 06.02.2008 року, укладений між ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , та ФГ «Залісся» щодо оренди земельної ділянки площею 2,6872 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0003.

Розірвано договір оренди землі від 06.02.2008 року, укладений між ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , та ФГ «Залісся» щодо оренди земельної ділянки площею 3,1487 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0004.

Стягнуто з ФГ «Залісся» на користь ОСОБА_2 2 662,40 грн судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що подає скаргу як фізична особа, засновник, директор ФГ «Залісся» та просить рішення суду першої інстанції скасувати, вказує, що судом він як голова ФГ «Залісся» як учасник оспорюваних правочинів не був залучений до участі в справі, хоча він є стороною договору.

Апелянт вказує, що судом не досліджено предмет позову, а саме оспорювані договори оренди, оскільки представник позивача надала лише перші сторінки Типового договору оренди, а не самі договори оренди, укладені між 06.02.2008 року, до позовної заяви вони надані не були. Апелянт вважає, що суд вступив у змову з адвокатом позивачки та за замовченням приховали справжню назву договору. Також на думку апелянта, суд не перевірив чи було вільним волевиявленням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на укладення договорів оренди і чи відповідав його зміст внутрішній волі сторін, як і не перевірив права та обов`язки сторін оспорюваних правочин. Крім того, суд не з`ясував чи дійсно ОСОБА_2 є правонаступником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та може звертатися до суду з даним позовом.

ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, заперечує проти її задоволення. Посилається, що рішенням суду не вирішувалися питання про особисті права, інтереси чи обов`язки ОСОБА_1 . Спірні договори укладені з ФГ «Залісся» — самостійною юридичною особою, а не з ОСОБА_1 , як фізичною особою. Тому апеляційне провадження за його скаргою підлягає закриттю. Навіть у разі переходу до перевірки рішення по суті наведені у скарзі міркування не спростовують систематичної несплати орендної плати та правильних висновків місцевого суду. Крім того, оскаржуване рішення не містить жодного висновку про особисті цивільні права чи обов`язки ОСОБА_1 і не покладає на нього жодного обов`язку. У резолютивній частині розірвано договори між орендодавцями та ФГ «Залісся», а судові витрати стягнуто саме з ФГ «Залісся». ОСОБА_1 не названий стороною договору, боржником, користувачем ділянок або особою, з якої здійснюється стягнення. Судом першої інстанції встановлено, що за договором щодо ділянки 6824286700:07:025:0003 господарство лише нараховувало ОСОБА_3 дохід у 2008 2010 роках, а за договором щодо ділянки 6824286700:07:025:0004 — ОСОБА_4 у 2008–2021 роках. Жодного доказу фактичної виплати коштів орендодавцям, їх спадкоємиці або внесення коштів на депозит нотаріуса відповідач не надав. За 2024 2025 роки відсутні навіть нарахування доходу позивачці від надання майна в оренду.

Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що ОСОБА_5 – батько позивачки за життя був власником земельної ділянки, площею 2,6872 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0003, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Старокостянтинівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

06 лютого 2008 року за життя ОСОБА_3 між ним та ФГ «Залісся» укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого ОСОБА_3 передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування належну йому земельну ділянку, площею 2,6872 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0003, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Старокостянтинівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області строком на 49 років.

Відповідно до пункту 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою. Факт отримання орендної плати орендодавець підтверджує відповідними розписками, які містять інформацію про отриману суму, дату та період, за який сплачується орендна плата, та форма яких затверджена у додатку 1 до цього договору. Розмір орендної плати встановлюється у 260,56 грн на рік. За погодженням сторін розрахунки за цим договором можуть здійснюватися у натуральній формі шляхом поставки продукції, надання послуг та ін., що оформлюється відповідним додатком до цього договору. У такому випадку конкретні обсяги продукції належні до поставки чи обсяг послуг визначається за угодою сторін. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Пунктом 11 договору оренди встановлено строк виплати орендної плати, а саме з 01 січня по 30 грудня відповідного року. Незалежно від зазначеного у пункті 11 цього договору, перший орендний платіж за договором здійснюється протягом 365 днів після набрання чинності цим договором.

Вищезазначеним договором оренди землі перегляд розміру орендної плати не передбачений (п.13 договору).

За п. 40. Договорів перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для розірвання договору.

26 лютого 2008 року договір оренди землі від 06.02.2008 зареєстрований в Старокостянтинівському районному відділі регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №040874700248.

Також ОСОБА_4 – мати позивачки за життя була власником земельної ділянки, площею 3,1487 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0004, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Старокостянтинівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області.

06 лютого 2008 року за життя ОСОБА_4 між нею та ФГ «Залісся» укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого ОСОБА_4 передала, а відповідач прийняв у строкове платне користування належну їй земельну ділянку, площею 3,1487 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0004, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Старокостянтинівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області строком на 49 років.

Відповідно до пункту 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою. Факт отримання орендної плати орендодавець підтверджує відповідними розписками, які містять інформацію про отриману суму, дату та період, за який сплачується орендна плата, та форма яких затверджена у додатку 1 до цього договору. Розмір орендної плати встановлюється у 260,56 грн на рік. За погодженням сторін розрахунки за цим договором можуть здійснюватися у натуральній формі шляхом поставки продукції, надання послуг та ін., що оформлюється відповідним додатком до цього договору. У такому випадку конкретні обсяги продукції належні до поставки чи обсяг послуг визначається за угодою сторін. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Пунктом 11 договору оренди встановлено строк виплати орендної плати, а саме з 01 січня по 30 грудня відповідного року. Незалежно від зазначеного у пункті 11 цього договору, перший орендний платіж за договором здійснюється протягом 365 днів після набрання чинності цим договором.

Вищезазначеним договором оренди землі перегляд розміру орендної плати не передбачений (п.13 договору).

За п. 40. Договорів перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для розірвання договору.

26 лютого 2008 року договір оренди землі від 06.02.2008 зареєстрований в Старокостянтинівському районному відділі регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №04087400257.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадщину після їх смерті прийняла позивачка як спадкоємець першої черги за законом і на підставі Свідоцтв про право на спадщину за законом від 21 травня 2024 року серії 1-645 та від 21 травня 2024 року серії 1-646 стала власником земельної ділянки, площею 2,6872 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0003, та земельної ділянки, площею 3,1487 га, кадастровий номер 6824286700:07:025:0004, які належали спадкодавцям.

Згідно з відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян інформації про фізичних осіб, які померли, інформація про доходи, отримані від податкових агентів за період січень місяць 2008 року грудень місяць 2021 року, ОСОБА_3 нараховувався дохід від податкового агента ФГ «Залісся», а саме: у 2008 році в розмір 260,56 грн, у 2009 році 900,62 грн, у 2010 році 900,62 грн, у 2011 році 900,62 грн, у 2012 році 900,62 грн, у 2013 році 900,62 грн, у 2014 році 900,62 грн, у 2015 році 900,62 грн, у 2016 році 900 грн, у 2017 році 900 грн, у 2018 році 900 грн, у 2019 році 3 125,24 грн, у 2020 році 5 208,74 грн.

Згідно з відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян інформації про фізичних осіб, які померли, інформація про доходи, отримані від податкових агентів за період січень місяць 2008 року серпень місяць 2010 року, ОСОБА_3 нараховувався дохід від податкового агента ФГ «Залісся», а саме: у 2008 році в розмір 260,56 грн, у 2009 році 900,62 грн.

Крім того, згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору стосовно ОСОБА_2 станом на 15.08.2024 року, вбачається, що ФГ «Залісся» щорічно з 2008 по 2022 рік відображало у своїй податковій звітності нарахування їй сум доходу від надання майна в оренду, а також сплачувало з нарахованого доходу відповідні податки.

А також згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору стосовно ОСОБА_2 станом на 27.01.2026 року, вбачається, що за період з січня 2024 року по грудень 2025 року будь-які нарахування для ОСОБА_2 від надання майна в оренду ФГ «Залісся», не здійснювалося.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 посилається на те, що 30.05.2024 року направила відповідачу повідомлення про набуття нею прав орендодавця за договорами оренди землі, укладеними 06.02.2008 року між ФГ «Залісся» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зв`язку з прийняттям спадщини на земельні ділянки після смерті батьків, що підтверджується письмовими матеріалами справи, а відповідач не виплачував ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 та їх правонаступнику - позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою у період 2008 та до дня подачі позову в 2026 році.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України).

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом

Як передбачено ч.ч. 1, 9 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України від «Про оренду землі».

Згідно ст. 1 Закону України в редакції на час укладення договору «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» в редакції на час укладення договору договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Нормами ст. 15 цього ж Закону в редакції на час укладення договору передбачено, що істотними умовами договору оренди землі поряд з іншими є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату тощо.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» в редакції на час укладення договору орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За нормами ст.ст. 31, 32 Закону України «Про оренду землі» в редакції на час укладення договору договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Статтею 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 зроблено правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди землі з урахуванням пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України: «Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Отже, аналіз змісту статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підставу для розірвання договору оренди. При цьому факт несплати орендної плати стосується випадків як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 сформульовано такий правовий висновок: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

Зазначений підхід до вирішення питання щодо можливості розірвання договору судом з підстави істотності допущеного орендарем порушення договору шляхом систематичної несплати орендної плати є сталим та підтверджується релевантною практикою суду касаційної інстанції. Зокрема, аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 689/1101/18 (провадження № 61-10292св20), від 27 жовтня 2021 року у справі № 573/1833/20 (провадження № 61-7138св21), від 22 листопада 2021 року у справі № 341/609/20 (провадження № 61-10091св 21), від 24 листопада 2021 року у справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21), від 08 грудня 2021 року у справі № 357/452/21 (провадження № 61-7721св21).

У відповідності до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В своїй позовній заяві позивач як на підставу позову посилалась на порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати та вказувала. що орендарем не було взагалі виплачено орендну плату за договором оренди землі від 2008 року з моменту кладення договору до дня подання позову в 2026 році.

Обов`язок доказування сплати орендної плати за договором оренди землі в силу принципу змагальності цивільного процесу, вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України лежить саме на відповідачі, в якого зберігаються письмові докази і який мав би спростовувати відповідні доводи позивача письмовими доказами.

За умовами п. 9 вищевказаних договорів оренди факт отримання орендної плати орендодавець підтверджує відповідними розписками, які містять інформацію про отриману суму, дату та період, за який сплачується орендна плата, та форма яких затверджена у додатку 1 до цього договору.

Отже з врахуванням предмету спору відповідні доводи позивача мають бути спростовані виключно письмовими доказами у вигляді відповідних розписок, які містять інформацію про отриману суму, дату та період, за який сплачується орендна плата.

Однак відповідач не надав суду жодних доказів сплати орендної плати за користування земельною ділянкою в період з 2008 по 2026 роки, доводи позивача про систематичну не виплату такої орендної плати за цей період та розмір орендної плати, вказаний в позові, не спростував.

При цьому, ФГ «Залісся» щорічно нараховувало орендну плату згідно з договорами оренди землі (що відображалося у податковій звітності щодо нарахування їй доходу від надання земельної ділянки в оренду), сплачувало щорічно з нарахованого доходу податки згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу від 23.07.2024 № 2220-24-02943, проте таку орендну плату не виплачувало, а тому за відсутності вищевказаних письмових доказів сплати орендної плати податкові відомості не можуть бути достатнім та переконливим доказами виконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати орендної плати за відповідними договорами.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_2 30.05.2024 року направила відповідачу повідомлення про набуття нею прав орендодавця за договорами оренди землі, укладеними 06.02.2008 року між ФГ «Залісся» та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у зв`язку з прийняттям спадщини на земельні ділянки після смерті батьків, однак відповідач не надав жодних доказів, що після отримання даного повідомлення сплатив позивачу орендну плату за 2024 та 2025 роки.

З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність між позивачем як правонаступником орендодавців та ФГ «Залісся» договірних відносин на підставі договорів оренди землі від 06 лютого 2008 року та систематичне невиконання відповідачем договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати.

Доводи апеляційної скарги, що судом не досліджено предмет позову, а саме оспорювані договори оренди, оскільки представник позивача надала лише перші сторінки Типового договору оренди, а не самі договори оренди, укладені між 06.02.2008 року, суд не перевірив чи було вільним волевиявленням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на укладення договорів оренди і чи відповідав його зміст внутрішній волі сторін, як і не перевірив права та обов`язки сторін оспорюваних правочин слід відхилити, оскільки позивачем надано відповідні копії договорів оренди землі та відповідачем наявність таких договорів і факт їх укладення не спростовано.

Безпідставними і твердження апелянта, що суд не з`ясував чи дійсно ОСОБА_2 є правонаступником ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та може звертатися до суду з даним позовом, так як дані доводи спростовуються Свідоцтвами про право на спадщину за законом, за якими позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Крім того в апеляційній скарзі не наведено жодних доказів сплати орендної плати за вищевказаними договорами, тобто вказана обставина апелянтом взагалі не спростована.

Рішення суду ґрунтуються на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст. 268, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя А.М. Костенко

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк