Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №950/2680/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №950/2680/25Головуючий у суді 1-ї інстанції - Косолап В. М.

Номер провадження 33/816/897/26Суддя-доповідач Філонова Ю. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2025 року, якою

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп.

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Лебединського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 22 серпня 2025 року о 16 год. 44 хв. у с. Бишкінь по вул. Сергієва, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння , а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2025 року, справу закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи, а також суд допустив спрощений підхід при розгляді справи, всебічно не з`ясувавши всіх обставин події.

При цьому, апелянт зазначив, що після ознайомлення з матеріалами справи, ним буде подано доповнення та уточнення до апеляційної скарги, з викладенням мотивів та доказів незаконності та необґрунтованості вказаного судового рішення, однак, до початку апеляційного розгляду, останній доповнень до апеляційної скарги так і не надіслав.

В обґрунтування пропущеного строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що постанову на руки не отримував, виклики до суду щодо розгляду справи також не отримував, оскільки перебуває на військовій службі. Тому враховуючи викладені обставини, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження з поважності причин пропуску.

У судове засідання призначене на 10 год. 30 хв. 09 жовтня 2026 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був повідомлений у передбачений законом спосіб, а саме шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Клопотань про відкладення судового розгляду, не надходило.

При вирішенні питання щодо можливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності останнього, апеляційний суд враховує наступне.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").

У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 знаючи, що в апеляційному суді на розгляді перебуває подана ним апеляційна скарга, в судове засіданні не з`явився, апеляційний суд дійшов висновку, що апелянт не бажає приймати участь в апеляційному перегляді даної справи.

Враховуючи вище зазначене та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення апеляційного розгляду та вважає за можливе здійснити розгляд поданої особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 апеляційної скарги на постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2025 року, у відсутність апелянта, і в даному випадку права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, не є порушеним.

Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Лебединського районного суду Сумської області від 02 січня 2026 року, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на постанову судді суду першої інстанції від 06 жовтня 2025 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. Причиною пропуску строку апелянт зазначає те, що постанову на руки не отримував, виклики до суду щодо розгляду справи також не отримував, оскільки перебуває на військовій службі.

Перевіривши представлені матеріали та доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для поновлення апелянту строк на апеляційне оскарження постанови судді Лебединського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2025 року, у зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 781079 від 22 серпня 2025 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи;

- рапортом поліцейського СРПП ВП №3 ( м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ст. сержанта поліції Труфаненка С. С. від 22 серпня 2025 року відповідно до якого останній доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від проходження огляду відмовився;

- долученим до протоколу відеозаписом.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Щодо тверджень апелянта про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи, то апеляційний суд відхиляє дані доводи, оскільки зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає. Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було. Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено. Досліджені апеляційним судом докази у сукупності підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст130 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Лебединського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2025 року.

Постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 06 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.