Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №950/582/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №950/582/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Чхайло О. В.

Номер провадження 33/816/1498/26Суддя-доповідач Шинкаренко А. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Шинкаренко А. І. , за участі секретаря судового засідання Опанасенко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Стеценка В.М. на постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 28 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

у с т а н о в и л а:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Лебединського районного суду Сумської області від 28 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Судом установлено, що 27 лютого 2026 року о 15 год 20 хв у м. Лебедин по вул. Соснова, ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 211040», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Стеценко В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 28 липня 2026 року та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник Стеценко В.М. зазначає, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та наявності в нього ознак алкогольного сп`яніння, які стали підставою для проведення огляду відповідно до встановленого порядку. Також під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не було роз`яснено його прав, у тому числі право на захист.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення та інші письмові докази в частині заповнення рукописним текстом неможливо прочитати, що дає підстави визнати долучені докази неналежними та такими, що не можуть бути покладені в основу постанови.

У зв`язку з викладеним захисник вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

ОСОБА_1 та його захисник Стеценко В.М., належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, повторно не з`явилися в судове засідання. ОСОБА_1 причин неявки не повідомив.

01 жовтня 2026 року захисник подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, призначеному на 10 год 00 хв 09 жовтня 2026 року в Лебединському районному суді Сумської області.

Апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки захисник не обґрунтував об`єктивної неможливості взяти участь в апеляційному розгляді та не навів підстав, з яких розгляд іншої справи має пріоритет. При цьому судові засідання вже відкладалися 04 вересня 2026 року у зв`язку з перебуванням захисника у відпустці, 23 вересня 2026 року — через неявку захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Сам факт призначення іншого судового засідання не є безумовною підставою для повторного відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

З огляду на наведене та враховуючи, що відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника.

Мотиви суду.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (частина 2 статті 251 КУпАП).

Апеляційний суд вважає, що, розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції дотримався зазначених вимог закону та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 602083 від 27 лютого 2026 року, складеним уповноваженою особою, старшим сержантом поліцейським ВП № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області Кротченком М.І., стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова). У зв`язку із цим йому було запропоновано пройти огляд за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», проте останній відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 прослідувати до закладу охорони здоров`я — КНП «Лебединська міська лікарня» для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- довідкою про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;

- відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем, наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Наведені докази зібрано в передбаченому законом порядку. Вони є належними, допустимими та узгоджуються між собою, утворюючи достатню сукупність для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, апеляційним судом переглянуто відеозапис із нагрудної камери працівника поліції, який досліджувався судом першої інстанції. На ньому зафіксовано, що 27 лютого 2026 року о 15 год 20 хв на вул. Сосновій у м. Лебедині працівники поліції із застосуванням спеціальних звукових сигналів зупинили автомобіль «ВАЗ 211040», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Водієві повідомили причину зупинки транспортного засобу — неввімкнення покажчика повороту. Під час перевірки документів і спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили в нього ознаки алкогольного сп`яніння. Водій не заперечував цього та повідомив, що вживав алкогольні напої перед тим, як сісти за кермо автомобіля.

Відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу або в найближчому закладі охорони здоров`я, однак він відмовився від проходження огляду.

У присутності водія ОСОБА_1 працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення та оголосили його зміст, проте останній відмовився отримати копію протоколу, підписати його та надавати пояснення.

Зазначені відеозаписи відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки містять відомості про обставини події адміністративного правопорушення, зокрема підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, пропозицію працівників поліції пройти огляд та відмову від його проходження.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що відеозаписи є належними та допустимими доказами, які в сукупності з іншими письмовими доказами підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Тому доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем, є необґрунтованими, оскільки спростовуються відеозаписом, який об`єктивно фіксує обставини події.

Щодо доводів апеляційної скарги про недоведеність наявності в ОСОБА_2 ознак алкогольного сп`яніння, апеляційний зазначає таке.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; почервоніння обличчя.

Із системного аналізу вище наведених норм законодавства вбачається, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись установленим переліком ознак алкогольного сп`яніння, самостійно визначає наявність підстав у особи для проведення огляду водія на стан сп`яніння.

При цьому апеляційний суд зауважує, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд не наділений можливістю ретроспективно достовірно підтвердити або спростувати наявність ознак алкогольного сп`яніння, які безпосередньо спостерігали працівники поліції під час спілкування з водієм. Єдиним можливим способом спростування виявлених у водія ознак сп`яніння та висловлених підозр працівників поліції про перебування особи у стані сп`яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Таким чином, за наявності законних підстав для проведення огляду водій зобов`язаний виконати відповідну вимогу поліцейського. Відмова від проходження огляду в установленому законом порядку за обставин, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, тягне адміністративну відповідальність за цією нормою.

Водночас доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не було роз`яснено його прав та обов`язків, є необґрунтованими з огляду на таке.

Як встановлено з матеріалів справи та відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, під час оформлення матеріалів працівники поліції намагалися роз`яснити ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені КУпАП та статтею 63 Конституції України, проте він відмовився від отримання копії протоколу, ставити свої підписи у відповідних розділах та будь-яким чином засвідчувати факт ознайомлення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що невиконання особою процесуального обов`язку щодо засвідчення свого ознайомлення з правами та відмова від підписання процесуальних документів внаслідок власної деструктивної поведінки не може свідчити про протиправність дій працівників поліції щодо роз`яснення прав, оскільки такі обов`язкові роз`яснення фактично надавалися уповноваженими особами усно на місці зупинки, а сама особа свідомо усунулася від процесуального фіксування цього факту.

Щодо доводів захисника на те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші письмові докази заповнено рукописним текстом і вони є нерозбірливими, апеляційний суд зазначає таке.

Під час перевірки матеріалів справи та дослідження оригіналів протоколу й інших письмових доказів апеляційним судом установлено, що рукописні записи дають змогу прочитати викладені відомості та встановити обставини адміністративного правопорушення, зокрема дату, час і місце події, а також дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Особливості почерку посадової особи самі по собі не свідчать про нерозбірливість документа, якщо його зміст можна встановити. Крім того, обставини події підтверджуються відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції, який підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами.

Отже, доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та необхідність закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП не знайшли підтвердження.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується дослідженими доказами.

Докази, зібрані у справі, у своїй сукупності відповідають критеріям належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Істотних порушень вимог КУпАП, які могли б бути безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду справи судом першої інстанції апеляційним судом не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції повно й об`єктивно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку доказам та дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, правильно застосувавши адміністративне стягнення в межах санкції цієї статті з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП.

З огляду на викладене апеляційний суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову судді — без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Постанову судді Лебединського районного суду Сумської області від 28 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Стеценка В.М. на цю постанову - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Сумського апеляційного судуШинкаренко А. І.