Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №509/2299/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 23-з/813/102/26

Номер справи місцевого суду: 509/2299/26

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі судді Драгомерецького М. М.,

при секретарі Узун Н. Д.,

за участю ОСОБА_1 та її представника Васильєвої Л. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Коновалової Вікторії Анатоліївни від розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 червня 2026 року провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ст. 173 КУпАП закрито за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись із вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 04 червня 2026 року та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та обрати відносно неї адміністративне стягнення в межах санкції ст. 173 КУпАП.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 15 липня 2026 року головуючим суддею в даній справі визначено суддю Коновалову В. А..

01 вересня 2026 року Коломієць І. А. подала заяву про відвід судді Коновалової В. А., в обґрунтування якої зазначено, що в провадженні судді Одеського апеляційного суду Коновалової Вікторії Анатоліївни перебуває адміністративна справа №509/2299/26 (провадження №33/813/1506/26) за апеляційною скаргою ОСОБА_2 . 24 квітня 2026 року у судовому засіданні було повністю завершено дослідження доказів, проведено судові дебати, після чого суддя Коновалова В. А. оголосила про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Пробувши у нарадчій кімнаті майже годину, суддя відкрила засідання, де мала оголосити рішення. Однак несподівано повідомила, що суд повертається до стадії дослідження доказів, але провести засідання неможливо через оголошення повітряної тривоги. Такі дії судді мають ознаки істотного порушення норм процесуального права та виходу за межі повноважень суду на відповідній стадії розгляду справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 07 вересня 2026 року головуючим суддею для розгляду заяви Коломієць І. А. про відвід судді Одеського апеляційного суду Коновалової В. А., визначено суддю Драгомерецького М. М..

Заслухавши ОСОБА_1 та її представника Васильєву Л. О., які підтримали доводи заяви про відвід судді Коновалової В. А., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд, приходить до висновку, що заяву про відвід слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді, відповідно, не передбачають порядку розгляду заяви про відвід. Зазначене свідчить про наявність прогалин у процесуальному праві.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014, провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Таким чином, з метою забезпечення виконання положень ст. 1 КУпАП, апеляційний суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону і керуватися правовими нормами найбільш близької галузі права, а саме кримінального процесуального права, які регламентують порядок вирішення питання про відвід судді, з врахуванням особливостей встановлених при розгляді справ про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року і являється частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадження, встановлений ст. 75 КПК України, згідно якої слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною 3 статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно вимог ст. ст. 80-81 КПК України в разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною 3 статті 35 цього Кодексу.

При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 5 ст. 80 КПК України).

Дослідивши заяву про відвід встановлено, що доводи ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Коновалової В. А. фактично зводяться до суб`єктивної оцінки процесуальної поведінки головуючої судді під час апеляційного перегляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП. Однак, незгода учасника справи з рішеннями судді щодо процесуальних питань не може бути підставою для відводу.

Так, в заяві не наведено жодної конкретної обставини, яка б свідчила про особисту заінтересованість судді Коновалової В. А. в результаті розгляду справи, її особистий конфлікт з будь-яким учасником справи, порушення порядку визначення судді або інші об`єктивні обставини, здатні поставити під сумнів її безсторонність.

Натомість заявник посилається переважно на те, що суддя Коновалова В. А. оголосивши про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, незаконно, в порушення положень процесуального закону, вийшовши за межі повноважень суду на відповідній стадії розгляду справи, повернулась до стадії дослідження доказів, однак апеляційний суд зазначає, що особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення. При цьому відповідно до статті 280 КУпАП під час розгляду справи суд зобов`язаний з`ясувати всі обставини, які мають значення для її правильного вирішення, зокрема факт вчинення адміністративного правопорушення, винність особи та інші юридично значимі обставини.

Отже, визначальним завданням суду є не формальне дотримання послідовності окремих процесуальних дій, а забезпечення всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи та ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

Сам по собі факт того, що після оголошення про вихід до нарадчої кімнати суддя здійснив процесуальну дію, спрямовану на з`ясування або перевірку обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не є доказом особистої заінтересованості судді у результаті розгляду справи, його прихильності до будь-якої зі сторін або іншої обставини, яка об`єктивно ставила б під сумнів його неупередженість.

Прийняття процесуальних рішень суддями, під час розгляду справи, не може свідчити про упередженість судді, оскільки є реалізацією судді своїх процесуальних повноважень, що передбачені нормами процесуального законодавства України та направлені на здійснення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Апеляційний суд зазначає, що власне тлумачення допустимого порядку розгляду справи суддею не є достатньою та належною підставою для відводу такого судді.

До заяви про відвід не надано жодного належного та допустимого доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про нібито упередженість судді Одеського апеляційного суду Коновалової В. А. при розгляді даної справи.

Підстав для встановлення будь-якої, прямої чи побічної заінтересованості судді у справі, що викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності, під час розгляду даної справи, апеляційним судом не встановлено.

Таким чином, розглянувши заяву про відвід суддів, з точки зору національного закону, а саме ст. ст. 75, 80-81 КПК України та в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо безсторонності суду, враховуючи, що доводи заявника щодо наявності обставин, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді носять характер суб`єктивних звинувачень, тому заяву Коломієць І. А. про відвід судді Коновалової В.А. слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1, 246, 294 КУпАП, ст. ст. 75, 80-81 КПК України, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Коновалової Вікторії Анатоліївни від розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП – залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький