Додаткове рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №484/6124/25 — Миколаївський апеляційний суд

Провадження № 22-з/812/83/26

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Миколаїв

справа № 464/6124/25

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Тищук Н.О.,

суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Гоцуляк Юлії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_1

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

завданої залиттям квартири,

У С Т А Н О В И В:

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 07 липня 2026 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником адвокатом Грабовською М.В., рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2026 року залишено без змін.

14 липня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гоцуляк Ю.С. подала до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

Заявник зазначає, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції вона надавала правничі послуги відповідачці ОСОБА_1 . У судовому засіданні, до закінчення судових дебатів у справі нею було заявлено про наміри подати клопотання про відшкодування витрат відповідачки на правничу допомогу.

Понесення відповідачкою судових витрат, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції підтверджується:

- договором № 03/12-1 про надання правничої допомоги від «03» грудня 2025 року;

- додатковою угодою № 1 від «09» червня 2026 р. до договору від 03.12.2025 року № 03/12-1 про надання правничої допомоги;

- актом здачі – приймання виконаних робіт (надання послуг) від «07» липня 2026 р. за договором від 03.12.2025 року № 03/12-1 про надання правничої допомоги;

- прибутковим касовим ордером від 07 липня 2026 № 07/07-1 на суму 20 000 грн (витрати на правничу допомогу оплачені).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Дослідивши матеріали справи та надані заявником докази, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

03 грудня 2025 року між адвокатом Гоцуляк Ю.С. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги.

09 червня 2026 року сторони уклади додаткову угоду № 1, пунктом першим якої визначили, що адвокат зобов`язується надати клієнту правничу допомогу, в тому числі, здійснювати представництво інтересів у Миколаївському апеляційному суді за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29 квітня 2026 рок у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

Пунктом другим угоди сторони погодили розмір адвокатського гонорару – 20 000 грн.

Згідно прибуткового касового ордеру №07/07-1 від 07 липня 2026 року адвокат Гоцуляк Ю.С. прийняла від ОСОБА_1 оплату послуг за договором від 03 грудня 2025 року № 03/12-1 у розмірі 20 000 грн.

Представник позивачки ОСОБА_2 адвокат Грабовська М.В., подала до суду клопотання про зменшення відшкодування витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу до 3 000 грн, посилаючись на їх безпідставне завищення з огляду на малозначність справи та її незначну складність.

Зазначає, що адвокат Гоцуляк Ю.С. брала участь у справі в суді першої інстанції, отже в суді апеляційної інстанції вона не мала потреби заново формувати правову позицію клієнта, проводити первинний аналіз фактичних обставин справи, досліджувати раніше невідомі матеріали чи здійснювати комплексну підготовку правової позиції.

Зазначені адвокатом витрати на поїздки до суду, підготовка пакету документів відзиву на відправку, похід на Укрпошту, комунікація із клієнтом, не є видами правової допомоги, а мають виключно організаційний характер, тому не можуть включатись до витрат правничої допомоги.

Крім того, такий вид професійної правничої допомоги, як «витрати часу на перегляд адвокатського досьє (2 тома)», «ознайомлення з апеляційною скаргою» охоплюється складанням відзиву на апеляційну скаргу.

Більше того, сам відзив на апеляційну скаргу значною мірою відтворює зміст раніше поданих до суду першої інстанції процесуальних документів, а саме: відзиву на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив, підготовлених адвокатом Гоцуляк Ю.С. по цій же справі. Таким чином, відзив фактично не містить складного правового аналізу чи опрацювання актуальної судової практики, що могло б об`єктивно обґрунтовувати заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 грн.

Що стосується участі представника у судовому засіданні, яке відбулось в суді апеляційної інстанції, воно разом з проголошенням рішення тривало 53 хвилини, а очікування судового засідання відбулося не з вини позивачки ОСОБА_2 .

Крім того, представник позивача зазначає, що ОСОБА_2 є непрацездатною пенсіонеркою 74 років, тому покладення на неї обов`язку відшкодування правничої допомоги у розмірі 20 000 грн стане для неї непомірним тягарем, у тому числі – з огляду на розмір пенсії – 4824,40 грн.

Особливо з огляду на те, що судами не встановлено вини ОСОБА_2 у виникненні залиття власної квартири, а сама вона фактично є особою, яка зазнала негативних наслідків відповідної події.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.

Вказаний висновок викладено у постанові (додатковій) Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 447/3950/21 (провадження № 61-11490св23).

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 270 в редакції Закону № 4508-IX від 18 червня 2025 року, що набрала чинності 16 липня 2025 року).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження надання правничої допомоги представником ОСОБА_1 адвокатом Гоцуляк Ю.С. надано: - договір № 03/12-1 про надання правничої допомоги від «03» грудня 2025 року; додаткову угоду № 1 від «09» червня 2026 року; акт здачі – приймання виконаних робіт (надання послуг) від «07» липня 2026 року; прибутковий касовий ордер від 07 липня 2026 № 07/07-1 на суму 20 000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц,постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі№742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

У справі, що переглядається, колегія суддів враховує, що зазначені в акті здачі-приймання виконаних робіт консультування клієнта, роз`яснення прав та обов`язків учасників судового процесу, процедури розгляду справи апеляційним судом та перебігу строків для подання процесуальних документів, вчинення інших дій учасниками справи, є неконкретизованими. Крім того, права та обов`язки учасника справи стороні роз`яснюються судом у судовому засіданні, а процедуру розгляду справи визначає головуючий відповідно до норм ЦПК України. Роз1яснення строків подання процесуальних документів не потребує значного часу, а вчинення дій іншими учасниками процесу не потребують роз`яснень фахівця в галузі права.

Узгодження позиції у справі на стадії апеляційного розгляду є недоцільним, у тому числі з огляду на відсутність нових обставин справи.

Посилання адвоката на витрати часу на перегляд адвокатського досьє у двох томах є безпідставними з огляду на те, що на момент подання апеляційної скарги цивільна справа про відшкодування збитків складається з одного тому. Отже формування адвокатського досьє адвокатом на власний розсуд, навіть за умови оплати його клієнтом цих дій, не повинно відшкодовуватись іншою стороною у справі.

Підготовка відзиву на апеляційну скаргу з огляду на участь представника в суді першої інстанції та обізнаність про обставини справи також не потребують значного часу.

Посилання заявника на витрату часу на судове засідання та його очікування апеляційний суд оцінює критично, оскільки судове засідання разом з часом, витраченим на проголошення вступної та резолютивної частин рішення склали менше години. При цьому суд враховує, що адвокат Гоцуляк О.С., яка фахівець з надання юридичних послуг, могла скористатись правом участі у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, що мого б зекономити час, витрачений на явку до суду та очікування судового засідання.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи, особливості предмета спору, ціну позову, значення справи для сторін, час, необхідний для вчинення адвокатом тих чи інших дій, а також дотримуючись принципу пропорційності, з урахуванням задекларованих завдань цивільного судочинства, колегія суддів доходить висновку, що розмір судових витрат, які підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 за рахунок ОСОБА_2 буде достатнім у розмірі 3 000 грн.

Таким чином, з позивачки ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_1 слід стягнути витрати на надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 000 грн.

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Гоцуляк Юлії Сергіївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на надання правничої допомоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) 3 000 (три тисячі) грн витрат на надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуюча Н.О.Тищук

Судді: В.В.Коломієць

Т.В.Серебрякова

---------------------------------

Повний текст постанови виготовлено 08 жовтня 2026 року