Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №456/1535/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 456/1535/25 Головуючий у 1 інстанції: Гула Л. В

Провадження № 22-ц/811/3410/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.

суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.

секретар судового засідання – Косткю С. О.,

з участю - позивача – ОСОБА_1 , представника позивача

ОСОБА_2 , представника відповідача Карпінець В. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

в березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він перебуває у трудових відносинах з Комунальним некомерційним підприємством Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «Стрийська міська об?єднана лікарня» та займає посаду – лікар-акушер-гінеколог. 25 лютого 2025 року наказом директора КНП Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «Стрийська міська об?єднана лікарня» № 47/к/тм «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » йому оголошено догану за порушення маршруту пацієнта в пологовому відділенні, клінічного маршруту пацієнта «Передчасні пологи», а також пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.7, 2.9, 2.12, 2.13, 2.19, 2.21; пунктів 3.1, 3.2, 3.3 Положення про Приймальне відділення Відокремленого підрозділу «Пологовий будинок» КНП «ТМО «СМОЛ», стандартів медичної допомоги «Затримка розвитку плода». Вважає такий наказ безпідставним, незаконним, винесеним з порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого статтями 141, 149 К3пП України, таким що підлягає скасуванню. Стверджує, що не вчиняв дисциплінарного проступку. 25 січня 2025 року о 12:00 год. в пологовий будинок було доставлено машиною екстреної медичної допомоги пацієнтку ОСОБА_3 , 1978 р.н., в супроводі лікаря-акушер-гінеколога ОСОБА_4 (КНП «Сколівська ЦЛ») з метою визначення акушерської ситуації і подальшої маршрутизації пацієнтки за вказівкою обласного акушер-гінеколога ОСОБА_5 . На приймальному відділенні сумісно з лікарем ОСОБА_4 оглянута пацієнтка, подано УЗД обстеження від 10:45 25 січня 2025 року, зроблене КНП «Сколівська ЦЛ». Пацієнтка на обліку по вагітності в лікаря не перебувала. Відповідно до наказу Департаментом охорони здоров?я «Про маршрутизацію пацієнток з надання перинатальної допомоги на госпітальному етапі в закладах охорони здоров?я Львівської області» № 178 від 8 березня 2024 року, пацієнтку скеровано на третій рівень надання медичної допомоги в Перинатальний центр м. Львів. Вказує, що виконав вимоги Наказу № 178 та повідомив пацієнтці про її стан та стан дитини. Пацієнтка самостійно обрала заклад охорони здоров?я, де вирішила народжувати дитину. Протипоказів до транспортування вагітної на момент огляду не було, пацієнтка доставлена у лікарню у задовільному стані. 25 січня 2025 року керівник підрозділу інформував його, що пацієнтка народила мертву дитину, стан породіллі погіршився, вона переведена в реанімаційне відділення. 28 січня 2025 року пацієнтка самостійно покинула стаціонар. 05 лютого 2025 року на Медичній раді керівник підрозділу ОСОБА_6 вказав, що пацієнтка ОСОБА_7 мала бути госпіталізована до КНП СМОЛ «ВП Пологовий будинок», а при розвитку ускладнень слід було викликати обласних спеціалістів до себе. Вважає, що службова записка керівника ВП «Пологовий будинок» КНП «ТМО «СМОЛ» про недбале ставлення лікаря-акушера-гінеколога ОСОБА_1 до своїх обов?язків, що призвело до недооцінки важкості стану пацієнтки, ґрунтується на надуманих фактах, які не підтверджені жодними доказами. Зазначає, що на період дії воєнного стану в Україні клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування Клініко-експертною комісією Міністерства охорони здоров?я України не проводиться. Підставою для розгляду дій лікаря на медичній раді є скарга пацієнтів або їх близьких осіб. Цей перелік є виключний і розширеному тлумаченню не підлягає, а відтак службова записка, складена директором ВП, не може бути предметом розгляду медичною радою. Пацієнтка чи її близькі особи не подавали скарги на його дії. Медична рада не наділена повноваженнями розглядати службові записки. Йому оголошено догану, без згоди ППО, профспілки, Президії ВПМПУ.

З наведених підстав просить визнати незаконним та скасувати наказ №47-к/тм від 25.02.2025 «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2025 року повністю відмовлено в позові ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що 25 лютого 2025 року наказом директора КНП Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «Стрийська міська об?єднана лікарня» № 47/к/тм «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » йому оголошено догану за порушення маршруту пацієнта в пологовому відділенні, клінічного маршруту пацієнта «Передчасні пологи», а також пунктів 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.7, 2.9, 2.12, 2.13, 2.19, 2.21; пунктів 3.1, 3.2, 3.3 Положення про Приймальне відділення Відокремленого підрозділу «Пологовий будинок» КНП «ТМО «СМОЛ», стандартів медичної допомоги «Затримка розвитку плода». Вважає такий наказ безпідставним, незаконним, винесеним з порушенням порядку застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого статтями 141, 149 К3пП України, таким що підлягає скасуванню Він не вчиняв дисциплінарного проступку. Відповідно до наказу Департаментом охорони здоров?я «Про маршрутизацію пацієнток з надання перинатальної допомоги на госпітальному етапі в закладах охорони здоров?я Львівської області» № 178 від 8 березня 2024 року, пацієнтку скеровано на третій рівень надання медичної допомоги в Перинатальний центр м. Львів. Вважає, що службова записка керівника ВП «Пологовий будинок» КНП «ТМО «СМОЛ» про недбале ставлення лікаря-акушера-гінеколога ОСОБА_1 до своїх обов?язків, що призвело до недооцінки важкості стану пацієнтки, ґрунтується на надуманих фактах, які не підтверджені жодними доказами. Пацієнтка чи її близькі особи зі скаргами на дії ОСОБА_1 не зверталися.

Окрім того, взагалі поза увагою суду залишився факт порушення процедури накладення на нього, як на керівника профспілкової організації, дисциплінарного стягнення, а саме, що таке відбулось без звернення відповідача до первинної профспілкової організації, Президії ВПМПУ про надання згоди на притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а відтак і без розгляду такого останніми.

З наведених підстав просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В жовтні 2026 року від Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому міститься прохання відмовити у задоволенні позову, такий мотивований законністю та обґрунтованістю оскарженого рішення суду.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Комунальним некомерційним підприємством Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «Стрийська міська об?єднана лікарня». Займана посада – лікар-акушер-гінеколог. Крім цього, останній є керівником первинної профспілкової організації ВПМПУ Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «Стрийська міська об?єднана лікарня» (ППО ВПМПУ КНП ТМО СМОЛ).

Відповідно до службової записки директору КНП «ТМО «СМОЛ» Зрайлу І.І. від керівника ВП «Пологовий будинок» Грибика Г.В. останнім за результатом проведення експертної оцінки надання медичної допомоги черговим лікарем ОСОБА_1 25 січня 2025 року в приймальному відділенні виявлено значні порушення в наданні медичної допомоги щодо ОСОБА_3 . Відповідно до вказаної записки недбале ставлення до своїх обов`язків призвело до недооцінки важкості стану пацієнтки. Через неповне обстеження при поступленні неможливо визначити, на якому етапі відбулась антинатальна загибель плоду.

Відповідно до звернення ОСОБА_1 від 31 січня 2025 року останній у зв`язку із відстороненням від чергування у пологому будинку через події 25 січня 2025 року просив медичного директора ОСОБА_8 об`єктивно розглянути зазначену ситуацію від 25 січня 2025 року та скасувати заборону чергування.

Також судом встановлено, що з метою перевірки доводів, наведених у вищезгаданій службовій записці, було створено відповідну комісію, якій доручено провести службове розслідування (перевірку), що підтверджується наказом № 49-1 директора КНП «ТМО «СМОЛ» Зрайла І. І. від 05 лютого 2025 року.

З витягу з протоколу № 4 від 05 лютого 2025 року встановлено, що факт надання медичної допомоги черговим лікарем ОСОБА_1 25 січня 2025 року в приймальному відділенні був предметом розгляду медичної комісії, за результатом якого було вирішено, що якість надання медичної допомоги лікарем ОСОБА_1 не відповідає стандартам, клінічним протоколам та маршрутам пацієнтів, іншим нормативним актам щодо надання медичної допомоги.

Листом від 06 лютого 2025 за № 02/25 голова ППО ВПМПУ КНП «ТМО «СМОЛ» звернувся до директора КНП «ТМО «СМОЛ, в якому надав інформацію про приналежність до Вільної профспілки медичних працівників України та необхідності отримання згоди такої при вирішенні питання про оголошення догани голові ППО ВПМПУ КНП «ТМО «СМОЛ» ОСОБА_1 .

За результатом проведення перевірки складено акт службового розслідування від 19 лютого 2025 року, відповідно до якого дії лікаря ОСОБА_1 25 січня 2025 року суперечать як вимогам наказу МОЗ № 110 від 14 лютого 2025 року, так і його посадовій інструкції, а також вимогам інших нормативно-правових актів. Даний акт направлено на затвердження директору Зрайлу І. І. для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

З листа від 24 лютого 2025 року за № 102/25 голови Вільної профспілки медичних працівників України повідомив директора КНП «ТМО «СМОЛ» вбачається, що згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-акушер-гінеколога, голови ППО ВПМПУ КНП «ТМО «СМОЛ» Николишина З.В. не надано

Наказом директора КНП Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «Стрийська міська об?єднана лікарня» № 47/к/тм від 25 лютого 2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » оголошено догану ОСОБА_1 – лікарю-акушеру-гінекологу жіночої консультації Відокремленого підрозділу «Пологовий будинок» КНП «ТМО «СМОЛ» за порушення маршруту пацієнта в пологовому відділенні, клінічного маршруту пацієнта «Передчасні пологи», а також пунктів 2.1, .2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.7, 2.9, 2.12, 2.13, 2.19, 2.21; пунктів 3.1, 3.2, 3.3, Положення про Приймальне відділення Відокремленого підрозділу «Пологовий будинок» КНП «ТМО «СМОЛ», стандартів медичної допомоги «Затримка розвитку плода».

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Основоположні засади реалізації права на працю визначені положеннями статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (стаття 21 КЗпП України).

Згідно зі статтею 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно, сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено договір.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні, зокрема, правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, прогул.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Порядок застосування дисциплінарного стягнення визначений у статті 149 КЗпП України, відповідно до якого до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності досить фіксування самого факту порушення. Водночас наслідки порушення враховуються при визначенні тяжкості дисциплінарного проступку та виборі дисциплінарного стягнення, тому власник повинен довести при розгляді трудового спору наявність шкідливих наслідків та їх причинний зв`язок з допущеним працівником порушенням.

Під порушенням трудової дисципліни мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на працівника трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Роботодавець має визначити, чи немає обставин, які виключають дисциплінарне провадження щодо працівника, до яких зазвичай відносяться: відсутність події або складу дисциплінарного проступку, вини; дії особи у стані крайньої необхідності; наслідки порушення; закінчення строку, передбаченого для накладення дисциплінарного стягнення.

Водночас вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є цілком необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, наявність якої має бути обов`язково доведена роботодавцем. Критерієм, за яким визначається наявність вини в діях працівника, є належна добросовісність та активність працівника при виконанні трудових обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18) зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 361/5899/23.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність дисциплінарного проступку у діях позивача, оскільки під час виконання ним службових обов`язків було допущено порушення встановлених вимог щодо оформлення медичної документації та проведення відповідних медичних оглядів.

При цьому колегія суддів враховує те, що позивач в суді апеляційної інстанції, покликаючись на необхідність якнайшвидшої госпіталізації пацієнтки у медичному закладі третього рівня надання медичної допомоги - в Перинатальному центрі м. Львова, куди вона була скерована, за наявності її огляду і проведення УЗД та інших необхідних досліджень в Сколівській лікарні, фактично визнав обставини, на які посилається відповідач як на підставу для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а саме те, що ним не було оформлено медичну документацію, а також не проведено медичні огляди - не було проведено УЗД та інші дослідження; ОСОБА_1 не відобразив її огляд документально; лікар ОСОБА_9 не забезпечив пацієнтці діагностику: не зібрав анамнезу, не провів вимірювання температури тіла пацієнтки, PS, АТ, УЗД, КТГ плоду; лікар ОСОБА_1 не погодив з обласним перинатальним центром відправлення пацієнтки; в пацієнтки не відібрано інформовану згоду; не заведено медичну документацію щодо пацієнтки; не внесено інформацію про пацієнтку в медичну інформаційну систему, в тому числі в електронну систему охорони здоров`я; пацієнтка без огляду, без діагностики та без погодження відправлена в обласний перинатальний центр м. Львова черговим лікарем ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доведеним факт недотримання позивачем встановленого порядку виконання відповідних службових обов`язків. Вказані порушення свідчать про неналежне виконання позивачем покладених на нього обов`язків, що обґрунтовано було враховано відповідачем при вирішенні питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок.

Проте, поза увагою суду першої інстанції залишилось порушення процедури притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Комунальним некомерційним підприємством Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «Стрийська міська об?єднана лікарня» (надалі - Відповідач). Займана посада – лікар-акушер-гінеколог. Крім цього, останній є керівником первинної профспілкової організації ВПМПУ Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради «Територіальне медичне об?єднання «Стрийська міська об?єднана лікарня» (ППО ВПМПУ КНП ТМО СМОЛ).

Листом від 24 лютого 2025 року за № 102/25 голова Вільної профспілки медичних працівників України повідомив директора КНП «ТМО «СМОЛ», що не надає згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності лікаря-акушер-гінеколога, голови ППО ВПМПУ КНП «ТМО «СМОЛ» Николишина З.В.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачу оголошено догану без отримання попередньої згоди первинної профспілкової організації, керівником якої є позивач, адже відповідач до такої не звертався, а вище стоячою профспілковою організацією відмовлено у наданні згоди на притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 252 КЗпП України та частиною другою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.

Частиною другою статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Відповідно до частини першої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації, а також припинення трудового договору з домашнім працівником з ініціативи роботодавця відповідно до статті 173-6 цього Кодексу), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

Згідно з пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» цього Закону главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

З огляду на вищевикладене, положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.

Отже, законодавством встановлено додаткові гарантії для працівників, які є членами профспілкової організації, яка діє у роботодавця та для працівників, обраних до профспілкових органів такої організації, проте такі гарантії в умовах воєнного стану, введеного в Україні зберігаються лише для працівників, які є членами, обраними до виборних профспілкових органів відповідної профспілки, яка діє у роботодавця.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 є керівником первинної профспілкової організації, при вирішенні питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності відповідач був зобов`язаний дотриматися встановлених законом гарантій та отримати попередню згоду відповідного виборного профспілкового органу.

Разом з тим такої згоди відповідачем отримано не було. Навпаки, до первинної профспілкової організаціє, керівником якої є позивач, відповідач взагалі не звертався, а до моменту видання наказу про застосування дисциплінарного стягнення вищестоящий профспілковий орган повідомив про відмову у наданні згоди на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що наказ № 14-к/тм від 25 лютого 2025 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани прийнято без дотримання встановленого законом порядку та передбачених для позивача профспілкових гарантій.

При цьому колегія суддів враховує, що встановлення факту вчинення працівником дисциплінарного проступку не звільняє роботодавця від обов`язку дотримання передбаченої законом процедури притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності. Невиконання роботодавцем вимог щодо отримання попередньої згоди виборного профспілкового органу має самостійне правове значення для оцінки законності застосованого дисциплінарного стягнення.

Отже, за відсутності попередньої згоди відповідного виборного профспілкового органу притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням вимог частини другої статті 252 КЗпП України та частини другої статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», що є підставою для визнання незаконним та скасування наказу № 47-к/тм від 25 лютого 2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 09 вересня 2019 року у справі № 174/780/16-ц та від 23 травня 2018 року у справі № 588/926/17.

Водночас суд апеляційної інстанції позбавлений можливості звернутися до первинної профспілкової організації для отримання згоди на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, оскільки такої процесуальної можливості законом не передбачено, адже суд може запитати таку згоду лише під час розгляду справи про розірвання трудового договору.

Відтак, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частина друга статті 376 ЦПК України).

За вказаних обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи не повно і всебічно з`ясував всі дійсні обставини спору сторін, висновки, викладені в рішенні суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, відтак вирішив дану справу не у відповідності із законом, тому наявні підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення з прийняттям нового про задоволення позову.

Відповідно до статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Згідно зі частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги - задоволення такої, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09 вересня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» № 47-к/тм від 25 лютого 2025 року «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 ».

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» на користь ОСОБА_1 1 211 грн 20 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 1 816 грн 80 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: С. М. Копняк

Судді: О. М. Ванівський

Р. П. Цяцяк