Додаткове рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №466/9837/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 466/9837/24 Головуючий у 1 інстанції:

Провадження № 22-з/811/192/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 , яка підписана представником Оприск Лілією Євгенівною, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення недорахованої електричної енергії за порушення правил роздрібного ринку електричної енергії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського апеляційного суду від 13 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 вересня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про стягнення недоврахованої електричної енергії за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії відмовлено повністю.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на користь ОСОБА_1 3 634 грн 00 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

18 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , яка підписана представником Оприск Лілії Євгенівни, про ухвалення додаткової постанови, а саме про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 15 000 грн 00 коп.

24 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" від представника Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" Горбунової Ольги Леонідівни надійшли заперечення щодо заяви про ухвалення додаткової постанови, у яких позивач просить відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 та її представника про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Заперечення мотивовані тим, що відповідачкою та її представником не дотримано порядку заявлення та подання доказів судових витрат, оскільки до апеляційної скарги не було долучено ні Договору, ні Додаткової угоди, а Договір про надання професійної правничої допомоги № 1/22/03 датований 22 березня 2024 року, тобто укладений за 5 місяців до подання позову Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" та безвідносно до судового рішення суду першої інстанції. Зазначають, що в матеріалах справи відсутні письмові докази дійсно понесених (сплачених) ОСОБА_1 витрат (квитанції, платіжні доручення тощо); а заявлений розмір витрат у сумі 15 000,00 грн є неспівмірним і завищеним, оскільки зміст апеляційної скарги фактично дублює зміст відзиву на позовну заяву, поданого у суді першої інстанції, а судова практика у цій категорії справ є усталеною.

Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (частина третя статті 259 ЦПК України).

Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 270 ЦПК України).

Перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткової постанови, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, виходячи з такого.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку з реалізацією права на судовий захист у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору й стримування від подання безпідставних позовів (скарг).

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Подаючи заяву про ухвалення додаткового рішення, заявник зазначив, що стороною позивача при поданні апеляційної скарги було повідомлено суд про орієнтовний розрахунок суми судових витрат на правову допомогу пов`язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

В подальшому, в судовому засіданні до закінчення судових дебатів, представником відповідача було зроблено заяву про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

18 серпня 2026 року, тобто протягом п`яти днів після прийняття постанови апеляційним судом, від представника відповідача ОСОБА_1 - Оприск Лілії Євгенівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, а саме про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000, 00 грн, понесених в суді апеляційної інстанції.

Тобто, вимоги частини восьмої статті 141 ЦПК України заявником дотримані.

Заява обґрунтована тим, що правовідносини між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Лілія Оприск і Партнери» врегульовані Договором про надання професійної правничої допомоги № 1/22/03 від 22 березня 2024 року.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Додаткової угоди № 1 від 01 жовтня 2025 року до вказаного Договору сторони погодили фіксований гонорар за надання професійної правничої допомоги у Львівському апеляційному суді у розмірі 15 000 грн 00 коп., який підлягає сплаті протягом 20 днів з дня прийняття апеляційним судом постанови у справі № 466/9837/24.

Оцінюючи обґрунтованість заявленого позивачкою розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу за результатами перегляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів ураховує таке.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року в справі № 904/4507/18).

Щодо тверджень Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" про відсутність банківських документів на підтвердження фактичної сплати відповідачкою коштів адвокату, колегія суддів зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено на підставі укладеного договору.

Пунктом 4.2 Додаткової угоди № 1 від 01 жовтня 2025 року передбачено, що оплата гонорару здійснюється клієнтом протягом 20 днів з дня прийняття постанови Львівським апеляційним судом, а відтак відсутність платіжних документів на момент звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення не є підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат.

Поряд з цим, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або третьою особою, чи тільки має бути сплачено (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 22 січня 2021 року в справі № 925/1137/19, від 03 лютого 2021 року в справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року в справі № 753/1203/18).

Відхиляючи доводи позивача про те, що Договір про надання професійної правничої допомоги № 1/22/03 укладено 22 березня 2024 року, тобто до звернення приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" з позовом до суду, колегія суддів зазначає, що укладення між адвокатом та клієнтом генерального (рамкового) договору про надання правової допомоги є усталеною практикою адвокатської діяльності та свідчить про наявність тривалих правовідносин між ними.

При цьому, конкретний обсяг правничої допомоги, умови та фіксований розмір гонорару адвоката за представництво інтересів ОСОБА_1 у Львівському апеляційному суді у справі № 466/9837/24 були визначені сторонами у Додатковій угоді № 1 від 01 жовтня 2025 року, тобто після ухвалення рішення Шевченківським районним судом м. Львова від 18 вересня 2025 року, що спростовує твердження позивача про відсутність зв`язку цього Договору з даною справою.

Враховуючи складність справи, суть спору, ціну позову, характер наданих послуг, обізнаність адвоката відповідача з правовою проблематикою у цій справі, незмінністю правової позиції сторони позивачки в судах обох інстанцій, а також необхідність дотримання критеріїв розумності та справедливості, колегія суддів дійшла висновку, що співмірним, розумним та необхідним у межах перегляду цієї справи в суді апеляційної інстанції є розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 грн 00 коп., які підлягають стягненню з позивача на користь відповідачки.

З огляду на наведене, заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткової рішення у справі підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 141, 246, 259, 268, 270, 382 ЦПК України, Львівський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 466/9837/24 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 3; код ЄДРПОУ 00131587) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, надану у суді апеляційної інстанції, у розмірі 7500 грн 00 коп. (сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної додаткової постанови.

Головуючий С. М. Копняк

Судді: С. М. Бойко

А. В. Ніткевич