Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №447/1817/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 447/1817/26 Головуючий у 1 інстанції: Головатий А.П.

Провадження № 33/811/1652/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 31 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 31.08.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Згідно постанови суду 09.05.2026 о 23:30 год. у с.Пісочна по вул.Тараса Шевченка, 43 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «TOYOTA LAND CRUISER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, нечітка мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що працівники поліції здійснили безпідставну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .. Також апелянт зазначає, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучено носій без відеозаписів, однак судом в порушення вимог закону відшукувано докази вини, шляхом надіслання в поліцію запиту на витребування диску з відеозаписами.

Також апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, при цьому апелянт зазначає, що не був повідомлений про час і місце розгляду справи судом першої інстанції, про оскаржуване рішення суду першої інстанції дізнався з Єдиного держаного реєстру судових рішень, а тому вважає поважними причини строку апеляційного оскарження.

На апеляційний розгляд ОСОБА_1 та захисник Вербовська У.Б. не прибули та про причини неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи вони були повідомлені належним чином судовою повісткою від 02.10.2026 року, а отже за таких обставин у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи № 447/1817/26 та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Вважаю, доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджуюсь з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №661864 від 10.05.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.2), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини події, зокрема факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, який перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння та не заперечив факту керування транспортним засобом, озвучення працівниками поліції виявлених ознак алкогольного сп`яніння, пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, на що ОСОБА_1 , визнавши факт вживання алкоголю, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння (а.с.27), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 10.05.2026 року, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу (а.с.3), направленням ОСОБА_1 до медичного закладу від 10.05.2026 року, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі (а.с.4).

Апеляційний суд вважає надуманими мотиви відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння (непотрібно проходити огляд, оскільки він визнав, що вживав алкоголь), оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті.

Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.

Постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 31 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.