Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №466/6040/25
Суддя: Крайник Н. П.
Справа № 466/6040/25 Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.
Провадження № 22-ц/811/996/26 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
секретар: І.І. Попенко
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 02 лютого 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Військова частина НОМЕР_1 , Сихівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України про оголошення особи померлою, -
в с т а н о в и в:
24 червня 2025 року ОСОБА_2 , яка діє як законний представник в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду з заявою, в якій з урахуванням заяви про зміну предмету спору від 19.01.2026 року просила оголосити померлим громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку російської федерації, датою смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просила вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , а місцем смерті - населений пункт с. Новоданилівка Пологівського району Запорізької області Україна.
Заяву обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є єдиною донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 27.05.2016 року. 28.03.2015 року ОСОБА_3 був призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до сповіщення №64 за вих. №8202 від 28 травня 2024 року, виданого їй командиром гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , головний сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 26 травня 2024 року під час ведення бойових дій. Згідно рапорту від командира 3 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 та доповіді про факт зникнення безвісти головного сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_3 , попередньо встановлено, що 26.05.2024 року близько 03.05 год. противник наніс вогневе ураження за допомогою БпЛА (системи скид із запалювальними бойовими припасами) по групі евакуації механізованої роти « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та групі закріплення 3 гірсько штурмової роти « ІНФОРМАЦІЯ_6 » під час переміщення в районі 8 км південніше н.п. Мала Токмачка (Оріхівська міська громада) Запорізької області, в результаті чого головний сержант ОСОБА_3 та двоє інших військовослужбовців зникли безвісти.
За результатами проведеного службового розслідування, призначеного на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 537/А від 26.05.2024 року за фактом зникнення безвісти головного сержанта ОСОБА_3 , солдата ОСОБА_5 та військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_6 , було складено акт службового розслідування, відповідно до якого факт загибелі командира гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , головного сержанта ОСОБА_3 підтверджується відібраними поясненнями командира 3 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 , командира механізованої роти військової частини НОМЕР_3 капітана ОСОБА_7 , командира бойової машини – командира 1 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_8 .
У подальшому за заявою ( ОСОБА_2 ) було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зареєстровано кримінальне провадження №12024141380000778 від 31 травня 2024 року за ч.1 ст.115 КК України. Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб зниклих безвісти за особливих обставин №20241203-239 від 03.12.2024 року ОСОБА_3 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 30.05.2024 року. Відповідно до виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, №08-11/23462 від 02.07.2025 року інформація щодо перебування у полоні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня. Відповідно до інформації, наданої Міжнародним комітетом Червоного Хреста, підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел відсутня. Згідно листа від 02.07.2025 року №34.7-зв-5098 Об”єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ інформації про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави-агресора тощо на цей час Об`єднаний центр не отримував.
Оголошення померлим необхідне ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для оформлення спадкових прав та отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.24 року. Просила заяву задоволити.
Оскаржуваним рішенням заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_2 , задоволено.
Оголошено померлим громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який загинув у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку російської федерації.
Датою смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вирішено вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Місцем смерті громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вирішено вважати населений пункт с. Новоданилівка Пологівського району Запорізької області Україна.
Рішення суду оскаржило Міністерство оборони України.
Вважає рішення суду незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
У скарзі апелянт зазначив, що задовольняючи заяву ОСОБА_1 , подану в її інтересах ОСОБА_2 , про оголошення ОСОБА_3 померлим, суд першої інстанції не врахував, що звернення з такою є передчасним. Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом зникнення безвісти головного сержанта ОСОБА_3 , солдата ОСОБА_5 та військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_6 » від 09.06.2024 року № 556/А вбачається, що 26 травня 2024 року противник наніс вогневе ураження за допомогою БПЛА (системи скид запалюючими боєприпасами) по групі евакуації механізованої роти « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та групі закріплення 3 гірсько-штурмової роти «ТИХИЙ» під час переміщення в районі 8 км південніше н.п. Мала Токмачка (Оріхівська міська громада) Запорізької області, в результаті чого сержант ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_5 та солдат ОСОБА_6 зникли безвісти. З відповіді військової частини НОМЕР_1 № 105/А від 05.01.2026 року на адвокатський запит представника заявниці ОСОБА_9 , вбачається, що зв`язок з головним сержантом ОСОБА_3 , який зник безвісти 26 травня 2024 року в районі населеного пункту Новоданилівка (Оріхівська міська громада) Пологівського району Запорізької області та південніше на 8 км від населеного пункту Мала Токмачка (Оріхівська міська громада) відсутній, спроби добратись до місця обстрілу (події) резервними групами станом на даний час результативності не дають в силу високої інтенсивності бойових дій у даному районі. При цьому, підрозділом 3 розділу 1 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначено, що з 20.03.2025 року с. Новоданилівка Оріхівської міської територіальної громади відноситься до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.01.2026 року № 4 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» вбачається, що станом з 01 по 31 грудня 2025 року на території Оріхівської міської територіальної громади ведуться воєнні (бойові) дії. Враховуючи наведене, вважає, що заява про оголошення ОСОБА_3 померлим подана заявницею з порушенням строку, передбаченого ч. 2 ст. 46 ЦК України, що згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, є підставою для відмови у задоволення такої.
Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
25.05.2026 року представник Військової частини НОМЕР_1 - Михайлюк Ю.В. надав пояснення, у яких зазначив, що відповідно до наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.01.2026 року № 4 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» вбачається, що станом з 01 по 31 грудня 2025 року на території Оріхівської міської територіальної громади ведуться воєнні (бойові) дії. Просив апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволити, рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 02 лютого 2026 року скасувати та у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
У засіданні суду апеляційної інстанції представник Міністерства оборони України - Тіщенко А.В. скаргу підтримав з підстав, наведених у ній, просив скаргу задоволити.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_9 проти скарги заперечила.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому, зважаючи на тривалість розгляду справи судом апеляційної інстанції, суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності по наявних матеріалах справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік справ, які суд розглядає в порядку окремого провадження справи, визначений у ч. 2 ст. 293 ЦПК та такими серед інших є: визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Оголошення померлим (смерть in absentia) - це судове визнання померлим фізичної особи, про яку за місцем постійного проживання відсутні будь-які відомості про місце її перебування протягом встановленого строку. Оголошення особи померлою юридично прирівнюється до фізичної смерті, є припущенням смерті (praesumptio mortis) і має своїм наслідком припинення правоздатності особи. Тому при оголошенні особи померлою суд виходить із презумпції смерті особи, тобто припущення, що на момент розгляду справи особи немає в живих, однак встановити це достеменно неможливо. Оголошення особи померлою здійснюється судом на підставі непрямих доказів або у зв`язку з тривалою безвісною відсутністю (постанова Верховного Суду від 02 квітня 2025 року у справі № 465/3147/22).
Цивільним законом передбачено декілька підстав для оголошення фізичної особи померлою: по-перше, тривала безвісна відсутність, тобто якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років; по-друге, особа пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, якщо у місці постійного проживання фізичної особи немає відомостей про місце її перебування протягом шести місяців; по-третє, за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру фізична особа може бути оголошена судом померлою протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; по-четверте, якщо особа пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, в такому випадку вона може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. При цьому, суду надано право оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (постанова Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 490/342/17).
Згідно ч.ч. 2-3 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Статтею 47 ЦК України передбачено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23, особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи.
Зазначені обставини суд встановлює на підставі відповідних доказів, якими можуть бути, зокрема, але не виключно, накази командира військової частини, бойові розпорядження, акти службового розслідування, матеріали кримінального провадження, інформація державних органів та міжнародних інституцій, показання свідків, фото- та відеоматеріали тощо.
Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній окремій справі.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25.10.2023 року у справі № 607/1612/23.
Разом з тим, суд повинен мати достатні, належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (постанова Верховного Суду від 08.02.2024 року у справі № 148/1207/22, від 04.06.2025 року у справі № 591/11696/23, від 18.12.2025 року у справі № 357/16463/24).
Встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 27.05.2016 року.
Батько ОСОБА_3 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 10.07.2025 року, матір - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 від 10.07.2025 року.
Відповідно до сповіщення № 64 за вих. №8202 від 28 травня 2024 року, виданого ОСОБА_2 , командир гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 головний сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 26 травня 2024 року під час ведення бойових дій.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №537/А від 26 травня 2024 року «Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісти головного сержанта ОСОБА_3 , солдата ОСОБА_5 та військовослужбовця військової частини НОМЕР_3 солдата ОСОБА_6 » встановлено, що близько 03 год. 05 хв. 26.05.2024 року противник наніс вогневе ураження за допомогою БпЛА (системи скид із запалювальними бойовими припасами) по групі евакуації механізованої роти « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та групі закріплення 3 гірсько штурмової роти «ТИХИЙ» під час переміщення в районі 8 км південніше н.п. Мала Токмачка (Оріхівська міська громада) Запорізької області, в результаті чого головний сержант ОСОБА_3 та двоє інших військовослужбовців зникли безвісти.
Як убачається з акту, складеного за результатами проведеного службового розслідування, встановлено підтвердження факту загибелі командира гранатометного відділення взводу вогневої підтримки гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 головного сержанта ОСОБА_3 . Зазанчений факт підтверджується також письмовими поясненнями командира 3 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 , командира механізованої роти військової частини НОМЕР_3 капітана ОСОБА_7 , командира бойової машини - командира 1 гірсько-штурмового взводу 3 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_8 .
Судом на підставі показів свідка - командира 3 гірсько-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 та ще двоє його побратимів знаходилися на позиціях, їх відправили евакуювати групу воїнів. Близко 03.00 год. 26 травня 2024 року рухалася ДРГ, яка виявила групу та підняли ворожі дрони. Після скиду на групу ворожих дронів зв`язок з ними припинився. Подія сталася близько 8-10 км біля села Мала Токмачка. Тіло ОСОБА_3 бачили і всі троє побратимів загинули. Однак, забрати тіла не змогли у зв`язку з інтенсивністю бойових дій та мінуванням територій ворогом. Інформації про повернення тіла сержанта ОСОБА_3 під час обміну не було. Підтверджує обставини, викладені у матеріалах службового розслідування, жодних сумнівів з приводу загибелі ОСОБА_3 не має.
Згідно відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 травня 2024 року зареєстровано кримінальне провадження №12024141380000778 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 115 КК України за фактом смерті ОСОБА_3 .
Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20241203-239 від 03.12.2024 року, ОСОБА_3 набув статус особи зниклої безвісти за особливих обставин 30.05.2024 року.
Як убачається з виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, №08-11/23462 від 02.07.2025 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інформація щодо перебування у полоні від держави-агресора через центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста, інформація про стан здоров`я від держави-агресора через центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста відсутня, підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел відсутнє.
Згідно листа Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при СБУ №34.7-зв-5098 від 02.07.2025 року, інформації про місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його у полоні держави-агресора відсутня.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про оголошення ОСОБА_3 померлим, суд першої інстанції виходив з наявності в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 міг загинути в ході проведення евакуації групи воїнів з позицій в районі с. Новоданилівка Пологівського району Запорізької області через вогневе ураження БпЛА противника. При цьому, суд вважав, що шестимісячний строк від дня закінчення бойових дій на місці ймовірної загибелі ОСОБА_3 сплив, оскільки згідно Переліку території, на яких ведуться (велися) бойові дії бойові дії у н.п. Новоданилівка (Оріхівська міська громада) Пологівського району Запорізької області завершились 19.03.2025 року. Крім того, суд враховував, що ОСОБА_3 безвісти відсутній за особливих обставин з 26.05.2024 року, вжитими заходами щодо розшуку встановити місце його перебування виявилось неможливим, а тому вважав наявними передбачені законом підстави для оголошення його померлим.
З таким висновком суду колегія суддів не може повністю погодитися, виходячи з наступного.
Так, відповідно до правової позиції Великої Палата Верховного Суду, викладеної у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22, шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість. Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року. Суди можуть використовувати дані з Наказу № 309 для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України. Обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом, або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності.
З Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28 лютого 2025 року, вбачається, що на території населеного пункту Новоданилівка Пологівського району Запорізької області з 04.03.2022 року по 19.03.2025 року велися активні бойові дії без функціонування інформаційних, електронних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем та ресурсів, а з 20.03.2025 року на території населеного пункту Новоданилівка продовжилися активні бойові дії з функціонуванням інформаційних, електронних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем та ресурсів, які на даний час не закінчилися.
За встановленими у даній справі обставинами на території, якій відбулась вірогідна загибель військовослужбовця ОСОБА_3 , з 04.03.2022 року тривають активні бойові дії.
Однак, як убачається з матеріалів справи, в такій наявні достатні та належні докази, а саме наказ командира військової частини, акт службового розслідування, матеріали кримінального провадження, інформація державних органів і міжнародних інституцій та показання свідків, які дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в ході проведення евакуації групи воїнів з позицій в районі с. Новоданилівка Пологівського району Запорізької області через вогневе ураження БпЛА противника.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25 серпня 2026 року у справі № 686/27873/25, за наявності доказів, які дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції правильно виходив з того, що докази, які долучені заявником до заяви про оголошення фізичної особи померлою, не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 та дають можливість зробити вірогідне припущення про смерть останнього ІНФОРМАЦІЯ_3 у населеному пункті с. Новоданилівка Пологівського району Запорізької області Україна, що є підставою для задоволення поданої ОСОБА_1 заяви, розгляд якої судом сприятиме забезпеченню прав та законних інтересів членів сім`ї померлого та інших заінтересованих осіб, зокрема шляхом створення правових підстав для оформлення відповідних соціальних гарантій, пенсійного забезпечення, отримання належних виплат та вирішення питань щодо спадкування майна після смерті останнього.
Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування законного і справедливого судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 02 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 09 жовтня 2026 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А.Левик
М.М. Шандра
Оригінал: reyestr.court.gov.ua