Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №439/482/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 439/482/26 Головуючий у 1 інстанції: Рахімова О.В.

Провадження № 22-ц/811/1589/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 06 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, –

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2026 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що розмір аліментів, визначений рішенням Бродівського районного суду від 27 квітня 2020 року справі № 439/212/20 на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 1 200 грн. є меншим встановленого законодавством мінімального розміру аліментів на дитину, і не покриває елементарних потреб дитини.

З віком дитини зростають її потреби у харчуванні, одязі, забезпеченні навчальним приладдям, підручниками тощо.

Крім цього, внаслідок збройної агресії російської федерації по всій території України запроваджено воєнний стан, що в свою чергу спровокувало підвищення цін на товари та послуги та погіршило майновий стан позивачки та її неповнолітньої дочки, яка проживає разом із нею та перебуває на її утриманні.

На утриманні позивачки також перебуває малолітня дитина від іншого шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Утримання доньки та сина, їх виховання, навчання, лікування та влаштування всіх необхідних умови для гармонійного фізичного та інтелектуального розвитку є важким матеріальним тягарем для позивачки.

Разом із тим, відповідач - молода здорова працездатна особа, яка отримує регулярний дохід та може брати участь в утриманні дитини, однак, кошти які з нього стягуються як аліменти на даний час є вкрай недостатніми для забезпечення потреб дитини.

А тому, вважала, що аліменти у розмірі 8000 грн. на місяць будуть забезпечувати мінімальні потреби дитини, відповідатимуть стану здоров`я, майбутньому стану відповідача та не будуть для нього надмірним майновим тягарем.

З врахуванням наведеного, просила змінити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Бродівського районного суду від 27 квітня 2020 року справі № 439/212/20 із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 8000 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 06 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Змінено розмір стягуваних з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за рішенням Бродівського районного суду Львівської області № 439/212/20 від 27.04.2020 року.

Вирішено стягувати із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі 4000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до повноліття дитини.

Припинено стягнення із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за рішенням Бродівського районного суду Львівської області № 439/212/20 від 27.04.2020 року., починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 1331,20 грн. судового збору.

Вищенаведене рішення суду в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що він не має можливості сплачувати аліменти в розмірі 4 000 грн., оскільки не має постійної роботи та доходів.

Наголошує на тому, що він є учасником бойових дій, неодноразово отримував контузію, поранення під час виконання бойових завдань, внаслідок яких проходив лікування та був звільнений з військової служби. Потребує регулярного лікування.

Окрім того, звертає увагу, що його мама отримує незначну пенсію, хворіє та потребує його допомоги.

Просить рішення Бродівського районного суду Львівської області від 06 квітня 2026 року змінити, шляхом зменшення присуджених судом аліментів з 4 000 грн. до 2 000 грн.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ст.360 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення 09 жовтня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом та матеріалами справи встановлено, що сторони по справі значаться батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 05 квітня 2018.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області № 439/212/20 від 27 квітня 2020 року з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 гривень, щомісячно, починаючи з дня подачі позову 20 лютого 2020 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області № 439/211/20 від 02 квітня 2020 року розірвано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 05 жовтня 2017 року у виконавчому комітеті Заболотцівської сільської ради Бродівського району Львівської області, актовий запис № 6. Після розірвання шлюбу відповідачці залишено прізвище ОСОБА_8 .

26 вересня 2022 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , про що зроблено відповідний актовий запис № 4, після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 26 вересня 2022 року.

Рішенням Бродівського районного суду Львівської області № 439/698/24 від 02 серпня 2024 року розірвано шлюб, зареєстрований 26 вересня 2022 року Заболотцівською сільською радою Золочівського району Львівської області, між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 , актовий запис № 4.

Згідно довідки Комунального закладу «Заболотцівська школа мистецтв» Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області № 12 від 29 січня 2026 року – ОСОБА_6 дійсно є ученицею класу хореографії та образотворчого мистецтва.

Також, ОСОБА_11 навчається в 2 класі Заболотцівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Заболотцівської сільської ради Золочівського району Львівської області та відвідує шкільний хореографічний гурток «Гармонія», про що видано довідку № 1-46/02 від 26 січня 2026 року.

Відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням № НОМЕР_5 від 12 квітня 2024 року.

Згідно наданий відповідачем ОСОБА_1 медичних документів (довідки військово – лікарської комісії, довідки про обставини травми (поранення , контузії, казіцтва), виписок із медичної карти стаціонарного хворого, консультаційних виписок спеціаліста) – ОСОБА_1 неодноразово отримував контузію, поранення під час виконання бойових завдань, внаслідок яких проходив лікування. Був звільнений з армії. Потребує регулярного лікування.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що дитина проживає з матір`ю, стягуваних за рішенням Бродівського районного суду Львівської області № 439/212/20 від 27 квітня 2020 р. з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , аліментів в твердій грошовій сумі 1200 грн. їй не вистачає, зважаючи на вартість продуктів харчування, інших речей першої необхідності.

Беручи до уваги, що відповідач має тимчасові заробітки, а тому може і зобов`язаний щомісячно сплачувати позивачці аліменти для утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача на користь позивачки для утримання неповнолітньої дитини підлягають до стягнення аліменти в твердій грошовій сумі 4000грн., яка підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи із дня звернення до суду і до повноліття дитини в примусовому порядку.

При цьому, суд першої інстанції зауважив, що такий розмір стягуваних аліментів не суперечить чинному законодавству, інтересам позивача, відповідача та неповнолітньої дитини.

З таким висновком колегія суддів погоджується виходячи із наступних підстав.

Згідно з вимогами статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на користь кого вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Звертаючись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, ОСОБА_2 обґрунтовувала свої вимоги зростанням потреб дитини у зв`язку з її віком, підвищенням цін на товари та послуги, необхідні для її утримання, навчання та розвитку. Також позивачка зазначала, що на її утриманні перебуває малолітній син від іншого шлюбу — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а забезпечення потреб обох дітей створює для неї значне матеріальне навантаження.

Під час вирішення питання про визначення розміру стягнення аліментів, суд не обмежується лише рівнем доходу платника аліментів, а має право оцінювати загальні життєві обставини і потреби дитини.

Колегія суддів погоджується з тим, що зі збільшенням віку дитини зростають її потреби, а відтак і витрати на харчування, одяг, навчання, медичне обслуговування, відпочинок та забезпечення належних умов для фізичного й інтелектуального розвитку.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про зміну потреб дитини, тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру.

При вирішенні питання про доцільність збільшення розміру аліментів судом першої інстанції враховано як матеріальне становище позивачки, так і матеріальне становище відповідача, оскільки обов`язок по утриманню дитини лежить на обох батьках однаково.

Колегія суддів бере до уваги, що позивачка несе більші витрати на утримання дитини ніж відповідач, оскільки спільна дитина сторін проживає разом із нею.

Відповідач в свою чергу, не надав суду доказів неможливості сплати аліментів у розмірі 4 000 грн. щомісячно, а також інших доказів про матеріальне та сімейне становище, а також наявності обставин, що мають істотне значення при вирішенні судом цього спору.

При цьому колегія суддів бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що відповідач є учасником бойових дій, зазнавав контузій та поранень під час виконання бойових завдань, у зв`язку з чим проходив лікування, був звільнений з військової служби та потребує регулярного лікування.

Водночас зазначені обставини були враховані судом першої інстанції під час визначення розміру аліментів.

Колегія суддів наголошує, що право відповідача на лікування підлягає врахуванню при визначенні розміру аліментів, проте має оцінюватися у взаємозв`язку з обов`язком обох батьків забезпечувати дитині належні умови для життя та розвитку.

З огляду на потреби дитини, її вік, необхідність забезпечення харчування, одягу, навчання та всебічного розвитку, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів у сумі 4 000 грн щомісячно є обґрунтованим, співмірним із потребами дитини та не може вважатися надмірним фінансовим тягарем для відповідача лише з огляду на наведені ним обставини.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач якщо буде мати достатньо коштів, то буде допомагати дитині, колегія суддів до уваги не бере, оскільки обов`язок батьків щодо утримання дитини є рівним, при цьому при визначенні розміру аліментів враховуються матеріальний стан та можливості кожного з батьків, а також потреби дитини.

Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги про перебування на утриманні відповідача його матері, яка отримує пенсію та за станом здоров`я потребує допомоги. Самі по собі зазначені обставини не дають підстав для висновку про неможливість сплати аліментів у визначеному судом розмірі, оскільки відповідач не надав належних доказів недостатності пенсії матері для забезпечення її основних потреб, розміру понесених ним витрат на її утримання та лікування, а також обсягу допомоги, яку він фактично надає.

Суд першої інстанції, визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі 4 000 грн щомісячно, врахував матеріальне становище сторін, зокрема те, що відповідач має тимчасові заробітки, а також вік, потреби та інтереси дитини.

На переконання колегії суддів, такий розмір аліментів, забезпечить ОСОБА_6 , стабільний рівень матеріального забезпечення, відповідатиме основним потребам та водночас не створюватиме для відповідача надмірного фінансового тягаря.

Натомість зменшення розміру аліментів до 2 000 грн щомісячно, як просить відповідач, за встановлених обставин не забезпечуватиме належного врахування потреб дитини та її найкращих інтересів, не буде достатнім для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги необхідність утримання батьком дитини, розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням встановлених судом першої інстанції обставин, а також необхідністю забезпечення балансу прав на інтересів дитини та її батьків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для збільшення розміру аліментів та стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі 4000 грн..

Інші доводи апеляційної скарги, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду першої інстанції, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 06 квітня 2026 року– залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.