Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №450/5069/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 450/5069/25 Головуючий у 1 інстанції: Мельничук І.І.

Провадження № 22-ц/811/1434/26 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - судді Ніткевича А.В.

суддів – Бойко С.М., Копняк С.М.

секретаря Гаврилюк Я.Ю.

з участю заявника ОСОБА_1 , представника заявника Сибаль О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – адвоката Сибаль Олега Богдановича на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 березня 2026 року в складі судді Мельничук І.І., присяжних Кваснікевич А.М., Боцвін Л.М. у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Пустомитівська міська рада Львівського району львівської області, про встановлення опіки та призначення опікуна, -

встановив:

29 жовтня 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 його опікуном.

Заява обґрунтована тим, що заявник ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_2 . Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 20.11.2017 року ОСОБА_2 визнано недієздатним, однак опіку над ним не встановлено.

Їх матір ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є особою похилого віку (77 років) та за станом здоров`я не здатна до самообслуговування і потребує постійного стороннього догляду, внаслідок стійких, незворотних порушень функцій організму, що підтверджено висновком ЛКК №147 від 03.10.2024р. У зв`язку з цим вона не може повноцінного здійснювати догляд за своїм недієздатним сином та виконувати обов`язки опікуна. Інших близьких родичів, крім заявника та матері, у брата немає. Разом з тим, роль опікуна може взяти заявник, оскільки проживає разом з недієздатним братом та фактично здійснює за ним постійний догляд.

Оскаржуваним рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 березня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Пустомитівська міська рада Львівського району Львівської області, про встановлення опіки та призначення опікуна відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , апеляційну скаргу в інтересах якого подав адвокат Сибаль О.Б. Вважає рішення незаконним та необґрунтованим.

В обґрунтування доводів скарги покликається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про формальність подання органу опіки та піклування, оскільки таке подання прийнято уповноваженим органом за результатами розгляду відповідних документів, а акт обстеження житлово-побутових умов складено за участю представників органу опіки та піклування.

Крім того, апелянт звертає увагу, що суд першої інстанції безпідставно врахував наявність воєнного стану та можливість отримання відстрочки від призову, як підставу для відмови, оскільки це не може бути перешкодою для реалізації права недієздатної особи на опіку та не свідчить про неспроможність заявника виконувати обов`язки опікуна.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які підтверджують фактичне проживання ОСОБА_2 разом із заявником та фактичне здійснення ним догляду за братом.

Просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 березня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким встановити над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 опіку та призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 його опікуном.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 у призначенні його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що подання органу опіки та піклування є формальним, поверхневим, без належної мотивації та обґрунтування, не відповідає вимогам закону, встановленим для вирішення подібних питань.

Суд зазначив, що у поданні не наведено достатніх та обґрунтованих мотивів неможливості призначення недієздатному ОСОБА_2 опікуна з числа інших близьких родичів, які могли б виконувати обов`язки опікуна.

Долучений заявником акт обстеження житлово-побутових умов його проживання від 19.09.2025 не свідчить про постійне проживання ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_1 .

Крім того, суд першої інстанції врахував, що згідно із ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається опікунам осіб, визнаних судом недієздатними, а тому, на переконання суду, конституційний обов`язок оборони незалежності та територіальної цілісності України має перевагу над бажанням заявника бути опікуном недієздатної особи за обставин існування в останнього інших членів сім`ї, які також можуть бути опікунами.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно із рішенням Франківського районного суду м. Львова від 20.11.2017 року у справі № 465/2899/17 за заявою ОСОБА_3 , зацікавленої особи органу опіки та піклування Франківської райадміністрації Львівської міської ради про визнання недієздатним ОСОБА_2 , встановлення опіки та призначення опікуна, вирішено заяву задоволити частково, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати недієздатним. Суд цим же рішенням у задоволенні заяви про встановлення опіки та призначення опікуна відмовив у зв`язку із відсутністю відповідного подання органу опіки та піклування. Вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 01.12.2017.

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ № 689702 від 18.04.2014 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено І «А» групу інвалідності з дитинства безтерміново, в графі «Висновок про умови та характер праці» вказано – потребує постійного стороннього догляду. На підтвердження вказаного, до матеріалів також долучено копію посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 із відміткою про призначення пожиттєвої державної соціальної допомоги, призначеної з 09.04.2014.

Разом з тим, із висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 565, який дійсний до 30.03.2026, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особа з інвалідністю І «А» групи внаслідок психічного розладу, встановленої (переглянутої) 09.04.2014 безтерміново, проживає разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За рівнем обмеження життєдіяльності: обмеження самообслуговування, обмеження здатності до орієнтації, обмеження здатності контролювати свою поведінку, а тому хворий ОСОБА_2 потребує постійного стороннього догляду.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є братом заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , факт родинних відносин підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 від 07.06.1974, батьками якого вказані: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , копією свідоцтва про народження заявника ОСОБА_7 серії НОМЕР_3 від 19.04.1969 року, батьками якого вказано: ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , прізвище змінено на « ОСОБА_9 » у зв`язку із укладенням шлюбу (свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого повторно 01.08.1995 року, витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00043449678 від 06.02.2024).

Звертаючись із даною заявою, заявник вказував на те, що їхня мати, яка є особою похилого віку та за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду, не має можливості здійснювати належний догляд за недієздатним сином та виконувати обов`язки опікуна.

Згідно із висновком ЛКК № 147, виданого за підписом голови ЛКК КНП «Львівське ТМО 2» Гулей Наталії Романівни 03.10.2024, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , за станом здоров?я не здатна до самообслуговування та потребує постійного стороннього догляду, внаслідок стійких, незворотніх порушень організму, такий видано терміном до 03.10.2025.

Рішенням виконавчого комітету Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області від 14.08.2025 року №02-03/211 «Про призначення опікуна» вирішено направити до Пустомитівського районного суду Львівської області подання про призначення ОСОБА_1 1969 року народження, опікуном над братом ОСОБА_2 1973 року народження.

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

З огляду на зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24), від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24), від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 (провадження № 61-16711св24).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення є у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинно відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Згідно із поданням виконавчого комітету Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області від 12.02.2026 року №02-08/257 опікунська рада вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 , 1969 р.н. опікуном над братом ОСОБА_2 , 1973 р.н.

Відповідно до п. 3.1 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

У таких справах, з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, а не відвідувача за необхідністю; досліджувати дійсність намірів військовослужбовця як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, та враховувати визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун.

Як роз`яснено у постановах Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22, від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Таке подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення у справі не має пріоритетного значення та може бути враховане на розсуд суду.

Згідно із статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, обмежився лише констатацією формальності подання органу опіки та піклування, не надавши належної оцінки іншим доказам, наявним у матеріалах справи, зокрема висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 565, довідці до акта огляду МСЕК серії 10 ААВ № 689702 від 18.04.2014 року, копії посвідчення серії НОМЕР_1 , а також документам, які підтверджують родинні відносини між заявником та підопічним.

Крім того, суд першої інстанції, посилаючись на введений в Україні воєнний стан та можливість отримання заявником відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, фактично виходив з пріоритету конституційного обов`язку оборони незалежності та територіальної цілісності України над правом недієздатної особи на опіку. Проте, таке тлумачення суперечить принципу верховенства права, оскільки наявність воєнного стану не може бути самостійною підставою для відмови у встановленні опіки над недієздатною особою, а питання про можливість виконання заявником обов`язків опікуна повинно вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема стану здоров`я підопічного, наявності інших осіб, які можуть здійснювати догляд, та реальної можливості заявника виконувати відповідні обов`язки.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що згідно із витягом із додатка Резерв+ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви.

При цьому колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 є недієздатною особою, потребує постійного стороннього догляду, проживає разом із заявником, який є його рідним братом, що підтверджується матеріалами справи. Подання органу опіки та піклування про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 прийнято уповноваженим органом, з врахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сибаль Олег Богданович, задовольнити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 11 березня 2026 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Орган опіки та піклування Пустомитівська міська рада Львівського району Львівської області, про встановлення опіки та призначення опікуна – задовольнити.

Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 07 жовтня 2026 року.

Головуючий А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк