Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №148/241/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 148/241/26

Провадження № 22-ц/801/2327/2026

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковганич С. В.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокуСправа № 148/241/26м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя – доповідач),

суддів Оніщука В.В., Сала Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Козюми Д.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) справу № 148/241/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою представника Костюка Івана Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 25.06.2026, ухвалене у складі судді Ковганич С.В. в приміщенні суду в м. Тульчин, -

в с т а н о в и в :

30.01.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі – ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило : стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1381-8197 від 16.04.2024 в розмірі 117054 грн, з яких : 25347,46 грн прострочена заборгованість за кредитом; 91706,50 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами; а також судові витрати в розмір 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 16.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://credоs.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1381-8197. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 29500 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту; пільгова % ставка 1,20 % в день; знижена % ставка 1,20 %; стандартна % ставка 1,50 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов кредитного договору. Натомість відповідач всупереч умовам кредитного договору порушила його умови і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором, навіть після спливу строку кредитування. Станом на 18.12.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 117054 грн, з яких: 25347,46 грн прострочена заборгованість за кредитом; 91706,54 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 25.06.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1381-8197 від 16.04.2024 в розмірі 93884,96 грн, з яких: 25015,94 грн заборгованість за кредитом; 68869,02 грн заборгованість за процентами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати з оплати судового збору в сумі 2135,42 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представником ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх. № 10450/26-вх від 10.08.2026), в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту з`ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог (стягнення заборгованості по тілу кредиту 25347,46 грн прострочена заборгованість за кредитом та процентів в розмірі 51513,64 грн); а також просить стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3260,79 грн.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що : (1) судом першої інстанції не взято до уваги, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1 % (частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка набрала чинності 24.12.2023). Кредитний договір укладено 16.04.2024, його умовами передбачено нарахування процентів за зниженою % ставкою 1,20 % та стандартною % ставкою 1,50 % в день, а тому умови щодо нарахування процентів є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»). Розмір заборгованості по процентам з урахуванням максимального розміру денної процентної ставки становить 51513,64 грн; (2) позивачем неправомірно нараховано комісію за видачу кредиту в розмірі 4425 грн. Комісія позивача за видачу кредиту в розмірі 15 % (4425 грн) не обумовлена жодними додатковими послугами чи діями, а тому є несправедливою, спричиняє істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

28.08.2026 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 11359/26-вх) ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини.

16.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://credоs.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1381-8197. Договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором C3198.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 29500 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту 15 % від суми кредиту; пільгова % ставка 1,20 % в день; знижена % ставка 1,20 %; стандартна % ставка 1,50 % в день /а. с. 11-20/.

На аркушах справи 21-28 містяться Правила відкриття кредитної лінії, затверджені наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 12-П від 27.02.2024, які підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором С3198.

Відповідно до квитанції 2450815933 від 16.04.2024 ТОВ «Укр «Кредит Фінанс» перерахувало ОСОБА_1 29500 грн призначення платежу видача кредитних коштів за договором 1381-8197 від 16.04.2024 /а. с. 34, 34 зворотна сторона/.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором 1381-8197 від 16.04.2024 станом на 18.12.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 117054 грн, з яких: 25347,46 грн прострочена заборгованість за кредитом; 91706,54 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами /а. с. 35-42/.

Згідно копій квитанцій /а.с. 156-158/ та копій виписок по рахунку ОСОБА_1 від 19.05.2026 № 2М9СQ6PGQQ5BEOGF /а.с. 158-159/, № 4TR0R98344O11SL9 /а.с. 159-160/, № HREDFTOF6IP92OV6 /а.с. 161-162/, №ОСРЕ0DLFU8360B79 /а.с. 162-163/ вбачається, що відповідачкою на виконання своїх кредитних зобов`язань було сплачено по 7025,45 грн 29.04.2024 та 13.05.2024, 9000 грн 27.05.2024 та 5050,90 грн 10.06.2024.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено позовні вимоги частково, а саме в частині наявності заборгованості за кредитним договором № 1381-8197 від 16.04.2024 в розмірі 93884,96 грн, з яких: 25015,94 грн заборгованість за кредитом; 68869,02 грн заборгованість за процентами.

Суд зазначив, що з огляду на дату укладення кредитного договору (16.04.2024), розмір денної процентної ставки за ним законодавчо обмежувався граничною межею у 2,5 %, відповідно до пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», а тому погоджена сторонами в п. 4.12 денна процентна ставка в розмірі 1,388 % відповідала чинному на той момент законодавству. Навівши власний розрахунок, суд дійшов висновку про те, що розмір процентів за період із 25.06.2024 по 20.08.2024 становить 21388,68 грн (375,24 грн х 57 днів), а за період із 21.08.2024 по 9.02.2025 - 43277,68 грн (250,16 грн х 173 дні). Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 93884,96 грн, з яких: 25015,94 грн заборгованість за кредитом; 68869,02 грн (4202,66 грн + 21388,68 грн + 43277,68 грн) заборгованість за процентами.

Висновок суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

В апеляційній скарзі не оспорюється факт укладення договору про відкриття кредитної лінії № 1381-8197 від 16.04.2024 між сторонами та отримання кредитних коштів відповідачем.

Щодо доведеності розміру заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1381-8197 від 16.04.2024, апеляційний суд зазначає наступне.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).

У справі встановлено, що 16.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1381-8197 від продукту "НА ВСЕ" (надалі кредитний договір). За умовами даного договорами сторони узгодили наступне:

- кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювану кредитну лінію (далі - Кредитна лінія) на наступних умовах, визначених цим Договором (п. 2.1);

- кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим договором (п. 2.2);

- розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір Кредиту: 29500 гривень. Дата надання/видачі Кредиту: 16.04.2024 (п. 4.1);

- плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом – фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності знижена ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2. цього Договору. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) (п. 4.3);

- базовий період складає 14 календарних днів (п. 4.4);

- нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою) (п. 4.6);

- комісія за видачу кредиту становить 15 % від суми виданого Кредиту (п. 4.7);

- строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі – Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 9.02.2025 (п. 4.9);

- орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору складає 152339,29 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом (п. 4.11);

- денна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 1,388 % (п. 4.12);

- позичальник зобов`язується повертати кредитодавцю отриманий кредит у останні дні останніх 8 (восьми) базових періодів строку кредитування згідно Графіку платежів за договором за зниженою ставкою (Додаток № 3 до цього Договору), шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого Кредиту на банківський рахунок Кредитодавця (п. 5.1);

- за цим договором до позичальника застосовується програма лояльності, яка передбачає можливість сплати позичальником процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою, яка є нижчою за стандартну процентну ставку (за умови виконання позичальником умов, передбачених п.10.2 цього Договору) (п.10.1);

- знижена процентна ставка становить 1.20 % (одна ціла, двадцять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту (якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно Графіка платежів за зниженою ставкою (який є Додатком 3 до цього Договору). У разі несплати позичальником нарахованих згідно умов договору процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту (якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) або частини суми кредиту згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є Додатком 3 до цього Договору) не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою до дати повного погашення Позичальником заборгованості зі сплати процентів, комісії за видачу Кредиту (якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) та суми Кредиту, включно з тою, обов`язок дострокового погашення якої у позичальника виникає у зв`язку із простроченням сплати процентів та/або комісії (включаючи дату погашення заборгованості). З дати, наступної за днем повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, комісії за видачу Кредиту (якщо п.4.7 договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) та частини суми кредиту нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за зниженою процентною ставкою (п. 10.2).

Відповідно до копії Додатку №3 до договору про відкриття кредитної лінії №1381-8197 від 16.04.2024 продукту "НА ВСЕ"- Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1381-8197 (Графік платежів за договором за зниженою ставкою) відповідно до методики Національного банку України розрахована за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1,20 % на день, який було підписано сторонами /а.с. 31-32/ вбачається, що загальна вартість кредиту становить 128656,44 грн, з яких: 29500 грн сума кредиту; 94731,44 грн проценти; 4425 грн комісія за надання кредиту.

Відповідно до копії Додатку №4 до договору про відкриття кредитної лінії № 1381-8197 від 16.04.2024 продукту "НА ВСЕ"- Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1381-8197 (Графік платежів за договором за стандартною ставкою) відповідно до методики Національного банку України розрахована за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1,50 % на день, який було підписано сторонами /а. с. 32-33/ вбачається, що загальна вартість кредиту становить 152339,29 грн, з яких: 29500 грн сума кредиту; 118414,29 грн проценти; 4425 грн комісія за надання кредиту.

В позовній заяві ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1381-8197 від 16.04.2024 по процентам в розмірі 91706,50 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами (за період з 16.04.2024 по 24.06.2024 за ставкою денною 1,20 %; за період з 25.06.2024 по 9.02.2025 за ставкою денною 1,50 %). Позивач визнає, що відповідачем було в рахунок погашення заборгованості внесено 29.04.2024 7025,45 грн; 13.05.2024 внесено платіж 7025,45 грн; 27.05.2024 – 7025,45 грн; 10.06.2024 – 7025,45 грн /а. с. 35-42/.

Суд першої інстанції відхиляючи розрахунок позивача навів власний розрахунок та зазначив, що із розрахунку позивача вбачається, що перші два платежі від 29.04.2024 та 13.05.2024 по 7025,45 грн були зараховані кредитором відповідно до планового графіка на погашення процентів та частини комісії, проте, починаючи з третього періоду оплата (27.05.2024), позивач викривив реальні дані щодо внесених коштів, вказавши у графі «Сума платежу» замість фактично сплачених відповідачкою 9000 грн лише планову суму 7025,45 грн, а під час четвертого платежу (10.06.2024) замість фактично сплачених 5050,90 грн вказав суму 7025,45 грн.

Станом на 27.05.2024 (дата третього платежу) залишок основного боргу (тіло кредиту) становив 29500 грн, а накопичений залишок нарахованої комісії та процентів - 5242,10 грн (з яких 286,10 грн - залишок комісії, 4956 грн - процентів за 14 днів під 1,2 %). Оскільки відповідачем 27.05.2024 внесено фактичний платіж у розмірі 9000 грн, тому на повне погашення комісії та процентів спрямовується 5242,10 грн, а залишок внесених коштів у розмірі 3757,90 грн (9000,00 грн - 5242,10 грн) - на погашення основного боргу. Відтак, реальний залишок тіла кредиту станом на 27.05.2024 зменшився до 25742,10 грн (29500,00 грн - 3757,90 грн ), а не 27716,65 грн, як визначив позивач.

Оскільки реальний залишок тіла кредиту складав 25742,10 грн, щоденний процент за зниженою ставкою 1,2 % мав становити 308,91 грн (25742,10 грн х 1,2%). Відтак, розмір процентів за період з 28.05.2024 по 10.06.2024 (14 днів) становить 4324,74 грн (308,91 грн х 14 днів). Тобто, станом на 10.06.2024 (дата четвертого платежу) накопичений борг по процентах на дату платежу становить 4324,74 грн. З огляду на те, що відповідачем 10.06.2024 внесено фактичний платіж у розмірі 5050,90 грн, тому на повне погашення процентів спрямовується 4324,74 грн, а залишок коштів у розмірі 726,16 грн (5050,90 грн - 4324,74 грн) спрямовується на погашення тіла кредиту. Відтак, залишок тіла кредиту станом на 10.06.2024 становить 25015,94 грн (25742,10 грн - 726,16 грн).

Оскільки реальний залишок тіла кредиту складав 25015,94 грн, щоденний процент за зниженою ставкою 1,2 % мав становити 300,19 грн (25015,94 грн х 1,2 %). Відтак, розмір процентів за період з 11.06.2024 по 24.06.2024 (14 днів) становить 4202,66 грн (300,19 грн х 14 днів). З огляду на те, що станом на 24.06.2024 (дата п`ятого платежу) подальших надходжень від позичальника не було, тому, починаючи з 25.06.2024 по 20.08.2024 проценти мали нараховуватися за стандартною процентою ставкою у розмірі 1,5 %, що становить 375,24 грн (25015,94 грн х 1,5 %), а з 21.08.2024 по 09.02.2025 - у розмірі 1 %, що становить 250,16 грн (25015,94 грн х 1 %).

Відтак, розмір процентів за період із 25.06.2024 по 20.08.2024 становить 21388,68 грн (375,24 грн х 57 днів), а за період із 21.08.2024 по 9.02.2025 - 43277,68 грн (250,16 грн х 173 дні).

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується також апеляційний суд, про те, що розрахунок позивача є неправильним, а доведеним є розмір заборгованості відповідача перед позивачем 93884,96 грн, з яких: 25015,94 грн заборгованість за кредитом; 68869,02 грн (4202,66 грн + 21388,68 грн + 43277,68 грн) заборгованість за процентами.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1 % (частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка набрала чинності 24.12.2023), тоді як договір про відкриття кредитної лінії № 1381-8197 укладено 16.04.2024, його умовами передбачено нарахування процентів за зниженою % ставкою 1,20 % та стандартною % ставкою 1,50 % в день, а тому умови щодо нарахування процентів є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»), апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (статтю 8 доповнено частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023).

Згідно з пунктом 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 % (Розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 1 згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023).

Відповідно до розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з карткою документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23.12.2023, дата набрання законної сили 24.12.2023.

На підставі ч.5 ст.8 Закону про споживче кредитування починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто з 21.08.2024, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 ст. 8 Закону про споживче кредитування не може перевищувати 1%.

Пунктом 9 частини 1 ст.12 цього Закону встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом ( крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживання на дату укладення договору про споживчий кредит.

Отже, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після набрання чинності Законом № 3498-ІХ, в тому числі строк кредитування за якими триватиме після 21.08.2024, денна процентна ставка повинна розраховуватися на дату укладення договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладення такого договору /а. с. 103-106/.

У справі, що переглядається договір споживчого кредиту укладено після набрання чинності Законом № 3498-ІХ. а саме 16.04.2024 року та строк кредитування тривав після 21.08.2024 року, а тому денна процентна ставка була розрахована на дату укладення цього договору.

У постанові ВС від 07.09.2026 по справі № 552/672/23 зазначено, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure.

За загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24.12.2023. Для того щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24.12.2023, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24.12.2023. Парламент мав на увазі строк кредитування чи строк, на який надається кредит, який на рівні закону кваліфікований як істотна умова.

Законом України № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки. Перший етап : протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап : наступні 120 днів характеризувалися подальшим обмеженням ставки - максимальна денна процентна ставка для договорів, які були укладені в цей період, була знижена до рівня 1,5 %. Третій етап : після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 %.

Суд першої інстанції зробивши власний розрахунок заборгованості дотримався положень пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» та частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», врахувавши те, що договір про відкриття кредитної лінії № 1381-8197 було укладено між сторонами 16.04.2024, тобто під час дії перехідного періоду тривалістю 240 днів і поетапного зниження максимальної денної процентної ставки.

При цьому розмір процентів розраховано судом першої інстанції виходячи з погодженої між сторонами процентної ставки, а також встановленого пунктом 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» перехідного періоду і поетапного зниження максимальної денної процентної ставки, а саме (за період з 16.04.2024 по 24.06.2024 за ставкою 1,2 %; за період з 25.06.2024 по 20.08.2024 за ставкою 1,5 %; за період з 21.08.2024 по 09.02.2025 за ставкою 1 %).

У постанові Верховного Суду від 23.01.2018 по справі № 755/7704/15-ц зазначено, що «належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду».

Аргументи апеляційної скарги про те, що позивачем неправомірно нараховано комісію за видачу кредиту, оскільки комісія позивача за видачу кредиту в розмірі 15 % (4425 грн) не обумовлена жодними додатковими послугами чи діями, а тому є несправедливою, спричиняє істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.

Посилання апелянта на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі ОП КЦС у постанові від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21 щодо умов банку при нарахуванні комісії не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки правовідносини у даних справах різняться. Так, у даній справі позивач просить стягнути разову комісію, тоді як у справі, що переглядалась Верховним Судом мова іде про щомісячну комісію, підстави та умови нарахування яких відрізняються.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 25.06.2026 залишити без змін.

Поновити дію рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 25.06.2026 у справі № 148/241/26.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови склдено 9.10.2026.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: В. В. Оніщук

Т. Б. Сало