Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №127/28607/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/28607/26

Провадження № 33/801/1018/2026

Категорія: 146

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М.

Доповідач: Міхасішин І. В.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сікорського Ярослава Олександровича на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2026 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

встановив:

03.08.2026 о 18 год 30 хв в м. Вінниці вул. П. Корнелюка (Станіславського), 36, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки « Skoda» д.н.з. НОМЕР_3 , який був припаркований попереду. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР, за що адміністративна відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2026 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.

На таку постанову захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Сікорський Я.О. подав апеляційну скаргу, в якій, зазначено, що з постановою суду першої інстанції не погоджується, оскільки суд першої інстанції не з`ясував повно та всебічно всі обставини справи, не дослідив всі докази, встановив винність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на припущеннях.

Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В судове засідання учасники справи не з`явилися.

Щодо вирішення клопотання захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Сікорського Ярослава Олександровича про відкладення розгляду справи

Договір б/н про надання правничої допомоги укладено ОСОБА_1 із адвокатом Сікорським Ярославом Олександровичем - 10 вересня 2026 року, на підставі якого адвокатом Сікорським Я.О. видано ордер серії АВ № 1337319 про надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Вінницькому апеляційному суді та Вінницькому міському суді Вінницької області (а.с. 27; 28).

10 вересня 2026 року захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Сікорський Ярослав Олександрович через систему «Електронний суд» подав до Вінницького міського суду Вінницької області клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, їх сканування та надання доступу через ЄСІТС (а.с. 15-16; 17-20).

У заяві про ознайомлення з матеріалами справи № 127/28607/26 від 10 вересня 2026 року, ОСОБА_1 власноруч написав: «зі справою ознайомився, фотокопію виготовив 15.09. «підпис»» (а.с. 21).

16 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» за підписом захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Сікорського Ярослава Олександровича на адресу Вінницького міського суду Вінницької області надійшла апеляційна скарга на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2026 року у справі № 127/28607/26 (а.с. 22-25).

22 вересня 2026 року матеріали справи про адміністративне правопорушення № 127/28607/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП, надійшли до Вінницького апеляційного суду (а.с. 32).

Згідно із Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у Вінницькому апеляційному суді від 22 вересня 2026 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) визначено суддю Міхасішина Ігоря Васильовича (а.с. 33).

Розгляд справи призначено на 06 жовтня 2026 року на 08.45 год., про що належним чином повідомлено особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Сікорського Я.О. та потерпілу ОСОБА_2 (а.с.34; 35).

05 жовтня 2026 року захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Сікорський Ярослав Олександрович через систему «Електронний суд» подав клопотання не проводити апеляційний розгляд справи № 127/28607/26 (провадження № 33/801/1018/2026), призначеної на 06.10.2026 о 08.45, за відсутності захисника ОСОБА_1 – адвоката Сікорського Ярослава Олександровича. Відкласти судове засідання у справі № 127/28607/26 на іншу дату та час. Послався на погіршення стану здоров`я без належного на те підтвердження (а.с. 36).

06 жовтня 2026 року учасники справи, які викликались в судове засідання до апеляційного суду не з`явились, розгляд справи було відкладено на 09 жовтня 2026 року, про що належним чином повідомлено особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Сікорського Я.О. та потерпілу ОСОБА_2 (а.с.37-41).

08 жовтня2026 року захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Сікорський Ярослав Олександрович через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки через надзвичайно короткий проміжок між засіданнями не може забезпечити свою участь саме на цю дату.

Відмовляючи в задоволені клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Сікорського Ярослава Олександровича про відкладення розгляду справи, апеляційний суд виходить з наступного.

В статті 129 Конституції України зазначено, що одним із завдань судочинства є розумні строки розгляду справи судом, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 4 статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Справа надійшла до Вінницького апеляційного суду 22 вересня 2026 року (а.с. 32).

Запропоновані адвокатом Сікорським Я.О. дати розгляду цієї справи у поданому ним клопотанні, а саме починаючи із 21 жовтня 2026 року, перебувають за межами встановленого законом строку апеляційного перегляду.

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (рішення Європейського суду з прав людини у справі G. B. проти Франції).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

ЄСПЛ зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (пункт 45 рішення від 06 грудня 2007 року у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03).

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються і передбачають усталений порядок їх застосування. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (пункт 47 рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява №19164/04).

Стаття 4 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року з наступними змінами, передбачає, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Відповідно до статей 7, 42 Правил адвокатської етики адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам; представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Стаття 44 Правил адвокатської етики передбачає, що під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії.

Адвокат, який представляє інтереси клієнтів в судах, не може не знати приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення та вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил адвокатської етики.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно з вимогами статей 245,251,252,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і залежно від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення провадиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення та у відношенні особи, щодо якої цей протокол був складений.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Стаття 124 КУпАП визначає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявні ознаки порушення вимог п.13.1 ПДР, що підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №736535 від 03.08.2026, схемою місця ДТП, письмовим поясненням та поясненнями наданими ОСОБА_1 в судовому засіданні, а тому його дії охоплюються складом правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При накладенні стягнення судом першої інстанції враховані положення ст. 33 КУпАП, обставини адміністративної справи, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Суд враховує, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому особа, яка здійснює його експлуатацію, зобов`язана проявляти підвищений ступінь відповідальності та обачності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП судом встановлено обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні.

Суд першої інстанції вірно встановив, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не спростовують висновків суду першої інстанції.

Долучені до апеляційної скарги відеозаписи з бодікамер не є належним доказом, який містить інформацію щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка є предметом дослідження у цій справі.

Судом першої інстанції під час розгляду справи дотримано вимоги ст.ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірено на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для справи встановлено, дії ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП кваліфіковано правильно, доводи апеляційної скарги свого підтвердження не знайшли, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.

Враховуючи наведене, керуючи ст. 294 КУпАП, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сікорського Ярослава Олександровича залишити без задоволення.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Міхасішин