Суд: Вінницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №127/15117/26
Суддя: Копаничук С. Г.
Справа № 127/15117/26
Провадження № 22-ц/801/2522/2026
Категорія: 69
Головуючий у суді 1-ї інстанції Пєтухова Н. О.
Доповідач:Копаничук С. Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 рокуСправа № 127/15117/26м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),
суддів: Рибчинського В.П., Оніщука В.В.,
позивач: ОСОБА_1
відповідач : ОСОБА_2
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Гончара Олександра Івановича на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24.08.2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
04.05.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Просила розірвати шлюб, який уклали між собою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 08.05.2019 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №831.
09.06.2026 ухвалою Вінницького міського суду цивільну справу №127/15117/26 передано за підсудністю до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24.08.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, повернуто особі яка її подала.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Гончар О.І. просить вказану ухвалу скасувати через порушення судом норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказав, що позовна заява про розірвання шлюбу у справі №133/472/26 була подана до суду ще 17.02.2026 року, однак станом на момент звернення з апеляційною скаргою справа не була розглянута, що, на його думку, свідчить про невиправдане затягування судового розгляду та «примушування» позивача перебувати у шлюбі.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи , рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги , апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону відповідає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2026 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу №127/15117/26 передано за підсудністю до Козятинського міськрайонного суду Вінницької області.
18.08.2026 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями (Козятинського міськрайонного суду Вінницької області), головуючим суддею визначено - Пєтухову Н.О.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею Пєтуховою Н.О. 24.08.2026 року було встановлено, що в провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області перебуває справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яка була зареєстрована за єдиним унікальним номером судової справи № 133/472/26 (провадження №2/133/2589/26) в автоматизованій системі документообігу суду та перебуває у провадженні судді Гуменюка О.О.).
Згідно із ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
За змістом п. 1, 4 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації 20 серпня 2019 року № 814, визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Позовні заяви, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, реєструються в день їх надходження в порядку, установленому розділом II Інструкції.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Для ухвалення судом процесуального рішення про повернення позовної заяви визначальним є наявність 2-х факторів:
- подання до цього самого суду іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав;
- щодо такого позову на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Згідно із ч. 1 ст. 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Доводи скарги про те, що позовна заява про розірвання шлюбу у справі №133/472/26 була подана до суду ще 17.02.2026 року, однак станом на момент звернення з апеляційною скаргою справа не була розглянута, що, на його думку, свідчить про невиправдане затягування судового розгляду та «примушування» позивача перебувати у шлюбі, не заслуговують на увагу.
На час вирішення питання про відкриття провадження у цій справі в провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області вже перебувала справа №133/472/26 у провадженні судді Гуменюка О.О. між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав. При цьому щодо зазначеної справи не було постановлено жодного з передбачених пунктом 6 ч.4 ст. 185 ЦПК України процесуальних рішень. За таких обставин суд першої інстанції був зобов`язаний застосувати положення п. 6 ч.4 ст. 185 ЦПК України та повернути позовну заяву. Сам факт тривалого розгляду справи №133/472/26 не спростовує наявності встановлених законом підстав для повернення позову у цій справі. Питання щодо дотримання розумних строків розгляду справи №133/472/26 не є предметом перегляду в межах цього апеляційного провадження та не впливає на законність оскаржуваної ухвали. Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції також не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги є безпідставними, у зв`язку із чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки остання постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 ч 1.ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення , судові витрати в суді апеляційної інстанції, необхідно залишити за апелянтом.
Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382-384, ЦПК України, суд,
Постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Гончара Олександра Івановича залишити без задоволення.
Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24.08.2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач С. Г. Копаничук
судді: В.П. Рибчинський
В.В. Оніщук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua