Постанова від 27 серпня 2026 р. у справі №611/158/26 — Барвінківський районний суд Харківської області

Cправа № 611/158/26

н/п 3/611/127/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року суддя Барвінківський районний суд Харківської області Коптєв Ю.А. розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Барвінкове Харківської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу серія ААД № 786676 вбачається, що 21 січня 2026 року близько 21:43 по вул. Весняна в Барвінкове Ізюмського району Харківської області ОСОБА_1 керував автомобілем «HONDA ACORD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у відділенні лікарні відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, з протоколу серія ЕПР1 № 572283 вбачається, що 21 січня 2026 року близько 21:43 по вул. Весняна в Барвінкове Ізюмського району Харківської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «HONDA ACORD», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не зупинився на вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно поданого за допомогою звукового сигналу та червоним проблиском маячка, своїми діями порушив п. 2.4, 8.9 «б» ПДР, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1222 КУпАП.

Постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 11 лютого 2026 року дані матеріли об`єднані в одне провадження.

ОСОБА_1 та його захисник адвокат Бутенко Д.В. належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явились. На адресу суду адвокат Бутенко Д.В. направив клопотання в якому просив проводити розгляд справи без його участі та за відсутності ОСОБА_1 .

Крім того, захисник клопотав про закриття провадження у справі за відсутності у діях його підзахисного складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі того, що у протоколі взагалі не зазначено, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 . Відеофайли, які долучені до матеріалів справи взагалі не містять ніяких даних, хто саме був за кермом автомобіля, чи пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. Даний запис практично під час всієї його тривалості має чорний екран та не відображає обставин та хронологію подій які мали місце 21.01.2026 року. Також, на даному відеофайлі не відображено ознак керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 оскільки адміністративним правопорушенням згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнається курування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та надані докази, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами, виходячи із наступного.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст.252 КУпАП.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст.10 КУпАП: адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Об`єктивна сторона - правопорушення виражається у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

Відповідно до п. 1.10 ПДР, серед іншого, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Знаходження за кермом транспортного засобу, або біля автомобіля, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в стані сп`яніння не е доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія, або біля автомобіля, не доводить факт керування транспортним засобом.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та змінювати фабулу інкримінованого особі правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Спираючись на положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року заява №926/08), на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є сумнівними, наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Отже, на відеозаписі не зафіксовано ні руху, ні зупинки поліцейським автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , не зафіксовано яким чином та за якими ознаками визначили ознаки алкогольного сп`яніння, тобто відсутні докази того, що ОСОБА_1 , керував автомобілем «HONDA ACORD», реєстраційний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння.

Повно та всебічно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, дослідивши матеріали справи, суддя приходить переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 , складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №786676 від 21.01.2026, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, керування транспортним засобом ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було.

Що стосується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122-2 КУпАП, приходжу до наступного.

Як передбачено статтею 38 КУпАП, стягнення по справам про адміністративні правопорушення, які підвідомчі суду (судді) може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Згідно з фактичних обставин справи, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №572283 від 21.01.2026, події, які стали підставою для складання протоколу, мали місце в 21.01.2026.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, не є триваючим.

Слід зазначити, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Дана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/401/17, постанові КАС ВС від 11.12.2018 у справі №242/924/17 (провадження №К/9901/38815/18).

З огляду на викладене вище вбачається, що правопорушення яке зазначене в протоколі у відношенні ОСОБА_1 , не носить характер триваючого, та на час розгляду справи, закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП.

Враховуючи, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, вчинено ОСОБА_1 21.01.2026, а на момент розгляду справи тримісячний строк адміністративного стягнення, передбачений в ст. 38 КУпАП закінчився, у зв`язку з чим провадження за вказаним правопорушенням в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.122-4, 124, 130 ч.1, 247 п.1, 283, 284, 285 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О ВИ В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, закрити.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП, закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Барвінківський районний суд Харківської області.

Суддя Барвінківського районного суду Юрій КОПТЄВ