Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №742/3703/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 3/742/763/26

Єдиний унікальний № 742/3703/26

Постанова

іменем України

09 жовтня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судових засідань Шептун В.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів не працюючого,

за ч.1 ст. 130 КУпАП,

установив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №842104 від 27 червня 2026 року о 20 год. 00 хв. (виправлення, так читається), вбачається, що 27 червня 2026 року о 19 год. 50 хв. (виправлення, так читається), в Чернігівській області, м.Прилуки по вул.Незалежності, ОСОБА_1 керував авто Шкода, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» тест №3193, результат 0,25%, чим порушив п.п. «а» п.2.9 ПДР України.

Його дії кваліфіковані за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник адвокат Денисенко С.В. не з`явились. В судовому засіданні 13.08.2026 обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, заперечили, вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не визнали. ОСОБА_1 пояснив, що алкогольних напоїв у день події не вживав, із результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу не погоджувався, а працівники поліції, попри його наполягання, не забезпечили проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Захисник просив закриття провадження у даній справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Своє клопотання мотивує тим, що результат огляду не перевищує допустиму похибку вимірювань приладу та не підтверджує факту сп`яніння. Згідно з керівництвом з експлуатації аналізатора парів етанолу Alcotest 6820, яким проводився огляд ОСОБА_1 , межі допустимої похибки приладу залежать від температури навколишнього повітря. Так, для діапазону температур від 25,0 С до 50,0 С, включно та виміряних значень від 0 до 0,33 мг/л абсолютна похибка вимирювання становить +- 0,05 мг/л. Огляд ОСОБА_1 проводився за температури повітря +27,0°С, що підтверджується роздруківкою приладу Alcotest 6820, долученою до матеріалів справи. Отже, зафіксований приладом показник 0,25 мг/л з урахуванням встановленої виробником похибки вимірювання за вказаної температури повітря може відповідати дійсному значенню в межах від 0,20 до 0,30 мг/л. Згідно з пунктом 7 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, встановлення стану алкогольного сп?яніння здійснюється на підставі показника технічного засобу більше 0,2 проміле алкоголю. Отже з урахуванням похибки вимірювання приладу за наявних температурних умов, отриманий результат не дає змоги достовірно та однозначно стверджувати про перевищення встановленого порогу, а відтак не є належним і достатнім доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп?яніння. Працівниками поліції також порушено встановлений законом порядок проведення огляду на стан сп?яніння. Так, у матеріалах справи відсутні докази того, що водій погодився із результатами огляду, а тому за таких умов органом поліції не доведено наявності підстав для притягнення водія до відповідальності. Більш того із відеозаписів навпаки слідує, що водій одразу висловив свої заперечення щодо стану сп?яніння та виразив сумніви у достовірності результату огляду за допомогою газоналізатора Драгер. У такому разі огляд мав бути проведений у закладі охорони здоров?я. Але працівник поліції не забезпечив такий огляд, хоч і повинен був це зробити, виходячи з норм ч.3 ст.266 КупАП. Також як убачається з матеріалів справи, жоден із складених працівниками поліції документів (протокол про адміністративне правопорушення, квитанція до драгера, направлення на огляд, акт огляду не містить підпису водія. У доповнення до цього на відеозаписах взагалі не зафіксовано покази приладу ні до початку його використання ні після його «продування», а лише за кадром чути голос поліцейського, який оголосив результат «0,25», але ні на камеру ні водію його не пред`явив. Відеозаписи також не містить обставин складання протоколу та інших матеріалів, а також того, що вказані матеріали оголошувались чи пред`являлись водію для ознайомлення та підписання. Час на відеозаписах зовсім не узгоджується з часом, зазначеним у протоколі та інших документах. При цьому сам протокол містить виправлення у відомостях про час вчинення правопорушення та час складення протоколу, однак це є недопустимим відповідно до вимог пункту 7 розділу ІІ «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376. Наявне в матеріалах справи направлення на медичний огляд має виключно формальний характер, адже немає жодних доказів того, що поліцейські вручили його водієві, роз?яснили порядок проходження огляду або здійснили будь-які дії для його організації. У той же час із аудіозапису звернення на лінію «102» та з рапорту чергового Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області від 27.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 того ж дня о 20:40 звернувся на лінію «102» із скаргами на дії працівників поліції повідомивши, що не погоджується з показниками алкотестера, вважає їх завищеними, та наполягає на проведенні огляду в лікарні, однак працівники поліції відмовляються доставляти його до закладу охорони здоров?я, закрились в автомобілі та складають матеріали. Таким чином, попри прямо висловлену незгоду водія з результатами огляду на місці та його вимогу щодо проведення огляду в закладі охорони здоров?я, працівники поліції не забезпечили виконання імперативного обов?язку, передбаченого ч. 3 ст.266 КУпАП та пунктами 7, 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп?яніння, не доставили ОСОБА_1 до закладу охорони здоров?я для проведення такого огляду. Оскільки працівники поліції відмовились забезпечити проведення огляду, ОСОБА_2 самостійно звернувся до КНП «Прилуцька центральна міська лікарня», де пройшов медичний огляд. За результатами цього огляду складено висновок, яким засвідчено, що ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП з наступних підстав:

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735.

Згідно п.6 розділу І вказаної Інструкції… огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності (п.5 Порядку).

При цьому, п.6 Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Частинами 2,3,4,5 ст.266 КУпАП встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №842104 від 27 червня 2026 року о 20 год. 00 хв. (виправлення, так читається), вбачається, що 27 червня 2026 року о 19 год. 50 хв. (виправлення, так читається), в Чернігівській області, м.Прилуки по вул.Незалежності, ОСОБА_1 керував авто Шкода, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» тест №3193, результат 0,25%, чим порушив п.п. «а» п.2.9 ПДР України.

Його дії кваліфіковані за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення додані наступні докази :

-корінець тестування на алкоголь приладом Drager, ALCOTEST 6820 від 27.06.2026 о 19 год. 51 хв., відповідно до якого результат проведення тесту за участі ОСОБА_1 становить 0,25 %проміле;

-акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду водія ОСОБА_1 за допомогою приладу ALCOTEST Drager 6820, становить 0,25 проміле;

-направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у Центральній міській лікарні, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду на відео.

Водночас сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним доказом вини особи та підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами, зібраними у справі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих і свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і відеозапису, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Як убачається з дослідженого судом відеозапису, після зупинки транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_1 на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння повідомив, що алкогольних напоїв не вживав, та погодився пройти відповідне тестування. Однак після проведення тестування за допомогою приладу Drager та озвучування працівником поліції результатів огляду як 0,25 проміле, ОСОБА_1 висловив здивування отриманим результатом та заперечив його достовірність.

За таких обставин суд уважає, що після висловлення водієм незгоди з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції повинні були направити його до відповідного закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Проте матеріали справи не містять належних доказів того, що працівники поліції забезпечили проведення такого огляду після висловлення ОСОБА_1 незгоди з результатами первинного тестування.

Саме по собі долучення до матеріалів справи направлення на медичний огляд не підтверджує фактичного виконання працівниками поліції обов`язку щодо забезпечення такого огляду. Зміст зазначеного документа має оцінюватися разом із відеозаписами та іншими матеріалами, які повинні підтверджувати реальні дії працівників поліції після висловлення водієм незгоди з результатом тестування.

Крім того, доводи сторони захисту щодо незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду узгоджуються з наведеними у клопотанні відомостями про його звернення на лінію «102» та рапортом чергового Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області від 27 червня 2026 року, відповідно до яких водій повідомляв про незгоду з показниками алкотестера та наполягав на проведенні огляду в закладі охорони здоров`я.

Також суд бере до уваги долучений стороною захисту висновок медичного огляду, проведеного в КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» ВІД 27.06.2026 о 21 год. 55 хв. за самостійним зверненням ОСОБА_1 , згідно з яким ознак алкогольного сп`яніння не виявлено.

Зазначений документ підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі та враховується судом під час вирішення питання про доведеність вини особи.

Суд також перевірив доводи захисника щодо показника спеціального технічного засобу та можливої похибки вимірювання.

Згідно з корінцем тестування приладом Drager Alcotest 6820 від 27 червня 2026 року о 19 год 51 хв результат тестування зазначено як 0,25. У матеріалах справи також міститься акт огляду, у якому наведено аналогічний результат.

Разом із тим у матеріалах, на які посилається сторона захисту, зазначено, що температура повітря під час тестування становила +27,0 °C, а допустима похибка приладу, відповідно до наведених відомостей із керівництва з експлуатації, залежить від температури навколишнього повітря та діапазону вимірювання.

Оцінюючи ці доводи, суд виходить із того, що відомості про можливу похибку спеціального технічного засобу самі по собі не є достатніми для висновку про відсутність стану алкогольного сп`яніння. Водночас такі відомості підлягають перевірці та оцінці разом з іншими доказами, з урахуванням одиниць вимірювання, технічних характеристик конкретного приладу й обставин проведення тестування.

Так, для діапазону температур від 25,0 С до 50,0 С, включно та виміряних значень від 0 до 0,33 мг/л абсолютна похибка вимірювання становить +- 0,05 мг/л.

Отже, зафіксований приладом показник 0,25 мг/л з урахуванням встановленої виробником похибки вимірювання за вказаної температури повітря може відповідати дійсному значенню в межах від 0,20 до 0,30 мг/л.

Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг. на літр повітря, що видихається.

Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг. на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.

З переглянутого відеозапису, доданого до матеріалів справи, у водія ОСОБА_1 не вбачається зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння. Більш того, при перевищенні покажчика приладу на 0,05 від норми, з урахуванням допустимої норми похибки в робочих умовах у покажчиках приладу, присутність запаху алкоголю малоймовірна.

Отже, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, вміст алкоголю у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 , не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.

За таких обставин, коли зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння у водія не було, застосування технічного приладу показало наявність алкоголю в незначній кількості більше від норми, що з урахуванням допустимої похибки в роботі технічного приладу та куріння водія, свідчить про його тверезий стан та виключає відповідальність за порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.

Водночас матеріали справи не містять достатнього підтвердження того, що після висловлення ОСОБА_1 незгоди з результатом первинного тестування було забезпечено проведення огляду в закладі охорони здоров`я в порядку, передбаченому законом.

Крім того, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені статтею 268 КУпАП, а також положення статті 63 Конституції України.

Зокрема, у матеріалах справи відсутні відеозаписи, які б фіксували факт роз`яснення зазначених прав, ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та іншими складеними документами, надання йому можливості подати пояснення, зауваження чи заперечення, а також факт пред`явлення йому цих документів для ознайомлення та підписання.

Наявні у справі відеоматеріали не відображають послідовності та повного перебігу процедури оформлення адміністративних матеріалів, у зв`язку із чим суд позбавлений можливості перевірити дотримання працівниками поліції встановленого законом порядку їх складання та забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Самі лише відмітки у складених документах, за відсутності належного підтвердження відповідних обставин іншими доказами, не усувають сумнівів щодо фактичного дотримання працівниками поліції зазначених процесуальних вимог.

Матеріали справи не містять жодного підпису ОСОБА_1 на протоколі про адміністративне правопорушення та інших складених працівниками поліції документах, що в сукупності з відсутністю належних відеозаписів відповідної процедури ставить під сумнів факт пред`явлення зазначених документів особі для ознайомлення та їх вручення.

За таких обставин суд позбавлений можливості достовірно встановити, чи були ОСОБА_1 надані документи для ознайомлення, чи роз`яснено його процесуальні права та чи забезпечено можливість реалізувати право на надання пояснень і зауважень щодо змісту складених матеріалів.

Наведене додатково свідчить про недоведеність дотримання працівниками поліції встановленого законом порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та підлягає врахуванню судом під час оцінки доказів у їх сукупності.

Судом неодноразово викликалися працівники поліції, які складали матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , для надання пояснень стосовно обставин виявлення та фіксації правопорушення, а також для уточнення обставин проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння й надання додаткових доказів, необхідних для повного та всебічного з`ясування обставин справи.

Однак, як убачається з листів, що надійшли від органу поліції, забезпечити явку зазначених працівників до суду не виявилося можливим: один із них на час розгляду справи вже не проходить службу в органах поліції, а інший перебуває у службовому відрядженні.

За таких обставин суд позбавлений можливості безпосередньо отримати від зазначених працівників пояснення щодо істотних обставин справи та уточнити окремі питання, які виникли під час дослідження матеріалів адміністративного провадження.

Водночас суд ураховує, що обов`язок збирання та належного оформлення доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, покладається на уповноважену посадову особу, яка складає такий протокол.

Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001року,«Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, оскільки, в даному випадку не доведено склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, справа підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.130, 221,283-285,294,321 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення – закрити.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА