Суд: Балаклійський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №610/3274/26
Суддя: Тімонова В. М.
Справа № 610/3274/26
провадження № 2/610/2211/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
09.10.2026 м. Балаклія
Балаклійський районний суд Харківської області в складі:
головуючого – судді Тімонової В.М.,
при секретарі – Черепахи А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Балаклія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 610/3274/26 (провадження № 2/610/2211/2026) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ВСТАНОВИВ:
17.07.2026 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5749809 від 15.08.2025 в сумі 64370,00 грн.
В обґрунтування вимог позову представник позивача посилається на те, що 15.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5749809 на суму 20000,00 грн. у формі електронного документа шляхом введення одноразового ідентифікатора 97832. Відповідно до договору відповідачу було здійснено переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «Пейтек» на платіжну картку відповідача № 5351-16XX-XXXX-4988. 25.03.2026 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру боржників №Б/Н від 25.03.2026 до Договору Факторингу 1 та Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 25.03.2026 до Договору Факторингу 1 (Додаток №8, № 9), до Позивача перейшло право вимоги до відповідача. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача на момент подання позовної заяви за кредитним договором, становить – 74370,00 грн, яка складається з: 20000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 42370,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 10000,00 грн – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Позивач звертає увагу на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 64370,00 грн. На підставі вищезазначеного, просить стягнути вказану заборгованість, судовий збір у розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 06.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано у АТ "ТАСКОМБАНК" відомості щодо відповідача, які становлять банківську таємницю.
У судове засідання представник позивача не з`явився, просив розгляд справи проводити за їх відсутності, не заперечують проти винесення заочного рішення судом.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином шляхом отримання судової повістки в його електронному кабінеті, причини неявки суду не відомі, відзив або заперечення на позов подано не було.
Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд, за згодою позивача, розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 15.08.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 5749809 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 97832.
На умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту – кредит. Сума кредиту складає: 20000,00 грн. (п.1.2 Договору).
Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. (п.1.3 Договору).
Згідно з п. 1.4 Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,9025% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах. Якщо клієнт до 13.09.2025 (включно) сплатить кошти у сумі, не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Також, 15.08.2025 ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови кредитування аналогічні умовам, визначеним у договорі № 5749809 від 15.08.2025.
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 20000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» №20260325-1565 від 25.03.2026, випискою за поточним рахунком клієнта за період з 25.03.2026 по 01.06.2026.
Згідно повідомлення АТ «ТаскомБанк» від 24.08.2026, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 , та інші картки. 15.08.2025 на вказану платіжну картку було зараховано платіж у сумі 20000,00 грн. Згідно анкетних даних, які містяться в юридичній справі клієнта, фінансовим номером ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) визначено +380958126344.
Відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 5749809 від 15.08.2025про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 25.03.2026 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 74370,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20000,00 грн, заборгованість за процентами – 42370,00 грн, 10 000, 00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), 2000,00 грн - комісія за надання кредиту, що також підтверджується випискою з особового рахунку за період з 25.03.2026 по 01.06.2026.
25.03.2026 між ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) укладено договір факторингу №25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 5749809 від 15.08.2025.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА від 25.03.2026 від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на суму 74370,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20000,00 грн, заборгованість за процентами – 42370,00 грн, 10 000, 00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), 2000,00 грн - комісія за надання кредиту.
Однак, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій та комісії у межах даного позову позивачем не заявляються, у зв`язку з чим судом самостійно зроблено перерахунок суми заборгованості та загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 62 370,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20000,00 грн, заборгованість за процентами – 42370,00 грн.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.
Згідно з статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
25.03.2026 між ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) укладено договір факторингу №25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 5749809 від 15.08.2025.
Як вбачається з реєстру боржників до Договору факторингу №25032026-ЕЙС/ЛІНЕУРА від 25.03.2026 від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на суму 62370,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20000,00 грн, заборгованість за процентами – 42370,00 грн.
Зважаючи, що умови договору про відступлення права вимоги виконано сторонами, вартість, обумовлену договором, сплачено ТОВ ФК «ЕЙС», в судовому порядку вказаний правочин не оскаржено, суд вважає, що позивач набув право вимоги до відповідача на законних підставах.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
За змістом ч. 1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами /ст. 629 ЦК України/.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 5749809 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора 97832, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 20000,00 гривень.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором 97832), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Сума кредиту складає: 20000,00 грн. (п.1.2 Договору).
Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. (п.1.3 Договору).
Згідно з п. 1.4 Договору тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 0,95% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,9025% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах. Якщо клієнт до 13.09.2025 (включно) сплатить кошти у сумі, не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме листами ТОВ «Пейтек» №20260325-1565 від 25.03.2026, АТ «ТАСКОМБАНК» від 24.08.2026 відповідач отримав кредитні кошти на суму 20000,00 грн, на картковий рахунок, який було вказано у договорі про надання коштів на умовах споживчого кредиту /п. 2.1. Договору/, тобто в межах встановленого кредитного ліміту, відповідно до умов Договору.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «ЕЙС» надало розрахунок заборгованості за договором № 5749809 від 15.08.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно якого станом на 25.03.2026 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 62370,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20000,00 грн, заборгованість за процентами – 42370,00 грн.
Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено розмір нарахованих процентів в сумі 42370,00 грн, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру відсоткової ставки за кожен день прострочення та періоду кредитування.
Однак, відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором № 5749809 від 15.08.2025 не погасив.
З урахування конкретних обставин даної справи, суд вважає, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за тілом кредиту – 20000,00 грн, заборгованість за процентами – 42370,00 грн, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору.
Відповідачем у справі не спростовано обставин отримання та використання нею кредитних коштів у розмірі заборгованості, зазначеного в наданому позивачем розрахунку.
З огляду на зазначене, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованості за договором позики № 5749809 від 15.08.2025 у розмірі 62 370,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20 000,00 грн, заборгованість за процентами – 42370,00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову 2662,40 грн. Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме (96,89%) з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 2579,60 грн.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що представництво ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» здійснюється адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» на підставі договору № 20/01/26-01 про надання правничої допомоги від 20.01.2026.
25.05.2026 до вище вказаного договору укладено Додаткову угоду № 25771560509, відповідно до умов якої, адвокатське бюро «Тимошенко та Партнери» прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта з питань, що відноситься до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції судів по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5749809 від 15.08.2025 позичальником якого є ОСОБА_1 .
Згідно Протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 вартість однієї години послуг адвокатського бюро «Тимошенко та Партнери» становить: усна консультація – 500 грн, підготовка адвокатського запиту – 500 грн, вивчення матеріалів справи – 500 грн, аналіз судової практики - 500 грн, складання позовної заяви – 2500 грн, участь у судовому засіданні – 1200 грн, участь у відеоконференції – 700 грн, підготовка та подача клопотань/заяв та інших процесуальних документів до суду – 500 грн, складання апеляційної скарги – 3000 грн, складання касаційної скарги – 4000 грн, підготовка та складання мирової угоди – 3000 грн, відзив на позовну заяву/відповідь на відзив на позовну заяву -700 грн, заперечення/додаткові пояснення у справі – 700 грн, відзив на апеляційну скаргу/відповідь на відзив на апеляційну скаргу -1000 грн., відзив на касаційну скаргу – 4000 грн.
Із акту прийому-передачі наданих послуг, який є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 вбачається, що адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» ТОВ «ФК «ЕЙС» надані послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5749809 від 15.08.2025 – 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5749809 від 15.08.2025 – 1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 5749809 від 15.08.2025 на рахунок боржника ОСОБА_1 – 500 грн; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 5749809 від 15.08.2025 на рахунок боржника ОСОБА_1 – 500 грн. Послуги надано на загальну суму 7000 грн.
З п.п 3.1,3.3,3.6 Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 вбачається, що отримання винагороди Адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в Протоколу погодження вартості послуг до Договору. Сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь Клієнта сплачується на користь Адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок Клієнта.
Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ "ФК "ЕЙС" витрат на професійну правничу допомогу.
Одночасно з цим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, який фактично складається лише з підготовки позовної заяви для подачі її до суду та надання відповіді на відзив, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3000 грн.
За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у сумі 3000 грн, тим самим частково задовольнивши дану вимогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 5749809 від 15.08.2025 у сумі 62 370,00 гривень, 2 579,60 гривень витрат зі сплати судового збору та 3 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, б. 6 каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя В.М.Тімонова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua