Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №751/6077/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Рішення

Іменем України

30 вересня 2026 року місто Чернігів

Справа №751/6077/26

Провадження №2/751/2641/26

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Стрижак В. П.

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Деал Фінанс Груп»

відповідач – ОСОБА_1

представник позивача – Ткаченко Юлія Олегівна

представник відповідача – Брадарська Наталія Володимирівна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «Деал Фінанс Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №77758157 від 16.09.2021 в сумі 47 601,40 грн, а також понесені судові витрати (а.с.1-4).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір позики №77758157, відповідно до умов якого відповідачу надано позику в розмірі 14 050,00 грн зі сплатою процентів за користування коштами у розмірі 1,99% за кожен день користування кредитом. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав. Зазначає, що 04.01.2022 на підставі договору факторингу право грошової вимоги за вказаним договором перейшло до ТОВ «Сіроко Фінанс», а 05.12.2025 на підставі договору факторингу № 05/12/25-01 — до ТОВ «Деал Фінанс Груп», у зв`язку з чим останнє набуло статусу нового кредитора та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 17.06.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.71–73), у якому просив позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 14 050,00 грн. Зазначила, що відповідач із 27.10.2021 і дотепер проходить військову службу. Період нарахування позивачем процентів за спірним договором позики — з 16.09.2021 по 09.02.2022 — майже повністю збігається з періодом проходження відповідачем військової служби. Строк позики становить 30 днів, тобто договір діяв із 16.09.2021 по 16.10.2021 включно. Проценти за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування становлять 2 935,75 грн. Разом із тим позивач нарахував та заявив до стягнення проценти за період із 17.10.2021 по 09.02.2022, тобто за 115 днів після закінчення погодженого сторонами строку кредитування, у розмірі 30 615,65 грн, що становить понад 91% загальної суми заявлених до стягнення процентів. Отже, представник відповідача зазначив, що вимоги позивача в частині стягнення процентів, нарахованих після 16.10.2021, не ґрунтуються на законі та умовах укладеного договору позики, а тому задоволенню не підлягають. Також просила зменшити розмір правничої допомоги до 1 000,00 грн.

Представник позивача, отримавши відзив на позовну заяву, подав відповідь на відзив (а.с.82–83), у якій зазначив, що представником відповідача не долучено до матеріалів справи доказів на підтвердження проходження відповідачем військової служби за призовом під час мобілізації у період із 16.09.2021 по 14.01.2022, тобто в період, за який нараховано проценти за договором позики №77758157, а тому відповідні доводи не заслуговують на увагу. Крім того, зазначив, що хоча договором позики встановлено строк позики 30 днів, його умовами передбачено можливість пролонгації, у тому числі автоматичної пролонгації, строку користування позикою. При цьому Правилами встановлено обмеження строку пролонгації 90 календарними днями. Щодо клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу представник позивача зазначив, що позивачем у повному обсязі доведено понесення таких витрат. До позовної заяви долучено належні та допустимі докази, зокрема договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг та характер наданих послуг, а також платіжні документи, які свідчать про фактичну сплату відповідної грошової суми.

Ухвалою суду від 27.07.2026 розгляд справи відкладено у зв`язку з витребуванням доказів.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надійшла заява про розгляд справи без його участі.

У судове засідання відповідач та його представник не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Таким чином, відповідно до положень ст.223 ЦПК України, суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

16.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №77758157, за умовами якого сума позики складає 14 050,00 грн, строк кредиту – 30 днів (до 16.10.2021), процента ставка (базова) становить 1,99 % в день, орієнтовна загальна вартість позики – 16 985,75 грн (а.с.16).

Пунктом 5.1-5.4 договору визначено, що підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ТМ «MYCREDIT»). Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, йому зрозумілі. Позичальник доручає позикодавцю ініціювати списання коштів з відповідного банківського рахунку Позичальника із використанням реквізитів електронних платіжних засобів, що були зазначені позичальником при отриманні/поверненні позики, сплаті процентів та направляти їх в рахунок виконання зобов`язань позичальника за договором. Списання може бути ініційовано з дати повернення позики, що визначена договором, та здійснюватися необмежену кількість разів, але у розмірі фактичної заборгованості за договором станом на дату повернення позики. Позичальник розуміє та погоджується, що списання на користь позикодавця здійснюється відповідно до порядку повернення позики та сплати процентів згідно умов договору. Позичальник має право в односторонньому порядку припинити/відновити списання коштів на користь позикодавця шляхом заповнення відповідної форми в особистому кабінеті позичальника.

Договір позики №77758157 від 16.09.2021 укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису (HPweUEf50f) (а.с.16зв).

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як особа, з якою 16.09.2021 укладено договір №77758157 (підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) (а.с.17).

Згідно платіжної інструкції, довідки ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» та інформації АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , на яку 16.09.2021 здійснено операцію зарахування коштів в сумі 14 050,00 грн (а.с.11, 18, 68, 69).

Відповідно розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за договором позики №77758157 від 16.09.2021 станом на 09.02.2022 становить 47 601,40 грн, з яких: 14 050,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 33 551,40 грн заборгованість за відсотками за період з 16.09.2021 до 14.01.2022 (а.с.14-15).

04.01.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали договір факторингу №025-040122, за умовами якого відбувся перехід прав вимоги заборгованості до боржників відповідно реєстру (а.с.31-34).

Згідно витягу з реєстру прав вимог №09/02/22 від 09.02.2022 клієнт відступає факторові право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №025-040122 від 04.01.2022, зокрема за договором позики №77758157 від 16.09.2021, де боржником є ОСОБА_1 , на загальну суму 47 601,40 грн, з яких: 14 050,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 33 551,40 грн заборгованість за відсотками (а.с.34зв-35).

05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» уклали договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого відбувся перехід прав вимоги заборгованості до боржників відповідно реєстру боржників (а.с.36зв-40).

Згідно реєстру прав вимог №05/12/25, клієнт відступає факторові право вимоги заборгованостей до боржників на умовах передбачених договором факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, зокрема за договором позики №77758157 від 16.09.2021, де боржником є ОСОБА_1 , на загальну суму 47 601,40 грн (а.с.40зв-41).

Відповідно розрахунку ТОВ «Деал Фінанс Груп» заборгованість відповідача за договором позики №77758157 від 16.09.2021 станом на 14.05.2026 становить 47 601,40 грн, з яких: 14 050,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 33 551,40 грн заборгованість за відсотками (а.с.5-6).

Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 13.07.2026 (а.с.75), копії військового квитка (а.с.76-77), копії посвідчення (а.с.77за-78), листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.09.2026, ОСОБА_1 з 27.10.2021 проходить військову службу, на сьогоднішній день - у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України (а.с.117).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Договір позики №77758157 від 16.09.2021 був укладений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

Підписавши кредитний договір, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчого кредиту та умовами його виконання, а саме: розміром кредиту, строком кредитування та з періодичністю платежів зі сплатою процентів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення з відповідачем зазначеного вище кредитного договору, та отримання кредитних коштів, що підтверджується інформацією АТ КБ «Приватбанк».

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З позовом про визнання недійсним договору позики відповідач не звертався.

Зазначені вище договори факторингу є чинними, їх дійсність ніким не оспорена, а тому підлягають виконанню.

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплатити суму боргу кредитору.

Факт укладення договору позики та отримання кредитних коштів позивачем не заперечується. При цьому він не погодився лише з розміром процентів, які нараховані поза межами строку дії договору.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач фактично визнав позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу (тіла кредиту).

За вказаних обставин вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 14 050,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 381/4163/14-ц (провадження № 61-11814св20) зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2023 року у справі № 201/6750/16 наголосив, що при визначенні розміру заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку складений позивачем/відповідачем розрахунок заборгованості та його правильність), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов`язком суду.

Згідно умов договору позики №77758157 від 16.09.2021 загальний строк кредитування становить 30 днів, до 16.10.2021.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», проценти за позикою нараховані за 120 днів за період з 16.09.2021 до 14.01.2022 відповідно до п.6.5 Правил (а.с. 20-30).

Згідно з п. 7.1-7.3 Правил позичальник має право подовжити строк користування позикою (далі пролонгація). За подовження строку користування позикою позичальник сплачує товариству проценти на умовах, обраних позичальником для здійснення певного виду пролонгації.

Умови пролонгації вказуються в особистому кабінеті позичальника на сайті. При цьому, розмір процентів, що сплачує позичальник при оформленні пролонгації, визначається, виходячи з базової процентної ставки, зазначеної у договорі позики, та кількості днів, на яку позичальник бажає оформити пролонгацію.

Не обмежуючи вказаного у пункті 7.2 вище, товариство на власний розсуд може застосувати до певного виду пролонгації програму лояльності та запропонувати позичальнику знижену процентну ставку для оформлення пролонгації. У будь-якому випадку, нарахування процентів та їх перерахунок здійснюється на умовах, передбачених договором позики та цими Правилами. Товариством можуть бути запропоновані як один, так і декілька варіантів подовження користування позикою. Товариство самостійно визначає, які види пролонгації доступні позичальнику, та повідомляє про це позичальника в особистому кабінеті позичальника та/або будь-яким іншим доступним засобом зв`язку (телефоном, електронною поштою тощо). Конкретні види пролонгації, що доступні позичальнику, відображаються в особистому кабінеті та не можуть бути гірші, ніж встановлені в договорі позики.

Відповідно до п. 7.4, 7.5 Правил позичальник має право подовжити строк користування позикою необмежену кількість разів.

При кожному продовженні строку користування позикою змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата строку (терміну) дії договору позики на відповідну кількість календарних днів. Після кожного оформлення пролонгації на електронну адресу позичальника, яку позичальник зазначив як контактну при реєстрації на сайті, товариство відправляє повідомлення з інформацією про оформлену позичальником пролонгацію. Таке повідомлення містить інформацію, зокрема щодо нового строку позики, кінцевої дати строку позики, розміру заборгованості до повернення позичальником. Крім цього, інформація щодо нової кінцевої дати строку позики та розміру заборгованості доступна позичальнику в особистому кабінеті.

Відповідно до п. 7.7 Правил при обранні виду пролонгації в особистому кабінеті та виконанні умов, встановлених товариством для оформлення пролонгації та продовження строку (терміну) дії договору позики, таке оформлення та продовження відбувається автоматично, а згода позичальника проявляється у здійсненні дій по внесенню грошових коштів на ім`я товариства та без будь-якого додаткового документального оформлення. У такому випадку вчинена позичальником сукупність дій, спрямованих на оформлення пролонгації, у тому числі внесення позичальником грошових коштів на ім`я товариства, є діями, які виражають намір позичальника здійснити подовження.

Пунктом 7.11 Правил передбачено, що якщо позичальник під час внесення платежу не бажає оформлювати пролонгацію, позичальник зобов`язаний повідомити про це товариство протягом 24 годин з моменту внесення платежу шляхом надсилання на поштову скриньку товариства повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за договором, обов`язковим зазначенням номеру договору та сплаченої суми.

Відповідно до п. 7.12 Правил з метою недопущення наслідків понадстрокового користування позикою сторони домовилися, що у разі, якщо у позичальника на дату закінчення строку позики наявна заборгованість за договором позики і позичальником не оформлено пролонгацію, строк позики автоматично продовжується на один календарний день (автопролонгація).

Строк автопролонгації обчислюється з дня, що слідує за днем закінчення строку позики. При автопролонгації змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата строку (терміну) дії договору позики на один календарний день (п. 7.13 Правил).

Згідно з п.7.16 Правил продовження строку позики на умовах автопролонгації припиняється у разі, якщо протягом 90 автопролонгацій поспіль позичальником не погашено позику.

Відповідно до п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (нова редакція), затверджених наказом директора №12/08/2021 від 12.08.2021, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Указані Правила позичальником не підписані, у тому числі й електронним (аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора як у договорі), матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Правила розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики №77758157 від 16.09.2021, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації (автопролонгації) строку дії договору позики.

Суд наголошує, що посилання у тексті договору на веб-сайт кредитодавця без фіксації редакції Правил, дати їх затвердження та без підтвердження надання споживачу тексту відповідних умов не може свідчити про погодження позичальником умов щодо пролонгації кредиту чи нарахування процентів поза межами строку кредитування.

Також, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту відповідно до п.7 Правил, матеріали справи не містять.

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Вимог про застосування наслідків порушення грошового зобов`язання, зокрема прострочення сплати суми кредиту та нарахованих процентів згідно з частиною другої статті 625 ЦК України позивач не заявляв.

Таким чином, розмір процентів відповідно до умов договору становить 2 937,85 грн за період з 16.09.2021 до 16.10.2021, виходячи з розрахунку: (14 050 грн (тіло кредиту) х 0,697 % (відсоткова ставка) х 30 днів).

Посилання представника відповідача на проходження ОСОБА_1 військової служби з 27.10.2021 не впливають на висновки суду щодо наявності підстав для стягнення процентів за користування кредитом у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Як вбачається із матеріалів справи строк позики за договором №77758157 від 16.09.2021 становив 30 календарних днів, тобто проценти за користування кредитом нараховувалися за період з 16.09.2021 до 16.10.2021 включно. Натомість, за твердженням представника відповідача, ОСОБА_1 проходить військову службу з 27.10.2021, тобто після закінчення погодженого сторонами строку кредитування.

Отже, період проходження відповідачем військової служби, на який він посилається, не охоплює періоду, за який суд визнає обґрунтованим нарахування процентів за користування кредитом. За таких обставин зазначені доводи не є підставою для відмови у стягненні процентів за період з 16.09.2021 по 16.10.2021 включно, нарахованих відповідно до умов договору.

З урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вказаним кредитним договором за договором відступлення прав вимоги, а тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнта в розмірі 0,8 ставки в сумі 2 662,40 грн (а.с.7), які відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 950,15 грн (2662,40х16987,85/47601,40).

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 і № 922/2685/19 вказував на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, укладеного між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Деал Фінанс Груп» (а.с.42зв-45), витягу з акту №8-ДІЛ приймання-передачі надання правничої допомоги за договором №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 на суму 4 500,00 грн (а.с.45зв-47), платіжної інструкції кредитового переказу коштів за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 (а.с.47зв).

Представник відповідача заявила клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази на підтвердження цих витрат не є безумовною підставою для їх стягнення судом з відповідача у визначеному позивачем розмірі.

Понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 605,95 грн (4500 х16987,85/47601,40).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 16 987 (шістнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн 85 коп заборгованості за договором позики №77758157 від 16.09.2021, що складається із заборгованості за основним боргом – 14 050 грн 00 коп, заборгованості за відсотками – 2 937 грн 85 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» 950 грн 15 коп судового збору, 1 605 грн 95 коп витрат на професійну правничу допомогу, що загалом становить 2 556 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят шість) грн 10 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 05.10.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (місцезнаходження: 08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, ЄДРПОУ 44280974)

Відповідач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Суддя Н. В. Маслюк