Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №739/677/26 — Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Суд: Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №739/677/26

Суддя: Чепурко В. В.

Справа № 739/677/26

Провадження № 2/739/519/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 жовтня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря судового засідання – Лукаш Н.Я.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі – позивач), діючи через свого представника – Сахарову О.І., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №735783850 від 09 листопада 2021 року в розмірі 17 022 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідач отримав від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит на загальну суму 13 500 грн. двома платежами. Договір було укладено в електронній формі, відповідач підписав його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого та реєстру прав вимоги від 05 травня 2022 року №175 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором. 23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до якого до ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором. 15 липня 2025 року між ТОВ Онлайн Фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу №15/07/25-Е відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №735783850 від 09 листопада 2021 року. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконував, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 17 022 грн. 00 коп., з яких: 13 498 грн. 85 коп. заборгованість за тілом кредиту та 3 523 грн. 15 коп. заборгованість за процентами, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, при цьому в позовній заяві міститься його клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча викликався до суду належним чином, зокрема як шляхом надіслання повістки про виклик за адресою його проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, так і шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади України. За таких обставин, відповідно до пункту 4 частини сьомої статті 128, статті 130 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду. При цьому останній заяв по суті справи та про розгляд справи без його участі до суду не подав.

Заяви та клопотання учасників справи

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та про витребування доказів.

Інших заяв та клопотань від представника позивача та відповідача не надходило.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження, при цьому відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов, заперечень та зустрічного позову, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 10 вересня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

У зв`язку з розглядом справи у порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, заяви про розгляд справи без його участі та відзиву на позов не подав, беручи до уваги позицію представника позивача, суд ухвалив здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами з постановленням заочного рішення.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється без участі сторін у справі, на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 09 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії №735783850, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит на загальну суму 13 500 грн. 00 коп., з яких перший транш у розмірі 11 000 грн. 00 коп., що мав бути повернутий до 09 грудня 2021 року (а.с. 24-28).

Вказаний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора та шляхом обміну електронними повідомленнями, що передбачено положеннями статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також узгоджується з висновками Верховного Суду, які містяться у постанові, винесеній 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.

Сторонами кредитного договору було погоджено, що кредит надається на строк 30 днів, до 09 грудня 2021 року (п. 1.7).

Згідно пункту 1.8 договору сторони погодили, що встановлений в пункті 1.7 договору строк дисконтного періоду і відповідно строк кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду.

Пунктом 1.9.1 договору передбачено, що на період строку, визначеного пунктом 1.7 договору нарахування процентів здійснюється за ставкою 0,46% на день від суми кредиту.

Згідно пункту 1.9.2 договору за умови проводження дисконтного періоду розмір процентної ставки становить 1,84% на день.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином виконало свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, перерахувавши відповідачу 09 листопада 2021 року кредитні кошти в сумі 11 000 грн. 00 коп. та 05 грудня 2021 року кредитні кошти на суму 2 500 грн. 00 коп. (а.с. 49, 131-132).

При цьому відповідач зобов`язався здійснити погашення заборгованості за кредитним договором та процентами за користування кредитом.

Оцінюючи правильність вказаного розрахунку та обґрунтованість визначеного в ньому розміру заборгованості за тілом кредиту та процентами суд зазначає наступне.

Так, частиною першою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII (далі – Закон України №1734-VIII) передбачено, що споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Договором про споживчий кредит може бути передбачено обов`язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних платежів, кредитодавець зобов`язаний здійснити відповідне коригування зобов`язань споживача у бік їх зменшення та на вимогу споживача надати йому новий графік платежів. Договором про споживчий кредит може встановлюватися порядок дострокового повернення споживчого кредиту з урахуванням положень частини третьої цієї статті.

Згідно статті 19 Закону України №1734-VIII у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Відповідачем на виконання умов кредитного договору, укладеного з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було здійснено наступні платежі для погашення заборгованості за вказаним кредитом: 07 грудня 2021 року на суму 1 440 грн. 00 коп., 09 січня 2022 року на суму 6 550 грн. 00 коп. та 08 лютого 2022 року на суму 5 731 грн. 00 коп. (а.с. 48, 50-51).

Як з`ясовано в ході судового розгляду відповідач отримав кредитні кошти двома траншами, зокрема 09 листопада 2021 року на суму 11 000 грн. 00 коп. та 05 грудня 2021 року на суму 2 500 грн. 00 коп.

Відповідно за період з 09 листопада по 04 грудня 2021 року, враховуючи розмір процентів у даний період – 0,46% на день, відповідачу мали бути нараховані проценти на суму 1 416 грн. 80 коп. (11 000 грн. 00 коп. х 0,46% х 26 днів).

З 05 грудня сума заборгованості за кредитом становила 13 500 грн., відповідно з 05 по 07 грудня 2021 року відповідачу мали бути нараховані проценти за ставкою 0,46% на день на суму 186 грн. 30 коп. (13 500 грн. 00 коп. х 046% х 3 дні).

Загальний розмір нарахованих процентів за період з 09 листопада по 07 грудня 2021 року становить 1 603 грн. 10 коп.

07 грудня 2021 року відповідач сплатив у рахунок погашення заборгованості 1 440 грн. 00 коп.

Оскільки сплачені кошти в першу чергу мали бути спрямовані на погашення суми кредиту і лише в другу чергу на погашення процентів, які не були простроченими, то станом на 07 грудня 2021 року відповідач мав заборгованість за тілом кредиту в розмірі 12 060 грн. 00 коп. (13 500 грн. 00 коп. – 1 440 грн. 00 коп.) та за процентами у розмірі 1 603 грн. 10 коп.

08 та 09 грудня 2021 року нарахування процентів згідно вказаного договору здійснювалося за ставкою 0,46% на день, відповідно за вказані дні відповідачу мало бути нараховано проценти на суму 110 грн. 95 коп. (12 060 грн. 00 коп. х 0,46% х 2 дні).

Таким чином, станом на 09 грудня 2021 року відповідач мав перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість за кредитним договором №735783850 за тілом кредиту в розмірі 12 060 грн. 00 коп. та за процентами у розмірі 1 714 грн. 05 коп. (1 603 грн. 10 коп. + 110 грн. 95 коп.), а загалом на суму 13 774 грн. 05 коп. (12 060 грн. 00 коп. + 1 714 грн. 05 коп.).

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідно до умов пункту 1.8 договору строк дисконтного періоду і відповідно строк кредитної лінії було продовжено позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця шляхом активування функції продовження строку дисконтного періоду, що поряд зі здійснення оплати у вказаний період є обов`язковою умовою для проводження строку кредитування.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що строк кредитування згідно договору кредитної лінії №735783850 становив 30 днів, закінчився 09 грудня 2021 року на не був продовжений на новий період, у зв`язку з цим підстави для нарахування відповідачу процентів за користування кредитними коштами після 09 грудня 2021 року були відсутні.

Відповідач здійснив платежі в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором 09 січня 2022 року на суму 6 550 грн. 00 коп. та 08 лютого 2022 року на суму 5 731 грн. 00 коп., а загалом на суму 12 281 грн. 00 коп. (6 550 грн. 00 коп. + 5 731 грн. 00 коп.).

Отже, сума заборгованості відповідача за кредитним договором №735783850 станом на 08 лютого 2022 року становила 1 493 грн. 05 коп. (13 774 грн. 05 коп. – 12 281 грн. 00 коп.).

При цьому 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого та реєстру прав вимоги від 05 травня 2022 року №175 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача за вказаним вище кредитним договором (а.с. 54-69).

23 лютого 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до якого, а також реєстру прав вимог №1 до ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №735783850 від 09 листопада 2021 року (а.с. 70-77).

15 липня 2025 року між ТОВ Онлайн Фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу №15/07/25-Е відповідно до якого, а також реєстру прав боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №735783850 від 09 листопада 2021 року (а.с. 70-77).

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належний йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 516 ЦПК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частини другої статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що у відповідача за кредитним договором №735783850 від 09 листопада 2021 року виникла заборгованість у розмірі 1 493 грн. 05 коп., при цьому право вимоги за вказаним договором на час розгляду справи належить позивачу, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково та стягнення зазначеної заборгованості з відповідача на користь позивача. При цьому в задоволенні позову в решті позовних вимог необхідно відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Судові витрати

Позивачем здійснено судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп. та заявлено витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн. 00 коп., при цьому відповідачем судові витрати не здійснювалися.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, у розмірі 233 грн. 53 коп. (1 493 грн. 05 коп. х 2 662 грн. 40 коп. / 17 022 грн. 00 коп.).

З приводу доводів представника позивача про здійснення витрат на надання професійної правничої допомоги у розмірі 7 000 грн. 00 коп., суд враховує, що пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається, представник позивача у позовній заяві зазначено про здійснення судових витрат у розмірі 7 000 грн. 00 на надання правничої допомоги, на підтвердження чого надано копію договору від 20 серпня 2025 року, на підставі якого така допомога надавалася, копію додаткової угоди, та копію акту приймання-передачі наданих послуг.

Водночас, в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджували б оплату позивачем професійної правничої допомоги на суму 7 000 грн. 00 коп., у зв`язку з чим підстави для стягнення вказаної суми коштів з відповідача на користь позивача в якості компенсації витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 81-83, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №735783850 від 09 листопада 2021 року у розмірі 1 493 (одна тисячі чотириста дев`яносто три) гривні 05 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати у розмірі 233 (двісті тридцять три) гривні 53 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, який має право подати її до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У випадку залишення ухвалою суду заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду у загальному порядку в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ – 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ю. Поправки, 6, каб. 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Чепурко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua