Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №398/3733/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3733/26

провадження №: 2/398/3695/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"05" жовтня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Ремезок А.Ю., за участі секретаря Остапенко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Олександрійської міської ради про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проживала з батьком - ОСОБА_2 з 1995 року за однією адресою та й досі проживає в даній квартирі та дбає за квартирою. Їй не було відомо про те, що на неї був зроблений заповіт, про заповіт вона дізналась в 2023 році. Проте, звернувшись в державну нотаріальну контору, їй було повідомлено, що так як вона проживала з померлим однією сім`єю, вона зможе прийняти спадщину в будь-який час. Позивач і не переймалась з даного питання, так як постійно проживала й до цього дня за адресою: АДРЕСА_2 . Проте у зв`язку з поважним віком, вона забажала подарувати квартиру сину. Прийшовши до нотаріуса, з метою переоформлення документів, їй стало відомо що вона пропустила строк на прийняття спадщини, так як на момент смерті ОСОБА_2 вона з ним проживала однією сім`єю фактично, але не була зареєстрована. Нотаріус запропонувала звернутись до суду для поновлення строку для прийняття спадщини, оскільки вона не була зареєстрована з померлим за однією адресою. Після смерті ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину, а саме користується спадковим майном та утримує його. Однак у встановлений строк спадщина нотаріально оформлена не була.

Ухвалою суду від 09.06.2026 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25.06.2026 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 , допитана за її згодою в якості свідка, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Вказала, що ОСОБА_2 є її батьком. На момент його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) вона проживала з ним разом в його квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . До спливу 6 місяців з моменту його смерті вона звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак спадщину так і не було прийнято, з якої причини – вона не пам`ятає. Після смерті батька вона продовжувала проживати деякий час в цій квартирі постійно, а потім навідувалась туди. Комунальні послуги за квартиру оплачувала вона.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що позивач ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, оскільки продовжила проживати у вказаній квартирі після смерті свого батька.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 зазначила, що вона є колишньою невісткою позивачки, знає її з 1992 року. Повідомила, що у 1996 році ОСОБА_5 переїхала жити у квартиру свого батька ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 , де мешкала з ним разом до моменту його смерті в 1999 році. Після його смерті ОСОБА_1 продовжувала проживати у вказаній квартирі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 зазначила, що вона є хорошою знайомою позивачки, спілкується з нею з 1996 року. Після смерті матері ОСОБА_1 остання переїхала жити до батька в квартиру, розташовану в АДРЕСА_2 , щоб проживати разом з батьком. Вона часто приїжджала до них в гості. Після смерті батька у 1999 році вона залишилась жити в квартирі батька, проживала там близько трьох років.

Представник відповідача Олександрійської міської ради Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, будучи належними чином повідомленими про дату та час розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши показання позивачки та свідків, дослідивши докази по справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до інформації приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Приходько О.М., станом на 10.07.2026 спадкова справа відносно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не відкривалась.

Згідно листа приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Грачовій Галині Василівні відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини, оскільки строк визначений ст. 1272 ЦК України для прийняття заяви пропущено, а підстав для прийняття спадщини на підставі ст.. 1268 ЦК України немає, так як заявник не була зареєстрована зі спадкодавцем за однією адресою.

Згідно довідки старости Олександрійського старостинського округу ОСОБА_1 проживала без реєстрації з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 з 01.01.1995 року до дня його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та здійснювала за ним догляд.

Згідно архівної довідки №929 від 17.10.2025 року право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_3 належало ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.02.1997 року видане виконкомом Олександрійської міської ради згідно розпорядження №10676 від 21.02.1997 року та зареєстроване в КП «ОМБТІ» 26.02.1997 року №1067/7.

Згідно свідоцтва на право власності на житло від 21.02.1997 року народження ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 за життя складено заповіт, відповідно до якого останній на випадок своєї смерті заповів належну йому квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 та інше майно ОСОБА_1 .

Оригінал заповіту досліджений в судовому засіданні. На ньому мається позначка секретаря Димитровської селищної ради від 01.04.2003 про те, що даний заповіт не змінено і не скасовано в Димитровській селищній раді.

Згідно довідки №379 від 21.09.2026 року старости Олександрійського старостинського округу ОСОБА_1 з 1999 року по теперішній час здійснювала ремонт даної квартири та утримувала її в належному стані.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

У разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року до вирішення спірних правовідносин, пов`язаних зі спадкуванням такої спадщини, застосовується законодавство, чинне на час відкриття спадщини, зокрема, відповідні норми ЦК УРСР.

Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у редакції від 16 січня 2003 року, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року по справі № 6-138цс13 зроблено висновок, що відносини спадкування регулюються нормами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01 січня 2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР.

Ураховуючи викладене, можливо дійти висновку, що правовідносини, які є предметом розгляду у цій справі, виникли до набрання чинності ЦК України, а отже для вирішення справи підлягають застосуванню норми ЦК УРСР.

Відповідно до положень статті 524 ЦК УРСР (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений у статті 21 цього Кодексу. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме місцезнаходження майна або його основної частини.

У статті 527 ЦК УРСР зазначено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 524, 534 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

За правилом статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року по справі № 319/414/20 та від 16 листопада 2021 року по справі № 289/767/20 зроблено висновок, що: «якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно».

Згідно із частиною 2 статті 553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Проаналізувавши фактичні обставини справи у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовано зазначені правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Судом установлено, що у квітні 1999 року помер ОСОБА_2 . За життя ним було складено заповіт, відповідно до якого все його майно на день його смерті він заповів ОСОБА_1 .

Позивачка фактично прийняла спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1 , оскільки фактично вступила у володіння та управління спадковим майном.

Неоформлення ОСОБА_1 своїх спадкових прав відносно майна його померлого ОСОБА_2 , на переконання суду, не повинно перешкоджати заявниці у реалізації її спадкових прав, а відтак за останньою належить визнати право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 279, 354, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Олександрійської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_6 ;

відповідач: Олександрійська міська рада, ЄДРПОУ 33423535, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59.

Головуючий: Анастасія Ремезок