Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №393/616/26 — Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/616/26

пров. 2-о/393/38/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року с-ще Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Подліпенця Є.О.,

за участю секретаря судових засідань Гладир К.С.,

учасники справи:

заявниця – ОСОБА_1 ,

заінтересована особа – Кам`янецька селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області,

представники учасників справи:

представник заявника — адвокат Дем`яненко Т.О.,

представник заінтересованої особи - Щербина В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець за участі представника заявниці – адвоката Дем`яненко Т.В. цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кам`янецька селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеною заявою, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Остання є спадкоємцем своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя ОСОБА_2 не оформила свої спадкові права на майно, яке залишилося після смерті її матері ОСОБА_3 . Після смерті обох залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 6,24га на території Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області. Для оформлення спадщини по трансмісії заявниці необхідно надати документи, які б підтвердили, що померла ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 . Документально підтвердити родинні відносини між ними неможливо, оскільки в свідоцтві про смерть ОСОБА_3 вказано ім`я « ОСОБА_4 », а в свідоцтві про народження ОСОБА_2 вказано ім`я матері « ОСОБА_5 ». 17.08.2026 року нотаріусом винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, так як документально неможливо підтвердити родинні відносини між померлими, тому родинні відносини необхідно встановити в судовому порядку. Просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що померла ОСОБА_3 є матір`ю померлої ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 27.08.2026 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до судового розгляду. Копія зазначеної ухвали була надіслана учасникам справи.

Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, про дату місце і час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила. Клопотання про відкладення, перенесення розгляду справи не надала.

Представник заявниці – адвокат Дем`яненко Т.О. під час розгляду справи заяву по вищезазначеним підставам підтримала у повному обсязі та наполягала на її задоволенні. Також суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір її довірительки ОСОБА_2 , вона є єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері. Остання за життя, вступила в спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , але належним чином її не оформила. Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишилося спадкове майно: житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 6,24га на території Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області. Заявниця звернулася до нотаріуса для оформлення спадкового майна, яке залишилося після смерті матері та баби в порядку трансмісії, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки відповідно до свідоцтва про смерть баби заявниці ОСОБА_3 ім`я останньої зазначено « ОСОБА_4 », а в свідоцтві про народження матері заявниці ОСОБА_6 (після заміжжя – ОСОБА_7 ) в графі матір зазначено ім`я « ОСОБА_8 », а тому втрачаються родинні зв`язки зі спадкодавцем. Також пояснила, що нотаріус відмовив їй у оформленні спадщини з вищевказаних підстав та порекомендував їй звернутися до суду з заявою про встановлення юридичного факту. Також повідомила, що спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , окрім її померлої доньки ОСОБА_2 не було, а в померлої ОСОБА_2 окрім заявниці є два сини, які після її смерті в спадщину не вступили, а строк для такого вступу вже закінчився. Іншим чином підтвердити факт родинних відносин між її матір`ю і бабою не можливо. Просить суд встановити факт родинних відносин, між померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як матері та доньки, для того, щоб оформити спадщину в порядку трансмісії після смерті матері.

Представник заінтересованої особи Кам`янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, проте надав до суду 29.09.2026 року клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без участі представника, за наявними в матеріалах справи документами та проти задоволення заяви заявниці не заперечує.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що є рідним братом заявниці. Підтверджує, що померла ОСОБА_3 є матір`ю померлої ОСОБА_2 , оскільки останні є його рідною бабою та матір`ю.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона добре знає матір заявниці ОСОБА_2 та її матір ОСОБА_3 , оскільки вони з ОСОБА_2 разом працювали. Вона підтверджує, що ОСОБА_2 є рідною донькою ОСОБА_3 .

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд провів розгляд справи на підставі наявних у справі доказах, у відсутність заявниці та представника заінтересованої особи, які до суду не з`явилися.

Вислухавши пояснення представника заявниці, допитавши свідків, розглянувши письмове клопотання заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд встановив наступне.

Так, згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 народилася мати заявниці ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками зазначено: батьком – ОСОБА_11 , матір`ю – ОСОБА_8 , про що 12.08.1948 року зроблено актовий запис №277 (а.с.6).

Відповідно до копії повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 25.05.2005 року, мати заявниці ОСОБА_6 14.07.1955 року уклала шлюб з ОСОБА_12 та змінила прізвище з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_7 », про що зроблено відповідний запис за №13 (а.с.6).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 30.10.1958 року, народилася заявниця ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 та її батьками вказано: батьком – ОСОБА_12 та матір`ю – ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний запис 29.10.1958 року за №87 (а.с.5).

Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть 10.10.1983 року видано свідоцтво про смерть № НОМЕР_4 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис №66 (а.с.11).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого 18.02.2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с-щі Кам`янець Кропивницького району Кіровоградської області, у віці 94 років, про що складено відповідний актовий запис №48 (а.с.7).

Згідно копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі, який наявний в матеріалах справи, приватним нотаріусом Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Дем`яненком С.Ф. 27.05.2026 року була зареєстрована в Спадковому реєстрі спадкова справа №62/2026 року, спадкодавець ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

В постанові приватного нотаріуса Кропивницького районного нотаріального округу Кіровоградської області Дем`яненко С.Ф. про відмову у вчиненні нотаріальної дії встановлено, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . З матеріалів спадкової справи нотаріус встановив, що спадкодавцем вищезазначеного майна є померла раніше ОСОБА_3 , на яке ОСОБА_2 за життя не оформила спадкові права на майно. В подальшому нотаріусом було відмовлено у видачі заявниці свідоцтва про право на спадщину, оскільки не встановлено родинних зв`язків між бабою заявниці ОСОБА_3 та її матір`ю ОСОБА_2 та рекомендовано звернутись до суду з заявою про встановлення юридичного факту родинних відносин. (а.с.8).

Також відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 №325574 виданого 22.05.2002 року ОСОБА_2 належала земельна ділянка, площею 6,24га, яка знаходиться на території Новгородківської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10).

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.ст. 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтями 1261-1265 ЦК України визначено п`ять черг спадкування за законом, зокрема у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі статтями 1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно правового змісту ст.ст. 1269-1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати протягом шести місяців нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1276 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Відповідно до положень ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав і інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, зокрема п.1 ч.1 вказаної статті визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Статтею 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Статтею 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. У частині першій цієї статті встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. У частині сьомій вказаної статті регламентовано, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Згідно із п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Положеннями ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вказує заявниця, встановлення юридичного факту родинних відносин їй необхідно для прийняття спадщини у виді житлового будинку та земельної ділянки, яка залишилась після смерті її матері ОСОБА_2 , але вона цього не може зробити, оскільки документально відсутній родинний зв`язок між її матір`ю та бабою, яка є спадкодавцем, що унеможливлює оформлення спадщини.

Суд вважає доведеним той факт, що заявниця позбавлена можливості оформити спадщину за спадковою трансмісією як спадкоємиця першої черги спадкування за законом, тобто як донька після смерті своєї матері, і це дійсно підтверджено наявністю розбіжностей написання в документах, що мають підтверджувати родинний зв`язок попередніх спадкоємця (матері заявниці) та спадкодавця (баби заявниці), імені останньої в свідоцтві про народження доньки ОСОБА_2 « ОСОБА_5 » та свідоцтва про смерть ОСОБА_3 « ОСОБА_4 », а також постановою нотаріуса про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 .

Таким чином, беручи до уваги дослідженні докази та покази свідків, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що встановлення вказаного факту породжує для заявниці юридичні наслідки, на які вона посилається в поданій заяві, так як вона позбавлена можливості отримати право власності на спадкове майно шляхом реалізації оформлення спадкових прав за законом в порядку спадкової трансмісії.

За змістом ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 3,4, 19, 76-82, 247, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1220, 1221, 1223, 1261-1265, 1268, 1276, 1296 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Кам`янецька селищна рада Кропивницького району Кіровоградської області про встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як матері та доньки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.10.2026 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію рішення вручити (направити) сторонам.

Суддя Є.О. Подліпенець