Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №766/5451/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/620/26

Єдиний унікальний №766/5451/26

Рішення

Іменем України

08 жовтня 2026 року Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

за участю секретаря Л.М. Чигрин,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в розмірі 39975 гривень 99 копійок за договором.

Позовні вимоги мотивував тим, що 09 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0999245947.

Відповідно до умов договору позики, перший фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником Заявки-Анкети, яка є невід`ємною частиною даного договору позики. Другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної позичальником заявки-анкети, які є невід`ємною частиною даного договору.

Договір позики укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненого одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000,00 грн., в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами. Строк та умови користування кожним траншем є окремими та визначаються сторонами відповідно до умов договору.

Пропозиція (оферта) на отримання траншу згідно заявки-анкети № 2628785737 від 18.12.2019 року в рамках договору про надання позики № 0999245947 від 09.10.2019 року підписана позичальником 09.10.2019 року електронним цифровим підписом.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти.

14 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 14-07/21, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 0999245947 від 09 жовтня 2019 року.

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», в тому числі за договором позики № 0999245947 від 09 жовтня 2019 року.

Внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за умовами договору позики, утворилася заборгованість по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків за користування кредитами, в зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитом у розмірі 62633,91 грн., проте враховуючи принцип розумності, співмірності та пропорційності, просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 39975,99 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3799,99 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 36176,00 грн. Також просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 13000,00 грн.

Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено відкрите судове засідання.

10 липня 2026 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області від представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Сидоренка О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на те, що предметом стягнення в рамках даного спору є заборгованість за кредитом (траншем), виданим на підставі Пропозиції надання 3 траншу згідно Заявки-анкети № 2628785737 від 18.12.2019 в рамках Договору про надання позики № 0999245947 від 09.10.2019, згідно з якими ТОВ «Інфінанс» було надано відповідачу кредит (транш) в розмірі 3800,00 грн. При цьому у вказаній Пропозиції надання 3 траншу та Акцепті оферти від 18.12.2019 на отримання 3 траншу визначено строк користування кредитом (траншем) – 30 днів, відсоткова ставка 1,225% за один день користування кредитом. Таким чином, строк кредитування за виданим кредитом становить 30 календарних днів, а заборгованість за нарахованими процентами становить: 3800,00 грн. х 1,225% х 30 днів = 1396,50 грн. Отже, загальна сума заборгованості становить – 5196,50 грн. (3800 грн. + 1397 грн.).

Також звертає увагу на те, що згідно долученого до позову розрахунку заборгованості, позивачем здійснено нарахування відсотків до 14.07.2021, тобто після закінчення строку дії договору.

Крім того вказує, що позовні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн. не відповідають критерію реальності та розумності таких витрат, які є завищеними і не відповідають складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт.

15 липня 2026 року до Ічнянського районного суду Чернігівської області від представника позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» – Чайковської М.І. надійшла відповідь на відзив, в якому остання вказує, що відповідно до умов Пропозиції надання 3 траншу кредиту згідно Заявки-анкети № 2628785737 від 18 грудня 2019 року, Відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 3800,00 грн., строк користування кредитом становив 30 календарних днів, при цьому строк дії Договору визначений сторонами у 3 роки (36 календарних місяців), тобто за умов неналежного виконання умов договору, останнім днем нарахування відсотків мало б бути 17 січня 2021. Відповідно до умов оферти, погоджених сторонами, процентна ставка за користування кредитом становить 1,225% за кожен календарний день користування (3800,00 грн. ? 1,225% = 46,55 грн.). Вказана ставка відповідає акцепту оферті від 18 грудня 2019 року на отримання 3 траншу кредиту згідно Заявки-анкети № 2628785737 від 18 грудня 2019 року в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0999245947 від 09 жовтня 2019 року, якою прямо передбачено, що відсоткова ставка 1,225% за один день користування кредитом застосовується за умов Договору та відсутності Пролонгації.

Посилається на п. 8.4 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», затверджених наказом № 11 від 11.05.2019 року, згідно якого продовження строку дії поточного кредиту (траншу) здійснюється виключно за умовами попередньої оплати відсотків (у разі наявності сплати штрафних санкцій на вимогу Товариства) за фактичну кількість днів користування кредитом (траншем).

Також згідно п. 8.7 Правил, підтвердження волевиявлення Позичальника щодо застосування зміни строку користування поточним Кредитом (траншем) на умовах Договору є факт погашення відсотків, в т.ч. прострочених, та сплати, на вимогу Товариства, пені (в разі наявності) за фактичне користування Фінансовим кредитом у повному обсязі.

Позивачем на рахунок відповідача було перераховано кошти у розмірі 3800,00 грн., 18.12.2019, після чого боржник мав би виконати взяті на себе обов`язки, передбачені п. 7.4 Правил повернення Заборгованості – одним платежем по закінченні строку поточного кредиту (траншу), встановленого в Договорі, але, як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідач продовжив користування кредитними коштами, при цьому кошти не повернув, проте здійснив оплату нарахованої заборгованості (17.01.2020 – 1443,05 грн). Строк дії договору – 3 роки, тобто до 08.10.2022 року, а тому первісний кредитор продовжував нарахування відсотків за прострочення заборгованості з 17.02.2020 та починаючи з 14.07.2021 до 08.10.2022 року, після переходу права вимоги від ТОВ «ІНФІНАНС» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», останній нараховував відсотки за відсотковою ставкою 1,75%.

Також зазначає, що фактично доводи відповідача зводяться до спроби односторонньої зміни умов договору після його виконання позивачем, що суперечить статтям 525, 526 та 629 ЦК України.

Щодо доводів представника відповідача про не співмірність розміру судових витрат на правничу допомогу вказує на те, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тоді як понесені позивачем витрати на отримання професійної правничої допомоги саме у заявленому розмірі підтверджується наданим суду договором про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року; прайс-листом Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС», затвердженого Рішенням загальних зборів № 01-12/2025 від 01.12.2025 року; заявкою на надання юридичної допомоги № 1227 від 02.02.2026 року; Витягом з Акту № 19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 року.

Враховуючи вищевикладене, просить суд позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» – Скаско В.О. в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. В наданій заяві просив суд розглянути справу без його участі та задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник відповідачки ОСОБА_1 – адвокат Сидоренко О.В. в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Надав заяву про розгляд справи без його участі та відповідачки. Проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 09 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0999245947, за умовами якого товариство надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, для власних потреб на умовах цього договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», які є невід`ємною частиною Договору, а Позичальник зобов`язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами (а.с. 21-23).

Як визначено п.п. 1.2-1.5 Договору, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов договору: Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту (траншу) за договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем). Мета отримання кредиту - для власних потреб. Кредит надається без умови його забезпечення. Загальний (максимальний) розмір кредитної лінії - 20 000,00 грн.

Пунктом 1.6 Договору визначено максимальний строк (кількість календарних днів користування кредитом (траншем – 30 календарних днів, максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості – 1,75%. Відсотки за користування поточним кредитом (траншем) нараховуються за один календарний день від фактичної суми грошових коштів, які позичальник зобов`язаний повернути Товариству в рамках наданого кредиту (траншу) в день такого нарахування.

Пунктом 1.9 Договору передбачено, що дія цього договору вважається продовженою на наступні 36 календарних місяців, якщо до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про його припинення у зв`язку з закінченням строк дії договору.

Максимальна річна відсоткова ставка за кредитом становить 447,125% (п.п. 1.10.2, 1.14 Договору).

Відповідно до п. 1.15 Договору, розмір кредиту (траншу), строк користування кредитом (траншем), вартість кредиту (траншу) у грошовому вираженні, реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) визначається сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту.

Строк користування поточним кредитом (траншем) може бути змінений виключно за умови попередньої сплати відсотків за фактичну кількість днів користування поточним кредитом, в тому числі прострочених, та сплати пені (в разі наявної простроченої заборгованості та вимоги товариства про її сплату), на відповідний рахунок товариства (п. 3.3 Договору).

Як визначено п. 7.6 Договору, підписання позичальником договору відбувається шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0999245947 від 09 жовтня 2019 року підписано відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразового ідентифікатора 4v5s1r, він містить паспортні дані останньої, адресу проживання, РНОКПП (а.с. 23,зворот).

18 грудня 2019 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 4s2w8z підписала заявку-анкету на отримання кредиту, в якій встановлено суму кредиту – 3800,00 грн., термін кредиту - 30 днів, реквізити банківської картки – НОМЕР_1 (а.с. 24).

18 грудня 2019 року ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора 4s2w8z також підписала пропозицію надання 3 траншу кредиту та акцепт оферти на отримання 3 траншу кредиту згідно заявки-анкети № 2628785737 від 18 грудня 2019 року в рамках договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0999245947 від 09 жовтня 2019 року (а.с. 25), згідно з умовами яких розмір кредиту (траншу) 3800,00 грн; строк користування кредитом (траншем) - 30 днів; строк дії договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0999245947 від 09 жовтня 2019 року - 3 роки; відсоткова ставка - 1,225% за один день користування кредитом; річна відсоткова ставка - 447,125%; загальна вартість кредиту у грошовому вираженні - 1397 грн.; реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) - 447,125% (а.с. 25).

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів в сумі 3800,00 грн. підтверджується копією довідки ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 08.09.2025 року № 4101_25908142728 (а.с. 38); копією довідки ТОВ «ІНФІНАНС» (а.с. 38,зворот).

14 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 14-07/21, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики № 0999245947 від 09 жовтня 2019 року (а.с. 46-48).

Згідно копії реєстру боржників від 14.07.2021 року до договору факторингу № 14-07/21, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 39975,99 грн., з яких: 3800,00 грн. – сума виданого кредиту; 3799,99 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 36176,00 грн. – заборгованість по процентам (а.с. 54).

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», в тому числі за договором позики № 0999245947 від 09 жовтня 2019 року (а.с 55-57).

Згідно копії реєстру боржників від 10.01.2023 року до договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 70033,91 грн., з яких: 3799,99 грн. – сума заборгованості за основним зобов`язанням; 66233,92 грн. – сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с. 66).

За змістом ст.626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті ч. 12 ст.11Закону України«Про електронну комерцію» ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Як регламентовано ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Договори, укладені між сторонами в електронній формі, мають силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі № 757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.

На підставі вищенаведених правових норм, враховуючи те, що вказаний вище договір підписаний відповідачкою електронним підписом, наявність якого разом з підписом та електронним підписом позивача підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх, є доведеним факт укладення між сторонами кредитних договорів, та про те, що відповідачка всі умови Договору цілком розуміла та підтвердила те, що сторони Договору діяли свідомо, були вільні в його укладенні, вільні у виборі контрагента та умов Договору.

Оскільки вказаний договір, який підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнався, суд дійшов висновку про те, що між первісним кредитором та ОСОБА_1 як позичальницею, виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Згідно із ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання),

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0999245947 від 09 жовтня 2019 року, яка відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості складає 66233,92 грн. (а.с. 45), проте враховуючи принцип розумності, співмірності та пропорційності, останній просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 39975,99 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3799,99 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 36176,00 грн. (а.с. 7;39-45).

Судом встановлено, що сума тіла кредиту ОСОБА_1 в сумі 3800,00 грн. не повернута а ні первісному кредитору, а ні наступним кредиторам, а тому така сума підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Що стосується нарахованих відповідачем відсотків, суд виходить з наступного.

Відповідно до змісту договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0999245947 від 09.10.2019 року, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов договору: Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору - при наданні (отриманні) першого траншу кредиту, та Додатку № 3 та Додатку № 4 до договору - при наданні (отриманні) другого та наступних траншів кредиту. Позичальник має право здійснити дострокове погашення кредиту (траншу) за договором і сплатити проценти за фактичний строк користування кредитом (траншем) (п.п. 1.2 Договору).

Водночас, будь-яких додатків до договору, зокрема № 3 чи № 4, позивачем суду не надано.

Згідно п. 1.6 Договору сторони погодили, що максимальний строк користування кредитом (траншем) – 30 календарних днів, діючий ліміт (сума) кредиту 20 000,00 грн, максимальна відсоткова ставка, що нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75 %.

Водночас, у пропозиції надання 3 траншу кредиту та акцепті оферти від 18 грудня 2019 року, які підписані відповідачкою електронним підписом одноразового ідентифікатора, сторонами визначені конкретні умови отримання цього траншу в межах основного договору, де вказано про строк кредитування 30 днів, відсоткову ставку 1,225% на день.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. У зазначеній постанові Верховний Суд сформував низку правових висновків. Зокрема, Велика Палата розмежувала поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання».

Крім того, в п. 54 постанови Верховний Суд вказав, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Тобто, згідно з позицією Верховного Суду, припинення нарахування передбачених договором процентів можливо у двох випадках: закінчення строку кредитування, який визначений договором, та пред`явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Вказаний висновок підтримано у постановах Верховного Суду у справах № 296/10217/15-ц від 07 липня 2020 року, № 912/1120/16 від 04 лютого 2020 року, № 910/18943/20 від 27 липня 2021 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Враховуючи наведене, оскільки заявкою-анкетою, пропозицією та акцептом оферти на отримання 3 траншу кредиту від 18.12.2019 року визначено конкретні умови надання траншу, його розмір; процентну ставку, відмінну від передбаченої основним договором максимальної ставки; строк користування траншем, то нарахування і стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним договором строком кредитування в межах окремого траншу суперечить вимогам ЦК України та вищевикладеним висновкам Верховного Суду.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення з боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що звертаючись до суду із даним позовом, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не заявляло вимоги про застосування судом ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ-ЦЕНТР» заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0999245947 від 09.10.2019 року у сумі 5198,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3799,99 грн.; заборгованість за нарахованими пероцентами – 1398,00 грн. (нараховані первісним відсотки у розмірі 1,225% (46,60 грн.) в день за період з 18.12.2019 року по 16.01.2020 року (30 днів).

Згідно із ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позов майнового характеру задоволено на 13% (5198 : 39975,99 х 100), а тому понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. (а.с. 12) підлягають розподілу за правилами ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідно становить 346,11 грн. (2662,40 х 13% = 346,11) судового збору.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» від 26.02.2015 р., «Гімадуліна та інші проти України» від 10.12.2009 р., «Двойних проти України» від 12.10.2006 р., «Меріт проти України» від 30.03.2004 р., «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 р. ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір – обґрунтованим.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано копію договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АБ «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с. 73-75); копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс», затвердженого Рішенням Загальних зборів № 01-12/2025 від 01 грудня 2025 року (а.с. 77-78); копію заявки на надання юридичної допомоги № 1227 від 02.02.2026 року (а.с. 79); копію Витягу з Акту № 19 про надання юридичної допомоги АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» – ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» від 27.02.2026 року на суму 13000,00 грн. (а.с. 79,зворот).

Як встановлено судом, спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання. Матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час. Даний спір є спором незначної складності, а тому враховуючи малозначність справи, не велику кількість судових засідань по даній справі, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4,19,76,81, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. 257, ч.1 ст. 258, ч.1 ст. 261, ч.5 ст. 261, 264, 512, 514, 516, 526, 530, 610-611, 625, 629, 1046-1050, 1054 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ; фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0999245947 від 09.10.2019 року в сумі 5198 (п`ять тисяч сто дев`яносто вісім) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 3799,99 грн.; заборгованість за нарахованими пероцентами – 1398,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ; фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 346 (триста сорок шість) гривень 11 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 ; фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місце знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя Т. В. Карапиш