Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №754/13906/26
Суддя: Кузюра М. М.
Справа № 754/13906/26
Провадження № 2/750/4547/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Кузюри М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 22186,51 грн. та судових витрат.
Обґрунтовано позов, зокрема, тим, що 27.01.2020 між АТ «Альфа-Банк» (змінило найменування на АТ «Сенс Банк») та відповідачем в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 491019059, за умовами якого АТ «Альфа-Банк» зобов`язувалося надати кредитні кошти у розмірі 8899,95 грн., а відповідач зобов`язалася у свою чергу повернути суму кредиту та сплатити проценти. АТ «АЛЬФА-БАНК» своє зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти у порядку, передбаченому договором. АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491019059. У подальшому ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491019059. У свою чергу ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491019059. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 491019059. Відповідач належним чином зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 22186,51 грн., яка складається з: 8770,24 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9744,38 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги; 3671,89 грн. - заборгованість за процентами з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості.
Згідно з ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 30.07.2026 справу за вказаним позовом передано на розгляд Деснянському районному суду м. Чернігова за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Ухвалою суду від 01.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подала, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У позові зазначено, що 27.01.2020 між відповідачем та АТ «Альфа-Банк» було укладено договір № 491019059, відповідно до умов якого сума кредиту, що надається відповідачу, 8899,95 грн., процентна ставка 39,90 %, дата повернення кредиту - 28.01.2024. На підтвердження факту укладення даного договору до позову додано анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (а.с. 29), акцепт пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 491019059 (а.с. 39).
Акцепт пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 491019059 містить умови споживчого кредиту. Як зазначається, кредит надається позичальнику для повернення заборгованості за кредитним договором № 631088218 від 08.01.2019, розмір - 8899,95 грн., спосіб видачі – переказ коштів на рахунок НОМЕР_1 . Для повернення заборгованості використовується рахунок НОМЕР_2 . На акцепті пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 491019059 міститься підпис голови правління АТ «Альфа-Банк», однак підпис позичальника (відповідача) відсутній. Інші докази факту укладення договору в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до виписки по особовим рахункам з 27.01.2020 по 17.05.2021, витребуваної судом в АТ «СЕНС БАНК», 28.01.2020 ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_2 перераховано кошти у розмірі 8899,95 грн., призначення платежу «надання кредиту за кредитним договором №491019059 від 27.01.2020». При цьому позивачем не зазначено, чому зазначені кошти перераховані на рахунок, який повинен використовуватися для повернення заборгованості, а не на рахунок, зазначеній в оферті - НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк». Згідно з випискою, грошові кошти на рахунок НОМЕР_1 не надходили.
З наданого АТ «СЕНС БАНК» розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що станом на 17.05.2021 за кредитним договором за № 491019059 від 27.01.2020 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 12743,13 грн.
17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491019059.
18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491019059.
Позивач посилається в позові, що 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491019059.
Відповідно до розрахунку заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 491019059, загальна сума заборгованості станом на 10.01.2023 складає 18514,62 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості позивача за кредитним договором № 491019059, загальна сума заборгованості станом на 09.07.2026 складає 22186,51 грн.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Звертаючись до суду з цим позовом позивач вказує, що 27.01.2020 відповідач уклав з АТ «Альфа Банк» договір № 491019059. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, а тому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача.
На підтвердження своїх доводів позивачем до матеріалів справи долучено акцепт пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту №491019059, який не підписаний відповідачем.
Крім того, в акцепті пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 491019059 зазначено рахунок - НОМЕР_1 , на який мають бути зараховано кредитні кошти, відкритий в АТ «Альфа банк», проте в виписці по особовим рахункам з 27.01.2020 по ІНФОРМАЦІЯ_1 , такий рахунок не значиться як рахунок, на який ОСОБА_1 перераховано суму кредиту від АТ «Альфа Банк».
Відтак з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами факт укладення 27.01.2020 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» угоди про надання споживчого кредиту за №491019059, отримання відповідачем кредитних коштів та наявності у відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок порушення умов кредитного договору, а відтак – позивачем не доведено виникнення обов`язку відповідача сплатити заборгованість за договором на користь позивача.
З викладених мотивів, на підставі аналізу встановлених обставин та в результаті оцінки доказів, суд прийшов до висновку про відмову в позові.
На підставі статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, ЄДРПОУ 44276926, НОМЕР_3 в АТ «Сенс Банк».
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .
Суддя Микола КУЗЮРА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua