Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №730/1491/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/1491/26

Провадження № 3/730/470/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р.

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Данько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою в АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , працюючого у СТОВ «Доч Хліб», за ч.1 ст.173-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 «15 вересня 2026 року близько 20-15 год. перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 , знаходився в стані алкогольного сп`яніння, вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої».

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпіла були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення. Поштове відправлення повернулось із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Крім того, ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України від 22.09.2026. Також, ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи саме Борзнянським районним судом Чернігівської області, що підтвердив своїм підписом у протоколі. Однак, учасники справи у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подали.

Ураховуючи викладене, суд вважає за можливе провести розгляд цієї за їх відсутності у межах наданих доказів, оскільки, їх участь не є обов`язковою, що не буде порушенням прав цих осіб, передбачених ст.268, 269 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з вимогами ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, суть адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом положень ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними, достатніми та допустимими доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (стандарт доведеності вини поза розумним сумнівом).

За ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон) домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ч. 1 ст.1 закону).

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 .

На підтвердження вказаних обставин до суду надано:

- протоколом про адміністративне правопорушення;

- рапорт про реєстрацію заяви ЄО за №3458 від 15.09.2026, згідно якого 15.09.2026 о 20-12 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що ОСОБА_2 повідомила, що чоловік б`є, буянить,в будинку дфвоє дітей віком 10 та 4 роки, ЕМД потрібно, так як має ушкодження обличчя. За результатми відпрацювання було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_2 ;

- письмові поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , де вона зазначає, що 15.09.2026 її чоловік перебував в стані алкогольного сп`яніння та з 19-00 год у них виник сімейний конфлікт під час якого він здійснив сімейне насилля, а саме вдарив її ногою в область грудей та обличчя, чим завдав їй шкоду фізичного характеру;

- форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 15.09.2026.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбаченест.173-2 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю виходячи з наступного.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 .

Протокол про адміністративне правопорушення слід розглядати як акт застосування норм процесуального права, на основі якого відбувається остаточна фіксація обставин справи, які підтверджують вину правопорушника і наявність всіх елементів і ознак, що характеризують склад конкретного адміністративного проступку, а також створює можливість подальшого руху справи в порядку провадження в справах про адміністративне правопорушення.

Особливість цього процесуального документа в тому, що він одночасно виступає як документ, на основі якого відбувається порушення справи, і як документ на основі якого відбувається обвинувачення правопорушника.

Зважаючи на викладене, суд зобов`язаний розглядати справу лише в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення та не в праві встановлювати обставини, які виходять за межі таких тверджень та звинувачують особу у вчиненні дій, які конкретно не викладені в ньому.

Згідно ч.1 ст.173-2 КУпАП складом адміністративного правопорушення є, зокрема, умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Адміністративним правопорушенням визнано не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Обов`язок довести наявність ознак домашнього насильства в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров`ю потерпілого (наявність в діях особи складу правопорушення, передбаченогост.173-2КУпАП) покладається на посадову особу ,яка складає протокол про адміністративне правопорушення.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою своїй дружині, чим завдав вони шкоди психічному здоров`ю потерпілої.

Водночас, у письмових поясненнях та повідмленні на службу «102» вона вказує, що ОСОБА_1 , вдарив її ногою в область грудей та по обличчю чим заподіяв їй фізичну шкоду. Також, потерпіла повідомляла про наявні тілесні ушкодження.

Особа яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, пояснень щодо обставин викладених у протоколі не надали.

Оскільки справи про адміністративні правопорушення розглядаються судом виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, суд не вправі виходити за межі зазначеної у протоколі суті адміністративного правопорушення та його кваліфікації, наслідком чого є погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У протилежному випадку, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наведений висновок узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Малофєєва проти Росії», рішення від 30.05.2013; «Карелін проти Росії», рішення від 20.09.2016).

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, виходячи з принципів верховенства права та презумпції невинуватості, визначених ст.8, 62 Конституції України, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази того, що з огляду на «стандарт доведення вини поза розумним сумнівом» ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження по справі необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Оскільки за наслідками розгляду справи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір стягненню з нього не підлягає.

Водночас, установлені судом обставини можуть свідчити про наявність у діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень..

Відповідно до ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальне провадження за ч.1 ст. 126 КУпАП може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення). Тому, потерпіла не позбавлена можливості звернутися з відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо неї до органу досудового розслідування чи прокурора в порядку ст.214 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.7, 40-1, 173-2, 247, 251, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.В. Данько