Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №196/777/26 — Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/777/26

№ провадження 2/196/728/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Костюкова Д.Г., за участю секретаря судового засідання Грищенко А.Ю., представника позивача - адвоката Бойко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в с-щі Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бойко Н.Г., звернулися до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача послалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача – ОСОБА_4 . За життя батько ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Зорянської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області 11.09.2014 р. зареєстровано в реєстрі №25, відповідно до якого частина майна заповідалась ОСОБА_5 (земельна ділянка, що належала на праві власності, згідно державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП №021288 від 15.12.2004 року та житловий будинок в АДРЕСА_1 ), а усе інше майно та майнові права і обов`язки було заповідано позивачу ОСОБА_1 . Після смерті батька відкрилася спадщина на належне йому майно. У встановлений законом порядок, після смерті батька, позивач звернувся до Царичанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а саме житлового будинку з належними до надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який залишився після смерті ОСОБА_4 , що належав матері останнього ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої за законом був її син – ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , постійне місце проживання та реєстрації якого на день смерті було: АДРЕСА_1 , позивачу було відмовлено у зв`язку з тим, що свідоцтво про право особистої власності на вказаний житловий будинок, що видане 05 лютого 1990 року виконавчим комітетом Царичанської районної ради народних депутатів Царичанського району дніпропетровської області, на житловий будинок з належними до нього надвірними будівлями за номером АДРЕСА_2 , де вищевказаний житловий будинок належить ОСОБА_7 , а згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 29 грудня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Царичанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, померла ОСОБА_6 . Відповідно до довідки Зорянської сільської ради від 07.05.2015 року №370 ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 з 1991 року. Разом з ним була зареєстрована та постійно проживає його дружина ОСОБА_2 , з 1991 року і по даний час. Заповіт від імені ОСОБА_4 по Зорянській сільській раді зареєстровано за реєстровим № 25 від 11.09.2014 року. Також ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки КП «Самарівське міжрайонне сбюро технічної інвентаризації» Дніпровської обласної ради від 01.07.2025 р. №231, обєкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_7 , згідно Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 05 лютого 1990 в книзі №6 за номером запису 1612. Відповідно до рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2025 року у справі №196/134/25, встановлено факт того, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Могилів Царичанського району Дніпропетровської області є сином ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Могилів Царичанського району Дніпропетровської області. Померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , була власником житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який після її смерті був прийнятий у спадок, але не оформлений її сином – батьком позивача ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати позивача ОСОБА_2 та сестра позивача ОСОБА_8 не претендують на частку у спадковому майні, що підтверджується матеріалами спадкової справи. Враховуючи вищевикладені обставини, позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом, посвідчений секретарем виконавчого комітету Зорянської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області 11.09.2014 року (зареєстрованого в реєстрі за №25), після ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: житловий будинок садибного типу, з належними до нього надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 54,0 кв.м., який був прийнятий в порядку спадкування, але не оформлений спадкодавцем після смерті матері – ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , який належав на підставі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 05 лютого 1990 року, виданого виконкомом Царичанської районної ради народних депутатів №26/12 від 25 січня 1990 року, зареєстрованого Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації 05 лютого 1990 року в книзі №6, за номером запису №1612.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2026 року відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. (а.с. 56).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2026 р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, за клопотанням представника позивача витребувано від державного нотаріуса Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Наталії Юріївни належним чином завірені копії спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , яка на день смерті була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Царичанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області 29 грудня 2012 року); та копію спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який на день смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Царичанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області 05 лютого 2015 року) (а.с.62-63).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 13.08.2026 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування закрито, справу призначено до судового розгляду (а.с.82).

?

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Бойко Н.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надіславши до суду заяву з проханням справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення. (а.с.58, 76).

Відповідачка ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилася, надіславши до суду заяву з проханням справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення. (а.с.59, 75).

Заслухавши учасників справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Царичанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис за №67 (а.с.15).

Відповідно до складеного заповіту ОСОБА_4 , який посвідчений секретарем виконавчого комітету Зорянської сільської ради Царичанського району .дніпропетровської області 11.09.2014 р. зареєстровано в реєстрі №25, відповідно до якого частина майна заповідалась ОСОБА_5 (земельна ділянка, що належала на праві власності, згідно державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ДП №021288 від 15.12.2004 року та житловий будинок в АДРЕСА_1 , а усе інше майно та майнові права і обов`язки було заповідано позивачу ОСОБА_1 (а.с. 16).

Свідоцтвом про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.11.2025 р. державним нотаріусом Царичанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Фрізен Н.Ю. позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке складається з: житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями за номером АДРЕСА_2 , яке залишилось після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька – ОСОБА_4 , постійне місце проживання та реєстрації якого на день його смерті було АДРЕСА_1 , який належав його матері – ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої за законом був її син – ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. Відмовлено було на підставі того, що згідно свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок виданого 05.02.1990 р. за адресою: АДРЕСА_2 , будинок належав ОСОБА_7 , а згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_6 .

Згідно копії Свідоцтва про право власності на житловий будинок від 05.02.1990 р. виданого виконкомом Царичанської районної ради народних депутатів, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_7 (а.с. 43).

Відповідно до інформації виданої КП «Самарівське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» від 01.07.2025 р. № 231, станом на 31.12.2012 р. об`єкт нерухомого майна розташований за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_7 згідно Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 05 лютого 1990 року, виданого виконкомом Царичанської районної ради на підставі рішення виконкому Царичанської районної Ради народних депутатів №26/12 від 25 січня 1990 року. Зареєстровано Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації 05.02.1990 року в книзі №6, за номером запису 1612 (а.с. 42).

Відповідно до звіту в стислій формі про оцінку майна №084/26 виданий суб`єктом оціночної діяльності – ФОП ОСОБА_9 ринкова вартість житлового будинку літ. А1-1, загальною площею – 54,0 кв.м., житловою площею – 35,0 кв.м., та такі господарські будівлі та споруди: сараї літ. Б, Д, Л, літня кухня літ. В, погріб зі входом літ. К, гараж літ. М, вбиральня літ. Н, свердловина №4, зливна яма №5, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 – належить ОСОБА_7 , підстава виникнення прав власності: Свідоцтво про особисту власність на житловий будинок від 05.07.1990 р. виданого виконкомом Царичанської районної Ради народних депутатів № 26/12 від 25.01.1990 р. зареєстрованого Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації 05.02.1990 р. в низі №6 за номером запису №1612, ринкова вартість житлового будинку складає 145000 грн. (а.с. 36-41).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Царичанського районного управління юстиції у Дніпропетровській області від 29.12.2012 р. бабуся позивача - ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис за №461 (а.с. 22).

Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17.03.2025 р. по справі №196/134/25 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заяву було задоволено та встановлено факт того, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Могилів Царичанського району Дніпропетровської області є сином ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Могилів Царичанського району Дніпропетровської області. (а.с.24-26).

Відповідно до заяви від 01.03.2013 ОСОБА_4 прийняв спадщину після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_6 .

Згідно заяви від 18.04.2013 ОСОБА_10 відмовився від прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_6 .

Як вбачається з копії спадкової справи №119/2015, відкритої 07.07.2015р. відповідач ОСОБА_2 заявою від 07.07.2015 відмовилася від прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 чоловіка ОСОБА_4 , та не претендує на неї (а.с. 88).

Згідно заяви від 07.07.2015 позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 батька ОСОБА_4 (а.с. 91).

Відповідно до заяви ОСОБА_3 (дівоче прізвище ОСОБА_11 ) від 30.04.2025 їй відомо про відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 батька ОСОБА_4 та наявність складеного батьком заповіту (а.с.106).

В силу положень статті 1216 ЦК України спадкування – це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Частинами першою та другою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1260-1265 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1272 якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку відсутності, усунення від права на спадкування спадкоємців, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц, від 07 липня 2020 року в справі № 712/8916/17, від 09 лютого 2021 року в справі № 635/4741/17, в постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц, від 20 січня 2021 року в справі № 203/2/19, 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18, від 14 листопада 2022 року в справі № 450/3887/19, від 06 жовтня 2021 року в справі № 234/17030/18, від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18, від 23 лютого 2022 року в справі № 501/672/16-ц, від 01 березня 2023 року в справі № 604/1312/20, від 14 грудня 2023 року в справі № 199/1204/21, від 17 квітня 2024 року в справі № 457/969/20.

Як встановлено в судовому засіданні, а також зазначено позивачем в позовній заяві, відповідачка ОСОБА_2 відмовилася від прийняття спадщини та не претендує на її частку після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а відповідач ОСОБА_3 , будучи обізнаною про відкриття спадщини після смерті батька, з заявою про прийняття спадщини не звернулася.

Таким чином, належним відповідачем у даній справі є Могилівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області, оскільки даний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на території Могилівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, однак сторона позивача клопотань про залучення їх до участі у справі як співвідповідача не заявляла.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) вказано, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Таким чином, позовні вимоги про визнання права власності за позивачем на майно в порядку спадкування задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 141 ЦК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 206, 259, 263- 265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування – відмовити.

Судові витрати позивача покласти на останнього.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду, а у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , від 30.05.2018 року, 1261, адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області від 02.08.2002 р., адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідачка: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_8 , виданий Царичанським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 09.07.1998., адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повне рішення складено 09.10.2026 року.

Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков