Суд: Петриківський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №947/16162/26
Суддя: Соловйов І. М.
ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 947/16162/26
2/0187/869/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" жовтня 2026 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Соловйова І.М.,
за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,
розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
23.07.2026 на підставі ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області до Петриківського районного суду Дніпропетровської надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» до ОСОБА_1 , в якій заявник просить суд:
1. Стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 510535120 від 03.10.2019 у розмірі 25070,41 грн.
Також просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на правову допомогу у сумі 7000,00 грн.
Позовна заява подана через систему "Електронний суд" представником Сахаровою Ольгою (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 7073/10 від 19.10.2018).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 510535120, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 3100,00 грн.. 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01. 11.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія» ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу№ 11/07/25-Е.. Однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість яку заявник і просить стягнути.
Ухвалою суду від 27.07.2026 позовну заяву залишено без руху, яку позивач виконав 05.08.2026.
Ухвалою суду від 06.08.2026 відкрито провадження у справі, та витребувано докази, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
28.08.2026 до суду надійшли витребувані документи з банківської установи.
На офіційну адресу відповідача, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка повернулася до суду 25.08.2026 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Також, судом здійснено направлення документів на електрону пошту відповідача, зазначену в договорі про надання кредиту, які відповідно до довідки про доставку електронного документа отримані відповідачем 06.08.2026.
Суд зазначає, що декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюються, зокрема, з метою створення умов для реалізації прав особи, ведення офіційного листування та здійснення інших видів комунікації з нею (частина перша статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»).
Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення або відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою нею суду.
З аналізу пунктів 81-83, 99 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, убачається, що у разі відсутності адресата або відмови від отримання поштові відправлення повертаються оператором поштового зв`язку відправнику з відповідною відміткою.
Водночас до повноважень суду не належить встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення процесуальних дій. Повернуті органами поштового зв`язку повідомлення з відмітками «за закінченням строку зберігання», «адресат вибув» або «адресат відсутній за вказаною адресою» є належними доказами виконання судом обов`язку щодо належного повідомлення сторін.
З огляду на те, що судом ужито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи, відповідач вважається таким, що повідомлений про судове засідання належним чином.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк правом на подання відзиву не скористався, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини восьмої статті 178 та частини другої статті 191 ЦПК України.
Водночас на адресу суду надійшов електронний лист з адреси, зазначеної в кредитному договорі. Автор листа повідомив про сплату 3 500,00 грн, у зв`язку із чим вважав питання заборгованості врегульованим. Також зазначив, що документи, які підтверджують сплату, не збереглися, тому надати їх неможливо.
Зазначений лист не відповідає вимогам статті 178 ЦПК України до відзиву; доказів направлення його копії позивачу не надано. Тому суд не розцінює цей лист як належно оформлений відзив на позовну заяву. Водночас саме повідомлення про сплату коштів без підтверджувальних доказів не є достатнім для встановлення факту погашення заборгованості в зазначеному розмірі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
03.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор) та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (ІТС) укладено Кредитний договір № 510535120 (далі - Кредитний договір).
Договір укладено в електронній формі, що підтверджується Заявкою відповідача від 03.10.2019 та Довідкою про дії позичальника в ІТС, згідно з якою відповідач підписав договір шляхом введення одноразового ідентифікатора (SMS-коду) Y2WCB534.
Відповідно до умов договору (пункти 1.1) відповідачу надано кредит у вигляді кредитної лінії з лімітом у розмірі 3100,00 грн.
Згідно до п. 1.3. Кредитного договору Кредит надається строком на 27 днів.
Відповідно до п. 1.4 кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 1,14 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом.
Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору у разі порушення Позичальником своїх зобов`язань щодо погашення суми Кредиту та/або процентів за користування ним, Товариство має право нараховувати Позичальнику пеню у розмірі 1,3% (одна ціла три десятих відсотка) від залишку суми Кредиту за кожний день прострочення повернення Заборгованості, починаючи з першого дня порушення до дня повного погашення Заборгованості за Кредитом.
Згідно до графіку розрахунку, що є додатком № 1 до Договору № 510535120 від 03.10.2019 встановлено, що термін платежу 30.10.2019, сума кредиту 3100 грн нарахований процент 954 грн 18 копійок, до сплати (разом)... 4054 грн 18 коп.
Відповідно до п. 2 графіку розрахунку встановлено сукупна вартість Кредиту складає 130,78% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 4054 грн 18 коп. та включає в себе: проценти за користування Кредитом у розмірі 30,78% від суми Кредиту (у процентному вираженні) або 954 грн 18 коп. (у грошовому виразі); суму Кредиту у розмірі 3100 грн (у грошовому вираженні).
У процесі виконання договору за допомогою дій в ІТС (Особистому кабінеті) сума кредиту неодноразово збільшувалася шляхом надання нових траншів у межах встановленого ліміту, а саме: 08.10.2019 суму кредиту збільшено 900 грн. 00 коп.; 08.10.2019 суму кредиту збільшено 500 грн. 00 коп.; 27.10.2019 суму кредиту збільшено 500 грн. 00 коп.; 27.10.2019 суму кредиту збільшено на 500 грн. 00 коп. 08.11.2019 суму кредиту збільшено 1 700 грн. 00 коп.;11.11.2019 суму кредиту збільшено 400 грн. 00 коп.; 11.11.2019 суму кредиту збільшено на 400 грн. 00 коп. таким чином загальна сума наданих кредитних коштів (тіло кредиту) досягла ліміту в розмірі 9000.00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та платіжними дорученнями.
Крім того, у жовтні, листопаді та грудня 2019 року строк кредитування продовжувався (шляхом пролонгації) на підставі дій позичальника в ІТС. При цьому для кожного періоду встановлювалася окрема індивідуальна процентна ставка: з 30.10.2019 (на 30 дні) - 1,58 % на день; з 29.11.2019 (на 30 днів) - 1,58 % на день; з 29.12.2019 (на 30 дні) - 1,42 % на день, що підтверджується Довідкою щодо дій позичальника в ІТС.
Кінцевою датою повернення кредиту є 28.01.2020 (на підставі звернень Позичальника сторонами укладено останню додаткову угоду від 29.12.2019 про продовження строку на 30 днів.
Відповідно до пунктів 2.1.1.5. у разі продовження Сторонами строку надання Кредиту та строку дії Договору, за згодою Позичальника змінити Процентну ставку за користування Кредитом на період продовження (за винятком випадку, передбаченого пунктом 4.2 цього Договору).
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується низкою платіжних інструкцій за період з 03.10.2019 по 11.11.2019 про перерахування коштів на банківську картку відповідача № 4149-43XX-XXXX-5419.
Також відповідно до витребуваної інформації з AT КБ «ПРИВАТБАНК» на ім`я відповідача в банку емітовано карту № НОМЕР_1 . На вказаний рахунок 03.10.2019 було зарахування коштів на суму 3100 грн. 08.10.2019 було зарахування коштів на суму 500 гривень 1900 гривень. 27.10.2019 було зарахування коштів на суму 500 гривень. 08.11.2019 було зарахування коштів на суму 1700 гривень. 11.11.2019 було зарахування коштів на суму 800 гривень.
Станом на 07.04.2020, згідно з випискою з особового рахунку та розрахунком позивача, загальна заборгованість становить 26 046,87 грн, з яких:
заборгованість за тілом кредиту: 8 998,61 грн;
заборгованість за процентами: 17 048,26 грн;
При цьому, відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора (ТОВ «МАНІВЕО ШФД»), загальна сума коштів, сплачених відповідачем за весь період дії кредитного договору № 510535120, становить 9 880,00 грн. Вказані платежі були здійснені у період з жовтня 2019 по лютий 2020 року на користь первісного кредитора.
Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 639 ЦК України, електронний договір, підписаний за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу.
Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 73 від 07.04.2020, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 510535120 у розмірі 26 046,87 гривень з яких: заборгованість за тілом кредиту: 8 998,61 грн; заборгованість за процентами: 17 048,26 грн.
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі 25070,41 гривень з яких: заборгованість за тілом кредиту: 8 998,61 грн; заборгованість за процентами: 16071,80 грн.
11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №510535120.
Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 30 819,09 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту: 8 998,61 грн; заборгованість за процентами: 16 071,80 грн.; заборгованість за штрафними санкціями 5748,68 грн.
Щодо переходу права грошової вимоги за кредитним договором суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги за правочином. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порядок та умови переходу права грошової вимоги до фактора також врегульовано положеннями ст. 1077, 1078, 1082 ЦК України, за якими виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє його від обов`язку перед первісним кредитором.
Можливість відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит прямо передбачена ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування».
Позивач є фінансовою установою, що має право надавати послуги з факторингу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 вказаного Закону.
Стосовно відсутності згоди боржника на заміну кредитора суд зазначає, що згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки умови кредитного договору прямо дозволяють відступлення права вимоги, позивач правомірно набув статусу кредитора.
Суд наголошує, що неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконання зобов`язання за кредитним договором. Відсутність доказів отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги може свідчити лише про прострочення кредитора або впливати на визначення розміру заборгованості у разі здійснення оплати первісному кредитору, проте не є підставою для відмови у задоволенні позову новому кредитору. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов`язання на користь первісного кредитора після 27.02.2026.
Враховуючи викладене, перехід права вимоги від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до «ТАЛІОН ПЛЮС» а потім до ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» КАПІТАЛ» а потім до ТОВ «ЕЙС» відбувся на підставі закону та договорів факторингу, оформлених належним правочином і підтверджені документально, що свідчить про наявність у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості.
Щодо вимог про стягнення кредитної заборгованості
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до актів цивільного законодавства.
За частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.
Частиною першою статті 634 ЦК України визначено, що договір приєднання укладається шляхом приєднання другої сторони до договору в цілому на умовах, установлених першою стороною у формулярах або інших стандартних формах. Відповідно до статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за домовленістю сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові кредит у визначеному договором розмірі та на встановлених ним умовах, а позичальник — повернути кредит і сплатити проценти.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. За статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється на підставах, установлених договором або законом, зокрема належним виконанням.
Невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням установлених умов є порушенням зобов`язання відповідно до статті 610 ЦК України. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов`язання у строк, установлений договором або законом.
Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора внаслідок відступлення права вимоги. За частиною першою статті 513 ЦК України відповідний правочин вчиняється в тій самій формі, що й правочин, на підставі якого виникло зобов`язання.
За пунктами 1.1–1.3 кредитного договору початкова сума кредиту становила 3 100,00 грн, строк кредитування - 27 днів, а датою повернення кредиту було визначено 30.10.2019.
На підставі додаткових угод від 8 жовтня, 27 жовтня, 8 листопада та 11 листопада 2019 року суму кредиту збільшено до 9 000,00 грн. Додатковими угодами від 30 жовтня, 29 листопада та 29 грудня 2019 року строк кредитування тричі продовжено на 30 днів. Отже, з урахуванням зазначених угод кінцевою датою повернення кредиту є 28.01.2020, а загальний строк кредитування становить 117 днів.
Суд установив, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання, перерахувавши на картковий рахунок відповідача кошти в загальному розмірі 9 000,00 грн, що підтверджується доказами долученими до справи, зокрема листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ро зарахування коштів.
У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право нараховувати договірні проценти за правомірне користування кредитом припиняється після закінчення погодженого строку кредитування. Наслідки подальшого прострочення грошового зобов`язання регулюються частиною другою статті 625 ЦК України.
Таким чином, проценти за користування кредитом на підставі статті 1048 ЦК України підлягають нарахуванню лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Вимог про стягнення інфляційних втрат та процентів як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання позивач не заявив.
За наданим розрахунком станом на 28.01.2020 заборгованість становила 12 832,01 грн, з яких:
- 8 998,61 грн заборгованість за тілом кредиту;
- 3 833,40 грн заборгованість за процентами.
Після цієї дати, згідно з розрахунком, відповідач сплатив 150,00 грн. Відповідно до застосованої черговості погашення цю суму зараховано в рахунок сплати процентів. Отже, залишок заборгованості за процентами, нарахованими в межах строку кредитування, становить 3 683,40 грн.
Решта заявленої до стягнення заборгованості за процентами в розмірі 12 388,40 грн нарахована поза межами погодженого строку кредитування. Тому в задоволенні вимоги про її стягнення як плати за користування кредитом слід відмовити.
Оскільки отриманий кредит не повернуто в повному обсязі, обґрунтованими є вимоги про стягнення 8 998,61 грн заборгованості за тілом кредиту та 3 683,40 грн заборгованості за процентами, а всього 12 682,01 грн.
Наведені в розрахунку штрафні санкції в розмірі 5 748,68 грн до складу заявлених позовних вимог не включено. Тому питання про їх стягнення суд не вирішує, дотримуючись меж заявлених вимог.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 43973 від 15.04.2026.
Оскільки позов задоволено на 51%, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 357,82 грн судового збору (2 662,40 грн ? 51 %). Решта витрат зі сплати судового збору залишається за позивачем.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу
Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, пов`язаних із розглядом справи. Їх розмір визначається згідно з умовами договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт і їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті.
На підтвердження зазначених витрат позивач надав: договір про надання правничої допомоги від 20.08.2025 № 20/08/25-01; додаткову угоду № 25770914829 до цього договору; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; акт приймання-передачі наданих послуг від 29.12.2025.
Згідно з актом вартість наданих послуг становить 7 000,00 грн, з яких: вивчення матеріалів справи 1 000,00 грн; підготовка та подання адвокатського запиту 500,00 грн; підготовка клопотання про витребування інформації щодо зарахування кредитних коштів 500,00 грн; складання позовної заяви 5 000,00 грн.
За частиною третьою статті 141 ЦПК України при розподілі судових витрат суд ураховує їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість розміру та пропорційність предмету спору з огляду на ціну позову й значення справи для сторін.
Цей спір є малозначним і типовим для справ про стягнення кредитної заборгованості. Його розгляд не потребував опрацювання значного обсягу доказів або складних питань права. Позовна заява має стандартну структуру, а питання застосування норм права до спірних відносин висвітлені в усталеній судовій практиці.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим та співмірним зменшити розмір витрат на правничу допомогу, до 3 000 грн.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України в разі часткового задоволення позову інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. За частки задоволення позову 51 відсоток із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 530,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (3 000,00 грн ? 51 %).
Інших судових витрат сторонами не заявлено.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» – задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 510535120 від 3.10.2019 в розмірі 12 682,01 грн (дванадцять тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 01 копійка), з яких 8 998,61 грн заборгованість за тілом кредиту, 3 683,40 грн заборгованість за процентами.
В іншій частині позову – відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судові витрати в загальному розмірі 2 887,82 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят сім гривень 82 копійки), з яких 1 357,82 грн - витрати зі сплати судового збору, 1 530,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Добровільне виконання рішення в частині стягнення грошових коштів здійснювати за такими реквізитами позивача: ЄДРПОУ: 42986956 Рахунок: НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352 , МФО: 322001.
У разі добровільного виконання рішення боржнику невідкладно надати до суду та стягувачу копію платіжного документа, що підтверджує сплату присудженої суми, із обов`язковим зазначенням у ньому номера цієї справи та дати й номера кредитного договору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» місцезнаходження 322001, місто Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет, 13, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 08.10.2026
Суддя І.М. Соловйов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua