Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №202/5992/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/5992/26

Провадження № 2/202/5028/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря – Коваленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року через систему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» в особі представника на адресу Індустріального районного суду міста Дніпра сформовано позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якої просили стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1560-1497 від 04.06.2025 року в розмірі 87 468,00 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 25 000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 49 818,00 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 12 500,00 гривень; заборгованість по комісії – 150,00 гривень, а також судові витрати по справі у розмірі 2 662,40 гривень.

Вимоги позовної заяви обґрунтовані наступним. 04.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1560-1497. Зазначений Кредитний договір, разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Кредитний договір, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 24 000,00 грн.; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка – 0,70 % в день; стандартна % ставка: 1,0% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення Договору. 0.70% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

В подальшому, Додатковою угодою № 1 від 03.09.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1560-1497 від 04.06.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн.

Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористалась своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів.

В подальшому, відповідач порушила умови кредитного договору та додаткової угоди і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором.

Станом на 10.04.2026 року загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі Кредитного договору, становить 87 468,00 гривень, що складається з: заборгованість за кредитом – 25 000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами – 49 818,00 грн.; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України – 12 500,00 грн.; заборгованість по комісії – 150,00 грн.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по поверненню кредитних коштів за Кредитним договором, з метою захисту своїх прав, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звертається з відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2026 року, головуючим суддею у справі визначено судді Слюсар Л.П., ухвалою якої 23 червня 2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

10 липня 2026 року від відповідача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечувала щодо задоволення позовних вимог та просила відмовити в повному обсязі. Зазначила, що розмір нарахованих процентів за весь період кредитування значно перевищує розмір основної заборгованості, що суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно завищені суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Тому, умови кредитного договору мають ознаки кабальності, що є підставою для відмови у їх задоволенні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, натомість матеріали позовної заяви містять клопотання директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про розгляд цивільної справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток за допомогою системи «Електронний суд», які було доставлено до її електронного кабінету. Скористалася своїм правом на надала відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 , з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1560-1497.

Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 24 000,00 грн.; строк кредитування – 365 днів; базовий період – 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка – 0,70 % в день; стандартна % ставка: 1,0% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення Договору. 0.70% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Відповідно до п. 8.2 Кредитного договору, у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401 500 (чотириста однієї тисячі п`ятсот) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотки від неповернутої Позичальником суми Кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок.

03.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду від 03.09.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1560-1497 від 04.06.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року (далі Закон № 675-VIII), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з положеннями статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону № 675-VIII, електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону № 675-VIII, моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року справа № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20).

Тобто, судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відповідач пройшла реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та в Особистому кабінеті прийняв умови та у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «A1129», підписала електронний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Абзац другий частини другої статті 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналізуючи отримані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що Договір про відкриття кредитної лінії № 1560-1497 від 04.06.2025 року та Додаткова угода до нього укладенні у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договорів позик та кредитних договорів, які регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до положень ч.1 ст. 638 та ч.1 ст. 640 ЦК України та правової позиції Верховного Суду України у справі №6-63цс12 кредитний договір є укладеним не з моменту передачі грошей, а з моменту досягнення сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов такого договору.

Уклавши кредитний договір на умовах, викладених в них, сторони тим самим засвідчили свою згоду та взяли на себе зобов`язання виконувати умови, які були в них закріплені.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Договору про відкриття кредитної лінії № 1560-1497 від 04.06.2025 року та Додаткової угоди до нього в загальному розмірі 25 000,00 грн., що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1560-1497 від 04.06.2025 року, складеної директором ТОВ «Укр Кредит Фінанс», за допомогою платіжної системи EasyPay на card_mask НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в сумі 24 000,00 гривень (04.06.2025 року, платіж № 1618071033), сума платежу 1 000,00 гривень (03.09.2025 року платіж № 1668315777).

Факт надання позичальнику грошових коштів підтверджується сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, й самими договором кредитування, який є дійсними в силу статті 204 ЦК України.

Відповідач підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти та здійснюючи часткове погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за договором не виконала у зв`язку з чим, за нею утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком, наданим позивачем станом на 10.04.2026 року складає 87 468,00 грн., з яких: 25 000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 49 818,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 12 500,00 грн. - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; 150,00 грн. – заборгованість по комісії.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Щодо доводів відповідача про несправедливість, кабальність та нікчемність умов договору, суд зазначає наступне.

Умовами кредитного договору передбачено сплату процентів за користування кредитом у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,70 % за кожен день користування - починаючи з 181-го дня і до закінчення строку дії договору або фактичного повернення кредиту. Відповідно до частини 1 статті 1048, статті 1054, частини 4 статті 1056-1 Цивільного кодексу України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Умови договору, у тому числі щодо розміру процентної ставки, погоджені сторонами при укладенні договору на засадах свободи договору (статті 6, 627 Цивільного кодексу України), з чим відповідач була ознайомлена, що підтверджується наданими позивачем документами (паспортом споживчого кредиту, правилами надання коштів у кредит, графіком платежів). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України), а зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (стаття 526 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, вказані доводи відповідача суд відхиляє як недоведені. Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник, у цих правовідносинах - кредитодавець) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими; водночас установлення сторонами договірної процентної ставки, з якою споживач був ознайомлений до укладення договору та погодився, реалізувавши право на вільний вибір контрагента й умов договору, само по собі не свідчить про несправедливість таких умов. Відповідач не надала суду власного контррозрахунку заборгованості, висновку спеціаліста чи інших доказів, які б спростовували розмір нарахованих процентів або підтверджували їх невідповідність погодженим сторонами умовам договору чи вимогам Закону України «Про споживче кредитування». Загальні твердження про несправедливість договору без наведення конкретних розрахунків не є достатньою підставою для відмови у стягненні процентів, погоджених сторонами у письмовій формі.

Як встановлено судом, відповідач отримала та використала кредитні кошти, про що свідчить розрахунок заборгованості, однак взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконувала, у зв`язку з чим допустила виникнення заборгованості по кредиту.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором, суду не надано.

Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідач суду не надала, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 1560-1497 від 04.06.2025 року в розмірі 74 968 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 00 (нуль) коп., з яких: 25 000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 49 818,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 150,00 грн. – заборгованість по комісії.

Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати зазначеної суми судом не встановлено.

При вирішенні вимоги щодо стягнення заборгованості відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX (набрав чинності 17 березня 2022 року) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд доходить висновку, що на Договір про відкриття кредитної лінії № 1560-1497 від 04.06.2025 року розповсюджується дія даного пункту. Отже, ОСОБА_1 звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а відсотки в сумі 12 500,00 гривень, що нараховані ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на підставі вимог ст. 625 ЦК України, в період дії в Україні воєнного стану, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, підлягають списанню кредитодавцем.

Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача даної суми, а відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 281,94 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 549, 611, 625, 629, 1049,1048, 1050,1054 ЦК України, ст. ст.4, 13, 19, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Кредитним договором № 1560-1497 від 04.06.2025 року в розмірі 74 968 (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 00 (нуль) коп., з яких: 25 000,00 грн. – заборгованість за кредитом; 49 818,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами; 150,00 грн. – заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) сплачений судовий збір у розмірі 2 281,94 грн .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 09 жовтня 2026 року.

Суддя Л.П. Слюсар