Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №202/14549/24 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/14549/24

Провадження № 2-др/202/27/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

додаткове

08 жовтня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Мариніна О.В.

за участі секретаря судового засідання Пєшкічевої А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення за заявою представника позивача адвоката Рак Тетяни Сергіївни та заявою представника відповідача адвоката Венгер Світлани Анатоліївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 23.03.2026 позовні вимоги задоволено частково: встановлено факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу у період з липня 2012 року по 05 вересня 2015 року; визнано спільною сумісною власністю автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; у порядку поділу автомобіль виділено у власність ОСОБА_2 , а з нього на користь ОСОБА_1 стягнуто грошову компенсацію у сумі 226 186 грн; у задоволенні іншої частини позову відмовлено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 867,46 грн.

Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, рішенням не вирішено.

Представник позивач звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій заявлено до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 37 700,00 грн. та витрат на залучення спеціаліста (оцінка автомобіля) в сумі 2 000,00 грн.

Також до суду звернувся представник відповідача із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якому заявлено до стягнення з позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 700,00 грн. та судовий збір за розгляд клопотання про забезпечення доказів у сумі 484,48 грн.

Оскільки обидві заяви стосуються одного й того ж питання, а саме розподілу судових витрат між сторонами за наслідками розгляду справи, а їх окремий розгляд міг би призвести до суперечливих висновків, суд розглядає їх разом і вирішує одним додатковим рішенням.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 223 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Позивач посилається на те, що про намір подати докази витрат після ухвалення рішення було заявлено у позовній заяві та в судових засіданнях 19.01.2026 і 12.03.2026. Витрати на правничу допомогу в сумі 37 700,00 грн. підтверджуються договором про надання правової допомоги від 13.11.2024, актом наданих послуг, підписаним електронним цифровим підписом 30.03.2026, квитанціями до прибуткових касових ордерів від 18.11.2024 на суму 25 000,00 грн. та від 06.10.2025 на суму 13 000,00 грн. Акт містить детальний опис робіт: консультація (14.11.2024), складання позовної заяви, заяв про виклик свідків, витребування доказів, забезпечення позову, відповіді на відзив, письмових пояснень, участь у шести судових засіданнях (11.06.2025, 03.09.2025, 06.10.2025, 12.11.2025, 19.01.2026, 12.03.2026).

Крім того, позивач поніс витрати на оцінку майна у сумі 6 000,00 грн. (договір № 241115-001 від 18.11.2024 з ПП «Бюро експертної оцінки», платіжна інструкція від 18.11.2024). Враховуючи, що поділено лише автомобіль, вартість оцінки якого становить 2 000,00 грн., до стягнення заявлено 2 000,00 грн.

Відповідач посилається на те, що про понесення витрат та вимогу про їх покладення на позивача було заявлено у відзиві та під час судових дебатів 12.03.2026. Витрати на правничу допомогу в сумі 19 700,00 грн. підтверджуються договором про надання правової допомоги від 01.10.2024 з додатками про пролонгацію, додатком № 07/02-2025 від 07.02.2025 (вартість години роботи адвоката 1 000,00 грн.), актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 20.03.2026 та випискою з банківського рахунку. Також відповідач сплатив судовий збір у сумі 484,48 грн. за розгляд клопотання про забезпечення доказів, у зв`язку із чим відповідач просить стягнути вказані суми з позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заперечень проти розміру заявлених витрат від жодної зі сторін до суду не надійшло.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи або з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Обидві заяви, суд визнає такими, що подані у встановлений строк, а питання про розподіл витрат на правничу допомогу та інших витрат у рішенні від 23.03.2026 не вирішувалося, тому наявні підстави для ухвалення додаткового рішення.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням спеціалістів, а також витрати, пов`язані з витребуванням і забезпеченням доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається згідно з умовами договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом послуг та ціною позову і значенням справи для сторони.

Згідно з ч. 5 ст. 141 ЦПК України суд враховує, чи пов`язані витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним предмету спору, а також поведінку сторони під час розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України при задоволенні позову сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за рахунок іншої сторони, а у разі відмови в позові такі витрати присуджуються відповідачу.

Позивачем було заявлено встановлення факту проживання однією сім`єю у період з березня 2009 року по 05.09.2015; визнання спільною сумісною власністю та поділ квартири, автомобіля і гаража.

Судом задоволено вимогу про встановлення факту проживання у частині періоду з липня 2012 року по 05.09.2015 та вимогу щодо автомобіля; у визнанні спільною власністю та поділі квартири і гаража відмовлено.

За підрахунком суду, частка задоволених позовних вимог становить 38,6%, частка відмовлених вимог становить 61,4%. Розрахунок: за вимогою про встановлення факту проживання задоволено 1 161 з 2 379 днів заявленого періоду (01.03.2009 – 05.09.2015), тобто 48,8%; за майновими вимогами (ціна позову 1 594 565 грн: квартира 965 652 грн, гараж 175 541 грн, автомобіль 453 372 грн) задоволено вимогу щодо автомобіля, тобто 453 372 / 1 594 565 = 28,4%; середнє значення двох вимог становить (48,8 + 28,4) / 2 = 38,6%.

Позивачем подано договір, акт із детальним описом робіт та документи про оплату.

Суд встановив, що заявлені витрати є реальними та пов`язаними з розглядом справи.

Водночас, оцінюючи їх розмір на предмет співмірності, суд враховує складність справи; значну частину вимог, у задоволенні яких відмовлено, зокрема щодо квартири та гаража; обсяг робіт, пов`язаних з такими вимогами; кількість і тривалість судових засідань.

З урахуванням пропорції задоволених вимог на відповідача покладається відшкодування 38,6% від визнаного судом розміру витрат позивача (37 700,00 грн), що становить 14 552,20 грн.

Витрати на залучення спеціаліста для оцінки автомобіля у сумі 2 000,00 грн. підтверджені договором, актом приймання-передачі та платіжною інструкцією.

Вимога щодо поділу автомобіля судом задоволена, оцінка автомобіля використана для визначення розміру грошової компенсації, а тому ці витрати підлягають стягненню з відповідача у повному розмірі.

Решта 4 000,00 грн., пов`язаних з оцінкою квартири та гаража, до стягнення не заявлялися, а відповідні вимоги залишені без задоволення.

Щодо витрат відповідача.

Відповідачем подано договір, додаток до нього, акт від 20.03.2026 та банківську виписку, згідно яких загальна вартість послуг становить 19 700,00 грн.

Суд враховує, що у задоволенні вимог щодо квартири і гаража відмовлено; період спільного проживання встановлено у меншому обсязі, ніж заявлено.

Суд вважає розмір витрат співмірним та обґрунтованим та, з урахуванням пропорції на позивача покладається відшкодування 61,4% від визнаного судом розміру витрат відповідача (19 700,00 грн), що становить 12 095,80 грн.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України витрати, пов`язані із забезпеченням доказів, відшкодовуються в порядку, встановленому для відшкодування судових витрат.

Відповідачем сплачено 484,48 грн. за розгляд заяви про забезпечення доказів шляхом допиту свідків, яку було задоволено. З урахуванням пропорції на позивача покладається 61,4% цих витрат, що становить 297,47 грн.

Суд вважає за доцільне зазначити, що вимоги сторін про стягнення судових витрат є зустрічними однорідними грошовими вимогами; питання їх зарахування може вирішуватися на стадії виконання рішення.

Керуючись ст. 119, 133, 137, 141, 258, 259, 260, 261, 270, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяви представника позивача адвоката Рак Тетяни Сергіївни та представника відповідача адвоката Венгер Світлани Анатоліївни про ухвалення додтакового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об`єднати в одне провадження, присвоївши справі № 202/14549/24 (провадження 2-др/202/27/26).

Заяву представника позивача Тішиної Віолетти Миколаївни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Клопотання представника відповідача Тішина Івана Юрійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14 552,20 грн та витрати на залучення спеціаліста для оцінки майна у розмірі 2 000,00 грн, а всього 16 552,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 095,80 грн та судовий збір за розгляд заяви про забезпечення доказів у розмірі 297,47 грн, а всього 12 393,27 грн.

У задоволенні решти заявлених вимог про розподіл судових витрат відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якого не було в судовому засіданні, може подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Суддя О. В. Маринін