Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №520/27489/23 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року

м. Київ

справа №520/27489/23

адміністративне провадження № К/990/27139/24, К/990/32241/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року (головуючий суддя - Кухар М.Д.),

додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року (головуючий суддя - Кухар М.Д.),

постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року (головуючий суддя - П`янова Я.В., судді: Русанова В.Б., Курило Л.В.)

та додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року (головуючий суддя - П`янова Я.В., судді: Русанова В.Б., Курило Л.В.)

у справі № 520/27489/23

за позовом ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив:

- визнати дії Офісу Генерального прокурора щодо непроведення належного розрахунку та невиплати надбавки за вислугу років у складі грошового забезпечення за період з 05 січня 2016 року по 31 січня 2018 року в належному об`ємі протиправними;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити надбавку за вислугу років за період з 05 січня 2016 року по 31 січня 2018 року з урахуванням 10 років вислуги ОСОБА_1 станом на вересень 2016 року;

- стягнути витрати на професійну правничу допомогу.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідно до статей 81, 83 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 01 січня 2019 року) на військовослужбовців військової прокуратури поширювалися усі передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні та правові гарантії. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: вислугу років, виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

У період до 28 лютого 2018 року надбавка за вислугу років та її відсотковий розмір, як складова грошового забезпечення військовослужбовців була передбачена діючою на той час постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294).

Оскільки за час проходження служби з січня 2016 року по лютий 2018 року позивачу не виплачувалися окремі складові грошового забезпечення в повному обсязі у вигляді надбавки за вислугу років, так і на день звільнення з військової служби з органів військової прокуратури України не було належним чином розраховано таку надбавку в складі грошового забезпечення, він звернувся до суду з відповідним позовом. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі № 520/3821/21 зобов`язано Офіс Генерального прокурора виплатити позивачу надбавку за вислугу років за період з 05 січня 2016 року по 31 січня 2018 року із застосуванням Постанови №1294. В примусовому порядку на виконання такого судового рішення було стягнуто частину виплат у розмірі 1 911,07 грн, проте розрахунок такої суми не надавався.

Позивач висловив переконання в тому, що відповідач помилково не врахував будь-якого періоду його навчання у вислугу років, у зв`язку з чим вона була зменшена. За період служби з січня по вересень 2016 року йому належала до виплати надбавка за вислугу років у складі місячного грошового забезпечення виходячи з розрахунку 20% (за вислугу років від 5 до 10 років), з вересня 2016 року (у зв`язку з набуттям вислуги більше 10 років) по січень 2018 року - 25%.

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо непроведення належного розрахунку та невиплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років у складі грошового забезпечення за період з 05 січня 2016 року по 31 січня 2018 року в належному об`ємі.

Зобов`язано Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період з 05 січня 2016 року по 31 січня 2018 року з урахуванням 10 років вислуги ОСОБА_1 станом на вересень 2016 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні заяви в іншій частині вимог відмовлено.

5. Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000 грн.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.

6. Не погоджуючись рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Офіс Генерального прокурора звернувся з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову та про відмову у задоволенні заяви про стягнення понесених витрат на оплату правничої допомоги.

7. Ухвалами Верховного Суду від 19 вересня 2024 року та 09 вересня 2024 року відкрито касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами.

8. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2026 року для розгляду справи №520/27489/23 визначено колегію суддів у складі Білак М.В. (головуюча суддя), Жук А.В., Мельник-Томенко Ж.М.

ІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах прокуратури України в період з липня 2009 року по січень 2020 року, а саме: з 14 липня 2009 року по 21 жовтня 2018 року на прокурорсько-слідчих посадах військової прокуратури Харківського гарнізону (у період з серпня 2012 - вересня 2014 років - Харківська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері), з 22 жовтня 2018 року по 28 січня 2020 року на посаді прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону (м. Рубіжне Луганської області) у складі військової прокуратури об`єднаних сил.

10. Відповідно до протоколу № 155/в від 02 серпня 2016 року комісія по встановленню трудового стажу, вивчивши послужний список та трудову книжку ОСОБА_1 , встановила, що станом на 05 січня 2016 року стаж роботи ОСОБА_1 , який дає йому право на одержання процентної надбавки за вислугу років, складає 7 років 05 місяців 05 днів.

11. Наказом Міністра оборони України від 04 січня 2020 року № 4 звільнено ОСОБА_1 , прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону, з військової служби в запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

12. Наказом в.о. військового прокурора об`єднаних сил від 22 січня 2020 року № 67к позивача звільнено з 28 січня 2020 року з посади прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону та з органів прокуратур; виключено з 28 січня 2020 року зі списків особового складу військової прокуратури об`єднаних сил, усіх видів забезпечення та направлено його особову до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

13. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі №520/3821/21 зобов`язано Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період з 05 січня 2016 року по 31 січня 2018 року із застосуванням Постанови № 1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням отриманих сум; зобов`язано Спеціалізовану прокуратуру у військові та оборонній сфері об`єднаних сил нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням Постанови № 1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням отриманих сум.

14. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2023 року у справі №520/1897/22 зобов`язано Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки в розрахунку за період з 05 січня 2016 року по 28 грудня 2021 року ОСОБА_1 .

15. За висновками Харківського окружного адміністративного суду у рішенні від 22 березня 2021 року у справі № 520/224/21 Офіс Генерального прокурора протиправно не зарахував ОСОБА_1 до стажу військової служби час навчання у вищому навчальному закладі Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого (правонаступник - Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) з липня 2004 року.

16. Офісом Генерального прокурора подано розрахунок виплати надбавки за вислугу років, відповідно до якого ним застосована зменшена вислуга років позивача, що в кінцевому рахунку призвело до невірного обрахування надбавки за вислугу років.

17. Так, відповідно до листа Офісу Генерального прокурора від 19 липня 2023 року за №21-1498вих-23 позивача інформовано, що станом на дату його призначення на посаду прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону сил антитерористичної операції 19 серпня 2015 року вислуга років військовослужбовця, необхідна для розрахунку відповідної надбавки, становила 7 років 26 днів. Упродовж визначеного судовими рішеннями у справі №520/3821/21 періоду (з 05 січня 2016 року по 31 січня 2018 року) вислуга років позивача не досягла 10 років. Ураховуючи викладене Офіс Генерального прокурора не встановив підстав для перерахування та виплати надбавки за вислугу років у розміру 25 відсотків за період з 05 січня 2016 року по 31 січня 2018 року.

18. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

19. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1993 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова № 393) є основним нормативним документом з визначення вислуги років усіх військовослужбовців, у тому числі для нарахування надбавки за вислугу років, та відповідно до якої до вислуги років військовослужбовців зараховується, зокрема: військова служба в Збройних Силах; час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі; час навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

20. Зважаючи на те, що з 31 липня 2004 року по 31 липня 2008 року позивач навчався на денному військово-юридичному факультеті № 6 Національної юридичної академії України імені Я.Мудрого, а з серпня 2008 року по серпень 2016 року - проходив службу в органах прокуратури України, то з вересня 2016 року він набув вислугу років більше 10 років служби.

21. Відповідно частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. У зв`язку з цим суд врахував судові рішення у справі №520/3821/21, якими зобов`язано Офіс Генерального прокурора нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за вислугу років за період з 05 січня 2016 року по 31 січня 2018 року із застосуванням Постанови №1294 з урахуванням отриманих сум.

22. До виплати позивачу надбавки за вислугу років з 05 січня 2016 року по 31 січня 2018 року застосована зменшена вислуга років, що в результаті призвело до невірного обрахунку надбавки за вислугу років.

23. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, врахувавши при цьому висновки Харківського окружного адміністративного суду, викладені у рішенні від 22 березня 2021 року у справі №520/224/21 щодо протиправного незарахування ОСОБА_1 до стажу військової служби час навчання у вищому навчальному закладі з липня 2004 року.

24. Вирішуючи питання розподілу судових витрат Харківський окружний адміністративний суд у додатковому рішенні від 19 березня 2024 року виходив з того, що відповідно до наданих позивачем доказів йому надані послуги на суму 9 900 грн (згідно акту виконаних робіт від 07 березня 2024 року).

25. Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково та врахувавши принцип співмірності, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), застосувавши критерій розумності розміру адвокатських витрат та конкретних обставин справи, суд прийшов до висновку про відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 4 000 грн.

26. Вирішуючи питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у додатковій постанові від 15 липня 2024 року зазначено, в будь-якому випадку надання правової допомоги щодо вирішення навіть певної (усієї) сукупності питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, визначений судом як першої, так і апеляційної інстанції за аналогічні послуги в суді першої інстанції, суд вважав заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги у суді апеляційної інстанції завищеним та таким, що підлягає зменшенню до 2 000 грн (4 000 грн/2). Також зазначено, що участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ

27. У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора підставою перегляду оскаржуваних судових рішень (а саме рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року, додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року та постанов Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року) указує пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та посилається на відсутність висновку щодо застосування норм пункту 13.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 (далі - Інструкція № 260), пунктів 8, 16 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1090 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» (далі - Постанова №1090), пункту 2 Постанови № 393, статті 81 Закону України «Про прокуратуру» щодо виплати надбавки військовослужбовцям, які проходили службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, за вислугу років.

28. Відповідач звертає увагу на те, що військовослужбовці, які проходили службу в прокуратурі та перебувають у трудових відносинах з органами прокуратури, повинні були отримувати заробітну плату (посадовий оклад, премії та надбавки за вислугу рокі, виконання обов`язків на адміністративній посаді та інші виплати, передбачені законодавством) у розмірі та порядку, визначених саме законодавством для працівників органів прокуратури.

29. Механізм встановлення прокурорам, у тому числі військовослужбовцям, які проходили службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на отримання такої надбавки встановлений Постановою №1090, а також Інструкцією №260, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

30. Вважає необґрунтованим висновок судів про врахування при визначенні складових, з яких розраховується надбавка за вислугу років ОСОБА_1 (як військовослужбовця) Постанови №393, положення якої регулювали питання обчислення вислуги років для призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», а не обчислення періоду проходження служби (стажу роботи, який дає право на одержання щомісячної надбавки за вислугу років).

31. Відповідно до пункту 13.3 розділу ХІІІ Інструкції № 260 під час обчислення вислуги років для виплати військовослужбовцям надбавки за вислугу років днем початку служби вважається для курсантів військових навчальних закладів з числа громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних - день призначення на посаду курсанта військового навчального закладу. Позивачу було зараховано до періоду проходження служби для виплати надбавки за вислугу років період з 01 серпня 2008 року по 13 липня 2009 року (курсант ВЮФ Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого). При цьому час навчання в Національній юридичній академії імені Я.Мудрого (з 01 вересня 2004 року по 27 червня 2008 року) помилково було зараховано судом до складових вислуги років, яка дає право на одержання щомісячної надбавки.

32. Також відповідач зазначає про порушення статей 134, 139 КАС України, статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та відсутність документального підтвердження витрат на професійну правову допомогу, понесених у цій справі, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 14 липня 2020 року у справі №809/1466/15.

33. Звертає увагу касатор також на помилковість висновків судів щодо преюдиційного характеру рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі №520/224/21, акцентуючи увагу на тому, що преюдиційного значення набувають лише встановлені судовим рішенням факти, а не правові висновки суду та/або результат розгляду конкретної справи.

34. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що необхідність застосування саме військового законодавства до обрахунку вислуги років військовослужбовцям військових прокуратур та відповідно їх надбавки за вислугу років, що встановлено висновками судів у справі №520/3821/21. При цьому також звертає увагу на практику судів апеляційної інстанції та постанову Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 640/19556/18.

35. Також позивач вказує на пункт 4.1 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (в редакції чинній на час існування органів військової прокуратури України), відповідно до якого грошове забезпечення військовослужбовців, які проходили військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складалося з посадового окладу та інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців. При цьому посилання відповідача на норми Постанови № 1090 вважає суперечливим.

36. У касаційній скарзі на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року Офіс Генерального прокурора посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми статей 2, 6, 90, 143, 139, частини третьої статті 143 КАС України без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, постановах Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 16 лютого 2023 року у справі №826/14403/17, від 15 березня 2023 року у справі №640/3406/20, від 03 травня 2023 року у справі №140/6689/20, від 04 жовтня 2023 року у справі №826/11482/18, від 24 січня 2019 року у справі №716/155/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №813/1422/17, від 29 квітня 2020 року у справах №240/2505/18-а, №757/52466/18-а, що є підставою перегляду оскаржуваного судового рішення відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

37. Зокрема, скаржник наголошує, що ОСОБА_1 не надано жодних доказів (квитанцій, прибуткових або видаткових касових ордерів тощо), які б підтвердили розмір витрат, які він поніс та сплатив у зв`язку з отриманням послуг професійної правничої допомоги у цій справі.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

38. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.

39. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

40. Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаних із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призивом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Одним із видів військової служби є військова служба за контрактом осіб сержантського, старшинського і офіцерського складу.

41. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

42. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначені Законом України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

43. За змістом частини четвертої статті 27 Закону України «Про прокуратуру» військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру» і проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Військові звання вищого офіцерського складу військовослужбовцям військової прокуратури присвоюються Президентом України, інші військові звання - відповідно до встановленого законодавством порядку проходження військової служби.

Посади військових прокурорів та відповідні їм військові звання включаються в переліки військових посад.

44. Згідно з частинами другою, восьмою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:

1) вислугу років;

2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цим Законом.

45. Згідно з частиною четвертою статті 83 Закону України «Про прокуратуру» на військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.

46. Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 640/19556/18 вказав про те, що визначення частиною восьмою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» складу грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах на підставі цього Закону, тобто із визначенням посадового окладу відповідно до прокурорсько-слідчої посади, не звільняє відповідача від обов`язку здійснювати виплату складових грошового забезпечення, зокрема надбавки за вислугу років, відповідно до положень законодавчих актів про військову службу.

47. Також Верховний Суд у зазначеній справі наголошував, що приписами Постанови №1153 розмежовано порядок нарахування надбавки за вислугу років військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах прокуратури та іншим прокурорам. Тобто, лише після її прийняття (27 грудня 2018 року, набрання чинності 29 грудня 2018 року) дія Порядку № 1090 почала поширюватися на прокурорів військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, слідчих органів прокуратури та інших працівників органів прокуратури, водночас пунктом 3-1 цього Порядку визначено, що військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

48. Верховний Суд у постанові від 04 листопада 2021 року у справі № 380/757/20 керувався тим, що у період з 05 січня 2016 року до 01 березня 2018 року порядок нарахування грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах було врегульовано приписами постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та Постанови № 1294.

49. Так, згідно з абзацами першим та другим пункту 4-1 Постанови № 505 грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

50. Відповідно до пункту 1 Постанови № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

51. За змістом пункту 6 Постанови №1294 виплата надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу здійснюється в розмірах згідно з додатком 29 у відповідності до якого розмір надбавки, відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням при вислузі від 5 до 10 років становить 20%, а від 10 до 15 років - 25%.

52. Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, ліцеїстам та вихованцям військових оркестрів визначає Інструкція № 260.

53. Правила виплати надбавки за вислугу років визначені Розділом XIII Інструкції № 260.

54. Відповідно до пункту 13.3 Інструкції № 260 під час обчислення вислуги років для виплати військовослужбовцям надбавки за вислугу років днем початку служби вважається, зокрема, для курсантів військових навчальних закладів з числа громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних - день призначення на посаду курсанта військового навчального закладу.

55. Вислуга років для виплати військовослужбовцям надбавки обчислюється кадровим (стройовим) органом спільно з фінансовим органом військової частини на підставі особової справи військовослужбовця та інших документів (за їх наявності), що підтверджують проходження військової служби, і щороку до початку нового року оголошується наказом командира військової частини, а командиру військової частини - наказом вищого командира (начальника). Календарна та пільгова вислуга років у наказі зазначаються окремо (пункт 13.9 Інструкції № 260).

56. Таким чином, до вислуги років для виплати військовослужбовцям (в тому числі військовослужбовцям військової прокуратури) надбавки за вислугу років включається період навчання у військових навчальних закладах на посаді курсантів з обчисленням днем початку служби з дня призначення на відповідну посаду.

57. ОСОБА_1 навчався на ВЮФ Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого у період з 01 серпня 2008 року по 13 липня 2009 року (загалом 11 місяців 13 днів) і цей період йому був зарахований у трудовий стаж для виплати процентної надбавки за вислугу років, що не заперечується сторонами.

58. У той же час позивач наголошував на тому, що з серпня 2004 року по серпень 2008 року навчався на денному військово-юридичному факультеті № 6 Національної юридичної академії України імені Я.Мудрого, а тому відповідно до Постанови № 393 має право на зарахування часу навчання у вислугу років у пільговому обчисленні (а саме 2 роки вислуги = 4 роки навчання).

59. Суди першої та апеляційної інстанцій погодилися з такими доводами позивача та застосував при вирішенні спірних правовідносин положення Постанови № 393.

60. Проте при цьому суди не звернули увагу на те, що вказана постанова прийнята відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та врегульовує питання, пов`язані з призначенням пенсій за вислугу років, зарахування (на пільгових умовах) періодів служби/навчання до вислуги років для призначення пенсій.

61. Статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

62. Отже, Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

63. Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

64. Відповідно до пункту 2 Постанови №393 до вислуги років особам офіцерського складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Цивільної оборони України та інших військових формувань, створених Верховною Радою України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, а також особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної інспекції техногенної безпеки та Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» додатково зараховується час їхнього навчання (у тому числі заочно) у цивільних вищих навчальних закладах, а також у інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське звання, до вступу на військову службу або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку - один рік за шість місяців.

65. Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року у справі 826/16811/18 вказав про те, що аналіз Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та Постанови № 393 дає підстави для висновку, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження служби для зарахування його до стажу роботи еквівалентно, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

66. У постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 520/11545/19 Верховний Суд указав на те, що Постанова №393 прийнята на виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та може бути застосована для визначення вислуги років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ саме у випадку призначення пенсії за вислугу років.

67. Таким чином, Верховний Суд зазначає, що Постанова № 393 встановлює порядок обчислення вислуги років військовослужбовцям, який проводиться саме з метою призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», та не може бути застосовано при вирішенні питання щодо обчислення вислуги років для виплати військовослужбовцям військової прокуратури надбавки за вислугу років як складової грошового забезпечення, передбаченої Постановою № 1294.

68. Відповідачем правильно визначено вислугу років позивача для виплати йому щомісячної надбавки за вислугу років без урахування його навчання на денному військово-юридичному факультеті № 6 Національної юридичної академії імені Я. Мудрого з серпня 2004 року по серпень 2008 року, зарахувавши до вислуги років лише навчання на посаді курсанта з 01 серпня 2008 року по 13 липня 2009 року.

Щодо посилання на преюдиційність судових рішень у справах № 520/3821/21 та № 520/224/21, Верховний Суд зауважує таке.

69. Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

70. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/17 звертала увагу на те, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

71. Втім у справі №520/3821/21 суд, констатувавши необхідність застосування до спірних правовідносин Порядку №1294, не встановлював обставин та не досліджував питання правомірності обчислення відповідачем вислуги років позивача для виплати йому щомісячної надбавки за вислугу років в розрізі зарахування до такої навчання ОСОБА_1 на денному військово-юридичному факультеті № 6 Національної юридичної академії імені Я. Мудрого з серпня 2004 року по серпень 2008 року, що становить предмет дослідження у цій справі.

72. Не встановлювалося відповідних обставин та не досліджувалося дане питання й у справі №520/224/21, предметом судового розгляду якої було виключно питання правомірності обчислення Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил грошової допомоги (її розміру) позивачу при звільненні.

73. За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій винесені з неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до статті 351 КАС України є підставою для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині.

Щодо касаційного оскарження додаткових судових рішень про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд зазначає таке.

74. Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

75. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

76. Враховуючи, що Верховний Суд вважає помилковим висновки суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , тому і розподіл судових витрат, здійснений у додатковому рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року та додатковій постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року, підлягає скасуванню.

77. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №520/27489/23 скасувати.

Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2024 року та додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі №520/27489/23 - скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду