Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №237/4449/23 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 237/4449/23

2/171/828/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 жовтня 2026 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Мигалевича В.В., за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про повне звільнення від нарахованого розміру аліментів на утримання дитини, зміну способу стягнення та розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повне звільнення від нарахованого розміру аліментів на утримання дитини, зміну способу стягнення та розміру аліментів. Позов обґрунтовано тим, що у серпні 2018 року між сторонами було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі народилася ОСОБА_3 , батьком якої було записано позивача. Заочним рішенням Мар`їнського районного суду Донецької області від 28.01.2022 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Судовим наказом Мар`їнського районного суду Донецької області встановлено стягувати з позивача на користь відповідачки аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.05.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на 01.07.2023 року у позивача перед відповідачкою за даними АСВП утворилась заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 81 403,00 грн.. Позивач як батько ніколи не ухилявся від виконання своїх обов`язків щодо утримання дитини, направляв щомісяця кошти та організовував доставку їжі та побутових засобів за адресою проживання дитини. З початком злочинного повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, 24.02.2022 року позивач став до лав добровольчого формування Харківської міської територіальної громади, а згодом було утворено у спецпідрозділ ГУР МОУ «Кракен». При виконанні бойових завдань позивачем було отримано травми після яких він перебував на лікуванні та не міг нормально працювати та влаштуватися на постійну роботу через втрату працездатності, що залишило його фактично без засобів для існування, в зв`язку з викладеним просить суд звільнити від сплати заборгованості за аліменти на утримання дитини, а також замінити спосіб стягнення та розмір аліментів, який було встановлено судовим наказом Мар`їнського районного суду Донецької області.

У позові просить: звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нарахованих за судовим наказом Мар`їнського районного суду Донецької області від 08.07.2022 року (справа № 237/1820/21), у виконавчому провадженні №70932817 з лютого 2022 року, у зв`язку з чим зобов`язати Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зробити перерахунок заборгованості по аліментах по даному виконавчому провадженню з урахуванням надходжень на банківський рахунок ОСОБА_2 аліментів, сплачених у добровільний спосіб з травня 2021 року по липень 2023 року. Замінити спосіб стягнення та розмір аліментів, який було встановлено судовим наказом Мар`їнського районного суду Донецької області від 08.07.2022 року по справі № 237/1820/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.05.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , на стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.02.2022 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій за ВП № 70932817.

05.10.2023 року від ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому вона просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі з тих підстав, що позивач дійсно винен дитині близько 100.000 грн. аліментів, оскільки жодного разу не платив кошти, з дитиною не зустрічався, не цікавився про безпеку та здоров`я дитини.

Позивачем було надано до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що ним було надано докази сплати грошових коштів на утримання доньки, в свому відзиві відповідачка погоджується з тим, що систематично отримувала кошти від відповідача, але виникають сумніви щодо цільового використання отриманих коштів. Зазначає, що ніколи не ухилявся від своїх батьківських обов`язків щодо утримання дитини та щомісяця сплачував кошти на утримання доньки.

Відповідачка надала суду заперечення на відзив яких вона зазначає, що позивач не перераховував кошти на утримання дитини, тому і утворилась сума заборгованості 100 000 грн..

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник третьої особи Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Суд, дослідив надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що на підставі судового наказу виданого Мар`їнським районним судом Донецької області від 28.10.2021 року у справі №237/1820/21 із ОСОБА_1 на користь відповідачки стягуються аліменти у розмірі однієї четвертої частини усіх доходів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.05.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до наданих виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 9.10352 та №9.9756, а також відповідно до виписного епікризу із медичної картки стаціонарного хворого травматологічного відділення №9.3067 встановлено, що відповідач неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні та лікувався амбулаторно в зв`язку з отриманими пораненнями йому було ампутовано ліву нижню кінцівку.

Оцінив надані докази суд визначає наступне: кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" закріплено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За ст.183 СК України: частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Тобто, з наведених правових норм слідує, що аліменти присуджуються до стягнення саме із того з батьків, хто проживає окремо.

У ч.1 ст.192 Сімейного Кодексу України зазначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У Постанові Великої палати Верховного Суду у справі №682/3112/18 від 04 березня 2020 року зазначено наступне.

У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі N 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Сімейний Кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження.

Стаття 192 Сімейного Кодексу України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 Сімейного Кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 Сімейного Кодексу України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 "Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів", стаття 183 "Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини", стаття 184 "Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі").

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним із головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві, покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов`язок є безумовним. Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей.

Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання.

Зокрема, при вирішенні такого спору визначальним є обов`язок батьків утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання. Тобто такий обов`язок превалює над можливістю платника таке утримання надавати. При цьому, в обов`язковому порядку судом враховуються всі обставини, які впливають на розмір аліментів. Тобто, утримувати своїх дітей є пріоритетним обов`язком. Бажання і право платника аліментів допомогти іншим людям, не може нівелювати цей обов`язок і впливати на розмір аліментів.

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо позовної вимоги про заміну способу стягнення та розміру аліментів, який було встановлено судовим наказом Мар`їнського районного суду Донецької області від 08.07.2022 року по справі № 237/1820/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.05.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , на стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.02.2022 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд зазначає таке.

Зважаючи на обов`язок позивача надавати матеріальну допомогу своїй дитині, приймаючи до уваги стан здоров`я та матеріальний стан позивача, який змінився після отриманих поранень, суд вважає, що розмір аліментів підлягає зменшенню з частини до 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Щодо позовної вимоги про звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нарахованих за судовим наказом Мар`їнського районного суду Донецької області від 08.07.2022 року (справа № 237/1820/21), у виконавчому провадженні №70932817 з лютого 2022 року, у зв`язку з чим зобов`язати Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зробити перерахунок заборгованості по аліментах по даному виконавчому провадженню з урахуванням надходжень на банківський рахунок ОСОБА_2 аліментів, сплачених у добровільний спосіб з травня 2021 року по липень 2023 року, суд зазначає таке.

Досліджені судом у судовому засіданні копії платіжних інструкцій щодо переказу коштів на рахунок ОСОБА_4 , не містять відомостей щодо призначення цих платежів як "сплати аліментів". Надані на виконання ухвали суду про витребування доказів відомості щодо руху коштів по рахунках відповідачки також не містять відомостей щодо отримання відповідачкою переказів із зазначенням призначення платежу як "сплата аліментів". Отже, позивачем не доведено тієї обставини, що ним сплачувалися аліменти на виконання судового наказу Мар`їнського районного суду Донецької області від 08.07.2022 року (справа № 237/1820/21), тому суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості за аліменти на утримання дитини. Отже, у задоволенні зазначеної позовної вимоги слід відмовити за недоведеністю.

Позовна вимога щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчого збору та витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій за ВП № 70932817 є похідною від попередньої позовної вимоги про звільнення відповідача від сплати заборгованості по аліментах, та оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні такої позовної вимоги, похідна від неї позовна вимога також не підлягає задоволенню.

На підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановив правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2148,00 грн. 00 коп..

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, з трьох позовних вимог, з якими позивач звертався до суду, підлягає задоволенню одна, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме 716 грн. 00 коп.. (2148,00 грн./3).

Керуючись ст.ст.5,10-13,81,83,264-265,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Харківський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про повне звільнення від нарахованого розміру аліментів на утримання дитини, зміну способу стягнення та розміру аліментів – задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі судового наказу по справі № 237/1820/21, виданого 28.10.2021 року Мар`їнським районним судом Донецької області на користь ОСОБА_2 на утримання дитини. Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Аліменти у новому розмірі сплачуються щомісячно з дня набрання цим рішенням суду законної сили та до повноліття дитини.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 716 грн. (сімсот шістнадцять ) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяВ. В. Мигалевич