Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №676/3864/26 — Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/3864/26

Номер провадження 2/676/3764/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Райтаровського В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Стар Файненс Груп» звернулось до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позову вказує, що 22.12.2025 року між ТзОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 53213-12/2025, на підставі якого відповідачу були надані кредитні кошти в сумі 7000,00 грн., строком на 120 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 0,90% в день. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, заборгованість відповідача становить 21189,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 7119,00 грн. - заборгованість за відсотками; 700,00 грн. –заборгованість за комісією; 6370,00 грн. – заборгованість за штрафними санкціями. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 21189,00 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою Кам`янець- Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.05.2026 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача Виссал В.В. в судове засідання не з`явився, через систему «Електронний суд» направив заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, причини неявки не повідомила, хоча про час і місце розгляду справи повідомлена своєчасно належним чином, в тому числі оголошенням на сайті суду.

За відсутності відзиву на позовну заяву та відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами у відповідності до ст.279 ЦПК України.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.12.2025 року між ТзОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 , укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 53213-12/2025, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W474.

Згідно умов вищевказаного договору товариство надає клієнту кредит у розмірі 7000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.

Кредит надається строком на 120 днів з 22.12.2025 року. Наданий кредит клієнт зобов`язується погасити в останній день вказаного строку кредитування, а саме до 20.04.2026 року.

За користування кредитом товариством нараховуються проценти у розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 700,00 грн., яка нараховується одноразово в день видачі кредиту.

Нарахування процентів за договором здійснюється в межах строку кредитування, починаючи з дня надання кредиту на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки №4627-05хх-хххх-8431 протягом одного дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

На виконання умов вказаного договору кредитні кошти у розмірі 11 000,00 грн., 07.01.2026 були перераховані відповідачу на платіжну картку № 5168-87хх-хххх-8585, яка зазначена в договорі як засіб електронного платіжного засобу клієнта, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. № 3426_260424144232 від 24.04.2026 року.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №53213-12/2025 від 22.12.2025 року, розмір заборгованості відповідача складає 21189,00 грн., з яких: 7000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 7119,00 грн. - заборгованість за відсотками; 700,00 грн. - заборгованість за комісією; 6370,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.

Оскільки до теперішнього часу відповідачем не виконане грошове зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту № 53213-12/2025 від 22.12.2025 року, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином, спір між сторонами виник із зобов`язальних відносин, що регулюються нормами глави 71, 73 ЦК України.

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Пунктом 1 ч. 5 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 53213-12/2025 від 22.12.2025 року, який підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором W474. На підставі вказаного договору відповідачем 22.12.2025 року отримані кредитні кошти у розмірі 7 000,00 грн., які вона зобов`язувалась повернути зі сплатою процентів за кожен день користування кредитом, але в порушення умов договору не зробила цього.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, зазначених у договорі про надання фінансового кредиту № 53213-12/2025 від 22.12.2025 року. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення її зобов`язання в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом.

Враховуючи ту обставину, що в порушення умов договору про надання фінансового кредиту № 53213-12/2025 від 22.12.2025 року відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернула, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7000,00 грн., заборгованості за відсотками – 7119,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо стягнення комісії в розмірі 700,00 грн.

За змістом ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку (фінансової установи), виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.12.2019 року в справі № 524/5152/15.

ТзОВ «Стар Файненс Груп» відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту № 53213-12/2025 від 22.12.2025 року, здійснено нарахування комісії за надання кредиту в сумі 700,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, умови договору № 53213-12/2025 від 22.12.2025 року щодо сплати комісії в розмірі 700,00 грн. за надання кредиту є нікчемними, а вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією в сумі 700,00 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення із відповідача штрафу у розмірі 6370,00 грн., то слід зазначити наступне.

Так, Законом України від 15.03.2022№ 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-IX) доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки штраф за невиконання грошового зобов`язання у розмірі 6370,00 грн., нарахований відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, тобто в період коли відповідач є звільненою від сплати такого штрафу, підстави для його стягнення із відповідача на користь позивача - відсутні.

За таких підстав позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення на суму 14119,00 грн., яка включає заборгованість за основною сумою боргу - 7000,00 грн., заборгованість за відсотками - 7119,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви ТзОВ «Стар Файненс Груп» додано договір про надання правової допомоги № 44022416 від 02.01.2026 року, додаткову угоду № 53213-12_2025 до договору про надання правової допомоги № 44022416 від 02.01.2026 року, акт про надання правничої допомоги, детальний опис робіт виконаних адвокатом з яких вбачається, що розмір понесених позивачем ТзОВ «Стар Файненс Груп» витрат на правничу допомогу становить 6000,00 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1774,05 грн. (2662,40 х 14119,00/21189,00) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3998,02 грн. (6000,00 х 14119,00/21189,00).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.11, 509, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 282 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44022416, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк», місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.72) заборгованість за договором про надання кредиту № 53213-12/2025 від 22.12.2025 року у розмірі 14119,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44022416, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк», місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.72) судовий збір у розмірі 1774,05 грн. та витрати на правову допомогу у сумі 3998,02 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44022416, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк», місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.О. ПИЛИПЕНКО