Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №380/3342/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/3342/24 пров. № А/857/49243/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Довгої О.І.,

Запотічного І.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Костецький Н.В.), ухвалене у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Львів 21 жовтня 2025 року у справі №380/3342/24 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2024 року Головне управління ДПС у Львівській області (далі – позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) в якому просило стягнути з відповідача податковий борг в сумі 336 649,66 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в розмірі 35263 грн. 00 коп. відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма «Р») від 28.06.2023 №15134/13-01-24-09. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг позивача по податку на додану вартість (14010100) на суму 35 263,00 грн. (основний платіж 26271,00 грн., штрафні санкції 8992,00 грн.) виник на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «Р») від 28.06.2023 №15134/13-01-24-09. В решті суми стягнення, яка була визначена податковим органом як податковий борг, суд відмовив, оскільки податкові повідомлення-рішення, на підставі яких податковий борг розраховувався, скасовано у судовому порядку.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та позов задовольнити. Апеляційну скаргу аргументовано тим, що у зв`язку з несплатою фізичною особою ОСОБА_1 грошових зобов`язань, ГУ ДПС у Львівській області 15.12.2023 винесено податкову вимогу форми «Ф» № 00014938 1310-1301 на суму 336 649,66 грн., яку надіслано платникові податків. Головне управління ДПС у Львівські області звертає увагу суду на те, що податкові повідомлення-рішення на підставі яких виник податковий борг не оскаржувались як в адміністративному так і в судовому порядку, тому податкові повідомлення-рішення та податкова вимога набули статусу узгодженого зобов`язання. Враховуючи наведене, станом на момент звернення податкового органу до суду із цим позовом податковий борг був узгоджений та підлягав стягненню.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки ГУ ДПС у Львівській області про податкову заборгованість від 08.02.2024 №1840/5/13-01-13-10, за ОСОБА_1 станом на 25.01.2024 обліковується заборгованість в сумі 336 649,66 грн, в тому числі по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (11010500) на суму 276 948,14 грн. (основний платіж 221 558,40 грн., штрафні санкції 55 389,74 грн.); військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (1101100100) на суму 23 078,52 грн. (основний платіж 18 462,71 грн., штрафні санкції 4 615,81 грн.); податку на додану вартість (14010100) на суму 35 263,00 грн. (основний платіж 262 71,00 грн., штрафні санкції 8 992,00 грн.); адміністративних штрафах та інших санкціях (21081103) на суму 1 360,00 грн. (штрафні санкції).

Сума податкового боргу, яка підлягає стягненню становить 336 649,66 грн. та виникла на підставі:

- по податку на доходи фізичних осіб (11010500) 276948,14 грн.: донараховано основного платежу за актом перевірки (поточний рік) податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 15132/13-01-24-09 від 28.06.2023 на суму 221 558,94 грн. станом на 25.01.2024 несплачений залишок - 221 558,40 грн.; донараховано штрафні санкції за актом перевірки (поточний рік) податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 15132/13-01-24-09 від 28.06.2023 - 55 389,74 грн.;

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14060100) - 35 263,00 грн.: донараховано основного платежу за актом перевірки (поточний рік) податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 15134/13-01-24-09 від 28.06.2023 на суму 35 968,00 грн. станом на 25.01.2024 несплачений залишок - 26 271,00 грн.; донараховано штрафні санкції за актом перевірки (поточний рік) податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 15134/13-01-24-09 від 28.06.2023 - 8 992,00 грн.;

- по військовому збору (11011001) 23 078,52 грн.: донараховано основного платежу за актом перевірки (поточний рік) податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 15133/13-01-24-09 від 28.06.2023 на суму 18 463,25 грн. станом на 25.01.2024 несплачений залишок - 18462,71 грн.; донараховано штрафні санкції за актом перевірки (поточний рік) податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 15133/13-01-24-09 від 28.06.2023 - 4 615,81 грн.;

- адміністративні штрафи та інші санкції (надх. коштів, контроль за справлянням яких закріп, за ГУ ДПС (21081103) - 1 360,00 грн.: донараховано штрафні санкції за актом перевірки (поточний рік) податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») № 15136/13-01-24-09 від 28.06.2023 - 1020,00 грн.; донараховано штрафні санкції за актом перевірки (поточний рік) податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») № 15131/13-01-24-09 від 28.06.2023 - 340,00 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань, ГУ ДПС у Львівській області 15.12.2023 винесено податкову вимогу форми «Ф» № 00014938-1310-1301 на суму 336 649,66 грн., яку надіслано платникові податків.

Оскільки вищезазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувались ні в адміністративному так і не оскаржувались в судовому порядку, тому позивач вважав, що донарахування за такими податковими повідомленнями-рішеннями набули статусу узгодженого зобов`язання, а тому відповідачу була надіслана податкова вимога.

За таких підстав та у зв`язку із несплатою відповідачем суми грошових зобов`язань у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом про їх стягнення в судовому порядку.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктами 14.1.39, 14.1156, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 ПК України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

Згідно з пп. «е» п.176.1 ст.176 ПК України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що у платника податку виникає безумовний обов`язок зі сплати грошового зобов`язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов`язання у встановлений законом строк є податковим боргом.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

В реалізацію наведених повноважень податковий орган звернувся у суд з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу, який станом на 25.01.2024 обліковувався в сумі 336649,66 грн., в тому числі по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (11010500) на суму 276948,14 грн. (основний платіж 221558,40 грн., штрафні санкції 55389,74 грн.); військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (1101100100) на суму 23078,52 грн. (основний платіж 18462,71 грн., штрафні санкції 4615,81 грн.); податку на додану вартість (14010100) на суму 35263,00 грн. (основний платіж 26271,00 грн., штрафні санкції 8992,00 грн.); адміністративних штрафах та інших санкціях (21081103) на суму 1360,00 грн. (штрафні санкції).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 р. відкрито провадження у справі №380/3342/24 за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з тим, фізичною особою ОСОБА_1 від 20.03.2024 р. подано адміністративний позов до ГУ ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень від 28.06.2023 №15131/13-01-24-09, №15132/13-01-24-09, №15133/13-01-24-09, №15134/13-01-24-09, №15136/13-01-24-09.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 відкрито провадження у справі №380/5973/24 за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до поданої представником позивача фізичної особи ОСОБА_1 заяви усунення недоліків вимог ухвали судді від 21.03.2024.

15.04.2024 від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі №380/3342/24 за адміністративним позовом ГУ ДПС у Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу до вступу в законну силу рішення по справі №380/5973/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обгрунтування клопотання зазначено, що предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення податкового боргу, відповідно до податкової вимоги №0014938-1310-1301 від 15.12.2023, яка свою чергу формується на підставі податкового повідомлення рішення №15131/13-01-24-09 від 28.06.2024, №15132/13-01-24-09 від 28.06.2023, №15133/13-01-24-09 від 28.06.2023, №15134/13-01-24-09 від 28.06.2023 та №15136/13 01-24-09 від 28.06.2023, правомірність яких виступає предметом розгляду у справі №380/5793/24.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 р. у справі №380/3342/24 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу до бюджету в сумі 336 649,66 грн. зупинено до набрання законної сили судового рішення Львівського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 380/5973/24.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 р. у справі №380/5973/24 позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.06.2023 № 15131/13-01-24-09.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.06.2023 № 15132/13-01-24-09.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.06.2023 № 15133/13-01-24-09.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.06.2023 № 15136/13-01-24-09.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення суду набрало законної сили 27.03.2025 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи обставини, які встановлені рішенням суду в іншій адміністративній справі, а саме те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 у справі №380/5973/24, яке набрало законної сили та яким визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.06.2023 № 15131/13-01-24-09, від 28.06.2023 № 15132/13-01-24-09, від 28.06.2023 № 15133/13-01-24-09, від 28.06.2023 № 15136/13-01-24-09, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з позивача податкового боргу, що виник на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень, та про відмову у задоволенні позову у частині цих позовних вимог.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні від 31.01.2025 у справі №380/5973/24 Львівський окружний адміністративний суд зробив висновок, що податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 №15134/13-01-24-09, є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі податкового повідомлення-рішення (форма «Р») від 28.06.2023 №15134/13-01-24-09 у позивача виник податковий борг по податку на додану вартість (14010100) на суму 35 263,00 грн (основний платіж 26 271,00 грн., штрафні санкції 8 992,00 грн.).

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем не було погашено узгоджені суми грошових зобов`язань, тому в силу п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України ці суми, як це правильно констатував суд першої інстанції набули статусу податкового боргу.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та враховуючи встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про те, що стягненню у даній справі підлягає податковий борг в частині суми 35 263,00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення (форма «Р») від 28.06.2023 №15134/13-01-24-09, водночас в іншій частині вимог позов є безпідставним, як це правильно констатував суд першої інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави часткового задоволення позовних вимог, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №380/3342/24 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяТ. І. Шинкар

суддіО. І. Довга

І. І. Запотічний