Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №954/1550/26 — Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 954/1550/26

Номер провадження 2/954/2659/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Каневського В. О.,

за участю секретаря судового засідання Ферко Г. М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звільнення від заборгованості по аліментам,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Конопіхін Антон Володимирович в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про звільнення від заборгованості по аліментам, посилаючись на те, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11.04.2013 по справі 308/2393/13 задоволено позов Чинадіївського дошкільного навчального закладу (дитячий будинок) інтернатного типу Закарпатської обласної ради до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх доходів щомісячно починаючи з 19 лютого 2013 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На виконання вказаного рішення суду ВДВС у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 38306850 (виконавчий лист №308/2393/13) по якому утворилась заборгованість в розмірі 39153,75 грн, нараховано штраф в розмірі 19576,87 грн. На даний час ОСОБА_3 являється повнолітньою. На сьогоднішній день позивач, відповідно до довідки МСЕК №381077 є особою з інвалідністю. Починаючи з квітня місяця 2013 року ніде не працює та не має доходу. Враховуючи наведене, представник позивача просив звільнити ОСОБА_2 від сплати нарахованої заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим листом №308/2393/13, виданим 11.04.2013 Ужгородським міськрайонним судом в розмірі 39153,75 грн., та штрафу в розмірі 19576,87 грн.

Відповідач звернулась до суду з відзивом, зазначивши, що позовні вимоги визнає, просила звільнити відповідача від сплати нарахованої заборгованості.

У судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити, вказав, що позивач має третю групу інвалідності.

Відповідач у судове не з`явилася, про розгляд справи повідомлялась у встановленому законом порядку.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.04.2013 Ужгородським міськрайонним судом видано виконавчий лист №308/2393/13 у справі за позовом Чинадіївського Дошкільного навчального закладу Дитячий будинок) інтернатного типу Закарпатської обласної ради до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, де суд вирішив стягувати з ОСОБА_4 , мешканки АДРЕСА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на її особистий рахунок № НОМЕР_1 у Державному ощадному банку України в розмірі 1/4 частини всіх її доходів щомісячно, починаючи з 19 лютого 2013 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30%, прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Допущено негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Згідно з розрахунку заборгованості зі сплати аліментів складеного державним виконавцем у ВП №38306850, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 04.12.2025 року складає: борг – 39153, штраф – 19576,87 грн, виконавчий збір 3915,37.

За довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ від 02.08.2021, посвідченням серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має третю групу інвалідності.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Разом з тим, як визначено у ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

При цьому, відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

З аналізу вищевказаних норм права та рекомендацій Постанови Пленуму Верховного Суду України, вбачається, що припинення стягнення аліментів можливим є у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад мати дитини не витрачає отримував нею аліменти на дитину, або дитина змінила своє місце проживання (не проживає з одним із батьків (матір`ю), на користь якої сплачувались аліменти). У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матір дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Відповідно до ч.4 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

За ч. 4 ст. 194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Згідно з ч.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Вказана правова норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом. За наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення, платник аліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати заборгованості за ними на підставі судового рішення.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, суд, у випадках, передбачених статтею 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам. З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов`язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №343/860/17, у постанові від 01 серпня 2018 року у справі №344/12158/16-ц та у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 592/2683/17.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що платник аліментів може бути звільнений за рішенням суду від сплати заборгованості за аліментами, у разі якщо доведе суду наявність тяжкої хвороби або іншої обставини, що має істотне значення.

Статтями 76 та 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Представник позивача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що позивач має третю групу заборгованості, не працевлаштована, відповідач по справі вже досягла повноліття.

Надані позивачем медичні документи не впливають на її спроможність сплачувати аліменти за рішенням суду. Наявність у позивача ІІІ групи інвалідності не є беззаперечним доказом її хвороби, висновок про умови та характер праці у довідці до акту огляду МСЕК не містить повної заборони праці позивача, а лише вказує на протипоказання важкої фізичної праці. Третя група інвалідності включає в себе захворювання, які спричиняють помірні функціональні порушення організму та свідчить про помірно виражені обмеження життєдіяльності та працездатності. Сам факт наявності третьої групи інвалідності у позивача не звільняє її від обов`язку сплати накопиченої заборгованості по аліментам. Крім того, опираючись на положення ст. 194 СК України, досягнення відповідачем повноліття не є підставою для звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

При вирішенні даного спору суд має враховувати його наслідки для дитини та виходити із захисту її інтересів, оскільки дитина повинна перебувати у рівних умовах щодо матеріального забезпечення, яке має надавати в тому числі і позивач.

Також суд звертає увагу, що ч. 1 ст. 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі Конвенція) встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст.18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч.1 ст.27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 1 ст.273 СК України передбачено, що якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Частина 2 ст.197 СК України передбачає можливість повного або часткового звільнення від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Позивач не надала доказів, що її стан здоров`я погіршився.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для звільнення позивача від заборгованості по аліментах, тому що вона не надала доказів, що така заборгованість виникла у зв`язку з її захворюванням або іншою обставиною, що має істотне значення. Вказане також є підставою для відмови у позові про звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментам.

Згідно з вимогами ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч.ч. 3,4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені висновки, суд не вбачає підстав для звільнення позивача заборгованості по аліментам, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 354, ЦПК України, ст.ст. 180-182, 197 СК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звільнення від заборгованості по аліментам - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили післяповернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Представник позивача - Конопіхін Антон Володимирович, адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач - ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

СуддяВ.О. Каневський