Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №607/16611/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.2026 Справа №607/16611/26 Провадження №2/607/6935/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Дмитрик В-М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА») через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 26.01.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та позичальником ОСОБА_1 було укладено Договір № 146579-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Так, позивач зазначив, що 26.01.2026 направив ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір, яку відповідач ОСОБА_1 прийняв на умовах, визначених офертою. Кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який був йому надісланий на номер мобільного телефону через телекомунікаційну систему. Позивач вказує, що свої зобов`язання за Договором кредиту виконав та надав відповідачу ОСОБА_1 кошти в розмірі 4 000 грн, шляхом перерахування на банківську картку останнього, яку він вказав при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті. Також 13.02.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та позичальником ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якої ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало Позичальнику додатково кредит в сумі 1 000 грн. Разом з тим, відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором, а лише часткового сплатив кошти на загальну суму 1 180 грн, внаслідок чого станом на 09.07.2026 у нього наявна заборгованість у розмірі 13 690 грн, що складається з: 5 000 грн. - сума прострочених платежів за тілом кредиту; 5 770 грн - сума прострочених платежів за процентами; 2 340 грн - сума заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України; 580 грн - сума прострочених платежів за комісією.

З огляду на вищевикладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026, що становить 13 690 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Окрім цього, частково задоволено клопотання позивача та витребувано від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію, що містить банківську таємницю, а саме: Інформацію, щодо випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); письмовий доказ у вигляді виписки про рух коштів за період з 26.01.2026 по 29.01.2026 по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 .

18.08.2026 судом зареєстровано відповідь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ухвалу суду від 31.07.2026.

У судове засідання представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не з`явився, однак у позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання повісток про виклик до суду, які повернулись на адресу суду із відміткою про відсутність адресата. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до наступного висновку:

Судом встановлено, що 26.01.2026 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 . Пропозицію (оферту) укласти Договір № 146579-КС-002 про надання кредиту, у якій було викладено усі умови, на яких пропонується укласти кредитний договір, а ОСОБА_1 прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) укласти Договір № 146579-КС-002 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, про що свідчить підписання ним Прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) укласти Договір № 146579-КС-002 про надання кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6895.

26.01.2026 між Кредитодавцем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Позичальником ОСОБА_1 укладено електронний Договір № 146579-КС-002 про надання кредиту, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 26.01.2026 о 07 год. 59 хв. за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-6895.

Підписанням Договору відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено ч.ч. 2, 5 ст. 7 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ст.ст. 9, 25 ЗУ «Про споживче кредитування» на вебсайті Кредитодавця, що забезпечує вірне розуміння ним суті фінансової послуги без нав`язування її придбання (п. 11.3.1 Договору).

Згідно з п. 2.1 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у сумі 4 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Тип кредиту - кредит; строк, на який надається кредит - 16 тижнів; стандартна процентна ставка за кредитом - 1% в день, фіксована; комісія за видачу кредиту становить 800 грн; загальний розмір наданого кредиту - 4 000 грн; строк дії договору - до 18.05.2026; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 8 110,42 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка: 9 819,52 % (п.п. 2.2 - 2.11 Договору).

Знижена процентна ставка за Кредитом - 1% в день, фіксована. Якщо значення Зниженої процентної ставки дорівнює Стандартній процентній ставці, зазначеній у п. 2.4 Договору, вважається, що Позичальнику не надано право користування Кредитом на умовах Зниженої процентної ставки, і положення цього Договору, що стосуються застосування Зниженої ставки, не застосовуються (п. 10.2 Договору).

У п. 4.2.2 Договору сторони погодили графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватися і застосовуватиметься стандартна процентна ставка.

Відповідно до п.п. 4.3 - 4.5 Договору, кредит, проценти та будь-які інші платежі за Договором підлягають оплаті Позичальником у безготівковій формі, шляхом переказу коштів у розмірі відповідного платежу на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в розділі 12 Договору, у строк (термін) відповідно до графіку платежів. Датою повернення (погашення) Кредиту, так само як і датою сплати Процентів та інших платежів, передбачених умовами Договору, вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в розділі 12 Договору.

В разі надходження від Позичальника платежу, що перевищує розмір періодичного платежу, визначеного графом платежів, Кредитодавець зараховує кошти в наступний період відповідно до графіку платежів.

У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Кредитодавця у порядку черговості, визначеної в ст. 19 ЗУ «Про споживче кредитування».

Сторони несуть відповідальність за порушення умов Договору відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України «Про споживче кредитування», інших нормативно-правових актів законодавства України та цього Договору (п. 7.1 Договору).

За змістом п. 7.5 Договору, у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 відсотки від неповернутої Позичальником суми Кредиту.

Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 грн. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті Позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі Договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної Позичальником від Кредитодавця за цим Договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних Позичальником від Кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього Договору, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.

Також, 26.01.2026 о 07 год. 59 хв. відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-6032 підписано Паспорт споживчого кредиту, згідно з умовами якого сума кредиту становить 4 000 грн., строк кредитування - 113 днів (16 тижнів), процентна ставка - 365% річних, комісія за надання кредиту - 800 грн, загальні витрати за кредитом - 4 110,42 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 8 110,42 грн, реальна річна процента ставка - 9 819,52 % річних.

З візуальної форми послідовності дій клієнта вбачається, що договір № 565163-КС-00 про надання кредиту був укладений сторонами 26.01.2026 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на сайті https://my.bizpozyka.com. ОСОБА_1 здійснив вхід в особистий кабінет, отримав інформацію про умови кредитування, підписавши паспорт споживчого кредиту з використанням одноразового ідентифікатора UA-6032, акцептував умови оферти шляхом надсилання ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» акцепту, а в подальшому підписав сам договір з використанням одноразового ідентифікатора UA-6895.

Згідно з анкетою клієнта ОСОБА_1 від 10.07.2026, останній при зверненні до ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» з метою надання кредиту вказав номер банківської картки для перерахування коштів - № НОМЕР_1 та фінансовий номер телефону - НОМЕР_3 .

Відповідно до підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів в межах Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, 26.01.2026 о 08 год. 00 хв. ТОВ «ПрофітГід» було здійснено переказ грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_4 , емітент платіжної картки MONOBANK (UNIVERSAL BANK), в розмірі 4 000 грн. Номер платіжної інструкції - 34f9d66f-fa7c-11f0-b910-000c29d57ed2_1, платник - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», призначення переказу - видача кредитних коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 згідно дог. №146579-КС-002 від 26.01.2026.

13.02.2026 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 Пропозицію укласти Додаткову угоду (оферта) до Договору № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026, у якій було викладено усі умови, на яких пропонується укласти додаткову угоду, а ОСОБА_1 прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) укласти Додаткову угоду (оферта) до Договору № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026 на умовах, визначених офертою, про що свідчить підписання ним Прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) укласти Додаткову угоду (оферта) до Договору № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-4812.

13.02.2026 між Кредитодавцем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Позичальником ОСОБА_1 в електронній формі укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026, яка підписана відповідачем ОСОБА_1 13.02.2026 о 13 год. 10 хв. електронним підписом, одноразовим ідентифікатором UA-4812.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди, Кредитодавець та Позичальник підтверджують, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди, сума неповернутого Позичальником Кредиту становить 4 000 грн, сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить 160 грн, сума нарахованої та несплаченої комісії становить 380 грн.

За умовами п. 3.1 Додаткової угоди, сторони домовились, що з дати укладення Додаткової угоди Кредит збільшується на 1 000 грн, та Кредитодавець, на умовах викладених в Договорі, збільшує суму кредиту, а Позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит, збільшений на 1 000 грн у строки та на умовах викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди.

Сторони домовились, що строк кредитування продовжується на 18 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить 131 днів (п. 4 Додаткової угоди).

Згідно з п. 5 Додаткової угоди, комісія за надання додаткової суми кредиту складає 200 грн.

За умовами п. 6 Додаткової угоди, після укладення цієї Додаткової угоди та збільшення розміру кредиту будуть змінені умови кредитування за Договором, а саме: загальний розмір кредиту становить 5 000 грн; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 7 242,91 %; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 9 747,79 грн; загальні витрати за кредитом - 4 747,79 грн; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди - 113 календарних днів; денна процентна ставка - 0,84 %.

Відповідно до п. 7 Додаткової угоди, Позичальник зобов`язується повернути суму Кредиту у строк, що становить 113 днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди, та на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених Додатковою угодою, а також сплатити комісію за надання додаткової суми Кредиту.

Згідно з п. 8 Додаткової угоди, враховуючи умови п.1-п.4 Додаткової угоди Сторони домовились внести наступні зміни до Договору:

Викласти п. 2.8 Договору в новій редакції, а саме: «2.8. Строк дії Договору: до 05.06.2026» (п. 8.1 Додаткової угоди).

Викласти п. 4.2. Договору в новій редакції, а саме: «4.2. У випадку, якщо за цим Договором значення Зниженої процентної ставки, зазначене у п. 10.2 Договору, дорівнює Стандартній процентній ставці, зазначеній у п. 2.4 Договору, вважається, що Позичальнику не надано право користування Кредитом на умовах Зниженої процентної ставки, і положення цього Договору, що стосуються застосування Зниженої ставки, не застосовуються. 4.2.1. Позичальнику здійснюється нарахування Процентів за Стандартною процентною ставкою, вказаною у п. 2.4 Договору. 4.2.2. Сторони встановили графік платежів в новій редакції, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Стандартна процентна ставка (п. 8.2 Додаткової угоди).

Також, 13.02.2026 о 19 год. 59 хв. відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-3967 підписано Паспорт споживчого кредиту, згідно з умовами якого сума кредиту становить 5 000 грн, строк кредитування - 113 днів, процентна ставка - 365% річних, комісія за надання кредиту - 200 грн, загальні витрати за кредитом - 4 747,79 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту - 9 747,79 грн, реальна річна процента ставка - 7 242,91 % річних.

З візуальної форми послідовності дій клієнта вбачається, що Додаткова угода №1 до Договору № 565163-КС-002 від 26.01.2026 про надання кредиту була укладена сторонами 13.02.2026 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на сайті https://my.bizpozyka.com. ОСОБА_1 здійснив вхід в особистий кабінет, отримав інформацію про умови кредитування, підписавши паспорт споживчого кредиту з використанням одноразового ідентифікатора UA-3967, акцептував умови оферти шляхом надсилання ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» акцепту, а в подальшому підписав Додаткову угоду з використанням одноразового ідентифікатора UA-4812.

Відповідно до підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів в межах Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020 та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, 13.02.2026 о 20 год. 00 хв. ТОВ «ПрофітГід» було здійснено переказ грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_4 , емітент платіжної картки MONOBANK (UNIVERSAL BANK), в розмірі 1 000 грн. Номер платіжної інструкції - d116b6d7-0905-11f1-b910-000c29d57ed2_1, платник - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», призначення переказу - видача кредитних коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. Дод. угоди від 13.02.2026 №528603-КС 002 від 26.01.2026.

Як вбачається із листа АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № БТ/Е-35634 від 17.08.2026, на ім`я ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ), Банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 та відкрито під неї відповідний банківський рахунок.

Згідно з випискою про рух коштів за карткою № НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ) за період з 26.01.2026 до 05.06.2026, 26.01.2026 зараховано переказ коштів у розмірі 4 000 грн, 13.02.2026 зараховано переказ коштів у розмірі 1 000 грн.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за кредитом у гривні за договором № 146579-КС-002 від 26.01.2026, складеного ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», у відповідача ОСОБА_1 станом на 10.07.2026 наявна заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 13 690 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 5 000 грн; заборгованість за відсотками - 5 770 грн; заборгованість за комісією - 580 грн; заборгованість за відсотками за ст. 625 ЦК України - 2 340 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 26.01.2026 до 05.06.2026, за процентною ставкою 1 %. Також з вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 здійснив платіж на погашення заборгованості, у загальному розмірі 1 180 грн, який був зарахований частково на погашення відсотків у розмірі 600 грн, частково на погашення комісії у розмірі 420 грн, частково на погашення відсотків за ст. 625 ЦК України у розмірі 160 грн.

Згідно з довідкою ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про стан заборгованості за Договором № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026 станом на 10.07.2026 у ОСОБА_1 загальна заборгованість за договором становить 13 690 грн, заборгованість за кредитом - 5 000 грн; заборгованість за відсотками - 5 770 грн; заборгованість за комісією - 580 грн; заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦКУ - 2 340 грн.

Частинами 1, 2, 3, 4 та пунктом 4 ч. 5 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи, Договір № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026 та Додаткова угода до нього від 13.02.2026 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину, воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

За таких підстав суд вважає, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір, який підписаний відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором та у якому сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Статтею 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026 та Додатковою угодою до нього від 13.02.2026 виконало у повному обсязі та надало відповідачу ОСОБА_1 кредит на загальну суму 5 000 грн.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання своєчасно та в порядку, передбаченому Договором № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026, належним чином не виконав та кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка, згідно з долученим до позовної заяви розрахунком, становить 13 690 грн, що складається з: 5 000 грн - сума прострочених платежів за тілом кредиту; 5 770 грн - сума прострочених платежів за процентами; 2 340 грн - сума заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України; 580 грн - сума прострочених платежів за комісією, що підтверджується Розрахунком заборгованості за кредитом у гривні за договором № 146579-КС-002 від 26.01.2026, складеного ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Зазначений розрахунок заборгованості в частині тіла кредиту та прострочених платежів по процентах суд вважає достовірним, арифметично правильним та таким, що відповідає умовам Договору № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026 та Додаткової угоди до нього від 13.02.2026 укладених між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем ОСОБА_1 . Докази на спростування такого розрахунку матеріали справи не містять.

Разом із тим, щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми прострочених платежів за комісією у розмірі 580 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Як вбачається із змісту Договору № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026 та Додаткової угоди до нього від 13.02.2026, комісія за видачу кредиту в розмірі 800 грн, встановлена в п. 2.5 Договору та комісія за надання додаткової суми кредиту в розмірі 200 грн, встановлена п. 5 Додаткової угоди є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору та додаткової угоди до нього не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21.04.2021 в справі № 677/1535/15, від 21.07.2021 в справі № 751/4015/15, від 15.12.2021 в справі № 209/789/15, від 12.04.2022 в справі № 640/14229/15 та від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що положення Договору № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026 щодо сплати комісії за видачу кредиту в розмірі 800 грн та положення Додаткової угоди до нього від 13.02.2026 щодо сплати комісії за надання додаткової суми кредиту в розмірі 200 грн суперечать положенням Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 580 грн, а тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

З приводу стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми заборгованості за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 2 340 грн, суд зазначає наступне.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022«Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України у і діє по цей час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2580-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Враховуючи те, що заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України у відповідача ОСОБА_1 за Договором № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026 виникла у період дії в Україні воєнного стану, суд вважає, що вказана заборгованість у розмірі 2 340 грн стягненню з відповідача не підлягає, а тому, в цій частині позов також не підлягає задоволенню.

Окрім цього, з розрахунку заборгованості за Договором № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 здійснив платежі на погашення заборгованості у загальному розмірі 1 180 грн, які у тому числі були зараховані частково на погашення комісії у розмірі 420 грн та частково на погашення процентів нарахованих за ст. 625 ЦКУ у розмірі 160 грн.

Разом з тим, оскільки положення Договору № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026 щодо сплати комісії за надання кредиту є нікчемними з моменту укладення договору, а проценти нараховані за ст. 625 ЦКУ нараховані у період дії в Україні воєнного стану підлягають списанню, суд приходить до висновку, що кошти у розмірі 580 грн, які були зараховані ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на сплату комісії та відсотків нарахованих за ст. 625 ЦПК України, слід зарахувати на сплату заборгованості за процентами.

Таким чином, розмір заборгованості за Договором № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 становить 10 190 грн, з яких: 5 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 5 190 грн - заборгованість за процентами.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився та доказів на спростування доводів позивача не надав.

Таким чином, суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за Договором № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026 у розмірі 10 190 грн.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 981,73 грн пропорційно задоволеній частині позовних вимог (10 190 / 13 690*2662,40 = 1 981,73).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 146579-КС-002 про надання кредиту від 26.01.2026 у розмірі 10 190 (десять тисяч сто дев`яносто) гривень, з яких: 5 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 5 190 гривень - заборгованість за нарахованими процентами.

У задоволенні решти вимог, відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 1 981 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят одна) гривня 73 (сімдесят три) копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26 офіс 411 м. Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 09.10.2026.

Головуючий суддя Н. Р. Кунець