Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №607/19126/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №607/19126/26

Суддя: Позняк В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.2026 Справа №607/19126/26 Провадження №2/607/7778/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., позивачки – ОСОБА_1 , відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 , просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання спільного сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 1/3 частина (частка) від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви.

Позов мотивовано тим, що позивачка перебувала у шлюбі з відповідачем, який розірвано рішенням суду у справі №607/16175/15-ц. Двоє спільних дітей - син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживають разом із матір`ю.

Син навчається в ДНЗ «Тернопільський центр професійно-технічної освіти». Дитина потребує коштів на харчування, одяг, взуття, всебічний розвиток, а також на оплату занять у автошколі (водіння авто).

Заробіток та самостійний дохід позивачки є недостатнім для покриття всіх витрат на дитину. Відповідач є працездатним, його стан здоров`я та матеріальне становище дозволяють надавати утримання. Позивачка зазначає, що відповідач придбав авто та працює на фірмі, а його щомісячний дохід суттєво перевищує середній.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав, викладених у ньому, просила його задоволити. Пояснила, що вона працює бібліотекарем, діти навчаються, а тому потребують матеріальних ресурсів.

Відповідач не заперечив проти стягнення аліментів, разом із тим не погоджується із розміром частки. Просить звернути увагу, на те, що в нього у іншому шлюбі є неповнолітня дитина 2020 року народження, він платить аліменти на неповнолітню дитину, а також в нього погіршився стан здоров`я. Його заробіток становить близько 40000 грн на руки на місяць.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

Сторони у справі перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.11.2015 у справі № 607/16175/15-ц.

У цьому шлюбі народилося двоє дітей ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , які після розірвання шлюбу проживають з матір`ю, що підтверджується довідкою № 118-А від 01.09.2026, виданою Петриківським старостинським округом Великоберезовицької селищної ради.

Відповідно до довідки № 349 від 10.08.2026, виданої ДНЗ «Тернопільський центр професійно-технічної освіти» ОСОБА_6 навчається на 1-му курсі денної форми за спеціальністю «Прикладна механіка» (ОПП «Зварювальне виробництво»), ОКР «Фаховий молодший бакалавр», термін навчання: 01.09.2026 – 30.06.2028.

Всебічно, повно та об`єктивно та безпосередньо дослідивши докази по справі, надавши їм оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд доходить переконання, що позов слід задовольнити частково, виходячи із таких міркувань.

Вимогами статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов`язків і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно з вимогами частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення ними 23 років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Згідно з вимогами частини першої статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3, від 15.05.2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Встановлено, що син сторін ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг повноліття.

Суд враховує, що повнолітній син сторін продовжує навчання за денною формою, у зв`язку з чим об`єктивно потребує матеріальної допомоги. При цьому встановлено, що він проживає разом із матір`ю, яка бере участь у його утриманні.

Суд також враховує обов`язок обох батьків брати участь в утриманні повнолітнього сина на період його навчання, а також відсутність доказів того, що відповідач за станом здоров`я, матеріальним або сімейним становищем позбавлений можливості надавати сину матеріальну допомогу.

Водночас суд бере до уваги, що відповідач працевлаштований та отримує постійний заробіток.

При цьому суд бере до уваги, що відповідач має обов`язок утримувати інших дітей, зокрема неповнолітню доньку від першого шлюбу та неповнолітню доньку від другого шлюбу, що об`єктивно впливає на розподіл його матеріальних ресурсів між дітьми.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зазначений принцип передбачає необхідність урахування інтересів усіх дітей, щодо яких батьки мають обов`язок утримання, без надання необґрунтованої переваги одній дитині перед іншими.

Суд також враховує, що відповідно до статті 182 СК України наявність у платника аліментів інших дітей є обставиною, яка підлягає врахуванню під час визначення розміру аліментів. Водночас ця обставина не звільняє відповідача від обов`язку брати участь в утриманні повнолітнього сина, який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.

Суд враховує, що відповідно до статті 26 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, - п`ятдесяти відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам. Обмеження, встановлені частиною другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей.

Водночас, Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків, за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків (стаття 70).

Тому, стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки доходів призведе до погіршення становища молодшої дитини відповідача.

За таких обставин суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у частці від усіх видів заробітку (доходу) у розмірі 1/6 частки від усіх його доходів.

Такий розмір аліментів буде більшим за розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Менший розмір аліментів не буде достатнім для належного виховання та утримання сина та забезпечення його рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Тому, позов підлягає частковому задоволенню.

З огляду на те, що предметом спору є утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, аліменти підлягають стягненню від дня пред`явлення позову та до припинення навчання, але не довше ніж до досягнення ним двадцяти трьох років.

Згідно з частиною першою статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Також, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, відповідно до статті 141 ЦПК України, його слід стягнути з відповідача в дохід держави в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 141, 182, 199, 200 СК України, статтями 12, 13, 81, 141, 263–265, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який продовжує навчання, у розмірі 1/6 від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 02.09.2026 і до припинення навчання, але не довше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , номер телефону: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , номер телефону: НОМЕР_6 .

Головуючий суддя В. М. Позняк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua