Вирок від 08 жовтня 2026 р. у справі №522/6094/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №522/6094/25

Суддя: Гаєва Л. В.

Справа №522/6094/25

Провадження №1-кп/522/1916/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №22025160000000095, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 6.02.2025 року, на підставі обвинувального акта, у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, одруженого, який має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із вищою освітою, раніше не судимого,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників обвинуваченого ОСОБА_3

адвокатів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.161, ч.3 ст.436-2 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

У період з 09 квітня 2022 року по 17 травня 2022 року ОСОБА_3 , знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, які полягали у посяганні на рівноправність громадян і їх права маючи намір на приниження національної честі та гідності української нації, а також розпалювання національної ворожнечі, шляхом розповсюдження необмеженому колу осіб у Інтернет мережі, а саме у месенджері Telegram, використовуючи акаунт із нік-неймом - « ОСОБА_9 » та номером телефону НОМЕР_1 , за допомогою ноутбука Asus PM2, та смартфона Samsung Galaxy F35 5G (imei1: НОМЕР_2 ) поширив наступне:

-у відкритому каналі « ОСОБА_10 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у месенджері «Telegram» (станом на 26.06.2024 - 192 учасники) поширив наступне:

від ІНФОРМАЦІЯ_4 о 17:38 публікацію з наступним текстом: «Объявлять мобилизацию и давить нацистскую гадину до конца и как можно быстрее! Промедление смерти подобно! Это война за существование России! Очнитесь уже!»;

-у відкритому каналі « ОСОБА_10 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у месенджері «Telegram» (станом на 26.06.2024 - 192 учасники) поширив наступне:

від 11.04.2022 року о 20:27 публікацію з наступним текстом: « ОСОБА_11 бы еще через 20 лет решил бы положить этому конец…тут вообще бы не кого было освобождать. Вы вообще понимаете, что тут 30 лет ВОСПИТЫВАЛИ людей в ненависти к России? С детского садика. Со школьной скамьи. И мои дети ходят в украинскую школу, и мое домашнее воспитание в лучшем случае может только нейтрализовать (вывести в ноль) негатив украинского воспитания. Даже моих детей, несмотря на все мои старания, я не могу назвать «прорусскими». А большинство родителей в современном мире своими детьми вообще никак не занимаются. Рука, качающая колыбель правит миром. России прежде всего нужно начать заниматься со школьного обучения на освобожденной территории. Иначе не будет успеха. Большинство, подавляющее большинство, украинской молодежи безнадежно больны русофобией, увы. Но это нужно и можно исправить. Эта война не решится на поле боя. Она решится за школьной скамьей.»;

-у відкритому каналі « ОСОБА_10 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у месенджері «Telegram» (станом на 26.06.2024 - 192 учасники) поширив наступне:

від ІНФОРМАЦІЯ_5 о 10:47 з наступним текстом: «Войну нужно выигрывать. И на развалинах укрорейха подписать акт о его безоговорочной капитуляции. У нас - в Одессе - объявили воздушную тревогу. Работайте, братья!»;

-у відкритому каналі « ІНФОРМАЦІЯ_6 » у месенджері «Telegram» (станом на 26.06.2024 - 61 учасник) поширив наступне:

від 02.05.2022 о 21:12 з наступним текстом: « ОСОБА_12 , не переживайте вы так. Одесса уж Вас - так точно переживет! Одесса имперский город, в селюковой Украине ему очень плохо...Вы же не желаете зла Одессе, ОСОБА_12 ? Значит не принуждайте Одессу оставаться в этом селе…»;

-у відкритому каналі « ОСОБА_10 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у месенджері «Telegram» (станом на 26.06.2024 - 192 учасники) поширив наступне:

від 17.05.2022 о 09:51 з наступним текстом: «Одно из условий сдачи в плен - не делать фото-видеосъёмку…» - а то шо? Надеюсь, уже вечером на всех каналах кадры унижения Азіва… Вот именно и это будет полное моральное поражение укронацизма».

У вище указаних матеріалах, поширених ОСОБА_3 містяться висловлювання, що, за своїм значенням, мають ознаки розпалювання національної ворожнечі, висловлювання, що містять образу почуттів громадян у зв`язку з їх ідеологічними уподобаннями стосовно відстоювання права України на самостійність, незалежність, суверенітет, а також приниження національної честі та гідності.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.161 КК України за кваліфікуючими ознаками: умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі, приниження національної честі та гідності.

Окрім того, судом встановлено, що 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).

До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, всі Члени вказаної організації утримуються в їхніх міжнародних відносинах від загрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 9 грудня 1981 року № 36/103 про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про огородження їх незалежності і суверенітету; від 24 жовтня 1970 року № 2625 (XXV), що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами у відповідності до Статуту ООН; від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербування найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Так, згідно зі статтею 1 резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ), що містить визначення агресії, агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності або політичної незалежності іншої держави, або будь-яким іншим способом, несумісним зі Статутом ООН, як це установлено в даному визначенні.

Відповідно до статті 3 вказаної резолюції, будь-яка з наступних дій, незалежно від оголошення війни, з врахуванням і у відповідності до положень статті 2, буде кваліфікуватися як акт агресії:

а) вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;

b) бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

c) блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

d) напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;

e) застосування збройних сил однієї держави, які знаходяться на території іншої держави за узгодженням з державою, яка приймає, на порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після закінчення дії угоди;

f) дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалась цією іншою державою для здійснення акта агресії проти третьої держави;

g) засилання державою або від імені держави озброєних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це рівносильно переліченим вище актам, або її значна участь в них.

Згідно зі статтею вказаної резолюції, ніякі міркування будь-якого характеру, чи-то політичного, економічного, військового або іншого характеру, не можуть служити виправданням агресії. Агресивна війна є злочином проти міжнародного миру. Агресія тягне за собою міжнародну відповідальність. Ніяке територіальне придбання або особлива вигода, одержані в результаті агресії, не є і не можуть бути визнані законними.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також в Заключному Акті наради з безпеки і співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.

В розумінні положень ст. 2 Женевських конвенцій від 12.08.1949, ратифікованих Указом Президії Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки від 03.07.1954, між Російською Федерацією та Україною з 20.02.2014 триває збройний конфлікт міжнародного характеру.

24.02.2022 року о 05:00 год., за наказом президента Російської Федерації ОСОБА_13 , збройні сили Російської Федерації незаконно, віроломно вторглись на територію Україну, здійснили широкомасштабну неспровоковану військову агресію і збройний напад, застосовуючи всі види стрілецької, артилерійської, ракетної, іншої зброї, в тому числі засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, спричиняючи ураження і руйнування об`єктів військової і цивільної, в тому числі критичної, інфраструктури, ураження і вбивства особового складу підрозділів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, мирного населення, масово порушуючи при цьому закони та звичаї війни, передбачені міжнародними договорами, і масово вчиняючи на території України злочини проти основ національної безпеки України, проти життя та здоров`я особи, проти волі, честі та гідності особи, проти статевої свободи та статевої недоторканності особи, проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, проти власності, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

ОСОБА_3 у період з 08 квітня 2022 року по 02 липня 2022 року, знаходячись за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , маючи умисел на виправдовування збройної агресії РФ проти України, а також глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році шляхом розповсюдження необмеженому колу осіб у Інтернет мережі, а саме у месенджері Telegram використовуючи акаунт із нік-неймом - « ОСОБА_9 » та номером телефону НОМЕР_1 , за допомогою ноутбука Asus PM2 та смартфона Samsung Galaxy F35 5G (imei1: НОМЕР_2 ), усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, поширив наступне:

-у відкритому каналі « ІНФОРМАЦІЯ_7 » у месенджері «Telegram» (станом на 26.06.2024 - 59 учасників) поширив наступне:

від 08.04.2022 о 19:34 з наступним текстом: «Парни, вернитесь из боя живыми и невредимыми! Вам еще Одессу освобождать!»;

-у відкритому каналі « ОСОБА_10 » (посилання t.me/military_corner) у месенджері «Telegram» (станом на 26.06.2024 - 192 учасники) поширив наступне:

від 09.04.2022 о 17:38 з наступним текстом: «Объявлять мобилизацию и давить нацистскую гадину до конца и как можно быстрее! Промедление смерти подобно! Это война за существование России! Очнитесь уже!»;

-у відкритому каналі « ОСОБА_10 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 ) у месенджері «Telegram» (станом на 26.06.2024 - 192 учасники) поширив наступне:

від 11.04.2022 року о 20:27 з наступним текстом: «А Путин бы еще через 20 лет решил бы положить этому конец…тут вообще бы не кого было освобождать. Вы вообще понимаете, что тут 30 лет ВОСПИТЫВАЛИ людей в ненависти к России? С детского садика. Со школьной скамьи. И мои дети ходят в украинскую школу, и мое домашнее воспитание в лучшем случае может только нейтрализовать (вывести в ноль) негатив украинского воспитания. Даже моих детей, несмотря на все мои старания, я не могу назвать «прорусскими». А большинство родителей в современном мире своими детьми вообще никак не занимаются. Рука, качающая колыбель правит миром. России прежде всего нужно начать заниматься со школьного обучения на освобожденной территории. Иначе не будет успеха. Большинство, подавляющее большинство, украинской молодежи безнадежно больны русофобией, увы. Но это нужно и можно исправить. Эта война не решится на поле боя. Она решится за школьной скамьей.»;

-у відкритому каналі « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (посилання ІНФОРМАЦІЯ_9 ) у месенджері «Telegram» (станом на 26.06.2024 - 119 учасників) поширив наступне:

від 26.05.2022 о 16:23 з наступним текстом: «Почему Банковая не стерта в труху?... Почему мосты через Днепр все стоят?... Почему не уничтожен Львовский бронетанковый завод? Почему?... Почему?... Почему?...Вечная память тебе, храбрый русский солдат!»;

-у відкритому каналі «Группа Ополчена.» (посилання t.me/NewsUkraain) у месенджері «Telegram» (станом на 26.06.2024 - 10 учасників) поширив наступне:

від 02.07.2022 о 21:45 з наступним текстом: «Не, не согласен по срокам! Сейчас быстрее все пойдет. Обратите внимание - с каждой агломерацией освобожденной все быстрее и быстрее проходит! Стучу по дереву. Русские - вперед!».

У вище зазначених публікаціях міститься виправдовування здійснення збройної агресії РФ проти України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.22 Закону України «Про інформацію» масовою інформацією є інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації. Закон України «Про телекомунікації» визначає, що інтернет - це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв`язана з глобальним адресним простором та базується на інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Відтак, інформація, яка поширюється через мережу Інтернет, орієнтована на необмежене коло осіб, відповідно є масовою інформацією. При цьому інтернет-видання (веб-сайт) є засобом, призначеним для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації, тобто засобом масової інформації.

Мережа інтернет є глобальною електронною комунікаційною мережею, яка призначена для передачі даних та складається з фізично і логічно взаємоз`єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами.

Інтернет-месенджер «TELEGRAM» діє в Інтернет просторі й інформація, яка поширюється на його сторінках необмежена для користувачів, а відтак, є засобом, за допомогою якого така інформація поширюється серед необмеженого/невизначеного кола осіб.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.4362 КК України поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, вчинене з використанням засобів масової інформації.

У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаних кримінальних правопорушень, та підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, що описані в обвинувальному акті. Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України. Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаних кримінальних правопорушень повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.161 КК України, як умисні дії, спрямовані на розпалювання національної ворожнечі, приниження національної честі та гідності, та за ч.3 ст.436-2 КК України, як поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, вчинене з використанням засобів масової інформації.

У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він позитивно характеризується за місцем проживання, та обвинувачується у вчиненні нетяжкого, та тяжкого кримінального правопорушення.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінальних правопорушень, що він раніше не судимий, що він має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надав грошову допомогу у розмірі 250 000 грн. ЗСУ під час збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується платіжною інструкцією за №1.106900805.1 від 17.03.2025 року.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, наявності вище зазначених чотирьох пом`якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що із метою запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень обвинуваченим, та з метою його виправлення йому необхідно призначити покарання без ізоляції від суспільства у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, та звільнити цього обвинуваченого від відбування покарання, із випробуванням, та покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , наявності чотирьох пом`якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає недоцільним покладення на указаного обвинуваченого додаткових обов`язків, передбачених ч.3 ст.76 КК України.

Суд вважає необхідним, згідно до вимог ст.77 КК України, призначити обвинуваченому ОСОБА_3 додаткове покарання, передбачене у санкції ч.1 ст.161 КК України, у вигляді позбавлення права обіймати певні посади.

Приймаючи до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який позитивно характеризується за місцем проживання, наявність чотирьох пом`якшуючих обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, суд вважає можливим не призначати цьому обвинуваченому додаткове покарання у вигляді конфіскації всього належного йому майна. Крім того, згідно до ст.77 КК України у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням конфіскація майна як додаткове покарання не призначається.

На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Як вбачається, із матеріалів кримінального провадження, 5.02.2025 року Приморським районним судом м. Одеси ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.

6.02.2025 року заставодавцем ОСОБА_15 була внесена застава за обвинуваченого ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок Державної казначейської служби України у сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн., що підтверджується квитанцією за №1.90881233.1 від 5.02.2025 року, призначення платежу «оплата за заставу ОСОБА_3 справа №522/1975/24».

6.02.2025 року обвинувачений ОСОБА_3 був звільнений з-під варти із ДУ «Одеського слідчого ізолятора» у зв`язку із внесенням розміру застави.

Так як обвинувачений ОСОБА_3 не ухилявся від явки до суду, не порушував інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, згідно до вимог п.8, п.11 ст.182 КПК України, суд вважає необхідним міру запобіжного заходу у вигляді застави відносно цього обвинуваченого необхідно скасувати, так як у подальшому застосуванні указаного запобіжного заходу відпала потреба, та повернути заставу у сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. заставодавцю ОСОБА_15 .

На підставі вимог ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами ч.1 цієї статті. На підставі зазначеного, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання, по зазначеному вироку суду, строк його перебування під вартою з 4.02.2025 року по 6.02.2025 року із розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Суд приходить до висновку про необхідність скасування арешту, який був накладений, згідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 5.02.2025 року на речові докази, на підставі ст.174 КПК України, так як у подальшому застосуванні такого арешту відпала потреба.

Відповідно до ст.96-1, ст.96-2 КК України необхідно застосувати спеціальну конфіскацію, та речові докази у кримінальному провадженні мобільний телефон «Samsung Galaxy F35 5G (imeil: НОМЕР_2 ) та ноутбук Asus PM2, які були використані, як знаряддя вчинення кримінальних правопорушень конфіскувати на користь держави України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.124 КПК України суд вважає необхідним стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави України 5969 грн. 25 коп. документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме, за проведення судової лінгвістичної експертизи від 5.11.2025 року.

Міру запобіжного заходу у зв`язку із відсутністю клопотань учасників судового провадження обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.

Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124, 174, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.161, ч.3 ст.436-2 КК України, та призначити йому покарання за указаними частинами указаних статей:

- за ч.1 ст.161 КК України - позбавлення волі строком на 2 / два / роки з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням функцій державної служби та органів місцевого самоврядування строком на 3 /три/ роки.

- за ч.3 ст.436-2 КК України - позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років, без конфіскації всього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання позбавлення волі строком на 5 /п`ять/ років з позбавленням права обіймати будь-які посади, пов`язані з виконанням функцій державної служби та органів місцевого самоврядування строком на 3 /три/ роки, без конфіскації всього належного йому майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання, з випробуванням строком на 3 /три/ роки. На підставі ч.1 ст.76 КК України строком на 3 /три/ роки покласти на ОСОБА_3 , наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Строк відбування покарання, а саме іспитовий строк ОСОБА_3 , по цьому вироку Приморського районного суду м. Одеси, рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 9.10.2026 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 4.02.2025 року до 6.02.2025 року із розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі. Міру запобіжного заходу обрану 5.02.2025 року Приморським районним судом м. Одеси обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави - 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. скасувати.

Заставу, внесену за обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно до квитанції №1.90881233.1 від 5.02.2025 року на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України в Одеській області у сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. повернути заставодавцю ОСОБА_15 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 5.02.2025 року, а саме на: мобільний телефон «Samsung Galaxy F35 5G (imeil: НОМЕР_2 ) та ноутбук Asus PM2 - скасувати.

До речових доказів, а саме: мобільного телефона «Samsung Galaxy F35 5G (imeil: НОМЕР_2 ) та ноутбука Asus PM2 - застосувати спеціальну конфіскацію, в порядку ст.96-1 КК України, та конфіскувати зазначені речові докази на користь держави України.

Стягнути із ОСОБА_3 процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 5969 грн. 25 коп. на користь держави України.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua