Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №380/9310/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/9310/26 пров. № А/857/38428/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Димарчук Т.М.,

суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року у справі №380/9310/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській област про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.02.2026 № 135050018573 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 протиправним та його скасувати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням при обчисленні розміру пенсії його заробітної плати до 01.07.2000 згідно з архівними довідками про заробітну плату від 22.05.2025 № 2-01/О-394/2-329 та № 02-01/О-394/2а-329 з 01.03.2026;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 20.02.2026 через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про перерахунок пенсії на підставі архівних довідок про заробітну плату від 22.05.2025 № 02-01/О-394/2-329 та № 02-01/О-394/2а-329 за період роботи до 01.07.2000. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.02.2026 № 135050018573 у проведенні перерахунку пенсії відмовлено з підстав непідтвердження поданих довідок первинними документами та відсутності акта їх перевірки. Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.02.2026 № 135050018573 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням при обчисленні розміру пенсії його заробітної плати до 01.07.2000 згідно з архівними довідками про заробітну плату від 22.05.2025 № 2-01/О-394/2-329 та № 02-01/О-394/2а-329 з 01.03.2026.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим, звернулося з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2026 у справі № 380/9310/26 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Апелянт вказує, що до заяви позивача було долучено архівні довідки про заробітну плату від 22.05.2025, видані «Управлением по обеспечению деятельности органов местного самоуправления и Архив муниципального округа Певек» за період роботи з 01.06.1985 по 31.10.1991. Відмову здійснювати перерахунок пенсії обґрунтовано тим, що вищезазначені довідки не підтверджені первинними документами та відсутні акти зустрічної перевірки. Скаржник підкреслює, що прийняття рішення щодо врахування таких довідок можливе лише після перевірки їх достовірності, що ускладнюється зупиненням дії міжнародних договорів про правову допомогу з російською федерацією.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року у справі №380/9310/26 — без змін. Позивач вказує, що основним і єдиним аргументом апелянта є твердження про те, що довідки про заробітну плату від 22.05.2025 № 2-01/О-394/2-329 та № 02-01/О-394/2а-329 не підтверджені первинними документами та відсутні акти зустрічної перевірки. Проте, у відзиві наголошується, що перевірка достовірності виданих документів покладається саме на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при перерахунку пенсії. Крім того, позивач стверджує, що під час розгляду справи відповідач не довів факту недостовірності первинних документів, на підставі яких були видані вказані архівні довідки. Вважає, що надані довідки, які містять інформацію про здійснення нарахувань, є належними документами, що підтверджують нарахування заробітної плати, та повністю спростовують доводи відповідача про відсутність документального підтвердження.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 20.02.2026 позивач через веб-портал ПФУ звернувся із заявою щодо перерахунку пенсії «допризначення у зв`язку з наданими документами». До вказаної заяви долучив архівні довідки про заробітну плату № 02-01/О-394/2-329 від 22.05.2025 та № 02-01/О-394/2а-329 від 22.05.2025 видані «Управлением по обеспечению деятельности органов местного самоуправления и Архив муниципального округа Певек» за період роботи з 01.06.1985 по 31.10.1991.

Рішенням від 27.02.2026 № 135050018573 Головне управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило у перерахунку пенсії. Зазначено про те, що довідки про заробітну плату не підтверджені первинними документами та відсутній акти зустрічної перевірки.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, однак, згідно з приписами Порядку № 22-1, перевірка достовірності виданих документів покладається саме на пенсійний орган. Суд врахував, що сумніви відповідача щодо обґрунтованості видачі довідок самі по собі не можуть бути підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при перерахунку пенсії. Відтак пенсійний орган, який не довів факту недостовірності первинних документів, не надав доказів здійснення заходів щодо перевірки довідок та не мав заперечень щодо їх форми (наявності підписів і печаток), діяв протиправно, оскільки позивач не може нести негативні наслідки через бездіяльність відповідних органів щодо збереження особових рахунків і платіжних відомостей. З огляду на це, суд визнав протиправним і скасував рішення відповідача про відмову у перерахунку та зобов`язав його здійснити перерахунок і виплату пенсії із зарахуванням заробітної плати до 01.07.2000 згідно з поданими архівними довідками.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п. 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (п. 2.10 Порядку).

Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17, від 17.04.2018 у справі №376/2559/17, від 25.09.2018 у справі №539/1386/17, від 10.07.2019 у справі №539/2726/16-а та від 05 березня 2020 року у справі №539/3234/16-а.

Відповідно до Архівних довідок про заробітну плату № 02-01/О-394/2-329 від 22.05.2025 та № 02-01/О-394/2а-329 від 22.05.2025 видані «Управлением по обеспечению деятельности органов местного самоуправления и Архив муниципального округа Певек» за період роботи з 01.06.1985 по 31.10.1991 позивачу нараховувалась заробітна плата.

При цьому, однією з підстав для відмови в перерахунку пенсії слугувало те, що довідки про заробітну плату не підтверджені первинними документами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Водночас згідно з приписами Порядку № 22-1 пенсіонер може подати довідку про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Разом з тим, перевірка достовірності та обґрунтованості видачі такої довідки покладається на орган Пенсійного фонду.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при перерахунку позивачу пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність врахування при розрахунку заробітку позивача для призначення пенсії архівних довідок про заробітну плату № 02-01/О-394/2-329 та № 02-01/О-394/2а-329 від 22.05.2025, виданих «Управлением по обеспечению деятельности органов местного самоуправления и Архив муниципального округа Певек» за період роботи позивача з 01.06.1985 по 31.10.1991.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем не доведено факту недостовірності первинних документів, на підставі яких позивачу видано зазначені архівні довідки про заробітну плату.

Водночас матеріали справи не містять доказів здійснення ГУ ПФУ у Львівській області перевірки наданих позивачем довідок.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у разі видачі роботодавцем довідки про заробітну плату позивач не може нести негативні наслідки у зв`язку з бездіяльністю відповідних органів щодо збереження особових рахунків, платіжних відомостей або їх відновлення у разі втрати.

При цьому відповідачем не доведено факту подання позивачем документів, які містять недостовірні відомості, або вчинення ним інших зловживань.

Суд першої інстанції також правильно звернув увагу на те, що пенсійним органом не висловлювалося зауважень чи заперечень щодо форми зазначених довідок. Вказані документи містять підпис посадової особи, яка їх видала, та печатку відповідної установи.

Крім того, зазначені довідки про заробітну плату були подані позивачем до пенсійного органу разом із заявою про перерахунок пенсії.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені архівні довідки підлягають врахуванню пенсійним органом при здійсненні розрахунку заробітку позивача для пенсії, оскільки непроведення їх перевірки з вини відповідача саме по собі не може свідчити про правильність розрахунку пенсії при її призначенні та створювати підстави для неврахування таких документів без визначених законом підстав.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2026 року у справі № 380/9310/26 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяТ. М. Димарчук

суддіР. М. Москаль

П. І. Сало