Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №380/11514/23 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/11514/23 пров. № А/857/44833/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Калмикової Ю.С., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року про зміну способу виконання судового рішення у справі № 380/11514/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії (ухвала суду першої інстанції прийнята суддею Мартинюком В.Я. в м. Львів Львівської області 20 липня 2026 року у письмовому провадженні, дата складення повного тексту судового рішення не зазначена), -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 позов ОСОБА_1 (далі також – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також – відповідач, ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю; визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу роботи судді, що дає право на відставку і щомісячне довічне грошове утримання, 2 роки строкової військової служби та половину навчання у вищому навчальному закладі у виді 2 років і здійснення перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 76 відсотків суддівської винагороди працюючого судді; зобов`язано відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи судді, що дає право на відставку і щомісячне довічне грошове утримання, 2 роки строкової військової служби та половину навчання у вищому навчальному закладі у виді 2 років і здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із стажу 33 повних років в розмірі 76 відсотків суддівської винагороди працюючого судді на певній посаді, з урахуванням уже фактично виплачених сум, починаючи з 01.11.2022 року; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ на користь ОСОБА_1 536 грн. 80 коп. сплаченого судового збору.

Дане рішення набрало законної сили.

07.07.2026 року ОСОБА_1 подано заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі № 380/11514/23 із зобов`язання ГУ ПФУ здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, виплату щомісячного довічного грошового утримання, виходячи із стажу 33 повних років в розмірі 76 відсотків суддівської винагороди працюючого судді на певній посаді, з урахуванням уже фактично виплачених сум, починаючи з 01.11.2022 року, на стягнення з відповідача на користь позивача різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром щомісячного довічного грошового утримання судді з 01.11.2022 по день проведення перерахунку, в сумі 279986,40 грн.

Заява мотивована тим, що з дати набрання законної сили по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Згідно з випискою боргу відповідача на виконання рішення суду було лише розраховано суму доплати за період з 01.11.2022 року по 31.01.2024, яка складає 279986, 40 грн, проте вона не було виплачена Отже, станом на дату звернення позивача до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 у справі № 380/11514/23 відповідачем не виконано та позивачу не виплачено доплати до пенсії в сумі 279986,40 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено повністю.

Змінено спосіб виконання судового рішення від 04.07.2023 у справі № 380/11514/23 в чистині виплати на стягнення з ГУ ПФУ на користь ОСОБА_1 доплату пенсії на виконання рішення суду у розмірі 279986 грн. 40 коп.

Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить таку скасувати, а у задоволенні заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення відмовити повністю.

В апеляційній скарзі вказує на те, що змінивши спосіб виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 із зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом при розгляді справи по суті.

Також зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/11514/23 виконано в межах покладених судом зобов`язань, оскільки здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та нараховано до виплати заборгованість у сумі 279986,40 грн.. Вважає, що зміна способу виконання рішення не забезпечить його фактичного виконання, оскільки виплата коштів залежить виключно від бюджетного фінансування. Отже, з метою виконання рішення суду у справі № 380/11514/23, ГУ ПФУ здійснено конкретні дії - перерахунок пенсії, щомісячна виплата пенсії з урахуванням судового рішення, нарахування суми доплати, включення такої доплати до відповідного реєстру, а також розпочато виплату заборгованості.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що з прийняттям Закону України від 21 листопада 2024 року № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі також - Закон № 4094-IX) Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення. Оскільки відповідач (боржник), який у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі не виконав таке рішення в частині виплати нарахованої суми доплати пенсії, спосіб і порядок виконання судового рішення у цій справі належить змінити на підставі абзацу 2 частини третьої статті 378 КАС України шляхом стягнення з відповідача (боржника) нарахованої суми доплати до пенсії на користь позивача (стягувача).

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України» (якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також – Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції) звернута увага на те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення; виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою, є головною стадією правосуддя. Це повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 6 цієї Конвенції, статтею 129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.

Законом № 4094-ІХ внесені зміни до Розділу 4 КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах».

Також Законом № 4094-ІХ КАС України доповнений статтями 382-1 - 382-3.

На підставі частини дев`ятої статті 383-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З 19.12.2024 положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону № 4094-IX були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Аналіз зазначених змін до КАС України, внесених Законом № 4094-ІХ, свідчить про те, що законодавцем встановлені правові норми, які вдосконалюють захист осіб, що звернулися до суду з позовами щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат тощо від тривалого невиконання судових рішень.

Як зазначено у пояснювальній записці до проєкту Закону № 4094-ІХ, він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№ 40450/04)/Бурмич (№ 46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Так, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, щодо перерахунку та здійснення пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною та достатньою підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення цих виплат з суб`єкта владних повноважень.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

З матеріалів справи встановлено, що листом від 04.06.2026 року відповідач надав позивачу довідку про розмір призначеної пенсії і фактично отриманої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.11.2022 по 31.01.2024, з яка підтверджує заборгованість на виконання рішення суду у справі № 380/11514/23 в сумі 279986,40 грн.

Відтак, з огляду на тривале невиконання рішення суду у справі щодо проведення виплати позивачу заборгованості, наявність обставин, що істотно ускладнюють його виконання (відсутність фінансування виплат державою), процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми з боржника.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 року у справі № 380/11514/23 шляхом стягнення з ГУ ПФУ на користь ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення суду у розмірі 279986,40 грн., як це передбачено частиною третьою статті 378 КАС України.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно із Законом № 4094-ІХ, а також вважає посилання відповідача на висновки Верховного Суду нерелевантними та такими, що не можуть бути застосовані до спірних правовідносин з огляду на те, що такі висновки стосувалися застосування положень статті 378 КАС України в редакції, чинній до 19.12.2024. Мотиви апеляційної скарги не спростовують той факт, що рішення суду першої інстанції (про зміну порядку і способу виконання рішення суду) стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача. Суд першої інстанції, змінюючи спосіб виконання судового рішення, керувався чинним положенням статті 378 КАС України, гарантувавши позивачеві реальний та ефективний механізм захисту його соціальних прав, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на застарілому правовому підході.

У аналогічних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2025 у справі № 380/7706/22 підтвердив необхідність зміни способу та порядку виконання судового рішення і зазначив про неправомірність будь-якого формалістичного підходу до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

При цьому рішення суду першої інстанції (про зміну способу виконання рішення суду) стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2026 року про зміну способу виконання судового рішення у справі № 380/11514/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддяВ. С. Затолочний

суддіЮ. О. Калмикова

Н. М. Судова-Хомюк