Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №500/678/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/678/26 пров. № А/857/33936/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

секретар судового засідання Слободян І.М.

за участю:

представник позивача Олексієнко Л.В.

представник відповідача Чорнописька В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі № 500/678/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказу (м. Тернопіль, головуючий суддя - Баб`юк П.М., проголошено 20.05.2026 о 12:28:21, повне судове рішення складено 29.05.2026),-

В С Т А Н О В И В:

11.02.2026 ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі – відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.02.2026 №5-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

Також 27.02.2026 ОСОБА_1 подав до Тернопільського окружного адміністративного суду позов до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 16.02.2026 №6-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 згадані вище позови об`єднано в одне провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що спірними наказами до нього застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження за порушення правил внутрішнього службового розпорядку, а саме - залишення приміщення адміністративної будівлі без погодження керівника. Вважав накази протиправними з огляду на те, що їх прийнято з істотним порушенням процедури дисциплінарного провадження, встановленої Законом України «Про державну службу». При прийнятті рішення про застосування дисциплінарного стягнення позивачу не було запропоновано надати письмові пояснення суб`єкту призначення в межах дисциплінарного провадження. Наказ про порушення дисциплінарного провадження йому не вручали, його не було ознайомлено з доповідною запискою та поясненнями інших посадових осіб, не надано доступ до матеріалів дисциплінарної справи.

Окремо зазначав, що залишити приміщення адміністративної будівлі був змушений через аварійну ситуацію із електропостачанням. В силу прийнятих відповідачем нормативних актів позивач є відповідальним за запуск, стан та обслуговування дизельелектрогенератора, який живить цю будівлю, а відтак мав перебувати на території прилеглій до неї.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 позов задоволено:

- визнано протиправними і скасовано накази Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.02.2026 №5-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та від 16.02.2026 №6-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення»;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в загальній сумі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

Висновки суду першої інстанції зводяться до того, що відповідач не довів наявність будь-яких негативних наслідків поведінки позивача, а відтак наявні підстави для визнання протиправними та скасування наказів Головного управління ДПС у Тернопільській області від 04.02.2026 №5-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та від 16.02.2026 №6-дс «Про накладення дисциплінарного стягнення».

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позиція відповідача зводиться до того, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є факт вчинення ним дисциплінарного проступку. Вважає, що досліджуючи обставини справи суд першої інстанції достеменно встановив наявність у діях позивача склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, а саме: вимог пункту 8 розділу ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку Головного управління ДПС у Тернопільській області. Також суд дослідив та встановив дотримання відповідачем процедури накладення дисциплінарного стягнення та обраного виду застосованого стягнення (зауваження), як і фактичних підстав для його накладення. Водночас, зауважує, що суд першої інстанції надав оцінку та взяв до уваги обставини поважності вчинення такого дисциплінарного проступку та фактично здійснив перекваліфікацію процедури накладення дисциплінарного стягнення, дійшовши до висновку, що такий проступок вчинено «з поважних причин», а відтак (за висновком суду) позивач не підлягав притягненню до дисциплінарної відповідальності. З цим відповідач категорично не погоджується, та переконаний в тому що матеріали справи містять неспростовні докази вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, а питання вчинення проступку з поважних причин не впливає на наявність такого порушення як факту.

У відповідь на апеляційну скаргу позивач подав відзив, в якому проти вимог скарги заперечує, просить оскаржене рішення залишити без змін. Доводи відзиву зводяться до покликань на формальний характер прийняття спірних наказів відповідача, відсутність негативних наслідків у поведінці позивача, а відтак і на відсутність підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримує, просить її задовольнити.

Представник позивача проти вимог скарги заперечує, просить відмовити у її задоволенні з мотивів вказаних у відзиві.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, ознайомившись із доводами апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги зважаючи на наступне.

Суд з`ясував, що позивач, ОСОБА_1 , працює на посаді начальника Чортківської ДПІ Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Згідно акта про результати перевірки від 03.02.2026 №25/19-00-01-04, на виконання вимог доручення Головного управління ДПС у Тернопільській області від 03.02.2026 №4-д, комісія - у складі головуючого державного інспектора сектору координації внутрішнього контролю управління організації роботи Паламарчука Ігоря, начальника відділу технічної підтримки, електронного документообігу, адміністраторів безпеки та адміністрування служби каталогів управління інформаційних технологій ОСОБА_2 та головного державного інспектора відділу розвитку персоналу управління персоналу Чурілової Аліни проведено перевірку Чортківської ДПІ з питань виконання вимог наказу Головного управління ДПС від 07.11.2024 №563 «Про визначення переліку точок доступу», наказу Головного управління ДПС від 30.01.2026 №88 «Про підвищення рівня службової дисципліни», Правил внутрішнього службового розпорядку Головного управління ДПС.

За результатами перевірки між іншим з?ясовано, що станом на 08:15 год. 03.02.2026 начальник Чортківської ДПІ ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці без погодження безпосереднього керівника, чим порушив вимоги п. 8 р. ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Надалі, наказом ДПС у Тернопільській області від 04.02.2026 № 5-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», на підставі ст. 64-66, 68 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» передбачено, що позивач, ОСОБА_1 , начальник Чортківської ДПІ ГУ ДПС у Тернопільській області, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у виді зауваження за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.6 ч.2 ст. 65 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу» за недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, а саме - вимог п.8 р. ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку Головного управління ДПС у Тернопільській області, затверджених Протоколом №1 загальних зборів державних службовців ГУ ДПС у Тернопільській області від 01.02.2021. Поряд з цим, зазначено, що у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності, дисціплінарне стягнення до позивача застосувати у перший день виходу на роботу після тимчасової непрацездатності.

Надалі, наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області № 6-дс 16.02.2026 «Про накладення дисциплінарного стягнення», виданим на підставі наказу ДПС у Тернопільській області № 5-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», керуючись ст. 64-66, 68 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу" до позивача, ОСОБА_1 , начальника Чортківської ДПІ ГУ ДПС у Тернопільській області, застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.6 ч.2 ст. 65 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу» за недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, а саме -вимог п.8 р.ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку Головного управління ДПС у Тернопільській області, затверджених Протоколом №1 загальних зборів державних службовців ГУ ДПС у Тернопільській області від 01.02.2021.

Позивач зі згаданими наказами не погодився, а відтак подав до суду позов.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції апеляційний суд враховує наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон № 889-VІІІ) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Закону № 889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною другою статті 65 Закону № 889-VІІІ дисциплінарними проступками є в тому числі недотримання правил внутрішнього службового розпорядку.

Згідно з частиною 1 статті 66 Закону №889-VІІІ до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до частини 2 статті 66 Закону №889-VІІІ, у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

Об`єктом дисциплінарного проступку державного службовця, є відносини, які забезпечують нормальне функціонування державного апарату, а також відносини, що становлять зміст службової діяльності державного службовця (службовий обов`язок).

Об`єктивною стороною дисциплінарного проступку державного службовця, як обов`язковою ознакою його складу, є зовнішнє вираження протиправної поведінки державного службовця. Об`єктивні риси дисциплінарного проступку виявляються у здійсненні діяння, що завдає або може завдати шкоди певним суспільним відносинам. Протиправне діяння дисциплінарного проступку може бути здійснено у формі дії або бездіяльності, яке несе негативні наслідки, що визначають як завдану шкоду об`єкту такого проступку.

Суб`єктом дисциплінарного проступку є державний службовець.

Суб`єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина, під якою розуміється психічне ставлення особи до вчинюваного протиправного діяння і шкідливих наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Дисциплінарний проступок визнається вчиненим з умислом, якщо особа, що його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачала їх шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання. Дисциплінарний проступок визнається вчиненим з необережності, якщо особа, що його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх запобігання або ж не передбачала можливості їх настання, хоча повинна була і могла їх передбачати.

За змістом спірних наказів дисциплінарне порушення, за яке до позивача застосовано дисциплінарне стягнення, полягає у порушенні правил внутрішнього службового розпорядку.

Суд з?ясував, що протоколом №1 загальних зборів державних службовців Головного управління ДПС у Тернопільській області від 01.02.2021 затверджено Правила внутрішнього службового розпорядку Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - Правила).

У відповідності до п.8 р.ІІІ вказаних Правил, вихід державного службовця за межі адміністративної будівлі Головного управління ДПС у робочий час зі службових питань відбувається з відома його безпосереднього керівника. В самостійних структурних підрозділах Головного управління ДПС може вестися журнал обліку перебування працівників в робочий час за межами службового приміщення.

Як уже зазначалось раніше, в акті про результати перевірки від 03.02.2026 №25/19-00-01-04, зафіксовано відсутність позивача о 08:15 год. 03.02.2026 на робочому місці без погодження безпосереднього керівника, чим порушено вимоги п. 8 р. ІІІ Правил внутрішнього службового розпорядку Головного управління ДПС у Тернопільській області. На це порушення позивач пояснив, що згідно з наказу Головного управління ДПС від 22.01.2026 №45 на нього покладено додаткову відповідальність за використання генератора та його заправку дизельним паливом, що потребує постійної присутності та контролю за роботою обладнання і показників приладів, а також дотримання вимог технічної безпеки та правил експлуатації. Позивач наголосив, що 03.02.2026 з 07:50 год. по 08:25 год., у зв`язку з виникненням технічних проблем із запуском генератора, він перебував на місці його запуску та прибув на робоче місце після забезпечення стабільної роботи генератора. Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що 03.02.2026 електропостачання адміністративної будівлі Чортківської ДПІ було відсутнє.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги узагальнено зводяться до позиції відповідача про правомірність його рішень з огляду на фактичну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку в силу залишення ним адміністративної будівлі без відповідного погодження. Зазначається, що застосоване стягнення є найлегшим з усіх можливих. Ця позиція, як правильно вказано судом першої інстанції характеризується надмірним формалізмом під час прийняття спірних рішень. Фактично притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на підході «порушення норми – неминуча відповідальність». Водночас, такий підхід не враховує обставин, які зумовили поведінку службовця, наслідки його поведінки, як от наприклад, шкода діяльності органу державної влади чи правам та інтересам громадян.

У спірних правовідносинах, що й загалом не заперечує відповідач, залишення адмінбудівлі позивачем було зумовлене необхідністю усуненням аварійної ситуації через вимкнення електропостачання. З огляду на вже згаданий наказ відповідача від 22.01.2026 №45 саме позивач є відповідальною особою за технічний стан та експлуатацію генератора. Позивач не залишив приміщення у власних цілях, а здійснював заходи з усунення аварійної ситуації (запуск генератора) та перебував на прилеглій до адміністративної будівлі території, виконуючи посадові обов`язки.

Таким чином, зазначені вище обставини спростовують наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, а й заразом позицію відповідача про обґрунтованість його рішень про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

За змістом ст.242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та правильно вирішив цей адміністративний спір. Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, не є суттєвими та фактично зводяться до зміни правової оцінки обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами ст. 139 КАС України перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року у справі № 500/678/26 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. І. Довга

суддіІ. І. Запотічний

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 05.10.26