Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №140/15457/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/15457/25 пров. № А/857/11375/26

Восьми апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючий-суддя Довга О.І.

судді Запотічний І.І.

Шинкар Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 140/15457/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про зобов`язання вчинити певні дії (головуючий суддя Дмитрук В.В., м. Луцьк, спрощене позовне провадження),-

В С Т А Н О В И В:

08.12.2025 ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд першої інстанції з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі – відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив:

1) визнати протиправною бездіяльність щодо:

- ненарахування та невиплати додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення (з 11.09.2024 по 18.10.2024), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- ненарахування та невиплати додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі за період лікування з 18.10.2024 по 25.11.2024 у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ ям під час дії воєнного стану»;

2) зобов`язати нарахувати та виплатити:

- додаткову винагороду у збільшеному до 100000 грн розмірі за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення (з 11.09.2024 по 18.10.2024), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- додаткову винагороду у збільшеному до 100000 грн розмірі за період лікування з 18.10.2024 по 25.11.2024 у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ ям під час дії воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що в лютому 2022 року призваний на військову службу за мобілізацією та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у складі ВЧ НОМЕР_1 .

30.08.2024 позивач, під час несення служби отримав поранення. Згодом йому було надано відпустку для лікування після поранення, яке згідно довідки госпітальної військово-лікарської комісії визначене як отримане під час захисту Батьківщини.

Позивач зазначав, що за період лікування йому не було виплачено додаткову винагороду у розмірі 100000 гривень, а відтак звернувся до відповідача з рапортом. Листом від 04.11.2025 відповідач повідомив представника позивача про відсутність правових підстав для виплати додаткової винагороди у збільшеному до 100000,00 грн розмірі за період лікування з 11.09.2024 по 25.11.2024.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у збільшеному до 100 000 грн розмірі за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення з 11.09.2024 по 18.10.2024, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

- зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у збільшеному до 100000 грн розмірі за період перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення з 11.09.2024 по 18.10.2024, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

- в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

За висновком суду першої інстанції ОСОБА_1 у період з 11.09.2024 по 18.10.2024 перебував у відпустці за станом здоров`я у зв`язку з пораненням, що підтверджується висновками ВЛК, та в подальшому було визначено, що травма, поранення, пов`язана із захистом Батьківщини, то він має право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн згідно із Постановою Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 за вказаний період.

Разом з тим, щодо періоду лікування з 18.10.2024 по 25.11.2024 суд першої інстанції зазначив про безпідставність вимоги, оскільки травма отримана позивачем ще у 2019 році, стан якої під час проходження військової служби погіршився, однак дана травма не отримана позивачем під час захисту Батьківщини.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить апеляційний суд скасувати оскаржене рішення в частині задоволених вимог та прийняти нове, яким відмовити у їх задоволенні.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані покликанням на те, що підставою для виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я є виписка про перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, а при перебуванні у відпустці для лікування після поранення - наявність двох обов`язкових умов, зокрема отримання саме тяжкого поранення у військовослужбовця та під час захисту Батьківщини.

Відповідач зазначає, що за результатами розгляду рапорта позивача з`ясовано, що позивач отримав легке поранення, та не під час захисту Батьківщини, а відтак дві підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди за період перебування у відпустці для лікування після поранення відсутні.

Окремо, відповідач зазначає, що суд першої? інстанції? не взяв до уваги надання позивачу відпустки для лікування тривалістю 30 календарних днів, та задовольнив вимоги позивача за 38 днів.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу. Просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Наполягає на правильності висновків суду першої інстанції на наявності права на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень.

З урахуванням приписів ч.4 ст. 229, ч.2 ст. 313 КАС України, розгляд справи здійснювався за відсутності сторін, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, в зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, відзивом на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду наступне.

З матеріалів справи суд встановив, що в лютому 2022 року, ОСОБА_1 призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу за мобілізацією, та брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України у складі ВЧ НОМЕР_1 .

30.08.2024 в районі населеного пункту Торецьк, Бахмутського району, Донецької області, внаслідок артилерійського обстрілу, позивач отримав поранення яке, згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №4577 від 12.09.2024, отримано під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби, під час захисту Батьківщини.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії КП «Криворізька міська клінічна лікарня» №1619 від 11.09.2024, ОСОБА_1 потребував відпустки для лікування після поранення на тридцять календарних днів.

Зі змісту довідки госпітальної військово-лікарської комісії при КП «Волинська обласна клінічна лікарня» №1116 від 18.10.2024, стан після перенесеної травми правого гомілково-ступневого суглоба (побутова травма в 2019 році) та повторної травми під час проходження військової служби. Зазначено, що «Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Тяжкість отриманої травми: Тяжка». Визначено потребу у відпустці для лікування після травми на 30 (тридцять) календарних днів.

Згідно із довідкою госпітальної військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_2 №7286 від 25.11.2024:

- наслідки вибухової травми (30.08.2024) «Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Тяжкість отриманої травми: Легка».

- остеохондроз шийного, поперекового відділів хребта, кили дисків – захворювання, Так, пов`язане з проходженням військової служби;

- консолідований перелом (2019) медіальної кісточки правової гомілки, зазначено, що «Травма, Ні, непов`язана з проходженням військової служби»;

- гіперметропія слабкого ступеня обох очей, ангіопатія сітківки обох очей, макулопатія лівого ока – захворювання, Ні, не пов`язане з проходженням військової служби.

Оскільки за ці місяці лікування ОСОБА_1 не було виплачено додаткову винагороду, то 06.10.2025 він звернувся із рапортом до ВЧ НОМЕР_1 .

У відповіді від 04.11.2025 №735 військова частина повідомила, що додаткова винагорода за період лікування була виплачена по 11.09.2024, у виплаті за інші періоди позивачу відмовлено, покликаючись на відсутність правових підстав.

Позивач з відповіддю відповідача не погодився, відтак звернувся в суд з позовом.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції, апеляційний суд враховує положення статті 308 КАС України, та зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Абзацом 2 частини 4 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197 (далі Порядок №260).

Згідно з пунктом 2 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 розділу XXXIV Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Пунктами 9, 10 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Згідно з пунктом 11 розділу XXXIV Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (пункт 12 розділу XXXIV Порядку № 260).

Відповідно до пункту 13 розділу XXXIV Порядку № 260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров`я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Пунктом 15 розділу XXXIV Порядку № 260 встановлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які, зокрема, самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до цього часу.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану №168» (далі - Постанова № 168).

Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (п.12 Постанови № 168).

Пунктом 5 Постанови № 168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року №400 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» пункт 1 постанови доповнено, в тому числі, абзацом такого змісту: «Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії».

З аналізу наведених норм Постанови № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Довідкою №2260 від 29.09.2024 підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно в період з 30.03.2024 по 27.07.04.2024, з 29.04.2024 по 03.05.2024, з 06.05.2024 по 07.05.2024, 09.05.2024, 11.05.2024, з 26.07.2024 по 30.08.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України , перебуваючи в Донецькій області, Краматорському районі, Лиманській територіальній громаді, Покровському районі, Очеретинській територіальній громаді, Бахмутському районі, Торецькій територіальній громаді.

Відповідно до відомостей довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 12.09.2024 року №477, виданої ВЧ НОМЕР_1 за формою визначеною додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, старший сержант ОСОБА_1 , 30.08.2024 отримав поранення: вогнепально-осколкове поранення правового плеч, вогнепально-осколкове поранення перенісся та потиличної ділянки під час виконання бойового завдання за призначенням на території України в районі населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу. Поранення отримане під час виконання обов`язків війьскоовї служби, під час захисту Батьківщини, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Під отримання поранення, ОСОБА_1 був дягнений у засоби індивідуального захисту (бронежилет та кевларовий шолом).

За змістом довідки військово-лікарської комісії КП «Криворізька міська клінічна лікарня» №1619 від 11.09.2024, ОСОБА_1 отримав травму легкого ступеню, пов`язану з проходженням військової служби (довідка про обставини травми не надана) у виді акубаротравматичного ураження - без пошкодження барабанних перетинок, як наслідок мінно-вибухової травми, а також переніс видалення осколка з м`яких тканин волосистої частини голови. В довідці зазначено, що ОСОБА_1 потребує відпустки для лікування після поранення на тридцять календарних днів.

Згідно із довідкою госпітальної військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_2 №7286 від 25.11.2024:

- наслідки вибухової травми (30.08.2024) «Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Тяжкість отриманої травми: Легка».

Отже, позивач має право на нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень із розрахунку на місяць, як такий, що отримав травму, поранення 12.09.2024 року, пов`язані із захистом Батьківщини, за всі періоди перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), оскільки лікування пов`язане саме з отриманим поранням 30.08.2024 року.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Міністерство оборони України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року у справі № 140/15457/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. І. Довга

суддіІ. І. Запотічний

Т. І. Шинкар

Повне судове рішення складено 05.10.26